Рішення

від 21.06.2018 по справі 905/526/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.2018 Справа № 905/526/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А.,

розглянувши справу № 905/526/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю А-вугілля

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Паливно-енергетична компанія ГАЗ-ЕНЕРГО

про стягнення 3 639 413,66 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ А-вугілля звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ Паливно-енергетична компанія ГАЗ-ЕНЕРГО 3 639 413,66 грн., з яких: 2 704 281,74 грн. - заборгованість за договором купівлі - продажу № 12/02-16 від 19.12.2016р., 762 484,74 грн. - інфляційні втрати, 172 647,18 грн. - 3 % річних (із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 18.05.2018р. за вх. №10226/18).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 12/02-16 від 19.12.2016р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

27.03.2018р. господарським судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 905/526/18, підготовче засідання призначено на 26.04.2018р., про що постановлено ухвалу суду від 27.03.2018р.

20.04.2018р. за вх.№3201/18 господарським судом одержано письмові пояснення позивача, у яких останній, зокрема, зазначає, що заявлена до стягнення сума боргу розрахована позивачем за вирахуванням сум часткової оплати, а також з коригуванням вартості товару в гривневому еквіваленті на момент такої оплати.

26.04.2018р. у підготовчому засіданні за участю представників сторін господарським судом оголошено перерву до 22.05.2018р.

22.05.2018р. за вх.№10579/18 господарським судом одержано відзив відповідача на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням, зокрема, на те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

22.05.2018р. господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відхилення клопотання відповідача за вх. №8718/18 від 26.04.2018р. про продовження підготовчого провадження на 30 днів та аналогічного за змістом клопотання, яке викладене у відзиві на позов за вх. № 10579/18 від 22.05.2018р.

22.05.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2018р., про що постановлено відповідну ухвалу суду від 22.05.2018р.

21.06.2018р. за вх.№12919/18 господарським судом одержано додаткові пояснення позивача, у яких останній зазначає, зокрема, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат саме на грошову одиницю України - гривню, а не на іноземну валюту, при цьому, норми ст. 625 ЦК України не передбачають обов'язкової умови її застосування виключно до грошових зобов'язань, визначених у гривні.

Сторони у судове засідання щодо розгляду справи по суті, призначеного на 21.06.2018р., не з'явились, при цьому про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать особисті підписи їх представників на розписці про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті від 22.05.2018р., а тому господарський суд визнав за можливе вирішити справу за відсутністю сторін.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 21.06.2018р. підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

19.12.2016р. між ТОВ А-вугілля (продавець, позивач) та ТОВ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ГАЗ-Енерго (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №12/02-16, за умовами якого продавець поставляє у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вугільну продукцію (продукція) відповідно до якості, у строки, за ціною та на умовах, передбачених в додатках до даного договору (п.1.1. договору).

Загальна сума договору складає сукупність вартості продукції в національній валюті України, визначену на підставі даних в Специфікаціях до даного договору. Загальна сума договору може бути змінена за згодою сторін у зв'язку із зміною рівня цін або об'ємів поставки (п.1.2. договору).

Продавець зобов'язується рівномірно відвантажити продукцію залізничним транспортом на умовах, обумовлених в Специфікаціях (відповідно до міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010 року), за реквізитами, додатково вказаними у письмовому вигляді покупцем. (пп.2.1.1. п. 2.1 договору).

Покупець зобов'язується здійснювати передоплату 100% вартості узгодженої до поставки партії продукції на підставі рахунку продавця, якщо інше не вказано у додатку до договору; прийняти продукцію та документи, що до неї відносяться за актом приймання-передачі, та один екземпляр акту передати продавцю. (пп.2.2.1. п.2.2, пп. 2.2.2 п.2.2 договору).

Оплата продукції здійснюється покупцем шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в строки, обумовлені в п.2.2.1 даного договору (п.3.1. договору).

Ціна однієї метричної тони продукції зазначається сторонами у додатку до даного договору (п.3.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту укладення його обома сторонами та діє по 31.12.2017р., а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. (п.9.1. договору).

19.12.2016р. між сторонами підписано специфікацію №1 на вугільну продукцію, якою погоджено, зокрема: найменування товару: вугілля марки Велмор , марки ПОКАХОНТАС , марки Оуки ; умови оплати: 100% передоплати або на інших умовах оплати в рамках законодавства України, але в будь-якому випадку не пізніше 15 календарних днів з моменту постачання товару на ст. Кривий Торець Донецької залізниці; строк поставки: січень 2017р.; умови поставки. Також, згідно з умовами, погодженими сторонами в Специфікації № 1, оплата за товар здійснюється в гривні. Ціна товару на умовах поставки СРТ ст.Кривий Торець Донецької залізниці складає 115,00 доларів США без ПДВ за 1 т (вугілля ПОКАХОНТАС та вугілля ОУКИ ) і 105,00 доларів США без ПДВ (вугілля Велмор ) з оплатою Покупцем залізничних витрат. Курс НБУ гривні по відношенню до долару СШУ станом на 19.12.2016р. складає 26,33183500 грн. за один долар США. Ціна підлягає коригуванню по курсу НБУ на момент оплати.

На виконання умов договору та специфікації до нього позивач поставив відповідачу вугілля на загальну суму 8 756 417,94 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 1 від 01.01.2017р. на загальну суму 769 731,46 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 11 від 01.01.2017р. на загальну суму 769 178,49 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 2 від 02.01.2017р. на загальну суму 768 763,76 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 3 від 02.01.2017р. на загальну суму 383 483,31 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 4 від 02.01.2017р. на загальну суму 278 466,39 (вугілля ВЕЛМОР ); № 5 від 03.01.2017р. на загальну суму 960 090,69 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); №6 від 03.01.2017р. на загальну суму 242 689,36 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); №7 від 03.01.2017р. на загальну суму 633 642,48 грн. (вугілля ОУКИ ); № 8 від 07.01.2017р. на загальну суму 631 068,54 грн. (вугілля ОУКИ ); № 9 від 07.01.2017р. на загальну суму 1 050 922,93 грн. (вугілля ОУКИ ); № 10 від 07.01.2017р. на загальну суму 97 942,81 грн. (вугілля ОУКИ ); № 12 від 09.01.2017р. на загальну суму 191 465,17 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 18 від 09.01.2017р. на загальну суму 384 174,52 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 13 від 13.01.2017р. на загальну суму 191 741,65 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 14 від 23.01.2017р. на загальну суму 366 310,89 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 19 від 02.02.2017р. на загальну суму 891 517,56 грн. (вугілля ПОКАХОНТАС ), актами приймання-передачі товару № 1 від 01.01.2017р. на загальну суму 769 731,46 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 11 від 01.01.2017р. на загальну суму 769 178,49 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 2 від 02.01.2017р. на загальну суму 768 763,76 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 3 від 02.01.2017р. на загальну суму 383 483,31 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 4 від 02.01.2017р. на загальну суму 278 466,39 (вугілля ВЕЛМОР ); № 5 від 03.01.2017р. на загальну суму 960 090,69 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); №6 від 03.01.2017р. на загальну суму 242 689,36 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); №7 від 03.01.2017р. на загальну суму 633 642,48 грн. (вугілля ОУКИ ); № 8 від 07.01.2017р. на загальну суму 631 068,54 грн. (вугілля ОУКИ ); № 9 від 07.01.2017р. на загальну суму 1 050 922,93 грн. (вугілля ОУКИ ); № 10 від 07.01.2017р. на загальну суму 97 942,81 грн. (вугілля ОУКИ ); № 12 від 09.01.2017р. на загальну суму 191 465,17 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 18 від 09.01.2017р. на загальну суму 384 174,52 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 13 від 13.01.2017р. на загальну суму 191 741,65 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 14 від 23.01.2017р. на загальну суму 366 310,89 грн. (вугілля ВЕЛМОР ); № 19 від 02.02.2017р. на загальну суму 891 517,56 грн. (вугілля ПОКАХОНТАС ), а також відповідними залізничними накладними. Вказані видаткові накладні та акти приймання-передачі підписані сторонами без жодних заперечень та зауважень та засвідчені печатками сторін.

При цьому, загальна вартість поставленого позивачем вугілля визначена із врахуванням коригуючих рахунків (зміна вартості товару) № 58 від 02.03.2017р., № 59 від 02.03.2017р., № 60 від 02.03.2017р., № 61 від 09.03.2017р., № 62 від 09.03.2017р., № 63 від 09.03.2017р., № 53 від 20.02.2017р., № 54 від 20.02.2017р., № 55 від 23.02.2017р., № 56 від 23.02.2017р., № 57 від 23.02.2017р., № 64 від 27.03.2017р., № 65 від 27.03.2017р., № 94 від 08.12.2017р.

Між тим, відповідачем здійснено часткову оплату поставленого вугілля на загальну суму 6 031 498,56 грн., а саме: 20.02.2017р. на суму 1 200 000 грн., 23.02.2017р. - 1 500 000 грн., 02.03.2017р. - 1 000 000 грн., 09.03.2017р. - 1 000 000 грн., 27.03.2017р. - 500 000 грн., 08.12.2017р. - 331 498,56 грн., 13.04.2018р. - 500 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1889 від 20.02.2017р., №1905 від 23.02.2017р., №1949 від 02.03.2017р., №1968 від 09.03.2017р., №2039 від 27.03.2017р., №2728 від 08.12.2017р., №289 від 13.04.2018р. та відповідними банківськими виписками по рахунках позивача.

Внаслідок неповної оплати відповідачем товару, станом на час розгляду справи у відповідача утворився борг в розмірі 2 704 281,74 грн. (з урахуванням коригування вартості товару в гривневому еквіваленті станом на 14.05.2018р. відповідно до умов специфікації №1 від 19.12.2016р.).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати товару зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу в розмірі 2 704 281,74 грн., також і інфляційні втрати в розмірі 762 484,74 грн., нараховані за загальний період з 17.01.2017р. по 14.05.2018р., 3 % річних в розмірі 172 647,18 грн., нараховані за загальний період з 17.01.2017р. по 14.05.2018р. (із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 18.05.2018р. за вх. №10226/18).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки, за умовами якого позивач поставляє у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вугільну продукцію (продукція) на умовах 100% передоплати або на інших умовах оплати в рамках законодавства України, але в будь-якому випадку не пізніше 15 календарних днів з моменту постачання товару на ст. Кривий Торець Донецької залізниці. Також, згідно з умовами, погодженими сторонами в Специфікації № 1, оплата за товар здійснюється в гривні. Ціна товару на умовах поставки СРТ ст.Кривий Торець Донецької залізниці складає 115,00 доларів США без ПДВ за 1 т (вугілля ПОКАХОНТАС та вугілля ОУКИ ) і 105,00 доларів США без ПДВ (вугілля Велмор ) з оплатою Покупцем залізничних витрат. Курс НБУ гривні по відношенню до долару США станом на 19.12.2016р. складає 26,33183500 грн. за один долар США. Ціна підлягає коригуванню по курсу НБУ на момент оплати.

При цьому, обов'язок відповідача розрахуватись з урахуванням коригування ціни по курсу НБУ не пов'язано з іншою подією, ніж дата здійснення оплати, тобто будь-яке попереднє повідомлення про потребу здійснення цих дій або висунення позивачем вимоги, так само як і складання відповідних актів/рахунків коригування, не є обов'язковими.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідачем не здійснено оплату одержаного товару, як у строк, встановлений умовами договору та специфікацією до нього, так і в подальшому, та на момент ухвалення рішення по даній справі борг відповідача становить 2 704 281,74 грн. (з урахуванням коригування вартості товару в гривневому еквіваленті станом на 14.05.2018р. відповідно до умов специфікації №1 від 19.12.2016р.). При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність боргу відповідач до суду не надав.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу, а отже і про їх задоволення.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 172 647,18 грн. за період з 17.01.2017р. по 14.05.2018р., інфляційні втрати в сумі 762 484,74 грн. за період з 17.01.2017р. по 14.05.2018р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем господарським судом встановлено, що вказаний розрахунок виконаний позивачем з арифметичними помилками.

Господарським судом самостійно, із врахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок 3% річних, згідно з яким сума 3% річних становить 176 605,72 грн.

З огляду на неподання позивачем заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст.46 ГПК України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних задовольняються господарським судом у заявленому позивачем розмірі 172 647,18 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України). Частина 3 ст. 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За п. 3.3 ст. 3 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993р. № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Положення ч.2 ст. 533 ЦК України та ч.2 ст. 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю .

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). При цьому стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).

Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат, оскільки сторони в договорі визначили інший спосіб компенсації знецінення грошових коштів, а саме перерахунок відносно курсу національної валюти - гривні до долара США. В такому випадку нарахування інфляційних втрат є неможливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише відносно національної валюти, а здійснений позивачем перерахунок вартості товару по курсу долара США станом на 14.05.2018р. повністю врахував таке знецінення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771 цс 15, Вищого господарського суду України від 16.09.2014р. у справі №904/3739/14.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 762 484,74 грн. є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат у справі суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. п. 1, 4 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 26 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст.30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у вигляді:

- судового збору в сумі 64 428,45 грн.,

- витрати на професійну правничу допомогу (адвокатські витрати) в сумі 68 700 грн. (вивчення договору купівлі - продажу від 19.12.2016р. № 12/02-16, а також всіх первинних документів та листування в рамках цього договору (3 год.), підготовка позовної заяви, розрахунку боргу та додаткових матеріалів для пред'явлення позову до суду (8 год.), підготовка письмових пояснень від 13.04.2018р. (3 год.), підготовка заяви з процесуальних питань (щодо судових витрат) від 25.04.2018р. (1/2 год.), відрядження адвоката у м. Харків для участі в судовому засіданні та участь адвоката в судовому засіданні 26.04.2018р. (8 год.), підготовка клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 27.04.2018р. (1/2 год.), підготовка заяви про розподіл судових витрат з додатками (2 год.), підготовка і направлення відповідачу та в господарський суд Донецької області заяви про зменшення позовних вимог від 14.05.2018р. (3 год.), підготовка і подання в суд клопотання про долучення додаткових доказів у справі від 21.05.2018р. № 2-21/05/18 (1 год.), відрядження адвоката у м. Харків для участі в судовому засіданні та участь адвоката в судовому засіданні 22.05.2018р. (8 год.), підготовка клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 23.05.2018р. (1/2 год.), підготовка додаткових пояснень від 19.06.2018р. (2 год.), відрядження адвоката у м. Харків для участі в судовому засіданні та участь адвоката в судовому засіданні 21.06.2018р.),

- витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, в сумі 3 376,34 грн. (отримання витягів з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо позивача та відповідача, направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками, направлення до господарського суду Донецької області позовної заяви, направлення до господарського суду Донецької області заяви від 20.03.2018р., направлення на адресу відповідача письмових пояснень від 13.04.2018р., направлення до господарського суду письмових пояснень від 13.04.2018р., квитки на потяг на ім'я ОСОБА_2 на 26.04.2018р., направлення до господарського суду Донецької області клопотання від 27.04.2018р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, направлення на адресу відповідача заяви про зменшення позовних вимог від 14.05.2018р., направлення до господарського суду Донецької області заяви про зменшення позовних вимог від 14.05.2018р., квитки на потяг на ім'я ОСОБА_2 на 22.05.2018р., направлення на адресу відповідача клопотання про стягнення судових витрат від 21.05.2018р., направлення до господарського суду Донецької області клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції 23.05.2018р., квитки на потяг на ім'я ОСОБА_2 на 21.06.2018р.).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача у даній справі здійснено Адвокатським об'єднанням Група бізнес партнерів на підставі договору про надання адвокатських послуг № 01/2018 від 02.03.2018р. (з додатком № 1 від 02.03.2018р. та додатковою угодою № 1 від 18.06.2018р. до договору), укладеним між ТОВ А-вугілля та Адвокатським об'єднанням Група бізнес партнерів .

Згідно наказу Адвокатського об'єднання Група бізнес партнерів від 16.03.2018р. № 3-К ОСОБА_2 прийнято на посаду партнера з 16.03.2018р. з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. При цьому, ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю та повноваження на представництво інтересів позивача у даній справі згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6325/10 від 08.12.2017р., ордеру серії КС № 388551 від 16.03.2018р., довіреності від 16.03.2018р.

На підтвердження понесення позивачем заявлених витрат на професійну правничу допомогу (адвокатських витрат) та витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, надано до суду акти приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.05.2018р. на суму 42 094,38 грн., від 19.06.2018р. на суму 24 481,96 грн., платіжні доручення № 69 від 12.03.2018р. на суму 12 500 грн., № 121 від 18.05.2018р. на суму 12 562,40 грн., № 135 від 20.06.2018р. на суму 5 500 грн., № 136 від 20.06.2018р. на суму 17 031,98 грн., № 137 від 20.06.2018р. на суму 24 481,96 грн., квитанції № 1156566-1, № 1156608-1 на суму 146 грн., фіскальні чеки № 0888 від 16.03.2018р. на суму 37,20 грн., № 1078 від 19.03.2018р. на суму 30 грн., експрес - накладну 59 0003 2576 7070 від 21.03.2018р. на суму 56 грн., опис вкладення у цінний лист від 18.04.2018р. та фіскальний чек № 2649 від 18.04.2018р. на суму 21 грн., експрес - накладну 59 0003 3231 7174 від 19.04.2018р. на суму 56 грн., посадочні документи на ім'я ОСОБА_2 О.В. на 26.04.2018р. на суму 951,54 грн., експрес - накладну 59 0003 3436 5269 від 28.04.2018р. на суму 55 грн., опис вкладення у цінний лист від 15.05.2018р. та фіскальний чек № 4924 від 15.05.2018р. на суму 28,20 грн., опис вкладення у цінний лист від 15.05.2018р. та фіскальний чек від 15.05.2018р. на суму 21 грн., посадочні документи на ім'я ОСОБА_2 на 22.05.2018р. на суму 692,44 грн., опис вкладення у цінний лист від 21.05.2018р. та фіскальний чек № 4759 від 21.05.2018р. на суму 28,20 грн., експрес - накладну 59 0003 3991 2754 від 24.05.2018р. на суму 56 грн., посадочні документи на ім'я ОСОБА_2 на 21.06.2018р. на суму 1 197,76 грн.

При цьому, вартість послуг (гонорару) Адвокатського об'єднання Група бізнес партнерів визначена виходячи з розрахунку 1 600 грн. за годину (п. 1 додатку № 1 від 02.03.2018р. до договору), крім вартості відрядження адвоката у м. Харків для участі в судовому засіданні та участь адвоката в судовому засіданні 21.06.2018р. у розмірі 5 500 грн., яка погоджена у додатковій угоді № 1 від 18.06.2018р. до договору.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 43 153, 93 грн.; витрати, пов'язані з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу (адвокатські витрати) та витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій), покладаються на відповідача в розмірі 51 681,27 грн. (із врахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог та висновків суду щодо необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат). При цьому, при визначенні розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи, господарський суд також виходив з безпідставності включення до цих витрат вартості відрядження адвоката у м. Харків для участі в судовому засіданні та участь адвоката в судовому засіданні 21.06.2018р. в розмірі 5 500 грн., вартості квитків на потяг на ім'я ОСОБА_2 на 21.06.2018р. в розмірі 1 197,76 грн., оскільки адвокат ОСОБА_2 не приймала участь у судовому засіданні 21.06.2018р.

Керуючись ст. ст. 129, 231-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю А-вугілля задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Паливно-енергетична компанія ГАЗ-ЕНЕРГО (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 22, оф. 16, код ЄДРПОУ 35420777) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю А-вугілля (53081, Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, буд.6, код ЄДРПОУ 40053098) основний борг у розмірі 2 704 281 (два мільйони сімсот чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 74 коп., 3 % річних у розмірі 172 647 (сто сімдесят дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 18 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 43 153 (сорок три тисячі сто п'ятдесят три) грн. 93 коп., витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 51 681 (п'ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 27 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 02 липня 2018 р.

Суддя Л.В. Ніколаєва