Ухвала

від 20.07.2018 по справі 826/13045/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №826/13045/16

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

20 липня 2018 року                                                                                           м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                                  Коморного О.І.,

секретар судового засідання                              Мусій С.В.

за участю                                                            без виклику

          розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Державного підприємства «Солевиварювальний Дрогобицький Завод» до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача, Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства “Солевиварювальний Дрогобицький Завод” до Державної служби геології та надр України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача, Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Державне підприємство “Солевиварювальний Дрогобицький Завод” 22.08.2016 року звернулося до окружного адміністративного суду м. Київ з позовною заявою до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Київ від 14 вересня 2016 року провадження у справі відкрито, ухвалою суду від 23.04.2018 року справу передано на розгляд Львівському окружному адміністративному суду на підставі ст.ст. 25, 29, 241-243 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року прийнято справу № 826/13045/16 до провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.07.2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу № 253 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 16 серпня 2016 року у частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6029 від 04 березня 2015 року ДП «Солевиварювальний Дрогобицький завод» (пункт 14 Додатку 2 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами дія яких зупинена). Заява мотивована тим, що оскаржуваним наказом № 253 від 16 серпня 2016 року зупинено дії спеціального дозволу на користування надрами № 6029 від 04 березня 2015 року ДП «Солевиварювальний Дрогобицький завод». Вказує, що пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, передбачено, що після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Разом з тим, зазначає, що зупинення видобутку розсолів може істотно порушити права та інтереси позивача та ускладнить поновлення порушених прав позивача. На підтвердження позивач надав лист від 13.12.2016 року № 16-053 Державного Підприємства «Наукоково-дослідного інституту галургії» в якому вказано, що наслідком зупинки видобування розсолів є фактично їх ліквідація, після зупинки видобування розсолу на невизначений термін відновити їх роботу буде неможливо через замулювання нижньої частини шурфа № 1, каналу дренажів розсолів і видобувної свердловини, корозію металічних деталей колон, трубопроводів і обладнання заводу. Крім того після зупинки роботи розсолопромислу і переробного підприємства припиняться роботи із спостереження за просіданням земної поверхні та засоленням підземних вод у зоні впливу підприємства. Вказує, що прийняття оскаржуваного наказу стало підставою для зупинення роботи цеху по виварюванні кухонної солі, що є фактично є основним та єдиним видом господарської діяльності позивача, так як рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 813/1191/17 застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Державного підприємства "Солевиварювальний Дрогобицький завод" шляхом зупинення роботи цеху по виварюванні кухонної солі до усунення зазначених в позовній заяві порушень. Підставою для застосування такого заходу реагування у сфері державного нагляду стало відсутність належним чином погодженого календарного плану розвитку гірничих робіт. У цьому ж рішенні встановлено що Головне управління Держпраці у Львівській області не погодило вищезгаданий план, у зв'язку із тим, що 01.09.2016 року дія спеціального дозволу на користування надр з метою видобування природніх розсолів Дрогобицької ділянки Дрогобицького родовища № 6029 від 04.03.2015 року була тимчасово припинена наказом Державної служби геології та надр України. Таким чином на думку позивача наявні усі підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд відповідно до ч.1 ст.150 КАС України за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд згідно ч.2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Наведені доводи позивачів, не підтверджені належними та допустимими доказами про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, буде істотно ускладенено.

Представник позивача просить зупинити дію наказу № 253 від 16 серпня 2016 року, оскільки вказує, що наслідком зупинки видобування розсолів є фактично їх ліквідація та після зупинки видобування розсолу на невизначений термін відновити їх роботу буде неможливо, проте на підтвердження наведеного надав лише лист від 13.12.2016 року № 16-053 Державного Підприємства «Наукоково-дослідного інституту галургії», що має інформаційний характер.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд -

постановив:

          У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом Державного підприємства «Солевиварювальний Дрогобицький Завод» до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача, Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії – відмовити.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 25.07.2018 року

          Суддя                                                                                           Коморний О.І.