Рішення

від 18.07.2018 по справі 813/3873/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/3873/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Мілтон Люкс про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Мілтон Люкс (ТОВ Мілтон Люкс , відповідач) з вимогою застосувати арешт коштів на рахунках платника податків.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги такими обставинами (а.с. 68-70):

Головне управління ДФС у Львівській області прийняло наказ № 4773 від 18.10.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Мілтон Люкс з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Край транс (код 37132642), ТОВ ОСОБА_1 торг (код 40526353), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період січень-березень 2017. 18.10.2017 року посадові особи податкового органу для проведення перевірки здійснили вихід за податковою адресою ТОВ Мілтон Люкс : м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А з метою вручення наказу від 18.10.2017 № 4773 та пред'явлення направлення на проведення перевірки від 18.10.2017 № 7978. Директор Мілтон Люкс не допустила працівників ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Інспектори склали акт № 522/13-01-14-02/40631077 від 18.10.2017 про недопуск до проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ Мілтон Люкс , код ЄДРПОУ 40631077. У зв'язку з відмовою платника податків допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної позапланової документальної перевірки, начальник ГУ ДФС у Львівській області 24.10.2017 прийняв рішення № 18327/10/13-01-14-02-15 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Мілтон Люкс , що перебуває за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93А. Позивач зазначає, що оскільки відповідач відмовився від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, необхідних документів для її проведення не надав, це зумовило звернення позивача до суду із позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ Мілтон Люкс у банківських установах.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 78-81), просить суд відмовити в задоволенні позову ГУ ДФС у Львівській області в повному обсязі. Пояснив, що відповідач відмовив працівникам контролюючого органу у проведенні перевірки у зв'язку з тим, що наказ на перевірку не відповідав вимогам Податкового кодексу України, на письмові запити контролюючого органу відповідач надав письмові відповіді. ТОВ Мілтон Люкс стверджує, що позивач намагався розпочати перевірку відповідача без дотримання процедури початку проведення перевірки, передбаченої статтею 81 ПК України, оскільки керівнику не було вручено направлення на перевірку та службового посвідчення ревізора. Відповідач також звертає увагу суду на правову позицію Верховного Суду щодо застосування пп.20.1.33, пп.94.2.3 п.94.2 та пп.94.6.2 п. 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, а також відсутність доказів того, що у ТОВ Мілтон Люкс є податковий борг та відсутнє/недостатнє майно для його погашення.

Позивач додатково звернув увагу суду, що наказ № 4773 від 18.10.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Мілтон Люкс є законним, правомірність його прийняття перевірялась судом. Рішенням Львівського окружного суду № 813/3894/17 від 12.04.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018, відмовлено в задоволенні позову ТОВ Мілтон Люкс до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування цього наказу.

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Головне управління ДФС у Львівській області направило ТОВ Мілтон Люкс запити про надання інформації та їх документальне підтвердження по податкових зобов'язаннях щодо взаємовідносин ТОВ Мілтон Люкс з ТзОВ Край-транс за грудень 2016 року та лютий 2017 року. Оскільки контролюючий орган дійшов висновку про те, що платник податків на ці запити ТОВ Мілтон Люкс не надав належної відповіді, 18.10.2017 ГУ ДФС у Львівській області відповідно до пп. 16.1.5, пп.16.1.7 пункту 16.1 статті 16, пп.20.1.20 пункту 20.1 статті 20, пп. 73.3 статті 73, пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийняло наказ № 4773 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Мілтон Люкс з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Край транс (код 37132642), ТОВ ОСОБА_1 торг (код 40526353), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період січень-березень 2017. Відповідно до цього наказу документальна позапланова виїзна перевірка повинна розпочатися з 18.10.2017, тривалістю 5 робочих днів (а.с. 73).

18.10.2017 року посадова особа податкового органу для проведення перевірки здійснила вихід за податковою адресою ТОВ Мілтон Люкс : м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А з метою вручення наказу від 18.10.2017 № 4773 та пред'явлення направлення на проведення перевірки від 18.10.2017 № 7978 (а.с. 74).

Директор Мілтон Люкс ОСОБА_2 ознайомилася з цим наказом, отримала його копію та не допустила працівника контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки не погодилась із правомірністю винесення наказу, про що розписалась на примірнику наказу та зазначила про намір оскаржити цей наказ (а.с. 73).

Відповідач також наполягає на тому, що ревізор не надала керівнику направлення на перевірку та службового посвідчення. Позивач в судовому засіданні цю обставину визнав та пояснив, що ці документи не надавалися з огляду на позицію платника податку щодо законності наказу.

Інспектор склала акт № 522/13-01-14-02/40631077 від 18.10.2017 про недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Мілтон Люкс . Примірник цього акта 18.10.2017 отримав директор ТОВ Мілтон Люкс , про що розписалася в акті (а.с. 75).

У зв'язку з відмовою платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, - начальник управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області звернувся до начальника ГУ ДФС у Львівській області із зверненням застосувати умовний адміністративний арешт майна ТОВ Мілтон Люкс (код ЄДРПОУ 34711154) № 203/7/13-01-14-01-14 від 23.10.2017 (а.с. 128-129).

Начальник ГУ ДФС у Львівській області 24.10.2017 о 17:30 год. прийняв рішення № 18327/10/13-01-14-02-15 про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ Мілтон Люкс (код ЄДРПОУ 34711154), що перебуває за адресою: місто Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А. Копію цього рішення отримав директор Мілтон Люкс ОСОБА_2 о 17.45, про що розписалася на рішенні (а.с. 76).

24.10.2017 ГУ ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовом (цей позов здано на пошту для надіслання до суду) застосувати арешт коштів на рахунках ТОВ Мілтон Люкс .

ТОВ Мілтон Люкс в свою чергу звернулося до суду з позовом про скасування наказу № 4773 від 18.10.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Мілтон Люкс як незаконного. Рішенням Львівського окружного суду № 813/3894/17 від 12.04.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018, відмовлено в задоволенні позову ТОВ Мілтон Люкс до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування цього наказу.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підпункт 20.1.33. п. 20.1. статті 20 ПК України);

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. п. 20.1. статті 20 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзаци 4, 5 пункту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності підстав - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 78.5. статті 78 ПК України).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено в статті 81 ПК України.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 5 цього пункту визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього (пункт 81.2. статті 81 ПК України).

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна, згідно з підпункту 94.2.3. пункту 94.2. статті 94 ПК України, може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.3. статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5. статті 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з пунктом 94.6. статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Згідно з пунктом 94.10. статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Наказом Міністерства фінансів України № 632 від 14.07.2017 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі - Порядок № 632). Цей Порядок розроблено відповідно до статті 94 глави 9 розділу II ПК України та визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Розділом IVрозділу Порядку № 632 визначено порядок застосування арешту майна платника податків.

Згідно з пунктом 1 цього розділу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 2).

Згідно з пунктом 3 рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:

1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків визначено в розділі VII Порядку № 632.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду (пункт 1 розділу VII Порядку № 632).

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3 розділу VII Порядку № 632).

При вирішенні спору суд керується такими мотивами:

Суд встановив, що 18.10.2017 ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ № 4773 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Мілтон Люкс з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Край транс (код 37132642), ТОВ ОСОБА_1 торг (код 40526353), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період січень-березень 2017 (а.с. 73). На підставі пп. 16.1.5, пп.16.1.7 пункту 16.1 статті 16, пп.20.1.20 пункту 20.1 статті 20, пп. 73.3 статті 73, пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, п. 82.2 статті 82 ПУ України та цього наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.10.2017 №4773 головному державному ревізору інспектору відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 видано направлення на перевірку № 7978 від 18.10.2017 (а.с. 74).

Ревізор для проведення перевірки 18.10.2017 року здійснила вихід за податковою адресою ТОВ Мілтон Люкс з метою вручення наказу від 18.10.2017 № 4773 та пред'явлення направлення на проведення перевірки від 18.10.2017 № 7978 (а.с. 74).

Директор Мілтон Люкс ОСОБА_2 отримала копію наказу від 18.10.2017 № 4773 та не допустила працівника контролюючого органу до проведення перевірки, про що розписалась на примірнику наказу (а.с. 73). Як підставу недопуску зазначила незаконність прийнятого наказу № 4773 від 18.10.2017. Представник відповідача стверджує, що підставою недопуску до проведення перевірки було і недотримання порядку проведення перевірки, а саме: не пред'явлення ревізором службового посвідчення та направлення на перевірку. В направленні на перевірку від 18.10.2017 № 7978 у відповідних графах відсутні відмітки про пред'явлення посадовій особі платника податку службового посвідчення та направлення на проведення перевірки (а.с. 74). Представник ГУ ДФС у Львівській області ці обставини не заперечив, пояснив, що при врученні наказу на проведення перевірки та отриманні відмови у допуску до проведення позапланової перевірки, ревізор не дійшов до вручення направлення на перевірку та пред'явлення службового посвідчення. Інспектор склала акт № 522/13-01-14-02/40631077 від 18.10.2017 про недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Мілтон Люкс , примірник цього акта 18.10.2017 отримала директор ТОВ Мілтон Люкс , про що розписалася в акті. Оцінюючи ці обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що контролюючий орган порушив порядок проведення документальної виїзної перевірки, оскільки ревізор до початку перевірки не пред'явив директору ТОВ Мілтон Люкс направлення на проведення перевірки та службового посвідчення. При цьому суд звертає увагу, що позивач не надав суду акт, який би засвідчував факт відмови директора ТОВ Мілтон Люкс від підписання направлення. За таких обставин суд вважає правомірним не допуск посадової особи контролюючого органу до проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ Мілтон Люкс .

Суд також повинен надати оцінку іншим істотним обставинам, що впливають на вирішення цього спору, зокрема обставинам прийняття та підтвердження обґрунтованості рішення № 18327/10/13-01-14-02-15 від 24.10.2017 про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ Мілтон Люкс .

Як встановив суд, 18.10.2017 податковий ревізор інспектор склала акт № 522/13-01-14-02/40631077 про недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Мілтон Люкс (а.с. 75). Через п'ять днів, 23.10.2017, начальник управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області звернувся до начальника контролюючого органу про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ Мілтон Люкс (лист № 203/7/13-01-14-01-14). На наступний день, 24.10.2017, начальник контролюючого органу о 17:30 год. прийняв рішення № 18327/10/13-01-14-02-15 про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ Мілтон Люкс . Копію цього рішення отримав керівник підприємства о 17.45, про що розписалася на рішенні (а.с. 76).

Як визначено пунктом 94.10. статті 94 ПК України та пунктом 2 розділу ІV Порядку № 632 обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. Суд встановив, що контролюючий орган не звернувся до суду із заявою про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ Мілтон Люкс відповідно до рішення керівника контролюючого органу № 18327/10/13-01-14-02-15 від 24.10.2017. Отже, після спливу 96 годин накладений згідно цього рішення адміністративний арешт втратив чинність.

Водночас ГУ ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовом застосувати арешт коштів на рахунках ТОВ Мілтон Люкс .

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

При прийнятті цього рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду з цього питання (постанови від 06.02.2018 року у справі №К/9901/944/17, від 15.05.2018 року № 820/2312/17, від 15.05.2018 у справі № 820/4710/16), що полягає у такому:

підпунктом 20.1.33. п. 20.1. статті 20 ПК України контролюючому органу надано право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг. Для реалізації цих повноважень ПК України передбачає такі обставини: - у платника податків відсутнє майно, або його балансова вартість майна менша суми податкового боргу; якщо таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Отже, законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог. В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках підприємства, відкритих в банківських установах.

В цій справі позивач не надав доказів того, що у відповідача є податковий борг, а також відсутнє майно або його балансова вартість майна менша суми податкового боргу або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та оцінку аргументів учасників справи суд дійшов висновку, позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 39462700) до товариства з обмеженою відповідальністю Мілтон Люкс (79021, Львівська область, м.Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А, ідентифікаційний код 40631077) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, - відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.07.2018.

Суддя Москаль Р.М.