Рішення

від 13.07.2018 по справі 810/2859/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року м.Київ справа № 810/2859/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Торговий дім" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта перевірки від 27.04.2017 №271/10-36-14-11/3437412 про заниження ПП Торговий дім податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 134215,00 грн. у зв'язку з відсутністю господарських відносин позивача з ТОВ Технобуд-Поліс , оскільки у вказаного контрагента позивача відсутні основні засоби, транспортні засоби, сировина, матеріали та трудові ресурси, які є необхідними для проведення господарської діяльності.

Проте, позивач не погоджується з висновками податкового органу про наявність відповідних порушень з боку ПП Торговий дім , оскільки реальність господарських операцій з вказаним суб'єктом господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу про наявність відповідних порушень з боку позивача базуються виключно на інформації з АІС Податковий блок та ІС Архів електронної звітності щодо ТОВ Технобуд-Поліс та його контрагентів, у той час як первинні документи, подані позивачем, не були досліджені відповідачем належним чином.

Крім того, позивач зазначив про те, що на підставі спірного податкового повідомлення-рішення до ПП Торговий дім застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 % від визначеної податковим органом суми податкового зобов'язання, у зв'язку із повторністю вчинення позивачем порушень податкового законодавства, які були зафіксовані вперше в акті перевірки №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017.

Проте, позивач зазначив про те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №810/615/17 було визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Київській області №131 від 01.02.2017, на підставі якого податковим органом була проведена перевірка, за результатами якої складено акт №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №810/2305/17 були визнання протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта перевірки №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017.

Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність в діях ПП Торговий дім ознак вчинення повторного порушення вимог податкового законодавства, та відповідно, про безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 % від визначеної податковим органом суми податкового зобов'язання.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що під час проведення перевірки посадовими особами податкового органу було встановлено, що при дослідженні факту правомірності здійснення господарської операції встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між ПП Торговий дім та ТОВ Технобуд-Поліс , у зв'язку з відсутністю у вказаного контрагента позивача транспортних засобів, сировини, матеріалів та трудових ресурсів, які є необхідними для проведення господарської діяльності.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не було надано до перевірки довідки за формою КБ-3 від ТОВ Технобуд-Поліс , а складені між контрагентами акти виконаних робіт, які були надані до перевірки, не містять інформацію про залучення до виконання підрядних робіт відповідних субпідрядників, що на думку відповідача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Присутній у судових засіданнях 17.10.2017, 28.11.2017, 16.01.2018 та 06.02.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 17.10.2017, 28.11.2017, 16.01.2018, 06.02.2018, 18.04.2018 та 14.06.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

14.06.2018 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи за відсутності представника ПП Торговий дім .

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Протокольною ухвалою від 14.06.2018 року, врахувавши клопотання представника позивача, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Торговий дім (ідентифікаційний код 34374712, місцезнаходження: 08800, Київська обл., Миронівський р-н, м.Миронівка, вул.Чкалова, буд.10, кв.16) зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №419694 від 26.07.2013 (т.1, а.с.201-202) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13.03.2013 (т.1, а.с.203-204).

Приватне підприємство Торговий дім з 15.02.2007 зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100022437 від 15.02.2007.

У вказаному свідоцтві зазначено, що індивідуальним податковим номером Приватного підприємства Торговий дім є 343747110158 (т.1, а.с.205).

У період з 13.04.2017 року по 20.04.2017 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Торговий дім , код ЄДРПОУ 34374712 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Технобуд- Поліс (код за ЄДРПОУ 39025090) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 27.04.2017 №271/10-36-14-11/34374712 (т.1, а.с.12-33).

В акті перевірки зазначено про те, що за період, що підлягав перевірці (грудень 2016 року) ПП Торговий дім задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 505233,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період, що підлягав перевірці не встановлено формування податкових зобов'язань на адресу ТОВ Технобуд-Поліс (код ЄДРПОУ 39025090).

Посадовим особами податкового органу зазначено, що за період, що підлягав перевірці, ПП Торговий дім задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 444760,00 грн.

В акті перевірки зазначено про те, що на підставі наданих позивачем документів: декларацій з податку на додану вартість підприємства, оборотно-сальдових відомостей по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , актів виконаних робіт, податкових накладних, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, первинних банківських документів, договорів встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників на загальну суму 134215,00 грн. в частині проведених операцій по придбанню: послуг з проведення капітального ремонту: прилеглої території лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Владиславка Миронівського району Київської області, приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, нежилого приміщення у будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31А від ТОВ Технобуд-Поліс в грудні 2016 року на суму 134215,00 грн.

