Постанова

від 19.07.2018 по справі 804/5306/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 рокусправа № 804/5306/16 (судя - Царікова О.В., м. Дніпро)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача Чередниченко В.Є.

суддів: Іванов С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 804/5306/16 за позовом приватного підприємства ТСА Маркет до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ТСА Маркет 18 серпня 2016 року звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС згідно з яким просить:

- визнати незаконною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120001/2016/00049 від 05 липня 2016 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №110120001/2016/400010/1 від 05 липня 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, за основним методом, який переміщується через митний кордон України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжності є безпідставними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відтворює зміст заперечень на позов та зазначає про свою незгоду з висновками суду першої інстанції, оскільки у наданому декларантом платіжному доручені від 03.06.2016 року на суму 500 євро наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний контракт від 16.05.2016 року № 2016/1 , що унеможливлює ідентифікацію наданого платіжного документу з партією товару.

Зазначає, що відсутність судової оцінки висновку складеному експертом тільки на підставі інформації листа відправника, без фактичного дослідження товару для визначення ступеню його зносу.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 16 травня 2016 року між компанією "Handelsgesellschaft fur Energie Deutschland mbH" (продавець) та позивачем (покупець) був укладений контракт №2016/1, відповідно до п.1.1. якого продавець продає, а покупець купує автомобільні покришки, що були у вжитку (далі за текстом - товар). Загальна сума контракту складає 150000 євро.

Відповідно до п. 2.1. контракту продавець поставляє товар на умовах СРТ, м. Дніпропетровськ, що зазначається у специфікаціях та інвойсах у відповідності до Інкотермс 2010.

У відповідності до п. 2.2. контракту продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100 % передплати на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 2.4. контракту продавець зобов'язаний надати покупцю інвойс та специфікацію.

16.05.2016 між продавцем та позивачем була підписана специфікація №1 до контракту, відповідно до якої предметом продажу є автомобільні покришки, що були у вжитку, ціною за одиницю - 10 евро, загальною кількості - 500 штук, при цьому, загальна сума продажу складає 5000 евро.

03.06.2016 позивач на виконання вищевикладених умов контракту здійснив передплату на користь продавця у сумі 5000 евро, що співпадає з сумою, вказаною у специфікації № 1 до контракту від 16.05.2016.

На підставі вищезазначеного контракту, продавцем на митну територію України ввезений товар, що був частково передбачений вищеназваною специфікацією, покришки гумові для автомобілів, що були у використанні, у кількості 496 шт., загальною вартістю 4960 євро.

30 травня 2016 року між позивачем (довіритель) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариством з обмеженою відповідальністю "Брокерська компанія "Південь" (повірений) був укладений договір - доручення №0211 на проведення митного оформлення вантажів, відповідно до умов якого ТОВ "Брокерська компанія "Південь" за дорученням позивача прийняла зобов'язання здійснення митного оформлення вантажів позивача.

Для митного оформлення товару 02.07.2016 третьою особою до Дніпропетровської митниці ДФС шляхом електронного декларування подана митна декларація №110120001/2016/408784, в якій зазначена вартість ввезеного товару - покришок гумових для автомобілів, що були у використанні, за ціною контракту - 10 євро за штуку та визначені ст. 53 МК України відповідні первинні документи, а саме:

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 17.06.2016;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 03.06.2016;

- інвойс № 16/05-1 від 16.05.2016;

- зовнішньоекономічний контракт від 16.05.2016 за № 02016/1;

- пакувальний лист від 02.07.2016;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специфікація №1 від 16.05.2016,

- договір-доручення № 0211 на проведення митного оформлення вантажу і інших предметів, що перетинають державний кордон України від 30.05.2016, укладений з митним брокером;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару та інші документи, що були зазначені у графі № 44 ВМД № 110120001/2016/408784;

- лист від продавця від 17.06.2016 за № 17-1/2016;

- експортна декларація від 16.06.2016;

- висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 02.06.2016 № ГО-3149.

Проте, у той же день митним органом було надіслано декларанту вантажу - ТОВ "Брокерська компанія "Південь" електронне повідомлення, в якому вказано, про наявність розбіжностей у поданих документах.

Враховуючи вищевикладене, під час консультацій декларанта зобов'язано, згідно з вимогами ст.53 МКУ протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

04 липня 2016 року митному органу декларантом за допомогою системи електронного декларування був направлений лист ПП "ТСА Маркет" від 04.07.2016 за №02/2, в якому позивач повідомив про те, що:

- договори с третіми особами та рахунки про здійснення платежів третім особам є комерційною таємницею продавця, але всі необхідні документи про придбаний ним товар були належним чином розглянуті митним органом міста Дармштадт (Німеччина). Також була оформлена відповідна експортна митна декларація, яка разом з іншими документами була надана відповідачу;

- якісні та вартісні характеристики товару підтверджуються висновком експерта Дніпропетровської ДТПП № ГО-3149 від 02.06.2016, а також цінами, що містяться на відповідних міжнародних сайтах у мережі Інтернет;

- інвойс від 16.05.2016 №16/05-1, наданий постачальником у формі, яка була надана митному органу, відповідає формі, яка поширена у Європі і така форма ніяким чином не викликала сумнівів при експортному оформленні вантажу митним органом Німеччини;

- товар був поставлений у меншій кількості, ніж вказаний у специфікації до контракту, у зв'язку з наявністю у продавця вантажного автомобіля, в який не розмістилися 4 автомобільні покришки із загальної кількості замовленої партії, а тому максимальна кількість партії склала 496 шт. автомобільних покришок, що були предметом продажу.

Крім того, позивач цим листом також повідомив митному органу, що у нього відсутня можливість негайно надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Тому, 05 липня 2016 року відповідачем були прийняті:

- рішення про коригування митної вартості товарів № 110120001/2016/400010/1;

- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120001/2016/00049 (а.с. 13,14-18).

Поставлений товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МК України за митною декларацією від 05 липня 2016 року за № 110120001/2016/408962.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували наступні обставини, а саме:

- при перевірці митної декларації №110120001/2016/408784 та заявленої позивачем митної вартості товару, у наданому декларантом інвойсі від 16.05.2016 №16/05-1 відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного контакту та комерційних умов поставки;

- декларантом до митного оформлення заявлено оцінюваний товар згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 16.05.2016 року №2016/1 та інвойсу від 16.05.2016 №16/05-1, вартістю 4690 євро. Умовами зовнішньоекономічного контракту передбачено 100% передплату за товар. У наданому декларантом платіжному дорученні від 03.06.2016 року №3 на суму 5000 євро наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний контракт від 16.05.2016 року №2016/1. Зазначене унеможливлює ідентифікацію наданого платіжного документу з партією товару, що оцінюється;

- у наданому декларантом висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 02.06.2016 року № Г0-3149, яким підтверджено вартість імпортованого товару, відомості щодо відсотку зношування базуються виключно на інформації листа відправника від 17.06.2016 року № 17-1/2016.

Отже, обґрунтовуючи розбіжності у наданих позивачем документах, митний орган посилається на те, що у наданих позивачем та декларантом документах не вказано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.05.2016 року з метою вирішення спірних питань продавець склав та направив електронною поштою на адресу позивача інвойс №16/05-1 на партію з 500 покришок на суму 5000,00 євро (а.с. 26). Який, відповідно до листа позивача № 02/2 від 04.07.2016 року було доповнено відомостями, що підтверджують його відношення до зовнішньоекономічного контакту № 2016/1 від 16.05.2016 року(а.с. 114-115, 175). Жодних заперечень відповідачем з приводу неотримання або неприйняття цього документу заявлено не було.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що 03.06.2016 ПП ТСА Маркет надало до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК зазначений контракт №2016/1, специфікацію №1 та інвойс №16/05-1 (всі від 16.05.2016) та здійснило оплату за покришки в сумі 5000,00 євро.

Після того, як сплачені кошти в сумі 5000,00 євро надійшли на рахунок продавця, останній розпочав завантаження покришок у вантажівку для транспортування на адресу позивачу.

Під час завантаження покришок до вантажівки з'ясувалося, що у наявному у продавця вантажному автомобілі не розмістилися 4 автомобільні покришки із загальної кількості замовленої партії, а тому кількість партії склала 496 шт. автомобільних покришок, що і були предметом продажу.

Проте, оскільки партія покришок була оплачена позивачем 03.06.2016, в сумі 5000,00 євро - сума за всю партію - 500 покришок, та пізніше виявилось, що у вантажний автомобіль продавця не розміщується 500 покришок, продавець, для правильного митного оформлення товару був вимушений відредагувати інвойс №16/05-1 від 16.05.2016, змінивши в ньому кількість покришок на 496 шт. та відповідно вартість оплати за товар на 4960,00 євро.

Коли покришки у кількості 496 шт. було завантажено в автомобіль продавець вже не мав змоги змінити початковий інвойс від 16.05.2016 №16/05-1 на партію покришок у кількості 496 шт., оскільки довелося б змінювати й специфікацію, у той час як покупцем вже було здійснено оплату за товар у сумі 5000,00 євро згідно з платіжним доручення від 03.06.2016 року, яке міститься в матеріалах справи.

При цьому, з відомостей, вказаних у інвойсі від 16.05.2016 №16/05-1, поданій ВМД, CMR, експортній ВМД, кількість автомобільних покришок, що перетинало митний кордон України становить 496 шт.

Відповідно до відомостей, вказаних у специфікації № 1 до контракту № 2016/1 від 16.05.2016, ціна однієї покришки становить 10 євро.

Ціна партії товару, що була задекларована декларантом у графі №22 поданої вантажно-митної декларації № 110120001/2016/408784 вказана у розмірі 4960 євро (496 штук х 10 євро = 4960 євро).

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, з викладених обставин, вбачається, що поданих разом із ВМД №110120001/2016/408784 документів, які були вказані у її п. 44 було цілком достатньо, для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України.

Крім того, щодо доводів відповідача про неможливість підтвердження митної вартості товару, у зв'язку із тим, що сума передплати за контрактом № 2016/1 не співпадає із заявленою вартістю товару, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що сплачена сума передплати є більшою, ніж заявлена митна вартість покришок; заявлена митна вартість однієї покришки повністю відповідає вартості одиниці товару, встановленої умовами зовнішньоекономічного контракту; законодавством України та міжнародними договорами не заборонено виконання договірних зобов'язань частково, що й було зроблено сторонами контракту.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач листом від 02/2 від 04.07.2016 своєчасно повідомив митний орган про причину часткового виконання продавцем своїх зобов'язань з поставки автомобільних шин - неможливість завантаження автомобіля внаслідок його малого об'єму.

При цьому, поставка меншої кількості товару не є порушенням митного законодавства України.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що надана до суду відповідачем МД №125140001/2016/606614 від 03 березня 20165 року, яку було використано при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості в графі № 20 містить данні щодо інших умов поставки товару ніж визначено в декларації позивача. Вказані обставини свідчить про необґрунтованість її використання відповідачем при прийнятті оскарженого рішення.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №110120001/2016/400010/1 від 05 липня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120001/2016/00049 від 05 липня 2016 року.

У відповідності з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідачем вказаного обов'язку не виконав.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі №804/5306/16- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19 липня 2018 року.

Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко