Ухвала

від 25.07.2018 по справі 916/1279/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1279/18

Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Сади Межиріччя" (вх. 2-3710/18 від 23.07.2018 р.) про забезпечення позову у справі № 916/1279/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сади Межиріччя" до фізичної особи-підприємця Владиченко Олександра Вікторовича про стягнення заборгованості в сумі 110420,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сади Межиріччя звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Владиченко Олександра Вікторовича про стягнення заборгованості в сумі 110420,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 05.05.2018 р. щодо поставки товару у встановлений в договорі строк, у зв'язку з чим позивачем на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України заявлено вимоги про повернення сплаченої суми в якості попередньої оплати за поставку товару.

Зокрема, позивач вказує, що згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 05.05.2018 р. відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача товар, який позивач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах договору. Так, відповідачем було виставлено позивачу рахунок ФВ-0505-4236 від 05.05.2018 р., в якому було зазначено товар, який відповідач мав поставити позивачу.

11 травня 2018 р. позивач зі свого рахунку (п/р №26005220401017 в АТ "Прокредит Банк" у м. Києві, МФО 380805), згідно платіжного доручення №41 від 11.05.2018 р. перерахував (сплатив) грошові кошти на банківський рахунок відповідача №26005054346304 в ПАТ КБ Приватбанк м. Одеса, МФО 328704, у сумі 110420,00 грн. в якості попередньої оплати за товар, зазначений у рахунку, який відповідач мав поставити позивачу не пізніше 7 робочих днів з моменту здійснення позивачем предоплати згідно п. 4.1. договору.

Так, згідно вказаного договору позивачем була виставлена відповідачу вимога № 04/06 від 04 червня 2018 року про поставку товару, яка була 05.06.2018 р. направлена на адресу відповідача та отримана останнім 08.06.2018 року. Проте, за ствердженнями позивача, вказана вимога була проігнорована відповідачем та товар не був поставлений. Так, строк на поставку товару у відповідача закінчився 16.06.2018 року.

До того ж позивач вказує, що він неодноразово звертався до відповідача по доступним каналам зв'язку з вимогою поставити товар або повернути сплачені кошти, проте відповідач не виконував дану вимогу.

Таким чином, оскільки відповідачем було порушено приписи ст. 693 Цивільного кодексу України та не поставлено товар у встановлений строк, позивач вважає, що у нього виникло право вимагати як поставку товару, так і повернення попередньо сплачених коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 р. позовну заяву ТОВ Сади Межиріччя прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1279/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.07.2018 р.

23.07.2018 р. від ТОВ Сади Межиріччя до господарського суду надійшла заява про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на р/р 26005054346304 в ПАТ КБ „Приватбанк" або на будь-яких інших рахунках, що будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах заявлених позовних вимог.

Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від поставки та повернення сплаченої суми, не виконує взяті на себе обов'язки згідно договору та вимоги позивача, хоча позивач звертався неодноразово до відповідача по доступним каналам зв'язку з вимогою поставити товар або повернути сплачені кошти.

Наразі позивач вказує, що 22.07.2018 р. ним на сайті оголошень ogolosha.com за електронною адресою в мережі Інтернет: https://osolosha.com/prod/terminoviy-rozprodazh-mayna-49wx.html, було виявлено оголошення відповідача, згідно відомостей якого він знаходиться в м. Кілія, а у назві (заголовку) оголошення вказано - Терміново розпродаж майна", а продавцем вказано ФОП Владиченко Олександр Вікторвоич , в оголошенні зазначено наступну інформацію: ФОП Владиченко Олександр Вікторович у зв'язку із припиненням своєї діяльності розпродає залишки товару та майна, а саме: стовби залізобетонні 2.4.М-700 шт., Зм. 250 шт., двері дерев'яні -5 шт., сітку рабицю оцинковану 65x65, висота 1.3м.-10 рулонів (по 10 метрів), кабель (різні), інструменти. Товар знаходиться в Одеській області, м. Кілія. Ціни за домовленістю. Телефон для довідок: НОМЕР_1". Наразі позивач вказує, що відповідач зазначений в цьому оголошенні як контактна особа та продавець, що співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо нього, а телефони НОМЕР_1, зазначений в оголошенні, також співпадає з телефоном, зазначеним у відомостях відповідача у Реєстрі, що доводить факт того, що оголошення розміщено саме відповідачем.

Оскільки відповідач розпродає своє майно у зв'язку з його припиненням діяльності, позивач вважає, що в подальшому це спричинить неможливість виконання рішення суду через відсутність коштів та майна у разі, якщо будуть задоволені позовні вимоги позивача. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що є достатньо підстав для забезпечення позовних вимог у межах позовних вимог у сумі 110420,00 грн. шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту позовної заяви випливає, що відповідач мав зобов'язання перед позивачем з поставки товару за договором купівлі-продажу від 05.05.2018 р. При цьому з наведених позивачем обставин та документів випливає, що строк поставки товару сплинув, внаслідок чого позивач, користуючись правом на повернення попередньо сплачених коштів на підставі ст. 693 ЦК України, просить стягнути вказані кошти у судовому порядку.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що направлена позивачем відповідачу вимога № 04/06 від 04 червня 2018 року про поставку товару була отримана відповідачем 08.06.2018 року, однак вказана вимога не була задоволена останнім та товар не був поставлений у встановлений строк, який закінчився 16.06.2018 року. Тобто вказане свідчить про явне ухилення відповідача від виконання прийнятих на себе зобов'язань з поставки товару, а також в ухиленні в наступному по поверненню сплачених коштів, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів.

Отже, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, предмету спору та обставини справи, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача на момент ухвалення рішення по справі. При цьому суд враховує наведені позивачем в заяві обставини, які свідчать саме про намір відповідача припинити підприємницьку діяльність, з огляду на здійснення розпродажу наявних у нього залишків товару та майна.

Також господарський суд вважає цілком обґрунтованим обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки він відповідає заявленим вимогам, на забезпечення яких він направлений, зокрема, на недопущення порушення прав позивача у разі задоволення позову. Також вказаний вид забезпечення позову є співвідносним із позовною вимогою позивача про стягнення попередньо сплачених коштів за поставку товару, який не був поставлений відповідачем, тому зазначені заходи вживаються судом як засіб забезпечення позову до вирішення спору по суті.

При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності.

До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Сади Межиріччя" про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти фізичної особи-підприємця Владиченко Олександра Вікторовича (АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_2) у розмірі заявлених вимог в сумі 110420/сто десять тисяч чотириста двадцять/грн. 00 коп., що знаходяться на р/р 26005054346304 в ПАТ КБ „Приватбанк" або на будь-яких інших рахунках, що будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

3. Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Сади Межиріччя" (15570, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Ладинка, вул. Шевченка, будинок 72; код ЄДРПОУ 41671304).

4. Боржником за цією ухвалою є фізична особа-підприємець Владиченко Олександр Вікторович (АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_2).

Ухвала набирає чинності з дня її постановлення.

Ухвалу дійсна для пред'явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Петров Володимир Степанович