Постанова від 04.07.2018 по справі 826/10210/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10210/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Ліневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "АТЕК" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фільвертс Таун" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Приватного акціонерного товариства "АТЕК" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фільвертс Таун", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд визнати недійсними погодження документації з землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві відносно земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Новикова-Прибоя, 9; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:123:0001) площею 2,7989 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Новикова-Прибоя, 9 та внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру.

Позовні вимоги серед іншого мотивує тим, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ вул. Чистяківська, 20, була виділена підприємству рішенням №492 від 21.03.1950 р. та рішенням від 26.01.1950 р. для облаштування спортивного комплексу, а земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ вул. Новикова-Прибоя, 9, була виділена підприємству рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №2015 від 07.12.1954 р. для облаштування піонерського табору для дітей працівників підприємства. При цьому, позивач зазначає, що вище перелічені земельні ділянки використовувались підприємством більше 60 років та нікому не передаватись; не продавались ні ділянки, ні об'єкти розташовані на цих ділянках; підприємство не відмовлялось від права користування вищезазначеними земельними ділянками.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "АТЕК" задоволено частково.

Визнано протиправним погодження документації з землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Новикова-Прибоя, 9.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство АТЕК являється правонаступником Київського Ордену Червоного Трудового Прапора Екскаваторного заводу Червоний екскаватор . Майно заводу було викуплено відповідно до акту викупу від 15.01.1991р. та на його базі створено акціонерне товариство, яке набуло усіх прав роздержавленого заводу. На праві постійного користування підприємство набуло ряд земельних ділянок.

Земельна ділянка розташована за адресою: м. Київ вул. Чистяківська, 20, була виділена підприємству рішенням №492 від 21.03.1950 р. та рішенням від 26.01.1950 р. для облаштування спортивного комплексу, а земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ вул. Новикова-Прибоя, 9, була виділена підприємству рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №2015 від 07.12.1954 р. для облаштування піонерського табору для дітей працівників підприємства.

За наявною у підприємства інформацією, до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації невстановленими особами були подані клопотання К25815, К25816, К25817, К25818 про відвід вищезазначених земельних ділянок.

Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було надано відповідь про те, що землі оформлюються на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно наданих шахраями.

На підтвердження права власності на об'єкти нерухомого майна та права користування земельними ділянками, позивачем було подано до Департаменту земельних ресурсів копії документів, що засвідчують право ПрАТ АТЕК на вказане майно, а саме: рішення № 492 від 21.03.1950 р., рішення від 26.01.1950 р., рішення №2015 від 07.12.1954 р., договір оренди від 24.09.1990 р., додаткову угоду від 24.09.1990 р. до договору оренди від 24.09.1990 р., додаткову угоду від 26.10.1990 р. до договору оренди від 24.09.1990 р., державний акт викупу майна від 15.01.1991 р., протокол конференції засновників від 23.01.1991 р., довідку ФДМ України №10-7-2512 від 02.09.92 р., постанову Верховного Суду України від 14.09.2004 р., рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2004 р., постанову Верховного Суду України від 14.09.2004 р., рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2004 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2005 р., рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2004 р., довідку БТІ м. Києва НЖ 2014 №7644 від 19.02.14 р., свідоцтво на право власності № 28199587 від 11.02.2016 р., свідоцтво на право власності № 28200022 від 11.02.2016 р.

Крім того, було зроблено запити щодо перевірки достовірності первинного підробленого документа, а саме свідоцтва про право власності від 06 жовтня 2004 року на підставі якого було здійснено подальше переоформлення майна.

У відповідь на запити було отримано відповідь Київського міського бюро технічної інвентаризації від 06.06.2016 року №7148 (И-2016), відповідно до якої: станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на цілісний майновий комплекс та окремі будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20, не проводилась. Станом 31.12.2012 р. реєстрація права власності на цілісний майновий комплекс та окремі будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Новикова-Прибоя, 9, не проводилась , що відповідно спростовує достовірність вказаного документу.

При підготовці документів до правоохоронних органів та суду з метою скасування неправомірних дій по захопленню майна підприємства станом на 16.06.2016 р. було отримано інформацію, що посадовими особами Департаменту Державної реєстраційної служби України та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві в порушення попередження щодо наявності підроблених документів було вжито дії щодо закріплення земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20, в реєстрі Публічної кадастрової карти України за третіми особами, чим фактично надана додаткова можливість для захоплення території підприємства АТЕК .

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

До земель сільськогосподарського призначення згідно ч.2 ст.22 Земельного кодексу України, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаття, тощо).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно із частиною першою статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Приписами статтей 125 та 126 ЗК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Отже законодавцем встановлений чіткий порядок реєстрації права власності на земельні ділянки, дотримання якого позивачем

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підтвердження права власності на об'єкти нерухомого майна та права користування земельними ділянками позивачем було надано рішення № 492 від 21.03.1950 р., рішення від 26.01.1950 р., рішення №2015 від 07.12.1954 р., договір оренди від 24.09.1990 р., додаткову угоду від 24.09.1990 р. до договору оренди від 24.09.1990 р., додаткову угоду від 26.10.1990 р. до договору оренди від 24.09.1990 р., державний акт викупу майна від 15.01.1991 р., протокол конференції засновників від 23.01.1991 р., довідку Фонду державного майна України №10-7-2512 від 02.09.92 р., постанову Верховного Суду України від 14.09.2004 р., рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2004 р., постанову Верховного Суду України від 14.09.2004 р., рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2004 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2005 р., рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2004 р., довідку БТІ м. Києва НЖ 2014 №7644 від 19.02.14 р., свідоцтво на право власності № 28199587 від 11.02.2016 р., свідоцтво на право власності № 28200022 від 11.02.2016 р.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначено Законом України Про землеустрій № 858-IV від 22.05.2003 року.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про землеустрій , інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 57 Закону України Про землеустрій , технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності).

Порядок проведення інвентаризації земель затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. N 513 (далі - Порядок № 513).

Відповідно до п. 8 Порядку № 513, підставою для проведення інвентаризації земель є рішення відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Інвентаризація земель проводиться виходячи з принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.

Пунктом 7 Порядку N 513 визначено, що вихідними даними для проведення інвентаризації земель є: матеріали з Державного фонду документації із землеустрою; відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; файлів обміну даними про результати робіт із землеустрою; містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку; матеріали, підготовлені за результатами обстеження земельних ділянок щодо їх якісного стану.

Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі-Порядок №1051).

Так, пунктом 107 Порядку №1051 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Відповідно до п. 112 Порядку №1051, після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї.

Наведене положення відповідає пункту 54 Порядку №1051, який визначає, що до Поземельної книги в паперовій формі додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до неї.

Згідно з підпунктом 15 пункту 24 Порядку №1051, до Державного земельного кадастру вноситься інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку:

- назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;

- назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;

- інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Отже, аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що після затвердження документації із землеустрою, на підставі якої була зареєстрована земельна ділянка, та надання територіальному органові Держгеокадастру відповідного примірника рішення, інформація про це вноситься до Державного земельного кадастру, а до Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення.

Враховуючи вище наведені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що замовниками інвентаризації земель повинні були виступити фактичні землекористувачі спірних земельних ділянок.

Проте, як свідчать матеріали даної справи, розробником документації із землеустрою стало ТОВ Конкорд ЮГ , яким в свою чергу була подана на погодження до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Новикова-Прибоя, 9. Замовником даної документації із землеустрою було ТОВ Фільвертс Таун .

Разом з тим, з наявних у справі доказів також вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у м.Києві в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , було здійснено 16.06.2016р. державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:123:0001), площею 2,7989 га, яка розташована за адресою: м.Київ, Оболонський район, вул. Новикова-Прибоя, 9. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

В той же час, приймаючи рішення про державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:123:0001), площею 2, 7989 га, яка розташована за адресою: м.Київ, Оболонський район, вул. Новикова-Прибоя, 9 за ТОВ Фільвертс Таун , відповідачем не було взято до уваги те, що ПрАТ Атек є власником нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Новикова-Прибоя, 9, громадський (виробничий будинок) літера А-98,0; І-20,1; Р-62,5; С-70,1; Е-140,0; Т-50,3; К ІІ-10,0; Л-81,5; М ІІ-68,5; Н ІІ-70; О-10,5; П ІІ-18,5 кв.м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 846646880000).

При цьому, право власності позивача на вказаний вище об'єкт нерухомості підтверджується також постановою Верховного Суду України від 14 вересня 2004 року, рішенням Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2004 року, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 березня 2005 року у справі № 31/514-6/431, постановою Вищого господарського суду України від 07 вересня 2005 року № 31/514-6/431.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ Фільвертс Таун не могло виступати замовником інвентаризації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:123:0001, оскільки в силу вимог закону Товариство не мало статусу фактичного землекористувача останньої, зокрема, не мало у власності нерухомості, яка знаходиться на ній. Отже, наведене дає підстави для висновку, що погодження документації з землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві відносно ділянки за адресою: м. Київ, вул. Новикова-Прибоя, 9, є протиправним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.