Постанова

від 24.07.2018 по справі 812/696/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року справа №812/696/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Гайдар А.В., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Науково-технічної установи "Інститут хімічної технології та промислової екології" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р. у справі № 812/696/18 (головуючий І інстанції Циганенко А.І. ), яке складено в повному обсязі 25 травня 2018 року у м.Сєвєродонецьк Луганської області, за Науково-технічної установи "Інститут хімічної технології та промислової екології" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Науково - технічна установа Інститут хімічної технології та промислової екології (далі-позивач,апелянт) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі- відповідач) в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.11.2017 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 щодо порушення строку сплати грошового зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб..

В обґрунтування позову зазначили, що на підставі акту перевірки від 02.11.2017 № 1541/12-32-12-05/32926424 ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкові повідомлення - рішення (форми Ш додаток 4 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків) від 24.11.2017 № НОМЕР_3 (сума штрафу 473,87 грн) та № НОМЕР_4 (сума штрафу 1126,18 грн), якими встановлено порушення строку сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб; від 24.11.2017 № НОМЕР_1 (сума штрафу 15082,69 грн) та № НОМЕР_2 (сума штрафу 5471,40 грн), якими встановлено порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення до ДФС України, рішенням від 16.02.2018 № 5759/9/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 24.11.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4. Рішення отримано позивачем 20.02.2018.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними з огляду на таке.

НТУ ІХТПЕ у відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України своєчасно сплачував узгоджену суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб згідно податкової декларації з плати за землю за 2015 рік від 20.02.2015 № НОМЕР_5. Так, згідно платіжного доручення від 27.01.2015 № 38 через ПАТ КБ Надра сплачено за рудень 2014 року 9274,82 грн, згідно платіжного доручення від 02.02.2015 № 46 через ПАТ КБ Надра сплачено за січень - лютий 2015 року 28359,66 грн. Крім того, позивач своєчасно сплачував узгоджену суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб згідно податкової декларації з плати за землю за 2015 рік від 20.02.2015 № НОМЕР_6. Так, згідно платіжного доручення від 27.01.2015 № 39 через ПАТ КБ Надра сплачено земельний податок за грудень 2014 року 2345,15 грн, згідно платіжного доручення віл 02.02.2015 № 47 через ПАТ КБ Надра сплачено земельний податок за січень - лютий 2015 року 7171,02 грн.

З посиланням на положення статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність , статей 1066-1068 Цивільного кодексу України, пункту 1.24 статті 1, пункту 8.1 статті 8, пункту 30.1 статті 30, статті 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , пункту 129.6 та 129.7 статті 129 Податкового кодексу України, позивач зазначив, що банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів. Аналогічні положення містяться у листах ДФС від 16.10.2015 № 9647/Б/99-99-10-03-02-14, від 19.11.2015 № 24662/6/99-10-03-02-15, від 24.01.2017 № 1575/7/99-99-12-03.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог Науково - технічної установи Інститут хімічної технології та промислової екології до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень - було відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції до позивача на підставі статті 126 Податкового кодексу України, зауважень до розрахунків сум штрафних санкцій позивачем не наведено, наведені розрахунки відповідають даним інтегрованих карток щодо сплати платником зобов'язань та порушення строків такої сплати.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам викладеним у позовній заяві. Крім того апелянт вважає, що статтю 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції його звільнено від сплати земельного податку.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення та підтримав доводи апеляційній скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволенні а постанову суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Науково - технічна установа Інститут хімічної технології та промислової екології , НТУ ІХТПЕ зареєстрована як юридична особа 22.04.2004, 30.07.2004, № запису 1 390 120 0000 000009, перебуває на обліку у Рубіжанській ОДПІ, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.06.2017 за № 22945803 (арк.спр. 32-34).

30.03.2012 між Рубіжанською міською радою як орендодавцем та НТУ ІХТПЕ як орендарем укладено договір оренди землі № 441250004000087, зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Рубіжне Луганської області, згідно з яким орендодавець згідно рішення Рубіжанської міської ради № 78/26 від 27.10.2010 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - землі підприємств іншої промисловості, яка знаходиться на території Рубіжанської міської ради (п.1), в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,6732 га (п.2), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2889949,79 грн (п.5) (арк.спр. 84-86).

29.12.2012 між Рубіжанською міською радою як орендодавцем та НТУ ІХТПЕ як орендарем укладено договір оренди землі № 441250004000322, зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Рубіжне Луганської області, згідно з яким орендодавець згідно рішення Рубіжанської міської ради № 78/26 від 27.10.2010 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - землі підприємств іншої промисловості, яка знаходиться на території Рубіжанської міської ради (п.1), в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1654 га (п.2), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 178811,05 грн (п.5) (арк.спр. 87-89).

22.02.2016 між Рубіжанською міською радою як орендодавцем та НТУ ІХТПЕ як орендарем укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець згідно рішення Рубіжанської міської ради № 2/46 від 09.12.2010, 2 сесії Рубіжанської міської ради 6 скликання надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для розміщення об'єктів нерухомого майна (п.1), в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 4412500000:08:013:0051) загальною площею 2,1632 га (п.2), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3582635,60 грн (п.5) (арк.спр. 90-92).

На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 50.1 статті 50, пункту 54.1 статті 54, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачем до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано податкову звітність:

- податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної форми власності) за 2015 рік від 20.02.2015 № НОМЕР_5, в якій визначено щомісячні суми орендної плати в розмірі 11199,63 грн з січня по листопад 2015 року, 11199,62 грн у грудні 2015 року, всього за 2015 рік - 134 395,55 грн (арк.спр. 93-95);

- податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної форми власності) за 2016 рік від 19.02.2016 № НОМЕР_7, в якій визначено щомісячні суми орендної плати в розмірі 16843,54 грн з січня по листопад 2016 року, 16843,58 грн за грудень 2016 року, всього за 2016 рік - 202 122,52 грн (арк.спр. 103-105);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік від 18.04.2016 № НОМЕР_8, в якій визначено суми платежів у січні - лютому 2016 року по 16843,54 грн, у березні 2016 року 23551,91 грн, у квітні - листопаді 2016 року по 24014,55 грн, у грудні 2016 року 24014,59 грн, всього за 2016 рік - 273 369,98 грн (арк.спр. 106-108);

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) за 2015 рік від 20.02.2015 № НОМЕР_6, в якій самостійно визначено щомісячні платежі по 2987,92 грн, всього за 2015 рік - 35855,04 грн (арк.спр. 99-102).

02.11.2017 головним державним ревізором - інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування ДПІ у м. Лисичанськ, Рубіжанської ОДПІ, Первомайської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_3 на підставі п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1.1 ст. 19-1, п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75, ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю щодо своєчасності сплати до бюджету плати за землю за податкові періоди січень 2015 року - травень 2016 року НТУ ІХТПЕ , за наслідками якої складено акт від 02.11.2017 № 1541/12-32-12-05/32926424 (арк.спр. 7-8).

Згідно з висновками акту від 02.11.2017 № 1541/12-32-12-05/32926424 дані камеральної перевірки свідчать про:

1) несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати НТУ ІХТПЕ , задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю за податкові періоди січень 2015 року - травень 2016 року, чим порушено п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України;

2) несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з земельного податку НТУ ІХТПЕ , задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю за податкові періоди січень 2015 року - липень 2015 року, чим порушено п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

14.11.2017 за вх. № 2857/10 ГУ ДФС у Луганській області отримано заперечення НТУ ІХТПЕ від 13.11.2017 до акту від 02.11.2017 № 1541/12-32-12-05/32926424 (арк.спр. 9-11).

22.11.2017 за вих. № 27/12-32-12-05/32926424 ГУ ДФС у Луганській області на адресу позивача направлено висновок до заперечення на акт від 02.11.2017 № 1541/12-32-12-05/32926424, згідно з яким висновки акта залишено без змін (арк.спр. 12-13).

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 24.11.2017 № НОМЕР_1 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 62, 59, 58, 57, 57, 57, 53, 31 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 75413,45 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 15 082,69 грн (арк.спр. 14-15).

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 24.11.2017 № НОМЕР_2 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 30, 29, 29, 28, 27, 24, 23, 16, 12, 0, 0, 0 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 54 714,00 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5 471,40 грн (арк.спр. 16-17).

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 24.11.2017 № НОМЕР_3 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 58, 57, 36 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 2369,35 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 473,87 грн (арк.спр. 18-19).

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 24.11.2017 № НОМЕР_4 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 28, 25, 23, 11, 8 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 11261,80 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1 126,18 грн (арк.спр. 20-21).

13.12.2017 позивачем направлено до ДСФ України скаргу на податкові повідомлення - рішення від 24.11.2017 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, 002167205 та НОМЕР_4 (арк.спр. 22-24).

16.02.2018 за вих. № 5759/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України направлено на адресу НТУ ІХТПЕ та ГУ ДФС у Луганській області рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін (арк.спр. 25-26).

Спірним по справі є наявність вини позивача за затримку сплати узгоджених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, яким згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України передбачено розмір та умови внесення орендної плати.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При вирішенні питання щодо правомірності застосування до платника податків штрафних санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та відповідно правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Необхідно зазначити, що положення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначають у якості підстави застосування штрафу порушення строків погашення податкового боргу. Об'єктом застосування штрафу є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу є сумою узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Як зазначив суд першої інстанції порушення строків сплати узгоджених зобов'язань почалося у січні - лютому 2015 року, недоїмка з орендної плати та з земельного податку виникла 02.03.2015, що підтверджується інтегрованими картками (арк.спр.63-66, 67-69).

Згідно з даних інтегрованої картки з орендної плати позивачем платіжним дорученням від 27.01.2015 № 38 сплачено 9274,82 грн, платіжним дорученням від 26.03.2015 № 7 сплачено 4720,10 грн, сплати грошового зобов'язання у лютому 2015 року не було (арк.спр. 63-66).

Згідно з даних інтегрованої картки з земельного податку позивачем платіжним дорученням від 27.01.2015 № 39 сплачено 2345,15 грн, платіжним дорученням від 27.03.2015 № 12 сплачено 4165,93 грн, сплати грошового зобов'язання у лютому 2015 року не було (арк.спр. 67-69).

Податковим повідомленням - рішенням від 24.11.2017 № НОМЕР_1 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 62, 59, 58, 57, 57, 57, 53, 31 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 75413,45 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 15 082,69 грн, надано відповідний розрахунок штрафної санкції, який є вірним (арк.спр. 14-15).

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 24.11.2017 № НОМЕР_2 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 30, 29, 29, 28, 27, 24, 23, 16, 12, 0, 0, 0 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 54 714,00 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5 471,40 грн, надано відповідний розрахунок штрафної санкції, який є вірним (арк.спр. 16-17).

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 24.11.2017 № НОМЕР_3 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 58, 57, 36 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 2369,35 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 473,87 грн, надано відповідний розрахунок штрафної санкції, який є вірним (арк.спр. 18-19).

Податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 24.11.2017 № НОМЕР_4 за порушення НТУ ІХТПЕ строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 28, 25, 23, 11, 8 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 11261,80 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1 126,18 грн, надано відповідний розрахунок штрафної санкції, який є вірним (арк.спр. 20-21).

Вирішуючи питання щодо наявності вини платника у порушенні строку сплати грошового зобов'язання з земельного податку та орендної плати за січень та лютий 2015 року, та як наслідок - щодо можливості застосування до позивача відповідальності, передбаченої пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пунктом 129.7 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра ОСОБА_4 на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2018 щодо надання платіжних документів по НТУ ІХТПЕ надано інформацію від 11.05.2018 вих. № 14-4-3669 (вх. від 18.05.2018 № 11751/2018), згідно з якою у відповідності до постанови НБУ від 04.06.2015 № 356 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ Надра виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 № 113 про ліквідацію ПАТ КБ Надра . Рішенням Фонду від 03.11.2016 № 2342 строк здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ Надра продовжено до 03.06.2020 включно.

По системі дистанційного обслуговування Клієнт-Банк до Відділення № 1212 Луганського регіонального управління від Клієнта (НТУ ІХТПЕ ) були надані платіжні доручення від 27.01.2015 № 38 на суму 9274,82 грн, від 27.01.2015 № 39 на суму 2 345,15 грн, від 02.02.2015 № 46 на суму 28359,66 грн, від 02.02.2015 № 47 на суму 7171, 02 грн. Платіжні доручення за 27.01.2015 виконані в повному обсязі. Кошти за платіжними дорученнями за 02.02.2015 були списані з рахунку Клієнта, однак у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку були повернуті Клієнту. У подальшому Клієнтом заявлені Банку кредиторські вимоги на суму непроведених платежів.

Суд першої інстанції зазначав, що платіжними дорученнями від 02.02.2015 № 46 через ПАТ КБ Надра сплачено орендну плату за січень та лютий 2015 року в розмірі 28359,66 грн, платіжним дорученням від 02.02.2015 № 47 через ПАТ КБ Надра сплачено земельний податок за січень - лютий 2015 року в розмірі 7171,02 грн, проте копії зазначених платіжних доручень суду не надано.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що навіть у разі відсутності в матеріалах справи оригіналів платіжних доручень № 46, № 47 від 2.02.2015 року їх існування підтверджує Банк, та проти цього факту не заперечує податковий орган.

У процесі використання системи Клієнт-Банк банк щоденно архівував електронні розрахункові документи, які відправлялися клієнтом, та зберігав їх в електронному вигляді на мережевому ресурсі центрального офісу ПАТ КБ Надра протягом встановлених термінів. Архів електронних розрахункових документів системи Клієнт-Банк був зашифрований в результаті DDOS атаки на сервери Банку, що мала місце 27.06.2017. Того ж дня за фактом несанкціонованого втручання невстановленими особами в роботу комп'ютерної мережі ПАТ КБ Надра звернувся з заявою до Департаменту Кіберполіції НПУ. 28.06.2017 вказана заява зареєстрована Шевченківським УП ГУНП в м. Києві в ЖЕО № 49333 та 29.06.2017 внесена до ЄРДР за № 12017100100007818 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України. На даний час слідство триває. В разі отримання від НБУ або Кіберполіції алгоритму розшифрування та відновлення електронних документів, які зберігались на мережевому ресурсі Банку, додатково поінформують (арк.спр. 95-96).

На підтвердження викладених обставин Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра ОСОБА_4 надано копії постанови НБУ від 04.06.2015 № 356 (арк.спр. 97), рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 № 113 (арк.спр. 98-99), від 08.04.2016 № 616 (арк.спр. 100), від 03.11.2016 № 2342 (арк.спр. 101), копії заяви від 27.06.2017 № 14-4-4583 (арк.спр. 102-103), довідки про прийняття і реєстрацію заяви, видану слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві (арк.спр. 104), витяг з кримінального провадження № 12017100100007818 (арк.спр. 145).

Згідно із пунктом 1.24 статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (далі - Закон № 2346) переказ - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2346 визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону № 2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції який не прийняв факт своєчасності сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з орендної плати та земельного податку за січень 2015 року - травень 2016 року, посилаючись на те, що інтегрованими картками підтверджується, що жодних зарахувань коштів у лютому 2015 року не відбувалося, по-друге, з інформації, наданої ПАТ КБ Надра вбачається, що платник був обізнаний про незавершення переказу за платіжними дорученнями від 02.02.2015 № 46 та № 47, якими мали бути сплачені земельний податок та орендна плата за січень та лютий 2015 року.

Якщо буквально читати норму пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

В даному випадку несвоєчасність надходження до державного бюджету грошових коштів відбулося не з вини платника податку, тому останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку.

Викладене свідчить про відсутність з боку відповідача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань, самостійно узгоджених у деклараціях з податку на додану вартість, у строк, встановлений законодавством, відсутність підстав для нарахування пені та, як наслідок, підстав для задоволення позовних вимог.

До подібних висновків дійшов Верховний суд в рішенні від 03 травня 2018 року у справі № 826/11432/17.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що наявність чи відсутність вини платника податків не пов'язується з його обізнаністю про невиконання Банком платіжних доручень.

Також в даному випадку є доречним послатися на практику Європейського суду з прав людини, щодо застосування критеріїв Енгеля .

Так Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже у справі Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.

Частиною другою статті 6 Конвенції визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції вважає, що під час перевірки податковим органом не було доведено наявність винних дій відповідача, які б стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень за несвоєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань.

З приводу посилань апелянта на статтю 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669) його звільнено від сплати земельного податку, суд апеляційної інстанції відноситься критично.

За приписами ч.5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що позивачем належним чином не заявлялись позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень з підстав застосування норм Закону № 1669 а тому такі підстави і не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної погоджується з доводами апелянта щодо відсутності вини у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань.

Пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції встановивши винність Науково-технічної установи "Інститут хімічної технології та промислової екології" у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов'язань, порушив норми матеріального права.

При таких обставинах рішення апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Повний текст постанови складений 27 липня 2018 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Науково-технічної установи "Інститут хімічної технології та промислової екології" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р. у справі № 812/696/18- задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р. у справі № 812/696/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Науково-технічної установи "Інститут хімічної технології та промислової екології" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.11.2017 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 щодо порушення строку сплати грошового зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_5