Постанова

від 05.06.2018 по справі 808/1766/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2018 рокусправа № 808/1766/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чабаненко С.В.

судді: Чумак С.Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 р. (суддя Стрельнікова Наталя Вікторівна) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІТО звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21 березня 2017 року форми В1 № 0003141403, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 324 867,00 гривень за звітні періоди, за які подано декларації: грудень 2015 року, березень та липень 2016 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 0003141403 від 21 березня 2017 року.

Не погодившись з рішеням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю (Хижняк В.В.) підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача за довіреністю (Волнова Ю.М.) заперечила проти доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції вставновленьо та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказів ГУ ДФС у Запорізькій області №1359 від 30.12.2016 року та №255 від 10.02.2017 року, направлень виданих Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 16.01.2017 року №19, від 18.01.2017 року №23, від 18.01.2017 року №24, від 18.01.2017 року №22, в період з 16.01.2017 року по 24.02.2017 року відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 30.09.2016 року.

За результатми перевірки складено Акт від 03.03.2017 року №091/08-01-14-03/13607028, відповідно до висновків якого серед іншого встановлено, порушення ТОВ ЛІТО п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.2 п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3 п. 200.4, п. 200.14, ст. 200, ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI, п. 7 наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної в результаті чого, завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку у загальній сумі 324 867грн., в тому числі по періодах: за грудень 2015 року в сумі 160 000 грн., за березень 2016 року в сумі 61 533 грн., за липень 2016 року в сумі 103 333 грн.

На підставі Акту від 03.03.2017 року №091/08-01-14-03/13607028 21.03.2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення форми В1 №0003141403, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 324 867,00 гривень, у т.ч. за звітні періоди, за які подано декларації: грудень 2015 року в сумі 160 000 грн., березень 2016 року в сумі 61 533 грн., липень 2016 року в сумі 103 333 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у відповідності до норм ПК України правомірно включив до складу податкового кредиту суму по операціям з придбання напівпричепів бортових у ТОВ НВП Техно - Консалт , а контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень ПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами пункту 198.1. ст.198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів чи послуг; дата отримання платником податку товарів чи послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України)

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)

Згідно з приписами п. 201.8. ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивачем придбано напівпричепи бортові Schmitz Cargobul l на підставі договорів купівлі - продажу, укладених з ТОВ НВП Техно - Консалт №196 від 18.11.2015, №197 від 18.12.2015, №201 від 17.03.2016 року, №202 від 17.03.2017 року, №208 від 06.07.2016 року, №209 від 06.07.2016 року, №210 від 27.07.2016 року, №211 від 27.07.2016 року на загальну суму з ПДВ 1 949 200 грн.

При цьому відповідно до висновків Акту перевірки реальність здійснення спірних господарських операцій між ТОВ ЛІТО та ТОВ НВП Техно - Консалт податковим органом під сумнів не ставиться. Позивачем надано до перевірки усі первинні документи, які детально описані в акті перевірки, в тому числі податкові накладні, про що вказано в акті перевірки. Дотримання умов щодо реєстрації спірних податкових накладних у порядку, визначеному законодавством актом перевірки не заперечується.

Контролюючим органом не заперечується, що на момент складання податкових накладних ТОВ НВП Техно - Консалт зареєстроване як платник податку на додану вартість, а також ТОВ ЛІТО є зареєстрованим платником ПДВ. Отже, контрагент, як зареєстрований платник ПДВ, мав право складати податкові накладні у день виникнення податкових зобов'язань та видавати їх ТОВ ЛІТО , а Товариство, враховуючи вимоги чинного законодавства, мало право сформувати податковий кредит.

