Ухвала

від 05.11.2018 по справі 808/1766/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2018 року

Київ

справа №808/1766/17

касаційне провадження №К/9901/54982/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 в адміністративній справі №808/1766/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо" у червні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2017 форми В1 №0003141403, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 324867грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 162433,50грн.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 06.02.2018 позовні вимоги задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.06.2018 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 залишив без змін.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 27.06.2018 звернулося до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 201 Податкового кодексу України, та процесуального права.

Верховний Суд ухвалою від 06.08.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На адресу Верховного Суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Верховний Суд ухвалою від 17.09.2018 продовжив строк для усунення недоліків касаційної скарги для надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали

На виконання вимог ухвали від 17.09.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/1766/17 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2017 форми В1 №0003141403, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 324867грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 162433,50грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того що, позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму по операціям з придбання напівпричепів бортових у ТОВ НВП Техно - Консалт , а контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень Податкового кодексу України.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2017 форми В1 №0003141403, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 324867грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 162433,50грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 в адміністративній справі №808/1766/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.А.Гончарова