Рішення

від 26.07.2018 по справі 814/1258/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р. № 814/1258/18

м. Миколаїв

          Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР НЕКРАСЕНКА", вул. Новогрушівська, 5, с. Грушівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55225

про: стягнення заборгованості в сумі 49298,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі – Фонд або позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший медичний центр Некрасенка» (надалі – відповідач) заборгованості в сумі 49298,16 грн., з яких 48284,21 грн. – сума адміністративно-господарських санкцій, 1013,95 грн. – пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2017 року відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.

          Відповідач надав відзив проти адміністративного позову та доповнення до відзиву, просив відмовити у задоволенні позову, господарського правопорушення не допускав.

          Представник позивача 07.06.2018 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

          Дослідив докази, суд дійшов висновку:

           28.03.2018 року відповідач подав звітність “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2017 рік Фонду соціального захисту інвалідів, в якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу- 19, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність- 0, кількість інвалідів – штатних працівників, повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”- 1.

          Відповідач 30.11.2017 року подав до Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості звіт 3-ПН «Про наявність вакансій».

          У 2016 році відповідач не повідомляв службу зайнятості про наявність вакансій, які можуть бути зайняті особами з інвалідністю, про що свідчить лист Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 03.01.2018 року № 04-06.

          Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі – Закон 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

          Відповідно до частини дев'ятої статті 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

          Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

          Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відтак, ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлено правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

          Разом з тим, ч. 3 вказаної статті чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” від 5 липня 2012 року №5067-VI передбачено, що Роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

При цьому, у зв'язку з прийняттям даного Закону відмінено норму щодо обов'язкової щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць.

          Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку “Про затвердження форми звітності №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” та Порядку її подання” затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 (у редакції від 07.02.2017 року), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

          Згідно з пунктом 1.1. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, форма №10-ПІ (річна)“Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Отже, вказане свідчить про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, а також повідомляти уповноважені органи про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування. Звіт форми №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Згідно зі статтею 20 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

          Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

          Відповідач звіт форми № 3-ПН подав до Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості 30.11.017, де було зазначено про наявність 16 вакантних посад для інвалідів, проте доказів, коли саме виникли вакантні посади відповідачем не надано. Як свідчать звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, ні в 2016, ні в 2017 роках інваліди на підприємстві не працювали. Крім того відповідачем лист Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 21.06.2018 року № 52-01-06-576 (а.с. 38) свідчить, що протягом 2015-2018 ТОВ «Перший медичний центр Некрасенка» було подано 28 вакансій, в тому числі 15 вакансій – для осіб з інвалідністю, проте саме ці 15 вакансій було подано у листопаді 2017 року. Вказане свідчить про несвоєчасне інформування центру зайнятості про наявність вакантних посад, які можуть бути зайняті особами з інвалідністю.

          Твердження відповідача про його участь у проведенні спеціалізованих ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, де презентовано підприємство ТОВ «Перший медичний центр Некрасенка», інформування запрошених інвалідів про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями як на підставу відмови у позові судом до уваги не приймається, оскільки не свідчить про своєчасну подачу до центру зайнятості звітів форми 3-ПН.

Положення Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012р. №5067-VI, який набрав чинності з 01.01.2013р., та Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. №316, не звільняють відповідача від сумлінного виконання обов'язку, встановленого частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, виділення і створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, і звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Інформація повинна надаватись своєчасно та в повному обсязі.

          Таким чином, відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування державної служби зайнятості в повному обсязі про наявність вакансій для організації працевлаштування інвалідів, а тому позивачем законно застосовані адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

          Судові витрати покладаються на позивача.

          Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший медичний центр Некрасенка» (вул. Новогрушівська, 5, с. Грушівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55225, ідентифікаційний код 39722726) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший медичний центр Некрасенка» (вул. Новогрушівська, 5, с. Грушівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55225, ідентифікаційний код 39722726) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 49298,16 грн. (сорок дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім тисяч 16 коп.).

          Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

          Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.          

          Суддя                                                                                 Т. О. Гордієнко