Ухвала

від 25.07.2018 по справі 910/9258/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.07.2018Справа № 910/9258/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. , розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост - Продакшн "АВ - ТВ" (вул. Мельникова, 81, м. Київ, 01001)

особа, щодо якої заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" вул.Грушевського, 1-д, м.Київ, 01001

про забезпечення позову

у справі № 910/9258/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост - Продакшн "АВ - ТВ", вул. Мельникова, 81, м. Київ, 01001

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул.Грушевського, 1-д, м.Київ, 01001

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Представники учасників справи : без виклику.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виконавчий напис, вчинений 17 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" суму заборгованості у розмірі 204 377,29 грн., вчинено з порушенням приписів чинного законодавства, а саме нотаріусом вчинено виконавчий напис поза межами строку, протягом якого нотаріус має право відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" вчиняти виконавчі написи, та за відсутності доказів безспірності заборгованості, зміст виконавчого напису суперечить вимогам ст. 89 Закону України "Про нотаріат", окрім цього, за твердженнями позивача, зобов'язання за кредитним договором є припиненими внаслідок задоволення вимог банку в повному обсязі.

При цьому разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач на підставі ст.ст. 136, 137 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення поданого позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчинененого 17 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, яким запропоновано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" суму заборгованості у розмірі 204 377,29 грн.

За твердженням заявника, необхідність вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що при вчиненні приватним нотаріусом виконавчого напису, зареєстрованого за реєстровим номером 21627, про стягнення на користь ПАТ КБ "Приватбанк" не сплачену в строк за кредитним договором б/н від 23.11.2011 року заборгованість за період з 23.12.2011 року по 19.09.2017 року в сумі 204377,29 грн., ним не було додержано вимог щодо вчинення зазначених дій на підставі первинних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, а також не перевірено сам факт безспірності заборгованості за вказаним кредитним договором, за яким у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 року у справі № 910/4124/15-г було стягнуто з ТОВ "Студія Пост-Продакшин "АВ-ТВ" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість по тілу кредиту у розмірі 46 054,32 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5 066,25 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 488,61 грн., та яке було фактично виконано позивачем у виконавчому провадженні № 48806670.

Також заявник посилається на той факт, що АТ КБ ПРИВАТБАНК ініційовано відкриття виконавчого провадження на підставі оспорюваного виконавчого напису.

Так, Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби України міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 31.01.2018 року відкрито виконавче провадження № 55672493, в межах якого вчиняються виконавчі дії з виконання оспорюваного виконавчого напису, зокрема, постановою державного виконавця від 31.01.2018 року у вищевказаному виконавчому провадженні було накладено арешт на все майно позивача та постановою від 01.02.2018 року було накладено арешт на грошові кошти останнього у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.

Заявник наголошує, що на підставі оспорюваного виконавчого напису здійснюється повторне стягнення з ТОВ "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" суми заборгованості за кредитним договором б/н від 23.11.2011 року, які вже були сплачені.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для вжиття господарським судом заходів забезпечення позову, визначених у наведеній заяві позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як визначено п. 5 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому за приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому суд звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, та який знаходиться на примусовому виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби України міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києв, на підставі постанови № 55672493 від 31.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження.

При цьому судом встановлено факт, що державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється позивачем у даній справі, та вчиняються виконавчі дії в межах відкритого виконавчого провадження.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги інтереси сторін, за висновками суду, вжиття вказаних заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у даній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що підтверджується належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника (позивача) до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Як встановлено судом, заходи до забезпечення позову, викладені у заяві, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких позивачі просить вжити ці заходи. В свою чергу, не вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/9258/18 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за умови задоволення позову ТОВ "Студія Пост-Продакшин "АВ-ТВ", ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

За таких обставин, враховуючи пов'язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ" про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 17 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швеці Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627.

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання протягом строку, встановленого статтею 12 Закону України Про виконавче провадження протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія Пост - Продакшн "АВ - ТВ" ( вул. Мельникова, 81, м. Київ, 01001, код ЄДПРОУ 24265476).

5. Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1-д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570).

6. Ухвала набирає законної сили 25.07.2018 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її дії/обов'язковості до виконання.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Повний текст ухвали складено та підписано 25.07.2018 року.

Суддя Микола Миколайович Якименко