Рішення

від 27.07.2018 по справі 712/4416/18

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/4416/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді: Казидуб О.Г.

за участю секретаря: Зайцевої О.І.

за участю позивача : ОСОБА_1

представників відповідача за довіреністю ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 пожежної охорони Черкаського району про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду з позовом ОСОБА_5 пожежної охорони Черкаського району про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні,вказуючи ,що 11 січня 2017 року вона була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера в місцеву пожежну охорону Черкаського району , що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги,19. Вважає ,що начальник ОСОБА_6 створив умови, які унеможливлювали подальшу її роботу в даній організації та наполягав на звільненні. Тому, 12 вересня 2017 року написала заяву про своє звільнення за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Із-за душевних переживань з приводу неочікуваної втрати роботи стан здоров'я погіршився та потребував медичної допомоги. Тому з 25 вересня до23 листопада 2017 року вона перебувала на лікуванні під час якого їй була зроблена операція.(Лікарняні листи серії АДЗ: №304574 з 25.09 по 03.10.2017 року; 2. №433596 з 03.10 по 06.10.2017 року; 3. №454647 з 07.10 по ! 13.11.2017 року; 4. №376370з 14.11 по 23.11.2017 року).

25 вересня 2017 року, після відкриття лікарняного листа, вона, як сторона угоди, повідомила про це відповідача й наполягала на тому, щоб звільнення відбулося у перший робочий день після виходу з лікарняного.

На початку жовтня 2017 року, коли вона проходила стаціонарне лікування в третій Черкаській міській лікарні, відповідач в наполегливій формі примусив її готувати бухгалтерські звіти. Вважаючи себе працівником вона, після процедур у лікарні, приїздила до Відповідача й готувала фінансові звіти за третій квартал 2017 року, які були здані до Держказначейства.

20жовтня 2017 року відповідач перерахував на її банківський картковий рахунок частину зарплати в сумі 1192.00 грн. По закінченні лікування, 23 листопада 2017 року, вона повідомила про це громадянина ОСОБА_6 й просила звільнити її за угодою сторін з 24.11.2017 року.

24 листопада 2017 року, в перший робочий день після лікування, прийшовши на роботу для отримання трудової книжки та розрахункових коштів, повідомили про те, що Відповідач наказом від 22.09.2017 року звільнив її з роботи ще 26 вересня 2017 року , і не зважаючи на її наполягання звільнити після закінчення лікування, наказу про її звільнення не відміняв, й іншого наказу не видавав.

Водночас Відповідач, коли примусив готувати звіт, про те, що вона вже на той час була звільнена з роботи не повідомив і трудової книжки й розрахунку їй не видавав. З свого боку готуючи звіти вважала себе працівником.

24 листопада 2017 року в проханні видати трудову книжку й розрахунок по заробітній платі Відповідач відмовив. Дану відмову ОСОБА_6 пояснив тим, що йому необхідний час щоб з'ясувати у юристів питання стосовно проведення з нею розрахунку та звернутися до відповідних структур стосовно перевірки дійсності лікарняних листів й повідомив, що тільки після цього буде видано трудову книжку та розрахункові кошти. При цьому ОСОБА_6 запевнив, що їй буде повідомлено про час видачі трудової книжки й розрахункових коштів.

Відсутність трудової книжки позбавило позивачку можливості працевлаштуватися на іншу роботу або стати на облік до Черкаського міського центру зайнятості.

В подальшому відповідач звернення про видачу трудової книжки й проведення розрахунку ігнорував, а письмові звернення з цього приводу приймати і реєструвати відмовлявся.

Тому нею 05 грудня 2017 року, на адресу відповідача , рекомендованим листом з описом, було направлено письмове звернення про припинення порушень законодавства України шляхом видачі їй трудової книжки й розрахункових коштів .21грудня 2017 року відповідач перерахував на її банківський картковий рахунок частину розрахункових коштів - зарплати, в сумі 556 грн. 41 коп. 22грудня 2017 року відповідач перерахував на її банківський картковий рахунок частину розрахункових коштів - зарплати, в сумі 356 грн. 86 коп.

Після цього, в надії отримати трудову книжку й розрахункові кошти, вона ще декілька разів приходила до Відповідача в буд. 19 по вул. 30-річчя Перемоги у м. Черкаси, але їй трудової книжки видано так і не було. Лише 22 січня 2018 року Відповідач нарешті видав трудову книжку. Із-за затримки у видачі трудової книжки її змогли поставити на облік до Черкаського міського центру зайнятості лише 07 лютого 2018 року .

02 лютого 2018 року Відповідач востаннє перерахував на її банківський картковий рахунок належні їй розрахункові кошти-зарплату в сумі 338грн. 66коп., тому 02.02.2018 року є днем фактичного розрахунку .

Вказані дії відповідача суперечать пунктам 4.1, 4.2 Інструкції „Про порядок ведення трудових книжок працівників" затвердженої наказом міністерств праці, юстиції та соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року у яких визначено: „Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення". .Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення , то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки ". При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу » . Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції"

Згідно ч. 4 ст. 235 КЗпП України , у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідач вимог законодавства України не виконав. Більш того викликав її, під час лікування на роботу, і вона готувала звіти, але про те, що з 26.09.2018 року вже звільнена з роботи не була повідомлена. Відповідач був зобов'язаний видати їй трудову книжку в день звільнення - 26 вересня 2017 року, але цього ним зроблено не було. При цьому відповідач не тільки не повідомив про звільнення та необхідність отримання трудової книжки, а навпаки відмовлявся її видавати посилаючись на ті, чи інші неналежні причини.

Стаття 47 КЗпП України передбачено, що обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 11 б цього Кодексу...

Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим і працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум,

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку...

Відповідач звільнив ОСОБА_4 26.09.2017 року, із цього періоду трудовий договір вважається розірваним, але не зважаючи на обов'язок у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним повний розрахунок (статті 47, 116, 117 КЗпП України), розрахункові кошти Відповідач перечислив на її картковий рахунок із затримкою - на багато пізніше визначеного терміну - 20 жовтня , 21, 22 грудня 2017 року та 02 лютого 2018 року. Крім того, Відповідач відмовився надати розрахунковий лист за вересень 2017 року, тому їй по цей час не відомо, чи є проведений розрахунок повним.

Несвоєчасна видача трудової книжки й затримка у виплаті розрахункових коштів відбулися з вини Відповідача, тому він повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку - 02 лютого 2018 року .

Трудову книжку видано лише 22 січня 2018 року, тобто на 118 днів пізніше - вимушений прогул, а фактичний розрахунок з належних їй коштів, незважаючи на те, що зарплату Відповідач перераховував на банківський картковий рахунок, а не видавав на руки, відбувся 02 лютого 2018 року з затримкою на 130 днів ніж це передбачено статтями 47, 116 КЗпП України.

Вважає, що, оскільки, Відповідач нараховував кошти за лікарняним листом серії АДЗ №304574 з 25.09 по 03.10.2017 року , то у відповідності до статей 47, 117 КЗпП України Відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки з 04.10.2017 року на день фактичного розрахунку - 02.02.2018 року , за 122 дні.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 1995 року № 100 „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата... й... Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної тати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо...Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати...Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати на число календарних днів за цей період.

Останні 2 календарні місяці роботи є серпень та липень 2017 року, в серпні їй було нараховано 5044.70 грн., а в липні 6428.70 грн. заробітної плати, а в сумі за серпень і липень нараховано - 11473.40 грн.(5044.70грн.+6428.70грн.=11473.40 грн.). Враховуючи, що в липні , серпні 2017 року по 31 календарному дню, то середньоденна заробітна плата за цей період складає - 185.05 грн: 31+31=62 дні (11473.40 грн.:62дні=185.05грн.).

Час затримки виплати розрахункових коштів з 03.10.2017 року по день фактичного розрахунку 02.02.2018 року дорівнює 122 дням. Середньоденна заробітна плата дорівнює 185.05 грн., тому у відповідності до статті 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити їй і середній заробіток за допущений ним час затримки в розмірі 22576.10грн: 185.05 грн. Х 122дні=225 76.10грн.

Також, зазначає, що відсутність трудової книжки позбавило позивачку можливості працевлаштуватися на іншу роботу або стати на облік до Черкаського міського центру зайнятості, а невиплата належних грошових коштів при звільненні у визначені законом строки позбавило можливості придбати продукти харчування та ліків й вимусило позичати на це гроші. Ці протиправні дії Відповідача, ігнорування її законних вимог та прав, призвели до моральних та душевних страждань, які полягають в обуренні та роздратованості, втраті душевної рівноваги та впевненості в завтрашньому дні, відчутті приниження моєї честі та гідності, втрати нормальних життєвих зв'язків, загострення від пережитого стресу давніх хвороб і вимагають від мене додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі вище викладеного вважає, що винними діями Відповідача їй було заподіяно моральну шкоду у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України , ст. 23 ЦК України ,тому у неї є право на відшкодування моральної шкоди, розмір якої оцінює в 5000.00 грн.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у зв'язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Рішенням від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційного Суду Україниу справі № 1- 5/2012 було визначено, що положення ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю Україниу взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 116 , 117 , 237-1 КЗпП України слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.Днем фактичного розрахунку є 02.02.2018 року , тому термін для подання даної заяви спливає 02.05.2018 року. Просить суд визнати дії Відповідача по затримці видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні неправомірними, а період часу з 27.09.2017 року по день видачі трудової книжки - 22.01. 2018 року визнати вимушеним прогулом;Стягнути з місцевої пожежної охорони Черкаського району (ЄДРПОУ 21385582) на користь ОСОБА_4, ІПН №2284217546 середній заробіток за весь час затримки в сумі 22576.10грн. з утриманням податків;Стягнути з місцевої пожежної охорони Черкаського району на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5000 грн.;Стягнути з місцевої пожежної охорони Черкаського району, на користь Держави, судовий збір.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача за дорученням ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов (арк. спр. 30-32).

Суд, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_4, пояснення представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи,приходить до висновку про часткове задоволення позову, оскільки на підставі наявних у справі доказів об'єктивно встановлено наступне.

В судовому засіданні встановлені такі факти та їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено ,що на підставі заяви ОСОБА_4 про звільнення з посади за згодою сторін від 12.09.2017 року , відповідач ОСОБА_5 пожежна охорона Черкаського району, видала Наказ №56 від 22.09.2017 По особовому складу про звільнення ОСОБА_4 з посади головного бухгалтера МЛО Черкаського району з 26.09.2017 за згодою сторін, ст.36 п.1 КЗпП України, з виплатою компенсації за 2 календарні дні невикористаної відпустки за період роботи з 11.01.2017 по 26.09.2017року. Судом встановлено, що звернень від ОСОБА_4 до відповідача про відкликання заяви від 12.09.2017 про звільнення не надходило.

13.09.2018 року ОСОБА_4 отримано заробітну плату за першу половину вересня 2017 року в сумі 1517,32 грн.

25 вересня 2017 року, після відкриття лікарняного листа, позивачка повідомила відповідача, що знаходиться на лікарняному та просила , щоб звільнення її з роботи відбулося в перший робочий день після виходу її лікарняного.

Крім того, листом МПО Черкаського району від 11.10.2017року №203 позивачку було повідомлено про необхідність отримання трудової книжки.

24 листопада 2017 року ОСОБА_4 прийшла до МПО Черкаського району з та принесла лікарняні листи 1)серії АДЗ: №304574 з 25.09 по 03.10.2017 року; 2). №433596 з 03.10 по 06.10.2017 року; 3) №454647 з 07.10 по 13.11.2017 року; 4). №376370 з 14.11 по 23.11.2017 року ;

Оскільки, позивачкою лікарняні листи про хворобу надані відповідачу лише у листопаді 2017 року, відповідач звернувся з листом від 27.11.2017 № 2219 - Про перевірку та правильність оплати листків непрацездатності до Управління виконавчої дирекції ФСС України в Черкаській області з проханням провести перевірку обґрунтованості видачі, правильності оформлення листків непрацездатності, які надано 24.11.2017 ОСОБА_4

Управлінням виконавчої дирекції ФСС України в Черкаській області надано відповідь листом від 13.12.2017 №03-10-2033, в якому вказано, що оплаті підлягає тільки лікарняний лист серії АДЗ №304574 від 03.10.2017 року .

Згідно частини 2 статті 22 Закону України № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням,виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

13.12.2017 року головним бухгалтером ОСОБА_3 проведено нарахування допомоги та 14.12.2017 подано заявку-розрахунок до Черкаського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України у Черкаській області ,оскільки ОСОБА_4 має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 25.09.2017 року по 03.10.2017 року.

Як вбачається з листа Управління виконавчої дирекції ФСС України в Черкаській області відносно листка непрацездатності серія АДЗ №433596 за період непрацездатності з 03.10.2017 року по 06.10.2017 року, то непрацездатність розпочалась коли ОСОБА_4 була звільнена з роботи з 26.09.2017 року згідно наказу №56 від 22.09.2017 року. Листки непрацездатності серії АДЗ № 454647 та серія АДЗ № 376370,які видані комунальним некомерційним підприємством. Другий Черкаський міський центр медико-санітарної допомоги ,є підтвердженням тимчасової непрацездатності іншого страхового випадку, який розпочався 03.10.2017 року. В листі Фонду зазначено, що за листки непрацездатності серії АДЗ № 433596, серії АДЗ №454647, серії АДЗ №376370 не підлягають оплаті за рахунок коштів Управління виконавчої дирекції ФСС України в Черкаській області..

За період з 22.09.2017 по 19.10.2017 по розрахунковому рахунку МПО Черкаського району, який відкрито в ГУ ДКСУ у Черкаському районі Черкаської області, не проведено жодних операцій, в зв'язку з відсутністю другого підпису - головного бухгалтеру, але 19.10.2017 року після оформлення картки підписів, позивачці ОСОБА_4 було виплачено гроші в сумі 1192,00 грн.

На підставі заявки - розрахунку від 14.12.2017 Черкаське відділення управління виконавчої дирекції ФСС України у Черкаській області профінансувало 20.12.2017 допомогу по листку непрацездатності серії АДЗ №304574 від 03.10.2017, яку було перераховано ОСОБА_4 21.12.2017 в сумі 556, 41 грн.

Під час виплати заробітної плати за грудень 2017 року ОСОБА_4 було перераховано допомогу за рахунок підприємства в сумі 356,86 грн.

Судом встановлено ,що при нарахуванні допомоги по лікарняному листку в грудні 2017 року з ОСОБА_4 помилково утримано заробітну плату за 2 робочих дні вересня 2017 року, які потім донараховано заробітну плату в січні 2018 року ,яку виплачено 02.02.2018 в сумі 338,66 грн.

Також ОСОБА_4 звернулася з скаргою до Управління Держпраці у Черкаській області, на підставі якої було проведено 14.03.2018 перевірку МПО Черкаського району. Листом від 20.03.2018 №36 МПО Черкаського району надано інформацію-пояснення начальнику Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_7

Також в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_4 відмовлялася брати трудову книжку ,оскільки вона особисто приходила на МПО Черкаського району 2-3 рази, за отриманням трудової книжки та просила поновити її на роботі,що не заперечує сам відповідач.

За пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів у разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпПУ (за згодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами. Анулювання домовленості може мати місце лише за взаємної згоди власника або уповноваженого ним органу працівника.

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 (за угодою сторін) КЗпП, договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді на це роботодавця і працівника (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 №9 ,згідно з частиною третьою статті 40 КЗпП не допускається звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Проте у випадку звільнення за угодою сторін така норма не підлягає застосуванню, оскільки звільнення за угодою сторін, передбачене пунктом 1 статті 36 КЗпП, не є розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця. У разі звільнення за угодою сторін відкликати заяву про звільнення (на відміну від звільнення за власним бажанням) або змінити дату звільнення в односторонньому порядку працівник не має права, оскільки законодавством це не передбачено. На підставі частини першої статті 19 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-ХІУ право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Листок непрацездатності оплачується не по день звільнення, а за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.

Абзацом другим п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюються нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчисляється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пунктом п'ятим розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом восьмого розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 жовтня 2017 року по 02 лютого 2018 року суд виходить з наступного:

ОСОБА_4 звільнена з 26.09.2017 року, 23.11.2017року МПО Черкаського району отримано лікарняні листки і був оплачений лікарняний лист серія АДЗ №304574 за період хвороби з 25.09.2017 по 03.10.2017 року, тому для розрахунку на думку суду необхідно брати попередні 2 місяці: вересень (відпрацьовано ОСОБА_416 робочих днів) та серпень 2017 року (відпрацьовано 22 робочі дні.).

Таким чином, ОСОБА_4 за 2 місяці відпрацювала 38 робочих дні, а заробітна плата складає за серпень 2017 року 5044,70 грн.,за вересень 2017 року 3041,06 грн.,всього заробітна плата за 2 місяці складає : 8085,76 грн. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 становить 212 грн.78 коп. (8085,76грн. : 38 робочих дні = 212грн.78коп.)

За період з 03 жовтня 2017 року по 02лютого 2018 року (в межах позовних вимог) час затримки становить 86 робочих днів, а саме: за жовтень 2017 року - 21 робочий день, за листопад 2017 року - 22 робочих дні,грудень 2017 року - 20 робочих дні, за січень2018 року - 21 робочий день, за лютий 2018 року 2 робочих дні.

При визначенні кількості робочих днів суд виходить із п'ятиденного робочого тижня ОСОБА_4 та даних, викладених у листі Мінсоцполітики України від 05.08.2016 № 11535/0/14-16/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік та листі Мінсоцполітики України від 19.10.2017 №224/0/103-17/214.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.10.2017 року по 02.02.2018 року становить 18299,08грн. (із розрахунку 212 грн. 78 коп. х 86днів).

Відповідно до ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення

В частині позовних вимог про визнання дій відповідача по затримці видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні неправомірними в період часу з 27.09.2017 року по день видачі трудової книжки -22.01.2018 року визнати вимушеним прогулом,не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Оскільки, на підставі заяви ОСОБА_4 про звільнення від 12.09.2017 року ,ОСОБА_5 пожежна охорона Черкаського району, відповідно до наказу №56 від 22.09.2017 По особовому складу , ОСОБА_4 звільнила з посади головного бухгалтера МПО Черкаського району з 26.09.2017 за згодою сторін, ст.36 п.1 КЗпП України. Звернень від ОСОБА_4 до відповідача про відкликання заяви від 12.09.2017 про звільнення не надходило,а тому ОСОБА_4 звільнена з 26.09.2017 за згодою сторін.

Виходячи із вище викладеного, суд приходить до висновку, що про звільнення ОСОБА_4 з посади їй було відомо на 24.11.2017 року та звільнення позивачки відповідає вимогам закону ,оскільки позивачка звільнена відповідно до її заяви від 12.09.2017 року за згодою сторін,тривалий час з 25.09.201 року по 23.11.2017 року перебувала на лікарняному,лікарняні листи отримані відповідачем 24 листопада 2017 року та перевірені Управлінням виконавчої дирекції Фонду у Черкаській області про що повідомлено відповідача 13.12.2017 року. Як вбачається з матеріалів справи трудову книжку позивачка отримала 22.01.2018 року .

Щодо заявлених позивачкою ОСОБА_4 позовних вимог про стягнення на її користь з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000 грн., то вони, на думку суду, підлягають до часткового задоволення , виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року з послідуючими змінами і доповненнями Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В ч. 2 п. 5 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачка в позовній заяві та під час розгляду справи в суді посилалася на те, що їй була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у стражданнях та переживаннях, а також життєвих незручностях, пов язаних з незаконним звільненням та неможливістю влаштуватися на роботу або стати на облік до Черкаського міського центру зайнятості, у сильному душевному хвилюванні, психологічній травмі через безпідставність дій відповідача, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд приходить до висновку про те, що такі доводи позивачки заслуговують на увагу, а тому, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, можливим стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 300,00 грн.

Оскільки розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_4. визначено із нарахованої заробітної плати до утримання податків та обов'язкових платежів, то при виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, роботодавець має право здійснити відрахування податків та обов'язкових платежів передбачених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача-Місцевої пожежної охорони Черкаського району слід стягнути в прибуток держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України Про оплату праці , Законом України Про судовий збір , ст.ст. 4, 47, 232, 233, 238, 237-1 КЗпП України, правовими позиціями ВСУ, рішенням КСУ від 15 жовтня 2013 року № 9- рп/2013, ст.ст. 3, 4, 5, 19, 76-82, 89, 95, 137, 141, 258, 259, 263-265, 267, 274, 275, 279, 354, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 пожежної охорони Черкаського району про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 пожежної охорони Черкаського району на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час затримки в сумі 18299,08грн. з утриманням обов язкових платежів.

Стягнути з ОСОБА_5 пожежної охорони Черкаського району на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 300 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 пожежної охорони Черкаського району на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн.80 коп.

Решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 27 липня 2018 року

Головуючий: ОСОБА_8