Постанова

від 19.07.2018 по справі 813/1157/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4726/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Хобор Р.Б., Іщук Л.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Еліт Клуб на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року (ухвалене головуючим-суддею Сподарик Н.І., час ухвалення судового рішення 12 год 37 хв у м. Львові, час складання повного судового рішення 15 травня 2018 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Еліт Клуб до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Еліт Клуб (далі - ТзОВ Компанія Еліт Клуб , позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, відповідач) № 0061 від 23.01.2018 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно якого на товариство було накладено штраф в розмірі 2 550 грн.

Позов мотивований тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки знак для товарів та послуг Elite Club не є рекламою в контексті положень ч.6 ст.9 Закону України Про рекламу № 270/96-ВР від 03.07.1996 (далі - Закон № 270/96-ВР). Крім того, відповідачем було порушено порядок прийняття оспорюваного рішення, оскільки товариство не було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Компанія Еліт Клуб подало апеляційну скаргу, в якій у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом неправильно було застосовано ч.6 ст.9 Закону № 270/96-ВР, яким передбачено, що розміщення знаків для товарів і послуг, що належать особі, зокрема, біля входу в приміщення, не вважається рекламою. Також, не вважається рекламою розміщення інформації про виробника товару та/або товарі у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Петречківа Н.-Д.Я., який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача Гнідця Н.Я., який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради при проведенні перевірки зовнішньої реклами на території міста виявлено порушення ТзОВ Компанія Еліт Клуб вимог чинного законодавства у сфері реклами, зокрема, самовільного встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на одноярусний двосторонній двопластиковий рекламоносій на тротуарі по вул. Саксаганського, 20, у зв'язку з чим було внесено подання № 23/Р-12-3813 від 01.12.2017.

Згідно протоколу № 0011 про порушення законодавства про рекламу від 03.01.2018, відповідачем встановлено порушення ТзОВ Компанія Еліт Клуб частини першої статті 16 Закону України Про рекламу , яке полягало у відсутності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.

05.01.2018 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області направило позивачу вимогу №7-1-13/156, в якій запропоновано надати до 18.01.2018 інформацію про вартість розміщеної реклами, а також пояснення по факту розміщення рекламної конструкції з порушенням вимог закону та повідомлено про розгляд справи в період з 10 год 30 хв до 11 год 00 хв 23.01.2018. Вказану вимогу було направлено позивачу 10.01.2018 за адресою : вул. Луцького, 12, м. Львів, 79039, що підтверджується реєстром поштових відправлень.

Пояснень та інформації ТзОВ Компанія Еліт Клуб не надало.

За результатами розгляду 23.01.2018 справи про порушення товариством законодавства про рекламу відповідачем встановлено порушення останнім вимог ч.1 ст.16 Закону України Про рекламу , яке полягало у самовільному встановленні спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою : м. Львів, вул. Саксаганського, 20 (два одноярусних двосторонніх двоплакатних рекламоносіїв на тротуарі) без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування та вимог ч.2 ст.26 Закону України Про рекламу , у зв'язку з неподанням пояснень по факту вчинення правопорушення та інформації щодо вартості розповсюдження реклами, які витребовувалися на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №7-1-13/156 від 05.01.2018 в установлений строк щодо встановлення вартості розповсюдження реклами, що підтверджується протоколом № 0063.

Рішенням № 0061 від 23.01.2018 на позивача було вирішено накласти штраф в розмірі 2550,00 грн за порушення вимог ч.1 ст.16, ч.2 ст.26 Закону України Про рекламу .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за неподання на вимогу Держспоживінспекції у Львівській області інформації про вартість та виготовлення реклами, ненадання витребуваних документів та письмових пояснень по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Крім того, суд першої інстанції вважав, що встановлені ТзОВ Компанія Еліт Клуб спеціальні конструкції зовнішньої реклами є рекламою, а їх розміщення покладає на позивача обов'язок отримати дозвіл у відповідному органі місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Закон України Про рекламу визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 1 цього Закону, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно п.7 ст.8 Закону України Про рекламу , розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Згідно ч.6 ст.9 цього Закону, вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Статтею 16 цього Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1-2 ст.26 Закону України Про рекламу , контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про рекламу , особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, два одноярусних двосторонніх двоплакатних рекламоносіїв - розміщені позивачем на вулиці біля магазину, що на думку колегії суддів є рекламою, оскільки вказує та закликає споживачів до магазину, з написами напої та делікатеси , з зображенням їхньої продукції.

Колегія суддів вважає, що вказані конструкції були розміщені позивачем саме з метою сформування або підтримання обізнаності потенційних покупців та їх інтересу щодо місцезнаходження магазину та про товари, що продаються у ньому. Отже, вказані відомості за своїм змістом є рекламою, а розміщені позивачем конструкції - зовнішньою рекламою, на розміщення якої відповідно до ст.16 Закону України Про рекламу необхідний дозвіл виконавчого комітету міської ради.

Посилання позивача на положення ст.7 ст.8 та ч.6 ст.9 Закону України Про рекламу в цьому випадку є помилковими, оскільки розміщена позивачем рекламна конструкція за сукупністю ознак не відповідає цим положенням.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення є правомірним, з огляду на те, що штрафну санкцію застосовано до позивача за розміщення зовнішньої реклами без дозволу відповідного виконавчого органу міської ради.

Посилання апелянта на практику Верховного суду у справі № 323/1766/17 від 11.04.2018 є недоречним, оскільки у вказаній справі судді дійшли висновку, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні ч.7 ст.8 та ч.6 ст.9 Закону України Про рекламу , оскільки підпадає під визначення вивіска чи табличка .

Разом з тим, у розглядуваній справі не йдеться про вивіску або табличку.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, оскільки містять посилання загальні положення закону та викладені в апеляційній скарзі без належно оформлених доказів.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Еліт Клуб залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року по справі № 813/1157/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Л. П. Іщук Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 24.07.2018.