Рішення

від 24.07.2018 по справі 637/88/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.07.2018

№ 637/88/18

№ 2/637/88/18

РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2018 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

позивач: представник за довіреністю ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Грозянське до ОСОБА_2 про відшкодування збитків за договором зберігання ,-

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року позивач, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Грозянське , в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_1, звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на свою користь збитків в сумі 19 350,00 грн. за договором зберігання від 12.10.2016 року та покладення на останнього судових витрат.

Як підставу позову зазначено, що в провадженні Шевченківського районного суду Харківської області знаходилась справа за позовом СТОВ Грозянське до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: відділ Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області про визнання договору оренди недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, а також повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. У жовтні 2016 року, в зв'язку з наявністю спору між ОСОБА_4 та СТОВ Грозянське щодо права оренди земельної ділянки, урожай соняшнику, який був зібраний зі спірної земельної ділянки був зважений та переданий до з'ясування всіх обставин у кількості 7,360 тон ОСОБА_2 на зберігання до складу в с. Гроза Шевченківського району Харківської області, про що останній склав розписку.

Рішенням суді від 15.06.2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 04.05.2016 року, вирішено повернути СТОВ Грозянське вирощений за час самовільного зайняття земельної ділянки урожай 2016 року, а саме 7,360 тон соняшнику, що тимчасово переданий на зберігання ОСОБА_2.

В цей же день, посадові особи ТОВ Корпорація АПК ОСОБА_6, ОСОБА_7, відібрали для проведення випробувань зразок зібраного насіння соняшнику із земельної ділянки, за результатами яких складено акт про відібрання проб соняшнику, згідно якому в насінні соняшнику містилися сміттєві домішки в розмірі 5 %, що є нормою під час збору урожаю. Після ухвалення судом рішення СТОВ Грозянське звернулось до ОСОБА_2 з проханням забрати вказане насіння соняшнику. Однак, під час отримання насіння підприємство виявило, що насіння, яке забрали зі складу зберігача, містить значні сміттєві домішки. У зв'язку з цим СТОВ "Грозянське" звернулось до контрольно-випробувальної лабораторії харчової та сільськогосподарської продукції Харківської облспоживспілки з проханням провести випробування вказаного насіння соняшнику, який забрали зі складу зберігача. 25.10.2017 року лабораторією складено протокол випробувань, згідно якому було встановлено, що вказане насіння стало містити сміттєві домішки в кількості 30,2 %.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 допустив втрату частини переданого на зберігання соняшнику та зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки, завдані нестачею майна, що підтверджується протоколом випробування № 293, актом про відібрання проб насіння соняшнику. В зв'язку з наявністю в насінні соняшнику сміттєвих домішок у розмірі 25,20 % (30,2 % - 5 % = 25,20 %) , розмір збитків, завданих СТОВ Грозянське , обчислюється наступним чином: 7,360 тон х 25,20 % = 1,86 тон, де 7,360 тон - кількість (вага) насіння соняшнику, переданого на зберігання ОСОБА_2; 25,20 % - розмір сміттєвих домішок в насінні соняшнику; 1,86 тон - кількісне вираження (вага) сміттєвих домішок в насінні соняшнику. Вартість однієї тони насіння соняшнику складає 10 500,00 грн.. Таким чином, СТОВ Грозянське понесло збитки в розмірі 18 972,00 грн. (1,86 тон х 10 500,00 грн. = 19 530,00 грн.). ОСОБА_2 в порушення вимог закону не вжив заходів до зберігання насіння соняшнику, що призвело до того, що СТОВ Грозянське понесло збитки. Позива вважає, що у відповідача відсутня частина насіння соняшнику, внаслідок його втрати (нестачі), то за неналежне виконання взятих на себе обов'язків по зберіганню прийнятого майна, з нього підлягає стягненню 19 530,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, яку необхідно стягнути з ОСОБА_2, а також судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, надав письмовий відзив проти позову, заперечував проти його задоволення, посилаючись на його безпідставність зазначив, що 12.10.2016 року ним була написана розписка, що до вирішення спору насіння буде зберігатися ним і він не буде його продавати. Ніяких більше документів 12.10.2016 року не складалося, аналізу насіння ніхто не проводив, а долучений до позовної заяви акт є нікчемним, оскільки в ньому не зазначено де було складено акт відбору зразків, а також враховуючи що особи, які складали акт є працівниками підприємства і є зацікавленими особами, то його відмову в підписанні акту повинні були посвідчити інші особи, але зразків ніхто не відбирав. Окрім цього, складений акт відбору зразків не завірений печаткою і це при тому, що акт складався посадовими особами, які діяли від імені підприємства. 30.09.2017 року СТОВ "Грозянське" забрало насіння соняшнику зі складу за участю представників обох сторін, про що було написано розписку, яка не містить будь-яких заяв та претензій щодо якості переданого насіння та завірена печаткою підприємства. 25.10.2017 року, майже через місяць з дня отримання насіння соняшнику, було проведено аналіз насіння соняшнику. Вказує, що при проведенні відбору зразків на аналіз він не був присутній і його про відібрання зразків для аналізу ніхто не повідомляв. Таким чином, всі, так звані докази щодо недобросовісного зберігання насіння соняшнику є нікчемні, а отже в силу ст. 79 ЦПК України є недостовірними. Додані позивачем до позовної заяви копії документів не завірені належним чином. З огляду на вказане, просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Представником позивача надано суду письмову відповідь на відзив, згідно якій акт від 12.10.2016 року про відібрання зразків насіння соняшнику складався головним агрономом та начальником охорони ТОВ "Корпорація АПК", які не входять до складу керівництва підприємства та не мають права використовувати печатку підприємства. Наведене відповідачем свідчить про недобросовісне зберігання насіння соняшнику, яке належить СТОВ "Грозянське".

Відповідач у письмових запереченнях проти позову зазначив, що нікчемність акту полягає в тому, що в ньому не зазначено де було складено акт відбору зразків; відбір зразків зроблено за його участі і акт складено за його присутності; в акті не вказано, що під час відібрання зразків були присутні незалежні особи, які б могли засвідчити відібрання зразків та його відмову від підпису; в акті відібрання зразків вказано і результат перевірки соняшнику на засміченість, хоча особи, які проводили перевірку не є спеціалістами, а окрім цього не мали навіть обладнання для проведення належної перевірки, а тому перевірку повинні були провести в контрольно-випробувальній лабораторії. Акт відібрання зразків і встановлення якості насіння це дві окремі дії, які підлягають оформленню окремими документами. Таким чином, акт від 12.10.2016 року не відповідає формі та змісту відповідного типу документів, є складеним з порушенням правил ведення ділових паперів (діловодства), а тому взагалі не може бути доказом. Слід зазначити, що 12.10.2016 року в його присутності ніхто ніяких зразків не відбирав, якщо це було зроблено, то лише в разі незаконного проникнення до приміщення складу без його дозволу та його присутності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду Харківської області перебувала цивільна справа за позовом СТОВ Грозянське до ОСОБА_3, ОСОБА_4, державного реєстратора Шевченківської райдержадміністрації Харківської області ОСОБА_5, третя особа: відділ Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, що виникло на підставі такого договору та повернення зібраного за час самовільного зайняття земельної ділянки урожаю. За наявності спору між сторонами зібраний врожай був переданий на зберігання ОСОБА_2

Відповідно до розписки від 12.10.2016 року ОСОБА_2 прийняв на зберігання до складу в с. Гроза Шевченківського району Харківської області насіння врожаю соняшнику, зібраного з поля в с. Максимівка загальною вагою 7,360 кг. До вирішення питання по суті зобов"зувався насіння не вивозити і не продавати (а.с. 8, 31).

Вказане не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Рішенням суду від 15.06.2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 04.05.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кадастровий номер: 6325785800:02:002:0034 та вирішено повернути СТОВ Грозянське вирощений за час самовільного зайняття земельної ділянки урожай 2016 року, а саме 7,360 тон соняшнику, що тимчасово переданий на зберігання ОСОБА_2 (а.с. 12).

12.10.2016 року посадові особи ТОВ Корпорація АПК ОСОБА_6, ОСОБА_7 відібрали для проведення випробувань зразок зібраного насіння соняшнику із земельної ділянки кадастровий номер: 6325785800:02:002:0034, за результатами якого складено акт про наявність у насінні соняшнику сміттєвих домішок в розмірі 5 % (а.с. 9).

Акт від 12.10.2016 року складено у відсутність зберігача ОСОБА_2, що також не зеперечувалось сторонами по справі.

Як вбачається з розписки від 30.09.2017 року , відповідно до рішення суду ОСОБА_2 зі зберігання було передано соняшник у кількості 7440 кг комісії у складі 6 осіб, у тому числі. ОСОБА_8 - директору СТОВ "Грозянське", працівникам підприємства: ОСОБА_9, ОСОБА_10, у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_11 Будь-яких заяв, скарг, претензій та зауважень з будь-якої сторони розписка не містить. /а.с. 59/.

Відповідно до протоколу випробувань № 293 від 25.10.2017 року контрольно-випробувальної лабораторії харчової та сільськогосподарської продукції Харківської облспоживспілки зразок № 561 соняшнику від партії 8 тонн врожаю 2017 року, містить сміттєві домішки у кількості 30,2% /а.с. 10/.

За клопотанням представника позива судом викликались ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в присутності яких були відібрані зразки соняшника. Явку їх до суду зобов"язувались забезпечити сторона позивача, проте в подальшому відмовились від клопотання, написали заяву про розгляд справи у їх відсутність, надавши письмові пояснення ОСОБА_6, головного агронома ТОВ "Корпорація "АПК". Як вбачається з пояснень перед передачею на зберігання , у відсутність ОСОБА_2 було відібрано із вантажівки близько 2 кг соняшнику для експрес-випробування, зробленого шляхом просіювання /а.с. 96/.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем) і повернути її поклажедавцеві у схоронності.

Положеннями ст. 949 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажедавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.

Згідно ст. 950 ЦК України за втрату або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

В той же час, відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення ОСОБА_2 умов зберігання врожаю соняшнику у кількості 7, 360 кг, переданого останньому відповідно до розписки від 12.10.2016 року, що не тягне наслідки за ст.ст. 950-951 ЦК України.

Отже, вищевикладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки відсутні правові підстави для задоволення позову, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 386, 629, 936, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України ,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Грозянське до ОСОБА_2 про відшкодування збитків за договором зберігання - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Суддя

ОСОБА_12