Ухвала

від 30.07.2018 по справі 910/9898/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у забезпеченні позову 30.07.2018 Справа №  910/9898/18     Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши  заявуПриватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Світанок”  прозабезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Світанок” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Терон ЛТД” про стягнення 533 040,00 грн. ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Світанок” (далі – ПСП “Агрофірма “Світанок”, позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Терон ЛТД”  (далі - ТОВ “Терон ЛТД”, відповідач)  про стягнення попередньої оплати у сумі 533 040,00 грн. У обґрунтування позову ПСП “Агрофірма “Світанок” зазначає, що відповідно до усної домовленості із ТОВ “Терон ЛТД” на поставку товару позивач здійснив попередню оплату вартості замовленого товару у сумі 533 040,00 грн. Однак, зі свого боку, відповідач порушив свої зобов'язання та поставки не здійснив, тому сплачені кошти мають бути повернуті позивачу. У позові ПСП “Агрофірма “Світанок” просить стягнути з відповідача попередню оплату  у сумі 533 040,00 грн. Також ПСП “Агрофірма “Світанок” подало до господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ТОВ “Терон ЛТД”, які обліковуються на його рахунках № 26005001656388 в ПАТ «Ідея Банк» та № 26007700444864 в АТ “Правекс Банк”, а також інших рахунках, що відкриті відповідачем у банківських та фінансових установах та будуть виявлені державним виконавцем під час виконавчого провадження, на суму ціни позову у розмірі 533 040,00  грн. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач свої зобов'язання з поставки оплаченого товару у добровільному порядку не виконує, при цьому за адресою місцезнаходження він не знаходиться, зв'язок із відповідачем відсутній. Також зазначив, що у відповідача невеликий розмір статутного капіталу, тому на думку позивача, грошові кошти на рахунках, на які необхідно накласти арешт, можуть зникнути, зменшитись за кількістю, що призведе до неможливості виконання рішення суду у даній справі або до утруднення його виконання. Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. ст. 136, 137 ГПК України). Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. (далі - Постанова) господарський суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Однією з підстав накладення арешту на грошові кошти ТОВ “Терон ЛТД” заявник вважає порушення відповідачем зобов'язання з поставки оплаченого товару. Проте, суд вважає, що дії відповідача, пов'язані з невиконанням своїх обов'язків перед позивачем, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі у майбутньому та не є підставою, передбаченою законом, для вжиття заходів забезпечення позову. У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 роз'яснено, що умовою застосування  заходів  до  забезпечення  позову за вимогами  майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти,  які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за  кількістю  або  погіршитись  за  якістю  на  момент виконання   рішення.    Однак, позивач не вказав, які дії вчиняє ТОВ “Терон ЛТД”, внаслідок чого грошові кошти можуть зменшитись або зникнути у відповідача, доказів на підтвердження вчинення таких дій також не надано. Щодо доводів позивача про відсутність зв'язку із боржником, відсутність його за адресою місцезнаходження, порушення відповідачем господарських зобов'язань перед іншими контрагентами та наявність невеликого розміру статутного капіталу у ТОВ “Терон ЛТД”, суд зазначає, що вказані обставини не свідчить, що грошові активи боржника зникнуть чи зменшаться. Більш того, позивач не довів суду факту належності зазначених у заяві рахунків в  ПАТ «Ідея Банк» та в АТ “Правекс Банк” саме відповідачу, а також не довів факту того, що на цих рахунках наявні кошти у сумі, на яку він просить накласти арешт. Вищий господарський суд України у постанові Пленуму № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, суд вважає, що доводи заявника про утруднення чи неможливість виконання судового рішення у майбутньому є необгрунтованими та недоведеними. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ПСП “Агрофірма “Світанок” про забезпечення позову. Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача). Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Світанок” про забезпечення позову відмовити. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції. Суддя                                                                                                        Головіна К.І.