Відповідач зазначив про те, що відповідно до поданої ТОВ Технобуд-Поліс податкової звітності за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2016 року середньооблікова чисельність працюючих становить 1 особа, у т.ч. за цивільно-правовими договорами; ознака доходу 101, загальна сума нарахованої зарплати за основним місцем роботи - 1865,00 грн.

Згідно поданої до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві декларації з податку на прибуток за 2016 р. відсутній додаток АМ, що на думку податкового органу свідчить про відсутність власних основних засобів.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що фінансова звітність за 2016 рік ТОВ Технобуд-Поліс станом на 31.12.2016 до ДФС не подавалась, а тому встановити наявність власних виробничих фондів, складських приміщень, транспортних засобів неможливо.

Відповідач зазначив, що вказане свідчить про те, що проведення підрядником, ТОВ Технобуд-Поліс робіт, згідно вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт неможливо з урахуванням кількості працюючих на підприємстві та того факту, що для виконання перелічених робіт не задіяні інші субпідрядники, що підтверджено наданими для перевірки документами (актами приймання виконаних будівельних робіт).

Згідно даних АІС Автомобіль - транспортні засоби на обліку СГД відсутні.

В акті перевірки зазначено про те, що фактично ПП Торговий дім здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) послуг від ТОВ Технобуд-Поліс і складено первинні документи всупереч вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп.2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Посадові особи контролюючого органу зазначили про те, що ПП Торговий дім не надало для перевірки довідки за формою КБ-3 від ТОВ Технобуд-Поліс .

Крім того, в договорах підряду №Н4 від 02.12.2016, №1-Л8-6 від 02.12.2016, №2-Л8-6 від 02.12.2016, №ГД31А від 14.12.2016 та в актах приймання виконаних робіт відсутні відомості щодо залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, у той час як Загальними умовами на виконання договорів підряду по капітальному будівництву, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 передбачено, що порядок залучення субпідрядників віднесено до істотних умов договору підряду.

В акті перевірки зазначено про те, що в ході здійснення аналізу встановлено, що у підприємства по ланцюгу постачання відсутнє придбання послуг, які в подальшому були реалізовані ТОВ Торговий дім .

Тобто податкові накладні та акти виконаних робіт, виписані ТОВ Технобуд-Поліс на адресу ПП Торговий дім не носять юридичної сили первинного документа, тобто вважаються дефектними, операції мають формальний характер, тобто є безтоварними по ланцюгу постачання.

В акті перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що ПП Торговий дім порушено п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку із заниженням позивачем податку на додану вартість на загальну суму 134215,00 грн., у т.ч. за грудень 2016 року на 134215,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись з висновками акта перевірки подав до Головного управління ДФС у Київській області заперечення вих.№24 від 03.05.2017 на акт перевірки №271/10-36-14-11/34374712 від 27.04.2017, в яких просив контролюючий орган скасувати акт перевірки в повному обсязі (т.12, а.с.85-86).

Головне управління ДФС у Київській області було прийнято рішення від 19.05.2017 №2787/10/10-36-14-11, яким заперечення ПП Торговий дім вих.№24 від 03.05.2017 на акт перевірки №271/10-36-14-11/34374712 від 27.04.2017 залишено без задоволення (т.1, а.с.87-88).

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 201322,00 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 134215,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 67107,00 грн. (т.2, а.с.229).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, в якій просив скасувати вказане податкове повідомлення-рішення (т.1, а.с.90-94).

02.08.2017 Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги №16857/6/99-99-11-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т.1, а.с.96-99).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним підприємством Торговий дім (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технобуд-Поліс (Підрядник) було укладено договори підряду, за умовами яких підрядник зобов'язався виконати на замовлення роботи з капітального ремонту прилеглої території лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Так, між сторонами були укладені наступні договори підряду:

- договір підряду від 02.12.2016 №Н4 (т.1, а.с.37-39);

- договір підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6 (т.1, а.с.50-52);

- договір підряду від 14.12.2016 №ГД31А (т.1, а.с.56-58);

- договір підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6 (т.1, а.с.43-45).

Відповідно до п.1.2 договорів предметом договору є виконання наступних робіт:

- капітальний ремонт прилеглої території (благоустрій) нежитлового будинку за адресою: вул.Набережна, 4 в с.Владиславка, Миронівського району Київської області (договір підряду від 02.12.2016 №Н4); - капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (договір підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6); - капітальний ремонт нежитлового приміщення у будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31А (договір підряду від 14.12.2016 №ГД31А); - капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (договір підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6). Згідно з п.2.1 договорів строк виконання робіт: - початок робіт - з моменту укладання договору, закінчення робіт - 29 грудня 2016 р. Пунктом 2.2 договорів встановлено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В; Початок та закінчення етапів робіт визначається календарним планом виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (п.2.3 договорів підряду).

Відповідно до п.3.1 договорів:

- договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 73416,66 грн., ПДВ 20 % - 14883,34 грн., разом сума з ПДВ 89300,00 грн., включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 02.12.2016 №Н4);

- договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 206280,00 грн., ПДВ 20 % - 41256,00 грн., разом сума з ПДВ 247536,00 грн., включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6);

- договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 246700,00 грн., ПДВ 20 % - 49340,00 грн., разом сума з ПДВ 296040,00 грн., включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6);

- договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 143679,17 грн., ПДВ 20 % - 28735,83 грн., разом сума з ПДВ 172415,00 грн., включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 14.12.2016 №ГД31А). Згідно з п.4.1 договорів розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін і акт витрат на проведення експертизи.

Акт оформлюється належним чином підрядником і подається для підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати акт в встановленому законом порядку або письмово мотивуючи відмову від прийняття робіт (п.4.2 договорів).

Пунктом 14.2 договорів визначено, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 29.12.2016, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були погоджені та підписані наступні документи:

- локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт нежитлового будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31-А, м.Київ, (т.2, а.с.53-62), підсумкову відомість ресурсів до договору підряду №ГД31А від 14.12.2016 (т.2, а.с.63-69), протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси (т.2, а.с.70-71), договірну ціну до договору підряду №ГД31А від 14.12.2016 (т.1,а.с.72-73);

- відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-7 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 (т.2, а.с.74-76), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-7 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 (т.2, а.с.77-83), протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси (т.2, а.с.84-85) та договірну ціну до договору підряду №1-Л8-6 від 02.12.2016 (т.2, а.с.86-90);

- локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної у мсті Києві державної адміністрації. Покрівля (т.2, а.с.91-94), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної у мсті Києві державної адміністрації. Стелі (т.2, а.с.95-96), протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (т.2, а.с.97-98), договірну ціну (т.2, а.с.99-100) (до договору підряду №2-Л8-6 від 02.12.2016);

- відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (т.2, а.с.101-104), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт прилеглої території (т.2, а.с.105-109), протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (т.2, а.с.110-111) та договірну ціну (т.2, а.с.112-113).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ Технобуд-Поліс було виконано, а ПП Торговий дім прийнято підрядні роботи з капітального ремонту нежитлових приміщень, про що сторонами були складені та підписані наступні документи:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 23.12.2016 та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 23.12.2016 на суму 89300,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 14883,34 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №Н4) (т.1, а.с.40-42);

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 20.12.2016 та акт б/н приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 20.12.2016 на суму 247536,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 41256,00 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6) (т.1, а.с.46-49);

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 22.12.2016 та акт б/н приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 22.12.2016 на суму 296040,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 49340,00 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6) (т.1, а.с.53-55);

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 22.12.2016 та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 21.12.2016 на суму 172415,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 28735,00 грн.) (за договором підряду від 14.12.2016 №ГД31А) (т.1, а.с.59-63).

Також Товариством з обмеженою відповідальністю Технобуд-Поліс було виписано позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна від 20.12.2016 №389 на суму 247536,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 41256,00 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6) (т.1, а.с.68);

- податкова накладна від 21.12.2016 №390 на суму 172415,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 28735,83 грн.) (за договором підряду від 14.12.2016 №ГД31А) (т.1, а.с.69);

- податкова накладна від 21.12.2016 №391 на суму 296040,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 49340,00 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6) (т.1, а.с.70);

- податкова накладна від 21.12.2016 №392 на суму 89300,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 14883,33 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №Н4) (т.1, а.с.71).

Сума податку на додану вартість за вказаними податковими накладними була включена позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2016 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 14.01.2017 та додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до вказаної податкової декларації (т.2, а.с.5-8).

