Рішення

від 18.07.2018 по справі 906/469/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/469/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1197 від 22.05.2017;

від відповідача-1: Марченко В.А., довіреність №201 від 17.07.18,

Нугаєва В.В., довіреність №85 від 26.01.2018;

від відповідача-2: не прибув;

судовий експерт Горкуша М.Д.: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_5

до 1) Публічне акціонерне товариство "Акціонерний Банк "Радабанк"

2) Публічного акціонерного товариства "Вишевичі Агротехніка"

про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015р.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 20.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Вишевичі Агротехніка" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.06.2017 заяву ОСОБА_5 від 01.06.2017 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, заборонено відповідачеві - Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк Радабанк (49054, м. Дніпро, пр. А. Поля, 46, ід. код 21322127) вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб майнового комплексу згідно інвентарної справи №34412 в цілому загальною площею 6159,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та розташований на земельній ділянці загальною площею 6,9400 га, за кадастровим номером НОМЕР_4.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2017 призначено судову інженерно-технічну експертизу у справі №906/469/17, проведення якої доручено судовому експерту Горкуші Маргариті Дмитрівні (АДРЕСА_1), з правом остаточного визначення виду даної експертизи. На вирішення судової інженерно-технічної експертизи поставлено наступні питання:

1) Яка ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015?

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-19 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до п.п. 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 15.06.2018 поновлено провадження у справі №906/469/17; визначено форму судового процесу як загальне позовне провадження, а стадію розгляду справи - розгляд справи по суті. також даною ухвалою призначено судове засідання.

17.07.2018 до суду від судового експерта Горкуші М.Д. на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2018 надійшло повідомлення, з якого вбачається, що з'явитися в судове засідання не зможе, водночас направляє сканкопію письмових пояснень з питань про виклик експерта (вих. №4207/02 від 09.07.2018) та уповноважує свого помічника роздрукувати, зшити та подати їх до канцелярії суду.

Також 18.07.2018 на електронну пошту суду від відповідача-1 надійшли додаткові письмові пояснення за вих. №4328/02 від 17.07.2018.

18.07.2018 до суду представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи матеріали річної фінансової звітності ПАТ "Вишевичі Агротехніка" за 2014 рік, копії адвокатських запитів, копію листа Головного управління статистики у Житомирській області, та копію супровідного листа від 16.07.2018.

Крім цього, 18.07.2018 представником позивача подано додаткові заперечення проти зупинення провадження у справі а письмові пояснення відносно експертизи.

В судовому засіданні відзначено судом, що в матеріалах справи (а.с. 19-22 том 2) міститься заява (вх. №02-44/1066/17 від 30.10.2017) позивача про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майновий комплекс згідно інвентарної справи 34412 вцілому загальною площею 6159,40 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3, розташований на земельній ділянці площею 6,9400 га за кадастровим номером НОМЕР_4.

Як зазначалося раніше, ухвалою суду від 14.06.2017 заяву ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, заборонено відповідачеві - Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк Радабанк вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб майнового комплексу згідно інвентарної справи №34412 в цілому загальною площею 6159,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та розташований на земельній ділянці загальною площею 6,9400 га, за кадастровим номером НОМЕР_4.

Відповідно до положень ст .143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Разом з тим, ГПК України непередбачено вжиття декількох заходів забезпечення позову одночасно.

За таких обставин, суд залишає заяву (вх. №02-44/1066/17 від 30.10.2017) позивача про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майновий комплекс без розгляду.

Також в судовому засіданні 18.07.2018 представником відповідача-1 заявлено клопотання про виклик та допит в якості свідка голову наглядової ради ПАТ "Вишевичі Агротехніка", оскільки останній безпосередньо приймав участь у схваленні та оформленні рішення щодо погодження оспорюваного договору та може дати пояснення щодо наявних делегувань повноважень загальних зборів наглядовій раді.

Судом відмовлено в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Отже, в даному випадку судом мають бути оцінені докази, що досліджені в судовому засіданні в сукупності.

В ході судового засідання 18.07.2018 представник відповідача-1 просив відкласти розгляд справи з метою ознайомлення з письмовими поясненнями судового експерта Горкуші М.Д., а також наполягав на присутності експерта в судовому засіданні, тому що перелік питань, визначених в клопотанні про виклик експерта (вих. №4207/02 від 09.07.2018), не є вичерпним.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.97 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, так як тридцятиденний строк розгляду справи по суті, визначений ч. 2 ст. 195 ГПК України сплинув, а подальше відкладення розгляду справи порушить строки розгляду спору.

Разом з цим, представником відповідача-1 подано клопотання про колегіальний розгляд справи №906/469/17, оскільки остання є складною, правовідносини сторін тривають три роки і виникали з договорів кредитування, поручительства та ін. Зазначене клопотання представник відповідача-1 просив задовольнити.

Господарським судом в задоволенні даного клопотання відмовлено, оскільки суд встановлює обставини та оцінює лише в межах даної справи. За наведених обставин, суд не вважає справу №906/469/17 складною.

Представником відповідача-1 в судовому засіданні 18.07.2018 подано клопотання про призначення комплексної судової експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Чи можливо на підставі річної фінансової звітності ПАТ Вишевичі Агротехніка за 2014 рік визначити ринкову вартість майна у 2014 році?;

2) Чи складена річна фінансова звітність ПАТ Вишевичі Агротехніка за 2014 рік належним чином?;

3) Яка ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015?;

4) Чи дотримано Наглядовою радою ПАТ Вишевичі Агротехніка під час прийняття рішення, оформленого протоколом №36 від 07.10.2015, вимоги пунктів 1 та 2 статі 70 Закону України Про акціонерні товариства ?

Проведення судової експертизи просили доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Представник позивача заперечував прости заявленого клопотання, оскільки заяв щодо об'єктивності річної фінансової звітності не було.

В період з 06.07.2017 по 15.06.2018 в межах даної справи проведено судову інженерно-технічну експертизу з визначення ринкової вартості майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Судом відмовлено в задоволенні даного клопотання ще з тих підстав, що призначення ще однієї експертизи суттєво затягне розгляд справи, що порушуватиме права учасників процесу.

Посилання відповідача-1 щодо недостовірності фінансових звітів ПАТ "Вишевичі Агротехніка" за 2014 рік спростовуються тим, що матеріали справи містять копії балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2014, завірені Відділом статистики у Малинському районі та Малинською ОДПІ, що дає підстави стверджувати, що дані звіти подані відповідачем-2 до контролюючих органів у встановленому законом порядку.

Також питання перевірки фінансової звітності аудитором не є предметом спору та не впливає на результат даного корпоративного спору, суд вважає призначення комплексної експертизи фінансових звітів відповідача-2 недоцільним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та письмових поясненнях, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засідання позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених в запереченнях.

Відповідач-2 не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв.

Ухвала господарського суду від 15.06.2018 повернулися до суду в відміткою працівника пошти "вибули".

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства "Вишевичі Агротехніка" є 12214, АДРЕСА_3.

На зазначену вище адресу судом направлялась кореспонденція.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача-2 в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2015 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк Радабанк (іпотекодержатель/відповідач-1) та Публічним акціонерним товариством Вишевичі Агротехніка (іпотекодавець/відповідвач-2) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя (Договір), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатолівною, відповідно до якого іпотекодавець передав право власності, а іпотекодержатель прийняв у власність належне іпотекодавцю на праві приватної власності нерухоме майно - майновий комплекс згідно інвентарної справи №34412 в цілому загальною площею 6159,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та розташований на земельній ділянці загальною площею 6,9400 га, за кадастровим номером НОМЕР_4 (п. 1.1. Договору).

Сторону іпотекодавця ПАТ "Вишевичі Агротехніка" представляв Кузнєцов Василь Віталійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, який діє на підставі довіреності від 09.10.2015, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є.В., зареєстровано в реєстрі №4292, виданої від імені товариства виконуючою обов'язки Голови Правління Кузнєцовою Ариною Василівною, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_4, яка діє на підставі Статуту, Протоколу №36 засідання Наглядової Ради від 16.10.2015.

Згідно п. 1.2. Договору нерухоме майно, на яке іпотекодержатель набуває право власності, с предметом за іпотечним договором №33.13/11ГУ/І-1/0 від 26,03.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 26.03.2013, зареєстрованого в реєстрі та знаходиться під забороною відчуження, накладеною у зв'язку з посвідченням іпотечного договору.

Також п. 2.1. Договору врегульовано, що за домовленістю сторін ціна об'єкта нерухомості, за якою іпотекодержатель набуває його у власність в рахунок виконання основного зобов'язання, за домовленістю сторін становить 1395800,00 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч вісімсот) гривень. Ринкова вартість майна визначена відповідно до Звіту про оцінку від 16 10.2015, виконаного ТОВ Капитель-Групп" (сертифікат №14005/12 суб'єкта оціночної діяльності від 15.11.2012), оцінювачем ОСОБА_12 (сертифікат НОМЕР_5 від 27.05.2000, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_6 від 24.01.2006, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_7 від 19.01.2012).

Також п. 4.1. Договору сторони визначили, що іпотекодержатель набуває право власності на об'єкт нерухомості у день нотаріального посвідчення цього договору.

Як зазначає позивач, про укладення такого договору позивач ОСОБА_5, який являється акціонером ПАТ "Вишевичі Агротехніка", дізнався у травні 2017 року.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Так, позивач вважає, що оспорюваним договором порушені його права, як акціонера ПАТ Вишевичі Агротехніка на корпоративне володіння та управління активами (цілісним майновим комплексом), позбавлення в участі у контролі угод на значні суми, участі в прийнятті рішень про відчуження власності товариства, а також зауважує, що на підставі спірних рішень ПАТ Вишевичі Агротехніка втратила виробничі потужності із власності, що нанесло масштабні збитки товариству, втрату акціонерної власності та припинення діяльності в наслідок чого позбавлення всіх акціонерів на одержання частини прибутків AT в формі дивідендів.

За таких обставин, з метою захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними господарський суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 572, ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Приписами ст. 1 Закону України Про іпотеку від 5 червня 2003 року N 898-IV (в редакції чинній на дату укладання договору оренди, далі - Закон України Про іпотеку ) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Так, статтею 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, саме шляхом укладення оспорюваного договору відповідач-1 задовольнив забезпечену іпотекою вимогу.

Разом з тим, позивач наполягає на тому, що укладений правочин є недійсним, оскільки порушено порядок надання згоди на вчинення такого правочину, а саме ринкова вартість майна, що є предметом оспорюваного правочину перевищує 50% активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності. Тобто за таких обставин, згоду на укладення такого договору приймається загальними зборами більшістю не менш як у 3/4 голосів.

Надання згоди на укладення оспорюваного договору наглядовою радою, позивач вважає таким, що відповідає діючому законодавству.

Як зазначалося раніше, згідно ухвали господарського суду від 06.10.2017 проведено судову інженерно-технічну експертизу у даній справі, проведення якої доручено судовому експерту Горкуші Маргариті Дмитрівні з правом остаточного визначення виду даної експертизи щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015?

Згідно висновку експерта №772/05.18 від 30.05.2018 ринкова вартість майнового комплексу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 становила 3088500,00 грн.

Також в матеріалах справи містяться фінансові звіти за 2014 рік (долучених в судовому засіданні 18.07.2018), відповідно до яких вартість активів становить 1150700,00 грн.

Отже, у відсотковому співвідношенні вартість об'єкту оспорюваного договору до вартості активів ПАТ "Вишевичі Агротехніка" становить 26,8401%.

Відповідно до ч. 2. ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Якщо наглядова рада товариства складається не менш як на одну третину з незалежних директорів, рішення, передбачені цією частиною, можуть прийматися цією наглядовою радою.

Також п.п. 27 п. 7.2.1. Статуту ПАТ "Вишевичі Агротехніка" до виключної компетенції Загальних зборів віднесено вчинення значних правочинів (угод/договорів тощо), якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Пунктом 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року N 11 передбачено, що відповідно до пункту 22 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тому вчинення значного правочину виконавчим органом товариства за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним, якщо правочин не було схвалено в подальшому загальними зборами акціонерного товариства (стаття 241 ЦК України).

Також статтею 72 Закону України Про акціонерні товариства та пунктом 7.3.4 статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка передбачено, що наглядовою радою приймається рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при погодженні наглядовою радою рішення щодо укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015 мало місце перевищення повноважень наглядовою радою ПАТ "Вишевичі Агротехніка".

У п.п. 2.1, 2.5.2, 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин 1-3, 5 ст.203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

При цьому відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Питання щодо недійсності правочину врегульовані ст. 215 Цивільного Кодексу України Недійсність правочину , відповідно до якої, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного Кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, в даному випадку, судом відзначено, що особа, яка вчинила правочин, не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення оспорюваного договору.

Тобто договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 20.10.2015 між відповідачами у справі, є недійсним виходячи з приписів чинного законодавства.

Згідно ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

В даному випадку при призначенні експертизи, суд виходив з того, що ні сторони у справі, ні суд не мають спеціальних знань для вирішення питання, поставленого експерту.

Тому, суд вважає за необхідне відзначити, що висновок експерта є належним та допустимим та достовірним доказом. На питання, які були поставлені експерту відповідачем-1, отримано вичерпну відповідь в письмовому вигляді.

У відповідності до положень п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення судом не досліджувались докази, які очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованими або неприйнятними з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі не подали до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівній частині на кожного.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 20.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Вишевичі Агротехніка" (12214, Житомирська область, Радомишльський район, с. Вишевичі, вул. Леніна, 42, ід. код 00903653) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк" (49054, м. Дніпро, проспект А. Поля (Кірова), 46, ід. код 21322127), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вишевичі Агротехніка" (12214, Житомирська область, Радомишльський район, с. Вишевичі, вул. Леніна, 42, ід. код 00903653)

- на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_5, ід. номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_2) 800,00 грн. сплаченого судового збору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Радабанк" (49054, м. Дніпро, проспект А. Поля (Кірова), 46, ід. код 21322127)

- на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_5, ід. номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_2) 800,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.07.18

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.);

3,4 - відповідачам (рек. з повід.)