Рішення

від 25.07.2018 по справі 560/629/18

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №560/629/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 та просить стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 746 грн. від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви до суду і до повноліття дитини.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказане рішення суду набрало законної сили 21 листопада 2017 року. Відповідно до розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації №310 від 15 грудня 2017 року, над дитиною, позбавленою батьківського піклування, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено піклування та призначено її піклувальником. Дитина перебуває на повному її утриманні та потребує повноцінного харчування, оздоровлення і відпочинку, культурного розвитку, придбання одягу та ліків. Проте, забезпечити самостійно неповнолітню дитину усім необхідним вона не може, а відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає і участі у її вихованні не приймає.

До початку розгляду справи від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження та рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2017 року (а.с.6, 7).

Згідно вищевказаного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2017 року вбачається, що відповідача ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказане рішення суду набрало законної сили 21 листопада 2017 року (а.с.7).

Відповідно до розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації №310 від 15 грудня 2017 року, над дитиною, позбавленою батьківського піклування, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено піклування та призначено піклувальником позивача ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно довідки №746 від 02 травня 2018 року, виданої виконавчим комітетом Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області вбачається, що неповнолітня дитина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на утриманні ОСОБА_2 (а.с.11).

Частиною 2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України чітко визначено загальний обов'язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

У Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення ч.8 ст.7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст.247 СК України, встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

Частина 1 ст.182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів.

Як зазначено у ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що встановлено п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Враховуючи те, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, суд приходить до переконання, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття слід задоволити та призначити відповідачу аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 746 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини, обставинам справи і вимогам Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно вимог ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 180-184, 191, 247 СК України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 746 грн. (сімсот сорок шість гривень), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, а саме з 03 травня 2018 року та проводити стягнення до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 31211256026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 частини 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду ОСОБА_5