Ставлячи під сумнів правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 324 867грн, сплачену при придбанні у ТОВ НВП Техно - Консалт напівпричепів бортових Schmitz Cargobull, контролюючий орган як в акті перевірки так і в апеляційній скарзі виходив з наступного:

В податкових накладних вказано, що ТОВ НВП ТЕХНО- КОНСАЛТ придбано напівпричепи Schmitz Cargobull у Вінницького обласного Військово - патріотичного об'єднання. З бази даних ДФС України Архів податкової звітності підтверджено придбання підприємством ТОВ НВП ТЕХНО-КОНСАЛТ напівпричепів Schmitz Cargobull у Вінницького обласного Військово-патріотичного об'єднання. В свою чергу, згідно бази даних ДФС України Архів податкової звітності Вінницьким обласним Військово-патріотичним об'єднанням у податкових накладних на продаж напівпричепів Schmitz Cargobull на ТОВ НВП ТЕХНО-КОНСАЛТ було вказано коди УКТ ЗЕД- 8716398000. Крім того, згідно АС Податковитй блок Вінницьке обласне Військово-патріотичне об'єднання є імпортером та імпортує в 2013 році ідентичний товар. Отже, відповідач зазначає, що наведене спростовує твердження ТОВ ЛІТО про відсутність кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних на продаж напівпричепів від Вінницького обласного Військово-патріотичного об'єднання на ТОВ НВП ТЕХНО-КОНСАЛТ .

Також відповідач посилається на Лист ДПАУ від 16.07.2012 №19145/7/15-3417-20 Щодо коду УКТ ЗЕД у податковій накладній , в якому вказано, що відповідно до пункту 201.1 статті 201розділу V Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках визначені підпунктами "а" - "і" обов'язкові реквізити, зокрема для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у податковій накладній має бути вказаний код товару згідно з УКТ ЗЕД (підпункт "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу).

При реалізації придбаних імпортованих чи підакцизних товарів платники податку - продавці, які не є безпосередніми імпортерами чи виробниками вказаних товарів, у випадку коли податкова накладна, на підставі якої такі товари були придбані, не містить коду згідно з УКТ ЗЕД щодо таких товарів, самостійно визначають код товару згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України", з урахуванням пояснень і методичних рекомендацій Держмитслужби, та зазначають його в податковій накладній.

Отже, відповідач вважає, що код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) повинен зазначатись за всім ланцюгом постачання таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу.

Щодо відсутності в спірних податкових накладних вказівки на код товару згідно УКТ ЗЕД, то як вбачається зі змісту пп. і) п. 201.1 ст. 201 ПК України вказана вимога встановлюється щодо підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Статтею 1 Закону України Про Митний тариф України передбачено, що митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно з частинами першою, другою статті 67 Митного кодексу України УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до положень статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Разом із тим, судом враховується, що придбані у ТОВ НВП Техно - Консалт напівпричепи не є підакцизним товаром. Також згідно фактичних обставин, позивач не здійснював імпортування вказаних напівпричепів на митну територію України, вони були придбані на території України у резидента - ТОВ НВП Техно - Консалт .

Також за повідомленням ТОВ НВП Техно - Консалт продані напівпричепи були в експлуатації, під час експлуатації були проведені ремонтні роботи для налагодження технічного стану напівпричепів, а саме: заміна шин, амортизаторів, гальмівних колодок, тенту (а.с.115, т.1). Зокема, продані ТОВ Літо напівпричепи були придбані ТОВ НВП Техно - Консалт в 2013 році, продавець - Вінницьке обласне військово-патріотичне об'єднання (а.с.116, т.1).

Таким чином, відповідачем не доведена обов'язковість вказівки в податкових накладних, виписаних ТОВ НВП Техно - Консалт на адресу ТОВ ЛІТО , зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Колегія суддів критично розцінює доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що ТОВ НВП Техно - Консалт у березні 2017 року здійснено складення та реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до спірних податкових накладних, в яких змінено номенклатуру та вказано код товару згідно УКТ ЗЕД проданих напівпричепів - 8716398000. а отже наведене свідчить про те, що висновків податкового органу ґрунтуються на законодавстві України, з огляду на наступне.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані розрахунки коригування відносяться до періоду березень 2017 року, який не є перевіряємим періодом.

При цьому, враховуючи, що коригування здійснено 01 березня 2017 року, тобто до моменту завершення перевірки, а тому повинно було враховуватись відповідачем. Крім того означені розрахунки коригувань були надані ТОВ ЛІТО самостійно податковому органу 03.03.2017 року листом вих. № 166.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 р. по справі № 808/1766/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко