АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи 758/4210/16-ц
Апеляційне провадження 22-ц/796/5978/2018
Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Мазурик О.Ф., Музичко С.Г.
при секретарі Борисенко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс - Кіно
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс - Кіно , подану через представника Варічеву Ларису Сергіївну, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Васильченка О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс - Кіно , за участю третьої особи ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
у/н справи № 758/4210/16-ц № а/п 22-ц/796/5978/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Васильченко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д. у березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Гравіс - Кіно , в якому, з урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог та заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати недостовірною та такою, що принижує та посягає на честь, гідність та його ділову репутацію інформацію, поширену в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1". Підсумковий випуск за ІНФОРМАЦІЯ_2", сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_2, та в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_3, а також розміщену на офіційному сайті каналу "2+2" http//2plus2.ua, а саме інформацію стосовно володіння народним депутатом України ОСОБА_1 об'єктами нерухомості - будинками, розташованими в АДРЕСА_1, зокрема інформацію:
- "Селище Буча у Києво - Святошинському районі за 30 км. від столиці. Крихітне котеджне містечко, що складається із сімох гарненьких будинків. Поблизу лісу й подалі від зайвих очей. І за даними державного реєстру прав на нерухоме майно три із семи будинків належать ОСОБА_1";
-"- Доброго дня! Я шукаю ОСОБА_1.
- Что-то знакомая фамилия, а кто - не знаю.
- Ну, він є власником цього будинку.
- А, это ОСОБА_1. Да, это ж он хозяин этого, продаёт эти дома. Все, все вспомнила, где-то слышала.
- Він продає?
- Да, да.
- А тут не живе?
- Нет нет, мы купили."
- "І для довідки: згідно з тим же реєстром прав на нерухоме майно, сукупна вартість усіх трьох будинків, які значаться за народним депутатом, майже шість мільйонів гривень" (на зображенні зазначено адреси: АДРЕСА_1 - 1 573 855 грн., АДРЕСА_2 - 2 067 813 грн., АДРЕСА_3 - 1 981 353 грн., всього - 5 623 021 грн.)."
- "Это его котеджный городок, он его построил."
- "Окрім нерухомості під Києвом, ОСОБА_1 разом із дружиною та донькою (...) володіють ще п'ятьма будинками на Херсонщині."
-"(...) І от ми дивимось - Херсон - один, Києво-Святошинський, с. Буча - один, два";
та стосовно володіння народним депутатом України ОСОБА_1 корпоративними правами в товариствах з обмеженою відповідальністю "КЕЙПТАУНІНВЕСТ" та "ОВЕРЛОШИНИ", зокрема інформацію:
- "А ми продовжимо розповідати, що ще вдалося дізнатись про цього мажоритарника. Як водиться, наші народні обранці, навіть після отримання мандату продовжують володіти бізнесом. І ОСОБА_1 - не виняток. Згідно із реєстром юридичних осіб він є власником та засновником щонайменше трьох фірм: (...) та двох - у Києві."
- "У цьому бізнес-центрі зареєстровані два товариства з обмеженою відповідальністю - "Кейптаун Інвест" (на зображенні: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кейптаун Інвест" (ТОВ "Кейптаун Інвест") та Оверлошини (на зображенні: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оверлошини" (ТОВ "Оверлошини"), 35961613, 04070, м. Київ, вул, Верхній Вал, будинок 72, засновник - ОСОБА_1, адреса засновника: АДРЕСА_4)."
- "- Ви є засновником ще кількох фірм, так ? (...)Таке собі товариство "Оверлошини"
- Як?
- "Оверлошини". А "Кейптаун Інвест"? Є таке?
- Ні, нема.
- (...) Ну давайте подивимось - товариство з обмеженою відповідальністю "Кейптаун Інвест", правильно?
- Кейптаун?
- Перелік засновників - ОСОБА_1, кінцеві власники",
та зобов'язати ТОВ ГРАВІС-КІНО спростувати в ефірі каналу 2+2 в найближчому (із дати набрання рішенням законної сили) випуску передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (або випуску інформаційних новин у випадку закриття програми або припинення її мовлення) недостовірну інформацію, поширену в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1". Підсумковий випуск за ІНФОРМАЦІЯ_2", сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_2, та в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо народного депутата України ОСОБА_1, шляхом поширення, а саме зачитування ведучим тексту спростування наступного змісту:
"ІНФОРМАЦІЯ_2 в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1. Підсумковий випуск за ІНФОРМАЦІЯ_2", сповіщеної на каналі "2+2", та в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, - сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_3, був оприлюднений підготовлений кореспондентом ОСОБА_2 сюжет, у якому стосовно народного депутата України ОСОБА_1 було поширено низку відомостей, які не відповідають дійсності, а саме: поширено недостовірну інформацію стосовно володіння народним депутатом України ОСОБА_1 об'єктами нерухомості у вигляді трьох будинків, розташованих на території котеджного містечка по АДРЕСА_1. Насправді, народний депутат України ОСОБА_1 ніколи не володів і не володіє будь-якими будинками, що розташовані на території котеджного містечка по АДРЕСА_1; поширено недостовірну інформацію стосовно того, що саме народний депутат України ОСОБА_1 є забудовником і власником вказаного вище котеджного містечка та здійснює продаж будинків цього містечка. Насправді, народний депутат України ОСОБА_1 ніколи не був і не є ні забудовником, ні власником вказаного вище котеджного містечка та не здійснює продаж будинків цього містечка; поширено недостовірну інформацію стосовно заснування народним депутатом України ОСОБА_1 товариств з обмеженою відповідальністю "КЕЙПТАУН ІНВЕСТ" та "ОВЕРЛОШИНИ", зареєстрованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 72, та володіння ним корпоративними правами у цих товариствах. Насправді, народний депутат України ОСОБА_1 ніколи не був і не є засновником товариств з обмеженою відповідальністю "КЕЙПТАУН ІНВЕСТ" та "ОВЕРЛОШИНИ", зареєстрованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 72, та не володіє корпоративними правами у цих товариствах з обмеженою відповідальністю; поширено недостовірну інформацію з метою посіяти сумнів щодо бездоганності біографії народного депутата України ОСОБА_1, невідповідності наявних у нього коштів існуючим витратам, можливого існування у нього недобрих намірів стосовно несплати податків або небажання здійснювати діяльність в правовому полі.
Підсумовуючи викладене вище, ми хочемо принести свої вибачення народному депутату України ОСОБА_1 за поширення стосовно нього відомостей, які не відповідають дійсності, та запевнити наших глядачів у виключенні виникнення таких фактів у подальшому", а також зобов'язати ТОВ ГРАВІС-КІНО спростувати недостовірну інформацію, поширену в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1".Підсумковий випуск за ІНФОРМАЦІЯ_2" та в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3 і розміщену на офіційному сайті каналу "2+2" http//2plus2.ua, шляхом розміщення на офіційному сайті каналу "2+2" http//2plus2.ua сповіщеної передачі, яка містить текст спростування, не пізніше, ніж на наступний день після сповіщення передачі, яка містить текст спростування; та стягнути з ТОВ ГРАВІС-КІНО в рахунок відшкодування моральної шкоди 137 700 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в передачі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підсумковий випуск за ІНФОРМАЦІЯ_2 , сповіщеної на телевізійному каналі 2+2 , був показаний сюжет з недостовірною інформацією стосовно нього, зокрема, стосовно володіння ним об'єктами нерухомості - будинками, розташованими в АДРЕСА_1, та корпоративними правами в товариствах з обмеженою відповідальністю КЕЙПТАУН ІНВЕСТ та ОВЕРЛОШИНИ . Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 в передачі ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повторно сповіщено на телевізійному каналі 2+2 зазначену недостовірну інформацію, а також було її розміщено на офіційному сайті каналу 2+2 http//2plus2.ua. Поширена стосовно нього інформація не відповідає дійсності, та є такою, що принижує його честь та гідність, завдає шкоди його діловій репутації, чим порушуються його особисті немайнові права.
Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання від 01.06.2016 року, до участі у справі як третю особу залучено ОСОБА_2..
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.04.2018 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що принижує та посягає на честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме інформацію стосовно володіння народним депутатом України ОСОБА_1 об'єктами нерухомості - будинками, розташованими в АДРЕСА_1, зокрема інформацію:
1) (...) - А, это ОСОБА_1. Да, это ж он хозяин этого, продаёт эти дома. Все, все вспомнила, где-то слышала.
- Він продає?
- Да, да.
- А тут не живе?
- Нет нет, мы купили."
2) (...) І от ми дивимось - Херсон - один, Києво-Святошинський, с. Буча - один, два. та стосовно володіння народним депутатом України ОСОБА_1 корпоративними правами в товариствах з обмеженою відповідальністю "КЕЙПТАУН ІНВЕСТ" та "ОВЕРЛОШИНИ", зокрема інформацію:
3) (...) - Ви є засновником ще кількох фірм, так ? (...)Таке собі товариство "Оверлошини"
- Як?
- "Оверлошини". А "Кейптаун Інвест"? Є таке?
- Ні, нема.
- (...) Ну давайте подивимось - товариство з обмеженою відповідальністю "Кейптаун Інвест", правильно?
- Кейптаун?
- Перелік засновників - ОСОБА_1, кінцеві власники .
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю ГРАВІС-КІНО спростувати в ефірі каналу 2+2 в найближчому (із дати набрання рішенням законної сили) випуску передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (або випуску інформаційних новин у випадку закриття програми або припинення її мовлення) недостовірну інформацію, поширену в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо народного депутата України ОСОБА_1, шляхом зачитування наступного тексту спростування: В передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_3 був оприлюднений сюжет, у якому стосовно народного депутата України ОСОБА_1 було поширено низку відомостей, які не відповідають дійсності, а саме: поширено недостовірну інформацію стосовно володіння народним депутатом України ОСОБА_1 об'єктами нерухомості у вигляді трьох будинків, розташованих на території котеджного містечка по АДРЕСА_1. Насправді, народний депутат України ОСОБА_1 ніколи не володів і не володіє будь-якими будинками, що розташовані на території котеджного містечка по АДРЕСА_1; поширено недостовірну інформацію стосовно того, що саме народний депутат України ОСОБА_1 є забудовником і власником вказаного вище котеджного містечка та здійснює продаж будинків цього містечка. Насправді, народний депутат України ОСОБА_1 ніколи не був і не є ні забудовником, ні власником вказаного вище котеджного містечка та не здійснює продаж будинків цього містечка; поширено недостовірну інформацію стосовно заснування народним депутатом України ОСОБА_1 товариств з обмеженою відповідальністю "КЕЙПТАУН ІНВЕСТ" та "ОВЕРЛОШИНИ", зареєстрованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 72, та володіння ним корпоративними правами у цих товариствах з обмеженою відповідальністю. Насправді, народний депутат України ОСОБА_1 ніколи не був і не є засновником товариств з обмеженою відповідальністю "КЕЙПТАУН ІНВЕСТ" та "ОВЕРЛОШИНИ", зареєстрованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 72, та не володіє корпоративними правами у цих товариствах з обмеженою відповідальністю .
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю ГРАВІС-КІНО спростувати недостовірну інформацію, поширену в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом розміщення на офіційному сайті каналу "2+2" http//2plus2.uaсповіщеної передачі, яка містить текст спростування, не пізніше, ніж на наступний день після сповіщення передачі, яка містить текст спростування.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ГРАВІС-КІНО на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ Гравіс - Кіно , через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що інформація щодо майнового стану народних депутатів являє неабиякий громадський інтерес та є відкритою. Журналіст отримала інформацію щодо майнового стану позивача, яка є у вільному доступі та звернулася до позивача та здійснила вихід за адресою, вказаною в реєстрі нерухомості для перевірки інформації, викладеної у реєстрі. Журналіст не поширювала інформацію відносно позивача, а лише перевіряла інформацію, отриману з інших джерел. На прізвище позивача було отримано багато інформації, але щоб перевірити чи стосується така інформація безпосередньо позивача необхідно знати його ідентифікаційний код. Позивач же на запитання журналіста про дані в реєстрах обмежився лише фразою, що така інформаціє є рейковою та будь - яких пояснень не надав. Про статки позивача журналіст від свого імені нічого не повідомляла. Крім того,суд визнав недостовірною інформацію, яку говорить не журналіст, а особа, яка вийшла з будинку. Перевірка інформації була проведена в розумних межах. Поза увагою суду залишилась та обставина, що безперешкодне здійснення журналістської діяльності є невід'ємною частиною права на свободу вираження поглядів і неодмінною умовою реалізації права суспільства отримувати інформацію з питань, що мають для нього інтерес. При цьому, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи та не врахував положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Ні третя особа, ні редакція відповідача не домовлялися про зустріч з позивачем для отримання відповідей про його майновий стан, а зустріли його в кулуарах Верховної Ради під час робочого часу. Незважаючи на те, що позивач заперечив свою причетність до об`єктів нерухомості та корпоративних прав товариств, журналіст проігнорувала коментарі самого позивача. Інформацію було подано журналістом суспільству як перелік обставин, а саме уникнення від декларування нерухомого майна та корпоративних прав. Якби журналіст звернулася до позивача із письмовим запитом, то він провів власне розслідування щодо даних, вказаних в реєстрі та виявив би, що його прізвище, ім`я та по батькові повністю співпадає з особою, про майно якої зазначено в реєстрі та надав би обґрунтовану відповідь. Вважає такою безпідставним посилання у апеляційній скарзі на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки журналістом не висвітлювалося питання виконання позивачем функцій народного депутата. Відтак особливе становище позивача не може виправдати професійні недбалості та нехтування журналістської етики.
У судовому засіданні представник відповідача Мартиновська З.І. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3. підтримав відзив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
Судом першої інстанції встановлено, що в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3, сповіщеної на каналі "2+2" ІНФОРМАЦІЯ_3 було поширену наступну інформацію відносно позивача: "Селище Буча у Києво - Святошинському районі за 30 км від столиці. Крихітне котеджне містечко, що складається із сімох гарненьких будинків. Поблизу лісу й подалі від зайвих очей. І за даними державного реєстру прав на нерухоме майно три із семи будинків належать ОСОБА_1"; "- Доброго дня! Я шукаю ОСОБА_1- Что-то знакомая фамилия, а кто - не знаю. - Ну, він є власником цього будинку. - А, это ОСОБА_1. Да, это ж он хозяин этого, продаёт эти дома. Все, все вспомнила, где-то слышала. - Він продає? - Да, да. - А тут не живе? - Нет нет, мы купили."; "І для довідки: згідно з тим же реєстром прав на нерухоме майно, сукупна вартість усіх трьох будинків, які значаться за народним депутатом, майже шість мільйонів гривень" (на зображенні зазначено адреси: АДРЕСА_1 - 1 573 855 грн, АДРЕСА_2 - 2 067 813 грн., АДРЕСА_3 - 1 981 353 грн, всього - 5 623 021 грн.)."; "Это его котеджный городок, он его построил."; "Окрім нерухомості під Києвом, ОСОБА_1 разом із дружиною та донькою (...) володіють ще п'ятьма будинками на Херсонщині."; "(...) І от ми дивимось - Херсон - один, Києво-Святошинський, с. Буча - один, два"; "А ми продовжимо розповідати, що ще вдалося дізнатись про цього мажоритарника. Як водиться, наші народні обранці, навіть після отримання мандату продовжують володіти бізнесом. І ОСОБА_1 - не виняток. Згідно із реєстром юридичних осіб він є власником та засновником щонайменше трьох фірм: (...) та двох - у Києві."; "У цьому бізнес-центрі зареєстровані два товариства з обмеженою відповідальністю - "Кейптаун Інвест" (на зображенні: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кейптаун Інвест" (ТОВ "Кейптаун Інвест") та Оверлошини (на зображенні: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оверлошини" (ТОВ "Оверлошини"), 35961613, 04070, м. Київ, вул, Верхній Вал, будинок 72, засновник - ОСОБА_1, адреса засновника: АДРЕСА_4)."; "- Ви є засновником ще кількох фірм, так ? (...)Таке собі товариство "Оверлошини" - Як? - "Оверлошини". А "Кейптаун Інвест"? Є таке?- Ні, нема. - (...) Ну давайте подивимось - товариство з обмеженою відповідальністю "Кейптаун Інвест", правильно? - Кейптаун? - Перелік засновників - ОСОБА_1, кінцеві власники". Зазначена інформація була також розміщена на офіційному сайті каналу "2+2" http//2plus2.ua.
Власником ліцензій на мовлення (супутникове, ефірне) під логотипом "2+2" на момент виходу вказаних передач є ТОВ "Гравіс-Кіно" (ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії HP № 00178-м та серії НР№00181-м).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 53492437 від 18 лютого 2016 року ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 є власником двох будинків: житлового будинку АДРЕСА_5, а також будинку АДРЕСА_6.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000777105 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 не був засновником ТОВ "КЕЙПТАУН ІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35877050) та "ОВЕРЛОШИНИ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35961613), зареєстрованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 72, та не володів корпоративними правами у цих товариствах.
04.03.2016 року представник позивача звернувся до відповідача із скаргою щодо змісту передачі ІНФОРМАЦІЯ_1. , сповіщеної ІНФОРМАЦІЯ_2 на каналі 2+2 , яка була отримана відповідачем 09.03.2018 року.
Відповідач надав відповідь про те, що строк зберігання відеозапису сплинув та запис було знищено.
05.05.2016 року представник позивача звернувся до ТОВ Гравіс Кіно зі скаргою щодо змісту передачі ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску за ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщеної на каналі 2+2 та вимагав спростувати цю інформацію, а також зберегти запис Передачі ІНФОРМАЦІЯ_1 випуск за ІНФОРМАЦІЯ_3 на телеканалі 2+2 .
Представником відповідача у судовому засіданні було надано відеозапис телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_1 випуск за ІНФОРМАЦІЯ_3 на телеканалі 2+2 .
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відносно відповідача поширена інформація, яка містить фактичні дані і не відповідає дійсності щодо його майнового стану та володіння корпоративними правами та у сюжеті наявні висловлювання, зміст яких направлений на формування в аудиторії телепередачі негативного ставлення до позивача, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови пленуму Верхового Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 25 Закону України Про інформацію під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом. Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Із запису телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_1 випуск за ІНФОРМАЦІЯ_3 на телеканалі 2+2 , який знаходиться на диску у матеріалах справи вбачається, що серед інших сюжетів, є два сюжети, у яких фігурує позивач. Журналіст звертається до позивача із запитаннями про нерухоме майно та корпоративні права, які за даними витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належать ОСОБА_1, при цьому зазначені державні реєстри продемонстровано на передньому плані екрану. У відповідь позивач зазначає, що вказане у реєстрах майно та корпоративні права йому не належать та є фейком . Будь - яких інших коментарів, у тому числі про те, що можливо дана інформація стосується іншої особи з таким же прізвищем, ім`ям та по- батькові позивач не висловлює. Впродовж сюжету журналіст вказує на те, що питанням про те, чи фейк , чи ні мають розбиратися правоохоронні органи та в кінці сюжету зазначає про те, що дану інформацію вона передає до НАБУ з метою визначення, що є фейком , а що реальними фактами.
Суд прийшов до висновку, що інформація поширена відповідачем містить фактичні дані, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності у відповідних державних реєстрах з використанням реєстраційного номеру облікової картки платника податків такої особи. Разом з тим, суд не зазначив яким чином журналіст могла отримати доступ до реєстраційного номеру облікової картки позивача, оскільки така інформація є конфіденційною і розголошенню не підлягає.
Разом з тим, із сюжету вбачається, що журналіст ставить запитання позивачеві та іншим особам з метою перевірки інформації, отриманої з державних реєстрів, а не повідомляє інформацію від свого імені.
Оскільки журналіст у своєму розпорядженні мала витяги з державних реєстрів, які є у вільному доступі та отримані правомірно, та у яких зазначено власником вказаного у них майна та корпоративних прав ОСОБА_1, без ідентифікації особи, запитання журналіста та її коментарі, не можна вважати фактичними даними. Журналіст у сюжеті перед тим, як задати питання про належність об`єктів нерухомості та корпоративних прав позивачу посилається на дані державних реєстрів. А вказівка журналістки на те, що дана інформація буде передана до НАБУ для перевірки свідчить про те, що остання не стверджує про належність майна позивачу, а бажає передати інформацію, отриману з реєстрів для перевірки відповідними органами.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути ці звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, у якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки в даному випадку має місце реалізація конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
Крім того, якщо позивач вважає, що думки, висловлені журналісткою, принижують його гідність, честь чи ділову репутацію, він вправі скористатися наданим законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку (ст. 30 Закону України Про інформацію ). Оскільки законом визначено порядок та можливість спростувати поширені судження, вимоги позивача про таке спростування у судовому порядку не можуть бути задоволені.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що інформація: А, это ОСОБА_1. Да, это ж он хозяин этого, продаёт эти дома. Все, все вспомнила, где-то слышала. - Він продає? - Да, да. - А тут не живе? - Нет нет, мы купили." надана на запитання журналістки невстановленою судом особою. З відеозапису вбачається, що журналістка відправились за адресою, вказаною у реєстрі нерухомості, та розпитала особу, яка знаходилась за цією адресою про власника будинку, а остання підтвердила, що прізвище ОСОБА_1 знайоме їй у зв'язку із продажем будинків.
Оскільки зазначена інформація поширена не журналістом суд дійшов помилкових висновків про те, що така інформація підлягає спростуванню.
Колегія суддів відхиляє доводи представника позивача про те, що на час виходу телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_1 випуск за ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачу уже достовірно було відомо про те, що майно та корпоративні права, які вказані у реєстрах не належить позивачу. При цьому представник позивача стверджував, що до заяви, поданої 04.03.2016 року уповноваженою особою позивача директору ТОВ Гравіс-Кіно було долучено документи, які підтверджують той факт, що таке майно не належить позивачу. Разом з тим, із копії заяви від 04.03.2016 року вбачається, що до даної заяви були додані документи на підтвердження повноважень представника, який подав таку заяву і будь - яких інших документів, за якими б можна було ідентифікувати особу, яка вказана в реєстрах надано не було.
Суд першої інстанції також не врахував, що позивач є публічною особою та інформація щодо майнового стану народних депутатів являє неабиякий суспільний інтерес та є відкритою та не застосував практику Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод гарантовано, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну, з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе (рішення у справі Гендісайд проти Сполученого Королівства від 07.12.1976 року).
У справі Сюрек проти Туреччини Європейський суд з прав людини нагадує, що обмеження свободи вираження поглядів повинні зазнавати прискіпливого аналізу і мати переконливе обґрунтування. Відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції сфера для обмеження політичних висловлювань чи дебатів щодо питань, які становлять значний інтерес, є дуже малою. Пункт 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес.
У справі газета Україна - Центр проти України (п. 46)Європейський суд з прав людини повторив основоположні принципи у цій сфері та вказав, що повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див., наприклад, рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series A no. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. рішення у справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії" ( 980_247 ), зазначене вище, п. 77; рішення у справі "Торгейр Торгейрсон проти Ісландії" (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland"), від 25 червня 1992 року, п. 65, Series A, no. 239; і рішення у справі "Джерсільд проти Данії", зазначене вище, п. 35).
Журналістська свобода передбачає також використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або, навіть провокаційних (п. 38 рішення у справі Прагер та Обершлік проти Австрії від 26.04.1995 року).
Враховуючи ту обставину, що журналіст висловлювала свої судження щодо майнового стану позивача, яка була отримана нею з державних реєстрів у формі інтерв`ю та не подавала інформацію від власного імені та виходячи з практики Європейського суду з прав людини колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позовних вимог.
За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс - Кіно задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс - Кіно , за участю третьої особи ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови виготовлений 25.07.2018 року.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2018 |
Оприлюднено | 27.07.2018 |
Номер документу | 75524423 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Махлай Людмила Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні