Постанова

від 25.07.2018 по справі 821/189/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/189/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Турецької І.О.,

при секретарі судового засідання - Грабового В.О.,

за участю представника позивача Віштал Д.А.,

представника відповідача Зуб О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" до Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И Л А :

30.01.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" звернулось з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2018р. № UA508070/2018/000002/2, посилаючись на те, що митний орган за наявності повного пакету документів для митного оформлення товару за основним методом протиправно відмовив в такому оформленні.

Позивач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не спростував контрактну ціну товару та не надав будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного ТОВ "КФ "Строй Мастер" розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Проте, надані документи не дали можливості митному органу остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позовна заява задоволена в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам митниці, що в поданих позивачем документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності та за своїм обсягом вони є недостатніми для митного оформлення товару за першим методом.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

03.11.2017 року між ТОВ "КФ "Строй Мастер" (покупець) та компанією "HONG O-XU GROUP LIMITED", Китай (CN) (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № № CH-UA-03-11-2017, відповідно до умов якого продавець зобов'язується на умовах CIF-Odessa (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти товар - дверну фурнітуру, в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів.

09.01.2018 на виконання умов контракту, відповідно до специфікації № 1 від 20.11.2017 та інвойсу № 2017-1 від 20.11.2017 компанія "HONG O-XU GROUP LIMITED" на умовах поставки CIF-Odessa (Україна) поставила TOB "КФ "Строй Мастер" наступний товар:

- "Петлі двірні у асортименті" - код товару 83021000 (товар "1) загальною кількістю 15650 шт,

- "Фурнітура металева для дверей: ручки, фіксатори, накладка - код товару 83024110" (товар №2) загальною кількістю 7400шт. , всього на загальну суму 7058,27 дол. США (а.с.51,54).

З метою митного оформлення ввезеного товару 09.01.2018 року позивачем до Херсонської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №508070/2018/000014, у якій задекларовано вищевказаний товар із зазначенням митної вартості за першим методом.

На підтвердження митної вартості за ціною контракту надані: зовнішньоекономічний договір (контракт), доповнення до зовнішньоекономічного контракту, пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, договір про надання митного брокера.

Під час здійснення Херсонською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення контракті згідно п.3.1 поставка товару здійснюється на умовах CIF. В ІНКОТЕРМС-2010 зазначено, що умови поставки CIF -"вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов"язаний укласти контракт (договір) перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям. Відповідно до пункту 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування повинні включатися до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Також повідомлено декларанта, що згідно з п.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем 10.01.2018 додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); бізнес-пропозиція; копія митної декларації країни відправлення.

За результатами опрацювання поданої ВМД та додатково наданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2018 № UA508070/2018/000002/2, яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Не погоджуючись з рішенням митного органу позивач 10.01.2018р. подав до митниці нову ВМД № UА508070/2018/000018, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з надання позивачем до розмитнення товару повного пакету документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Доводи відповідача щодо наявності в поданих документах недостовірних або неповних даних, які до того ж містили б розбіжності, є непідтвердженими.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на страхування, митний орган виходив з того, що заявлена партія товару поставлялась на умовах CIF Одеса відповідно до умов поставки Інкотермс, що передбачає включення до ціни товару вартості страхування фрахту.

Вірними є доводи суду першої інстанції, що за умовами поставки та змістом пред'явлених до декларування документів вартість страхування товару не є витратною.

Так, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт ) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміну CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Враховуючи вищевикладене, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на страхування, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, ТОВ "КФ "Строй Мастер" не понесло, у зв'язку з чим вимоги митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі - необґрунтованим.

Доводи апелянта про існування відмінностей/розбіжностей у документах, які були додатково надані позивачем, а саме, у митній декларації країни відправлення №310120170516700984 наявне посилання на коносамент №ZIMUNGB9268918A, відмінний від поданого до митного оформлення коносаменту №J0117111075C від 26.11.2017, судова колегія вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки за відсутності розбіжностей у числових значеннях вони не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Крім того, вказані розбіжності не покладені в основу рішення про коригування митної вартості від 10.01.2018 № UA508070/2018/000002/2, тому відповідно до абз.2 ч.2 ст.77 КАС України відповідач не може на них посилатися.

Стосовно доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, колегія суддів зазначає наступне.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Аналізуючи викладені обставини в сукупності, судова колегія вважає вірним висновки суду першої інстанції, що позивач надав усі передбачені Митним кодексом України документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Натомість всупереч ч.2 ст.77 КАС України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова складена та підписана колегією суддів 26 липня 2018 року.

Головуючий Н.В.Вербицька

Суддя О.В.Джабурія

Суддя І.О.Турецька