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Технобуд-Поліс був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, а податкові накладні, виписані зазначеним контрагентом, містять всі реквізити, визначені в якості необхідних статтею 201 Податкового кодексу України, а фактично висновок відповідача про наявність відповідних порушень ґрунтується на тому, що ТОВ Технобуд-Поліс не мало необхідних основних засобів, транспортних засобів, сировини, матеріалів та трудових ресурсів, які є необхідними для проведення господарської діяльності.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд приходить до висновку, що договори, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. N 996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Судом під час дослідження господарської мети при здійсненні позивачем господарських операцій з вказаним контрагентом встановлено таке. Відповідно до п.1.10 Статуту Приватного підприємства Торговий дім , затвердженого 31.01.2007, основними видами діяльності підприємства є, зокрема, здійснення будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних та підрядних робіт (т.1, а.с.76-83).

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2016 між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (Замовник) та Приватним підприємством Торговий дім (Підрядник) було укладено договір підряду №1-ГДЗ31А-КР, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи: капітальний ремонт нежитлового приміщення у будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31А, балансоутримувачем нежитлового будинку є КП Київжитлоспецексплуатація .

Згідно з п.8.4 договору для виконання спеціалізованих робіт можуть залучатися субпідрядні організації з кваліфікаційними вимогами, що відповідають умовам закупівлі (т.1, а,с.120-122).

Також між сторонами було підписано протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого вартість підрядних робіт становить 374082,98 грн., у т.ч. ПДВ - 62347,16 грн. (додаток 1 до договору підряду №1-ГДЗ31А-КР від 07.12.2016) та Календарний план робіт (додаток 3 до договору підряду №1-ГДЗ31А-КР від 07.12.2016) (т.1, а.с.123).

На виконання умов вказаного договору ПП Торговий дім було виконано та передано, а КП Київжитлоспецексплуатація прийнято підрядні роботи з капітального ремонту нежитлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Героїв Дніпра, 31-А, про що між сторонами були складені та підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року від 24.12.2016 на суму 222491,90 грн., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 24.12.2016 та акт прийму-передачі наданих послуг на отримання експертного звіту кошторисної документації об'єкту від 24.12.2016 (т.1, а.с.124-131).

Крім того, 20.03.2017 між Владиславською сільською радою (Замовник) та Приватним підприємством Торговий Дім (Підрядник) було укладено договір підряду №3-Н4, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту прилеглої території лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Владиславка по вул.Набережній, 4, Миронівського району Київської області.

Пунктом 8.4 договору визначено, що для виконання спеціалізованих робіт можуть залучатися субпідрядні організації з кваліфікаційними вимогами, що відповідають умовам закупівлі (т.1, а.с.100-103).

На виконання умов вказаного договору ПП Торговий дім було виконано, а Владиславською сільською радою прийнято роботи з капітального ремонту відповідного об'єкту, про що сторонами було складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2017 року від 20.03.2017 та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року від 20.03.2017 на суму142785,60 грн. (т.1, а.с.104-107).

При цьому, суд звертає увагу на те, що Владиславська сільська рада Миронівського району Київської області звернулась до ПП Торговий дім з листом №02-41/716, датованим ще 15.11.2016, в якому просила позивача виготовити кошторис на благоустрій території Владиславської АЗПСМ (зміна паркану, вимощення тротуарної плитки, заміна котла в топковій та улаштування димоходу) (т.2, а.с.200).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством Торговий дім було виконано, а Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації прийнято підрядні роботи з капітального ремонту приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, що підтверджується підписаними між сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року від 22.12.2016 на суму 652249,06 грн. та від 28.12.2016 на суму 590350,42 грн., актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 22.12.2016 на суму 652249,06 грн. та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 28.12.2016 (т.1, а.с.148-164).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ПП Торговий дім для виконання підрядних робіт з капітального ремонту на відповідних об'єктах (нежитлове приміщення у будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31А; прилегла територія лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Владиславка по вул.Набережній, 4, Миронівського району Київської області; приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації) було залучено субпідрядну організацію ТОВ Технобуд-Поліс .

Як зазначено в акті перевірки, відповідач, обґрунтовуючи висновки щодо неможливості здійснення ТОВ Технобуд-Поліс господарської діяльності, зазначив про відсутність у вказаного контрагента позивача необхідних трудових ресурсів. На підтвердження таких висновків відповідач послався на те, що відповідно до звітності ТОВ Технобуд-Поліс за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2016 року кількість працівників у штаті становила 1 особа, а також на те, що вказаний контрагент позивача вказану звітність за ІV квартал 2016 року не подавав.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалами суду від 17.10.2017 та від 28.11.2017 було витребувано від Головного управління ДФС у м.Києві: копії податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Поліс"; копії податкових декларацій з ПДВ за грудень 2016 року; копії податкової звітності за формою 1-ДФ за ІІІ-ІV квартали 2016 року, балансів за грудень 2016 року, податкової звітності з податку на прибуток за грудень 2016 року; пояснення щодо того, чи здійснювались перевірки ТОВ "Технобуд-Поліс" за грудень 2016 року та надати копії актів та податкових повідомлень-рішень (у разі проведення податкових перевірок).

