Постанова

від 19.07.2018 по справі 826/11736/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11736/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Технології до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Технології (надалі за текстом - ТОВ Агро-Технології ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0004281402 від 29.06.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 470 627 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0004271402 від 29.06.2017 р., яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 11 832 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ПП Підсобне господарство ім. Зубковського суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що перевіркою встановлено відсутність придбання ПП Підсобне господарство ім. Зубковського товару, з відповідним кодом УКТ ЗЕД, що був реалізований позивачеві.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обґрунтованості рішення, посилаючись на первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.04.2017 р. по 22.05.2017 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ Агро-Технології з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.

Результати перевірки оформлено актом № 196/26-15-14-02-01/32767975 від 29.05.2017р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст.ст. 185, 188, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на 376 502 грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 11 832 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

За умовами договору поставки № 20-02/15-АТГ від 20.02.2015 р. ПП Підсобне господарство ім. Зубковського зобов'язалось передати у власність ТОВ Агро-Технології сільськогосподарську техніку, а останнє - прийняти та оплатити її.

На підставі цього договору були складені видаткові та податкові накладні на поставку сівалок KINZE 3600 з кодами УКТ ЗЕД 84365100000 та 8432301900 на загальну суму 2 330 000 грн., у тому числі 388 333 грн. 34 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару податок на додану вартість включив до податкового кредиту у лютому 2015 р. та квітні 2015 р.

Разом з тим, в процесі аналізу бази даних Єдиний реєстр податкових накладних встановлено, що сівалок із кодами УКТ ЗЕД 84365100000 та 8432301900 ПП Підсобне господарство ім. Зубковського у період з 01.01.2013 р. по 30.04.2015 р. не придбавало, у зв'язку з чим неможливо встановити джерело походження товару.

На думку відповідача наведене свідчить про здійснення ПП Підсобне господарство ім. Зубковського операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального характеру.

За наслідками перевірки Головним Управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004281402 від 29.06.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 470 627 грн., у тому числі 376 502 грн. за основним платежем та 94 125 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0004271402 від 29.06.2017 р., яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 11 832 грн.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договору поставки № 20-02/15АТГ від 20.02.2015 р.; специфікації; видаткової накладної № 1 від 10.04.2015 р.; акту прийому-передачі; платіжних доручень № 238 від 08.04.2015 р. та № 248 від 10.04.2015 р., податкових накладних № 1 від 20.02.2015 р., № 1 від 08.04.2015 р., № 2 від 10.04.2015 р.; документів на подальшу поставку придбаного товару, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ Агро-Технології наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП Підсобне господарство ім. Зубковського .

Посилання Головного управління ДФС у м. Києві на те, що контрагент позивача у період з 01.01.2013 р. по 30.04.2015 р. не придбавав сівалок із кодами УКТ ЗЕД 84365100000 та 8432301900, обґрунтовано не взято судом до уваги.

Неможливість встановити джерела придбання матеріалів не є достатньою підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ПП Підсобне господарство ім. Зубковського .

Крім того, контролюючий орган перевірив придбання ПП Підсобне господарство ім. Зубковського товару лише у період з 01.01.2013 р. по 30.04.2015 р.

Водночас, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних свідчать про те, що назване підприємство придбавало сівалки у ТОВ Аграрна індустріальна компанія в 2012 р.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 24 липня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна