Постанова

від 26.07.2018 по справі 488/4537/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №488/4537/17 26.07.2018

Провадження №22-ц/784/1296/18

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Миколаїв

справа № 488/4537/17-ц

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Гавор В.Б.

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до садово-виноградарського товариства Зорька

про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва, постановлену та проголошену в судовому засіданні 26 червня 2018 року суддею Чернявською Я.А. в приміщенні цього ж суду,

У С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до СВТ Зорька , в якому просив зобов'язати відповідача видати йому книжку члена товариства та відшкодувати моральну шкоду, посилаючись на порушення його прав керівництвом товариства.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом СВТ Зорька до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення місцевої ради, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.

В апеляційній сказі позивач ОСОБА_1 просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на помилковість висновку суду про неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншого спору.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Визначаючи наявність передбачених законом підстав для зупинення провадження, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (пункт 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ).

Висновок про можливість чи неможливість розгляду справи є оціночним поняттям, який має ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після встановлення (підтвердження) фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій, зокрема, цивільній справі.

Проте діюче процесуальне законодавство, у порівнянні з попереднім законодавством (частина 4 статті 201 ЦПК в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), містить таке обмеження підстав для зупинення провадження, як неможливість встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Отже, при вирішенні питання про зупинення провадження у справі за пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК суд має обґрунтувати висновок про неможливість не тільки розглянути справу без попереднього розгляду іншої справи, а й неможливість встановити та оцінити обставини, які відносяться до предмету доказування.

З матеріалів даної справи вбачається, що підставою свого позову ОСОБА_1 зазначає порушення його прав як члена СВТ Зорька , а саме відмову у видачі йому книжки члена товариства та інші незаконні дії керівництва віносно нього, як члена товариства.

Встановленню у такому спорі підлягають, насамперед, такі факти: чи був позивач членом товариства, які права він має як член товариства за законом та статутними документами, які конкретно права позивача як члена товариства (якщо членство встановлено) порушені, коли конкретно були порушені , якою особою, тощо. Характер цього спору визначають правовідносини, що випливають із членства у садівничому товаристві.

Зупиняючи провадження у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість встановити вищеназвані обставини до розгляду справи № 2/488/483/16-ц за позовом СВТ Зорька до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення міськради щодо передачі земельної ділянки у власність відповідача, виданого на його підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування свідоцтва про право власності на садовий будинок, скасування записів про це майно у державному реєстрі тощо.

Підставою позов СВТ Зорька (справа №2/488/115/18) є незаконність передачі у власність ОСОБА_1 нерухомого майна - земельної ділянки та садового будинку. Характер цього спору визначають правовідносини, що випливають з підстав набуття права власності.

Однією з підстав цього позову товариством зазначена відсутність членських відносин з ОСОБА_1

Отже, для розгляду як справи за позовом ОСОБА_1, так і справи за позовом СВТ Зорька (справа №2/488/483/16-ц) необхідно встановити та оцінити факт членства ОСОБА_1 у СВТ Зорька

Проте в ухвалі суду від 26 червня 2018 року не зазначено, чому факт членства позивача не може бути встановлено та оцінено у цій справі і його встановленню перешкоджає не вирішений спір за позовом товариства.

Наявність матеріально-правового зв'язку між спорами, а також теоретична можливість впливу наслідків розгляду іншої справи на вирішення цього спору, ще не свідчать про неможливість розгляду справи у розумінні статті 251 ЦПК та не може бути достатньою підставою для зупинення провадження.

Крім того, судові спори між ОСОБА_2 та СВТ Зорька тривають з 2011 року (а.с. том І а.с. 74-91, 93-95, 98-102, 203-209, 229-251; том ІІ а.с. 1-5, 7-10, 13-17), та судом неодноразово досліджувались та встановлювались фактичні обставини, в тому числі, і щодо членства позивача.

Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо видачі йому книжки члена товариства були предметом судового розгляду.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2015 року про відмову в задоволенні його вимог з заявлених підстав набуло законної сили (а.с.8-10,12-17 том 2).

Поза увагою суду залишився й той факт , що розгляд даної справи триває понад строк, передбачений статтею 157 ЦПК, а зупинення провадження лише сприятиме затягуванню вирішення спору по суті.

Оскільки суд першої інстанції зупинив провадження у справі передчасно та всупереч принципу ефективності судового процесу, спрямованому на недопущення затягування розгляду справи, ухвала підлягає скасуванню.

Підстав для зупинення провадження за клопотанням СВТ Зорька не вбачається.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2018 року скасувати.

У задоволенні клопотання садово-виноградарського товариства Зорька про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

ОСОБА_3

---------------------------------

Повний текст постанови складено 26 липня 2018 року.