Головне управління ДФС у м.Києві листом від 28.11.2017 №20293/9/26-15-10-02-33 повідомило суд про те, що за даними інформаційних ресурсів ДФС України документальні перевірки ТОВ Технобуд-Поліс за грудень 2016 року не проводились.

Крім того, до вказаного листа додано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Технобуд-Поліс за 3 квартал 2016 року, з якого вбачається, що кількість фізичних осіб на підприємстві у вказаному періоді становить 1 особа (т.2, а.с.133-134).

Суд наголошує на тому, що господарські відносини виникли між ПП Торговий дім та ТОВ Технобуб-Поліс у грудні 2016 року, тобто в межах ІV кварталу 2016 року, а тому, суд звертає увагу відповідача на те, що в даному випадку інформація з розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Технобуд-Поліс за ІІІ квартал 2016 року не може свідчити про чисельність штату вказаного підприємства у грудні 2016 року.

Щодо копії податкової звітності за формою 1-ДФ за ІV квартал 2016 року, то вказана звітність надана не була, а лист Головного управління ДФС у м.Києві не містить жодних пояснень щодо причини ненадання витребуваних доказів, що унеможливлює встановлення судом чисельності штату ТОВ Технобуд-Поліс у грудні 2016 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ТОВ Технобуд-Поліс було включено до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року суму ПДВ у розмірі 134215,16 грн., яка виникла внаслідок здійснення господарських операцій з суб'єктом господарювання з податковим номером 343747110158 , про що свідчить Додаток №5 до податкової декларації ТОВ Технобуд-Поліс з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20.01.2017 (т.2, а.с.154-156).

Враховуючи, що податковим номером позивача є саме 343747110158, податкові зобов'язання за податковими накладними, які були виписані ТОВ Технобуд-Поліс , виникли саме по взаємовідносинам з позивачем.

Отже, матеріалами справи підтверджується декларування ТОВ Технобуд-Поліс податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 134215,16 грн., яке виникло внаслідок здійснення господарських операцій товариства з ПП Торговий дім у грудні 2016 року.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості здійснення ТОВ Технобуд-Поліс підрядних робіт з капітального ремонту відповідних приміщень, у той час як факт здійснення таких робіт підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

В акті перевірки відповідач зазначив про те, що в договорах підряду №Н4 від 02.12.2016, №1-Л8-6 від 02.12.2016, №2-Л8-6 від 02.12.2016, №ГД31А від 14.12.2016 та в актах приймання виконаних робіт відсутні відомості щодо залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, у той час як Загальними умовами на виконання договорів підряду по капітальному будівництву, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 передбачено, що порядок залучення субпідрядників віднесено до істотних умов договору підряду.

Суд зазначає про те, що абз.2 п.1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №688 визначено, що положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Так, пунктом 5 Загальних умов встановлено, що істотними умовами договору підряду є, зокрема, порядок залучення субпідрядників.

Суд наголошує на тому, що пунктом 8.4 договорів підряду №Н4 від 02.12.2016, №1-Л8-6 від 02.12.2016, №2-Л8-6 від 02.12.2016, №ГД31А від 14.12.2016 визначено, що для виконання спеціалізованих робіт можуть залучатися субпідрядні організації з кваліфікаційними вимогами, що відповідають умовам закупівлі.

Дослідивши акти приймання виконаних будівельних робіт, які були підписані між ПП Торговий дім та ТОВ Технобуд-Поліс судом встановлено, що вказані документи не містять інформації про субпідрядників.

Проте, на думку суду, відсутність такої інформації не свідчить про неналежне оформлення актів приймання виконаних будівельних робіт та про те, що такі документи не є в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинними документами, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується безпосередній зв'язок між правочинами, вчиненими позивачем з контрагентом ТОВ Технобуд-Поліс з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, з урахуванням руху активів позивача, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ Технобуд-Поліс , а їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Суд наголошує, що податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України").

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, слід зауважити, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ Технобуд-Поліс останнє було зареєстровано як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало.

За таких обставин суд доходить висновку про дотримання ПП Торговий дім необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив також про те, що податковим органом було протиправно та необґрунтовано застосовано до ПП Торговий дім штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 % від визначеної податковим органом суми податкового зобов'язання, у зв'язку із повторністю вчинення позивачем порушень податкового законодавства, які були зафіксовані вперше в акті перевірки №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017, оскільки наказ про призначення відповідної перевірки та податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підстав цього акту перевірки, були скасовані у судовому порядку, що на думку позивача, свідчить про безпідставність висновків про повторність порушень вимог чинного законодавства з боку позивача, з приводу чого суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411 позивачу нараховано податкове зобов'язання у сумі 134215,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 67107,00 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість за грудень 2016 року розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 67107,00 грн. був розрахований наступним чином: 134215,00 грн. (сума недоплати податку на додану вартість) х 50 % (розмір застосованих санкцій) (т.2, а.с.230).

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу.

Згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, нарахування платнику податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання здійснюється при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми грошових зобов'язань внаслідок заниження платником податків суми податкового зобов'язання.

В акті перевірки зазначено про те, що попередньо Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої було складено акт від 15.02.2017 №46/10-36-14-05/34374712 та донараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток на суму 116129,00 грн. та по податку на додану вартість на суму 156290,00 грн.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Торговий дім , код за ЄДРПОУ 34374712 з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинах з ТОВ Еталон Трейд (код за ЄДРПОУ 39932612), ТОВ Мілано 2000 (код за ЄДРПОУ 39853693), ТОВ Буд-Сервіс-Груп (код за ЄДРПОУ 39971934), ТОВ Вітекс Інвест Плюс (код за ЄДРПОУ 399228957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016 року, за результатами якого було складено акт від 15.02.2017 №46/10-36-14-05/34374712 (т.1, а.с.208-237).

З вказаного акту вбачається, що перевірка була проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 01.02.2017 №131.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007551405, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 116129,00 грн., у т.ч. 112529,00 грн. - податкове зобов'язання та 3600,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.250); податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007561405, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 156290,00 грн., у т.ч. 125032,00 грн. - податкове зобов'язання та 31258,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.2, а.с.1).

Судом встановлено, що Приватне підприємство Торговий дім звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №810/615/17 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Київській області №131 від 01.02.2017 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Торговий Дім" (код ЄДРПОУ 34374712)".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, залишено без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, залишено без змін.

Крім того, судом встановлено, що Приватне підприємство Торговий дім звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2017 №0007551405, № 0007561405.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №810/2305/17 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007551405. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007561405.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задоволено.

Постанову Київської окружного адміністративного суду від 26.09.2017 - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Торговий дім" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що на момент проведення перевірки ПП Торговий дім податковим органом за порушення позивачем вимог податкового законодавства дійсно було нараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007561405, що в свою чергу, свідчить про те, що у разі повторного вчинення платником податків порушення вимог Податкового кодексу України, до нього мають бути застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання.

Проте, матеріали справи спростовують висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки від 27.04.2017 №271/10-36-14-11/34374712, про наявність порушень законодавства з боку Приватного підприємства Торговий дім , а тому підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення у розмірі 50% відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків, які зазначені в акті перевірки.

Водночас позивач під час судового розгляду довів суду належними та допустимими доказами факт використання у власній господарській діяльності придбаних товарів та наданих послуг. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарських операцій з урахуванням видів економічної діяльності позивача.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 23.05.2017 №0018841411.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.08.2017 №237, оригінал якого наявний в матеріалах справи (т.1, а.с.2).

Проте, сума судового збору за заявлені вимоги становить 3019,83 грн. (134215,00 грн. + 67107,00 грн.)х1,5/100).

Отже, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,17 грн. (3020,00 грн. - 3019,83 грн.).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області становить 3019,83 грн.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий з Державного бюджету за клопотанням особи. Враховуючи відсутність такого клопотання на день постановлення судом рішення по справі, суд позбавлений можливості вирішити питання про повернення надмірно сплаченої суми у розмірі 0,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 23.05.2017 №0018841411.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства Торговий дім (ідентифікаційний код: 34374712, місцезнаходження: 08800, Київська обл., Миронівський р-н., м.Миронівка, вул. Чкалова, буд.10, кв.16) судовий збір у сумі 3019,83 грн. (три тисячі дев'ятнадцять грн. 83 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення підписано 13.07.2018.

Суддя Кушнова А.О.