Справа № 510/942/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.18 року Ренійський районний суд Одеської області У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно , -
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,28 га (площею 2,7779 га - кадастровий номер 5124182400:01:002:0430, площею 0,1599 га - кадастровий номер 5124182400:01:003:0751, площею 0,3417 га - кадастровий номер 5124182400:01:004:0579) після смерті батька ОСОБА_4 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законодавством строк звернулась із заявою про прийняття спадщини, інші спадкоємці спадщину не прийняли, на спадщину не претендують. Пізніше, 17.05.2018 р. позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивачка у підготовче судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі у підготовче судове засідання не з'явились, направили до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4, помер - 20.07.2017 р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5, батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_2; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6, батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_2; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, прізвище дружини після укладення шлюбу - Малинова ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, прізвище дружини після укладення шлюбу - Ларшина ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 прізвище дружини після укладення шлюбу - Маврова ; копія нотаріально посвідченою заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 від 10.11.2017 р., спадкова справа № 318 від 2017 р.; копія державного акту на право на земельну ділянку площею 3,28 га (кадастрові номера 5124182400:01:002:0430, 5124182400:01:003:0751, 5124182400:01:004:0579), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_4; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копія довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,28 га на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, оцінка становить 117 024,38 грн.; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 20.07.2017 року помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на земельної ділянки площею 3,28 га (площею 2,7779 га - кадастровий номер 5124182400:01:002:0430, площею 0,1599 га - кадастровий номер 5124182400:01:003:0751, площею 0,3417 га - кадастровий номер 5124182400:01:004:0579), яка розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275105 від 21.01.2006 р.
За життя ОСОБА_4 заповідального розпорядження не залишив, у зв'язку з чим спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є: донька спадкодавця ОСОБА_1, яка є позивачкою по справі, донька - ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_2, які є відповідачками по справі.
10.11.2017 р., тобто у встановлений законодавством строк, позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, що підтверджується заявою, яка міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим заведена спадкова справа № 318 від 2017 р.
Пізніше, 17.05.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, її було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Це пояснюється тим, що за життя спадкодавцем втрачено оригінал державного акту про право власності на земельну ділянку. Ця обставина змусила позивачку звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після смерті батька, шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці спадщину не прийняли, та на спадщину не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно до п. 20 ППВСУ від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується заявою, яка міститься в матеріалах справи. Інші спадкоємці першої черги на спадщину не претендують, та фактично відмовляються він нею на користь позивачки, оскільки не заперечують проти визнання за позивачкою права власності на неї, про що свідчать заяви, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від неї (відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку).
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали ОСОБА_4, розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області на підставі державного акту на земельну ділянку серії ЯА № 275105, виданого Ренійською райдержадміністрацією Одеської області 21.01.2006 р. (площею 2,7779 га - кадастровий номер 5124182400:01:002:0430, площею 0,1599 га - кадастровий номер 5124182400:01:003:0751, площею 0,3417 га - кадастровий номер 5124182400:01:004:0579).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2018 |
Оприлюднено | 26.07.2018 |
Номер документу | 75490589 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Сорокін К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні