АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/986/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19,23 Чубай В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2018 року
м. Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області у складі колегія суддів судової палати у цивільних справах: Бондаренка С.І., Гончар Н.І., Ювшина В.І.
за участю секретаря: Торопенко Н.М.
учасники справи:
представник СТОВ Канівці адвокат Гаврильченко В.М.
представник ТОВ Гранекс-Черкаси адвокат Чирва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці до ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Черкаси", державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Т.А., третя особа - відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим,
рішення ухвалено під головуванням судді Чубая В.В.
дата виготовлення повного тексту рішення не зазначено,
в с т а н о в и л а :
СТОВ "Канівці" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, ТОВ "Гранекс-Черкаси", державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Т.А., третя особа - відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим, мотивуючи свої вимоги тим, що 1 липня 2007 року між СТОВ "Канівці" і ОСОБА_7, укладено договір оренди землі загальною площею 3,0834 га, у тому числі рілля 3,0834 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії центру ДЗК.
Договір укладено терміном на 10 років.
18 квітня 2017 року СТОВ "Канівці" направило ОСОБА_7 лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на оренду, крім того надало проект додаткової угоди.
СТОВ Канівці продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою і після 02 липня 2017 року, як сумлінний орендар. Протягом одного місяця після закінчення договору ОСОБА_7 не зверталася до СТОВ Канівці з листом щодо заперечень в поновленні цього договору та подальшому користуванні позивачем спірної земельної ділянки.
Проте СТОВ Канівці стало відомо, що ОСОБА_7 спірну земельну ділянку передала в оренду ТОВ Гранекс-Черкаси відповідно до договору оренди земельної ділянки від 27 березня 2017 року на строк 10 років державна реєстрація якого здійснена державним реєстратором виконавчого комітету Денгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Т.А.
Позивач вважає, що укладений договір між ТОВ Гранекс-Черкаси та ОСОБА_7 порушує його права на володіння та користування.
У зв'язку з чим просив суд визнати недійсним договір оренди землі укладений 27 березня 2017 року між ОСОБА_7 та ТОВ Гранекс-Черкаси . Скасувати рішення прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Т.А. про державну реєстрацію права та їх обтяжень: індексний номер 35858294 від 26.06.2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею, 3,0834 га за ТОВ Гранекс-Черкаси . Визнати поновленим договір оренди землі від 01 липня 2007 року, укладений між СТОВ Канівці та ОСОБА_7, зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії центру ДЗК на той самий строк, а саме на 10 років, і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року закрито провадження у справі в частині: визнання недійсним договору оренди землі укладеного 27.03.2017 року укладений між ОСОБА_7 та ТОВ Гранекс-Черкаси недійсним. Скасування рішення прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Т.А. про державну реєстрацію права та їх обтяжень: індексний номер 35858294, від 26.06.2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею, 3,0834 га. за ТОВ Гранекс-Черкаси . Повернуто СТОВ Канівці частину судового збору у розмірі 3 200 грн.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову СТОВ Канівці відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішення СТОВ Канівці подало апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_7 без зазначення жодної підстави відмовився продовжувати строк дії договору оренди землі, порушуючи право орендаря на реалізацію свого переважного права, передбачене ст. 777 ЦК України та ст. 33 ЗУ Про оренду землі .
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ТОВ Гран екс-Черкаси зазначають, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване, а СТОВ Канівці не є сумлінним орендарем та не мають права вимагати поновлення договору оренди землі.
Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.
Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно ст.13 ЗУ Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України Про оренду землі .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог СТОВ Канівці до ОСОБА_7, ТОВ "Гранекс-Черкаси", державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Т.А., третя особа - відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач уклав договір на більш вигідних умовах ніж мі запропонувати позивач. Позивач в установленому законом порядку не направив пропозицію про поновлення договору оренди землі, а тому власник земельної ділянки на свій вибір мав право укласти договір оренди землі з іншим орендарем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди землі від 01 липня 2007 року ОСОБА_7 надала в оренду СТОВ Канівці земельну ділянку загальною площею 3,0834 га, у тому числі рілля 3,0834 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради, строком до 01 липня 2017 року, який 02 липня 2007 року зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК.
Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років, початок дії договору 01 липня 2007 року, закінчення 01 липня 2017 року. Після закінчення строку договору орендар має право переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з п. 9 даного Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 відсотків грошової оцінки земельної ділянки: грошова - 15 %, натуральна - 65 %, відробіткова - 20 %.
24.04.2017 року ОСОБА_7 направила СТОВ Канівці рекомендоване повідомлення про відмову у поновленні договору оренди землі. 27.04.2017 року повідомлення було вручено за довіреністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Законом України "Про оренду землі" ( в редакції на час виникнення даних правовідносин) визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар надав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
У справі № 594/376/17-ц Велика Палата Верховного Суду прийшла висновку, що правовий аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Матеріали справи містять подане позивачем суду першої інстанції рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, у якому відсутній підпис ОСОБА_7 про отримання надісланих СТОВ Канівці заяви-повідомлення та проекту додаткової угоди.
Суду першої інстанції позивачем заява-повідомлення та додаткова угода не подавались. Зміст додаткової угоди наведений в позовній заяві.
Подані докази засвідчують те, що пропозиція орендарю ОСОБА_7 про поновлення договору оренди землі не була отримана.
При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей орендарем орендодавцю у письмовому вигляді, а й отримання орендодавцем відомостей, які мають бути їм повідомлені.
Отже, за загальним змістом термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і суд апеляційної інстанції, установивши, що орендодавець не отримував письмове повідомлення від орендаря про намір продовжити дію договору оренди землі, дійшов обґрунтованого висновку про те, що неналежне повідомлення орендодавця про намір продовжити договір оренди землі є підставою вважати про відсутність такого повідомлення.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог СТОВ Канівці до ОСОБА_7 суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів вручення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди та з урахуванням вищезазначених вимог закону дійшов правильного висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.
Аналогічний викладеному вище висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (N 6-3цс15), 10 червня 2015 року (N 6-70цс15), 23 березня 2016 року (N 6-146цс16), 13 квітня 2016 року (N 6-2027цс15) та інші на які послався суд ухвалюючи рішення.
Такий висновок суду апеляційної інстанції буде відповідати правовій позиції Верховного Суду у справі №696/613/16-ц від 13 червня 2018 року.
Встановивши відсутність пропозиції від орендаря на переважне право поновлення строку дії договору оренди землі та відсутність у орендодавця волевиявлення на поновлення договору оренди землі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність переважного права у позивача на поновлення договору оренди землі.
Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_7 як орендодавець проявила недобросовісність та відмовилась отримувати пропозицію на укладення додаткової угоди є неприйнятними, так як позивач не надав в суд першої інстанції належні та допустимі докази відмови ОСОБА_7 в отриманні рекомендованого листа з пропозицією укласти нову угоду на оренду землі. Такі докази позивач не надав і при подачі апеляційної скарги.
Вірно встановивши фактичні обставини справи та правовідносини, що виникли між сторонами, ухваливши рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції ухвалив правильне рішення, яким відмовив в позові СТОВ Канівці до ОСОБА_7, ТОВ "Гранекс-Черкаси" про визнання договору оренди землі поновленим.
Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги також ретельно перевірені судом апеляційної інстанції та визнані безпідставними.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів судової палати,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року залишити без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.
С.І. Бондаренко
Н.І. Гончар
В.І. Ювшин
Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2018 року
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2018 |
Оприлюднено | 26.07.2018 |
Номер документу | 75494549 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Черкаської області
Ювшин В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні