Постанова

від 30.10.2018 по справі 810/2859/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2859/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Торговий дім до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акта перевірки від 27.04.2017 №271/10-36-14-11/3437412 про заниження ПП Торговий дім податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 134215 грн у зв'язку з відсутністю господарських відносин позивача з ТОВ Технобуд-Поліс , оскільки у вказаного контрагента позивача відсутні основні засоби, транспортні засоби, сировина, матеріали та трудові ресурси, які є необхідними для проведення господарської діяльності.

Проте, позивач не погоджується з висновками податкового органу про наявність відповідних порушень з боку ПП Торговий дім , так як реальність господарських операцій з вказаним суб'єктом господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу про наявність відповідних порушень з боку позивача базуються виключно на інформації з АІС Податковий блок та ІС Архів електронної звітності щодо ТОВ Технобуд-Поліс та його контрагентів, у той час як первинні документи, подані позивачем, не були досліджені відповідачем належним чином.

Крім того, позивач вказує, що на підставі спірного податкового повідомлення-рішення до ПП Торговий дім застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 % від визначеної податковим органом суми податкового зобов'язання, у зв'язку із повторністю вчинення позивачем порушень податкового законодавства, які були зафіксовані вперше в Акті перевірки №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017.

При цьому, постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №810/615/17 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Київській області №131 від 01.02.2017, на підставі якого податковим органом проведена перевірка, за результатами якої складено акт №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №810/2305/17 були визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта перевірки №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017.

Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність в діях ПП Торговий дім ознак вчинення повторного порушення вимог податкового законодавства, та відповідно, про безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 % від визначеної податковим органом суми податкового зобов'язання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 23.05.2017 №0018841411.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що на письмовий запит Білоцерківської ОДПІ позивачем не надано пояснень та їх документальних підтверджень.

У зв'язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Торговий дім по взаємовідносинах з ТОВ Технобуд Поліс .

У ході проведеного аналізу інформаційних даних АІС Архів електронної звітності по контрагентах постачальниках ТОВ Технобуд Поліс не встановлено контрагентів, які надавали останньому майно в оренду чи суборенду, що свідчить про відсутність виробничих потужностей для виробництва будь-яких товарів, складських приміщень, оренди транспортних засобів та спеціальної техніки.

Досліджуючи ланцюг постачання, контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Технобуд Поліс не мало господарських операцій з контрагентами, зазначеними у актах виконаних робіт по всім ланках його походження.

Позивачем не було надано до перевірки довідки за формою КБ-3 від ТОВ Технобуд-Поліс , а складені між контрагентами акти виконаних робіт, які були надані до перевірки, не містять інформацію про залучення до виконання підрядних робіт відповідних субпідрядників, що на думку відповідача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, фактично ПП Торговий дім здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) послуг від ТОВ Технобуд Поліс і складено первинні документи всупереч норм вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні .

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що господарські відносини між позивачем та ТОВ Технобуд Поліс виникли у грудні 2016 року, відтак інформація з розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Технобуд Поліс за III квартал 2016 року не може свідчити про чисельність штату вказаного підприємства у грудні 2016 року.

Крім того, матеріалами справи підтверджується безпосередній зв'язок між правочинами, вчиненими позивачем з контрагентом ТОВ Технобуд Поліс з господарською діяльністю позивача.

При цьому, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть за собою відповідальність та негативні наслідки тільки для цієї особи.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство Торговий дім зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №419694 від 26.07.2013 (а.с.201-202 Том I) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13.03.2013 (а.с.203-204 Том I).

Приватне підприємство Торговий дім з 15.02.2007 зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100022437 від 15.02.2007.

У період з 13.04.2017 по 20.04.2017 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Торговий дім , з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Технобуд- Поліс за період з 01.12.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт від 27.04.2017 №271/10-36-14-11/34374712 (а.с.12-33 Том I).

В Акті перевірки зазначено про те, що за період, що підлягав перевірці (грудень 2016 року) ПП Торговий дім задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 505233 грн, однак перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період, що підлягав перевірці не встановлено формування податкових зобов'язань на адресу ТОВ Технобуд-Поліс .

Крім того, посадовими особами податкового органу зазначено, що за період, що підлягав перевірці, ПП Торговий дім задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 444760 грн.

Позивач, не погодившись з висновками акта перевірки подав до Головного управління ДФС у Київській області заперечення вих.№24 від 03.05.2017 на Акт перевірки №271/10-36-14-11/34374712 від 27.04.2017, в яких просив контролюючий орган скасувати акт перевірки в повному обсязі (а.с.85-86 Том I).

Головне управління ДФС у Київській області прийнято рішення від 19.05.2017 №2787/10/10-36-14-11, яким заперечення ПП Торговий дім вих.№24 від 03.05.2017 на акт перевірки №271/10-36-14-11/34374712 від 27.04.2017 залишено без задоволення (а.с.87-88 Том I).

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 201322 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 134215 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 67107 грн (а.с.229 Том II).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, в якій просив скасувати вказане податкове повідомлення-рішення (а.с.90-94 Том I).

02 cерпня 2017 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги №16857/6/99-99-11-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.96-99 Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач довів належними та допустимими доказами факт використання у власній господарській діяльності придбаних товарів та наданих послуг, що свідчить про реальність господарських операцій з урахуванням видів економічної діяльності позивача, тому слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 23.05.2017 №0018841411.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За змістом пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Водночас, згідно до частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення № 88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

У результаті дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів, колегія суддів вважає за необхідне вказати на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Приватним підприємством Торговий дім (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технобуд-Поліс (Підрядник) було укладено договори підряду, за умовами яких підрядник зобов'язався виконати на замовлення роботи з капітального ремонту прилеглої території лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, а саме: договір підряду від 02.12.2016 №Н4 (а.с.37-39 Том I); договір підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6 (а.с.50-52 Том I); договір підряду від 14.12.2016 №ГД31А (а.с.56-58 Том I); договір підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6 (а.с.43-45 Том I).

Відповідно до п.1.2 вказаних договорів предметом договору є виконання наступних робіт:

1) капітальний ремонт прилеглої території (благоустрій) нежитлового будинку за адресою: вул.Набережна, 4 в с.Владиславка, Миронівського району Київської області (договір підряду від 02.12.2016 №Н4);

2) капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (договір підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6);

3) капітальний ремонт нежитлового приміщення у будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31А (договір підряду від 14.12.2016 №ГД31А);

4) капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (договір підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6).

Згідно з п.2.1 договорів строк виконання робіт: початок робіт - з моменту укладання договору, закінчення робіт - 29 грудня 2016 року.

Пунктом 2.2 договорів встановлено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В.

Початок та закінчення етапів робіт визначається календарним планом виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (п.2.3 договорів підряду).

У відповідності до п.3.1 вказаних договорів:

1) договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 73416 грн 66 коп., ПДВ 20 % - 14883 грн 34 коп., разом сума з ПДВ 89300 грн., включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 02.12.2016 №Н4);

2) договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 206280 грн., ПДВ 20 % - 41256 грн, разом сума з ПДВ 247536 грн, включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6);

3) договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 246700 грн., ПДВ 20 % - 49340 грн., разом сума з ПДВ 296040 грн., включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6);

4) договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить 143679 грн 17 коп., ПДВ 20 % - 28735 грн 83 коп., разом сума з ПДВ 172415 грн, включаючи витрати на експертизи кошторисної документації (договір підряду від 14.12.2016 №ГД31А).

Згідно з п.4.1 договорів розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін і акт витрат на проведення експертизи.

Акт оформлюється належним чином підрядником і подається для підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати акт в встановленому законом порядку або письмово мотивуючи відмову від прийняття робіт (п.4.2 договорів).

Пунктом 14.2 вказаних договорів визначено, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 29.12.2016, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.

Так, між сторонами були погоджені та підписані наступні документи:

- локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт нежитлового будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31-А, м.Київ, (а.с.53-62 Том II), підсумкова відомість ресурсів до договору підряду №ГД31А від 14.12.2016 (а.с.63-69 Том II), протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси (а.с.70-71 Том II), договірна ціна до договору підряду №ГД31А від 14.12.2016 (а.с.72-73 Том I);

- відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-7 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 (а.с.74-76 Том II), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-7 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 (а.с.77-83 Том II), протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси (а.с.84-85 Том II) та договірну ціну до договору підряду №1-Л8-6 від 02.12.2016 (а.с.86-90 Том II);

- локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної у мсті Києві державної адміністрації. Покрівля (а.с.91-94 Том II), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної у мсті Києві державної адміністрації. Стелі (а.с.95-96 Том II), протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (а.с.97-98 Том II), договірну ціну (а.с.99-100 Том II) (до договору підряду №2-Л8-6 від 02.12.2016);

- відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (а.с.101-104 Том II), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт прилеглої території (а.с.105-109 Том II), протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (а.с.110-111 Том II) та договірна ціна (а.с.112-113 Том II).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ Технобуд-Поліс виконано, а ПП Торговий дім прийнято підрядні роботи з капітального ремонту нежитлових приміщень, про що сторонами були складені та підписані наступні документи:

1) довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 23.12.2016 та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 23.12.2016 на суму 89300 грн (у т.ч. ПДВ на суму 14883 грн 34 коп.) (за договором підряду від 02.12.2016 №Н4) (а.с.40-42 Том I);

2) довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 20.12.2016 та акт б/н приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 20.12.2016 на суму 247536 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 41256 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6) (а.с.46-49 Том I);

3) довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 22.12.2016 та акт б/н приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 22.12.2016 на суму 296040 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 49340 грн.) (за договором підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6) (а.с.53-55 Том I);

4) довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року від 22.12.2016 та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2016 року від 21.12.2016 на суму 172415 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 28735,00 грн.) (за договором підряду від 14.12.2016 №ГД31А) (а.с.59-63 Том I).

Також, ТОВ Технобуд-Поліс виписано позивачу наступні податкові накладні від 20.12.2016 №389 на суму 247536 грн (у т.ч. ПДВ на суму 41256 грн) (за договором підряду від 02.12.2016 №1-Л8-6), від 21.12.2016 №390 на суму 172415 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 28735 грн 83 коп.) (за договором підряду від 14.12.2016 №ГД31А), від 21.12.2016 №391 на суму 296040 грн (у т.ч. ПДВ на суму 49340 грн) (за договором підряду від 02.12.2016 №2-Л8-6), від 21.12.2016 №392 на суму 89300 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 14883 грн 33 коп.) (за договором підряду від 02.12.2016 №Н4) (а.с. 68-71 Том I).

Сума податку на додану вартість за вказаними податковими накладними була включена позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2016 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 14.01.2017 та додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до вказаної податкової декларації (а.с.5-8 Том II).

Разом з тим, на думку відповідача, ТОВ Технобуд-Поліс не мало необхідних основних засобів, транспортних засобів, сировини, матеріалів та трудових ресурсів, які є необхідними для проведення господарської діяльності.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску); отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; тимчасова поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); - результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Разом з тим, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.1.10 Статуту Приватного підприємства Торговий дім , затвердженого 31.01.2007, основними видами діяльності підприємства є, зокрема, здійснення будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних та підрядних робіт (а.с.76-83 Том I).

07 грудня 2016 року між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (Замовник) та Приватним підприємством Торговий дім (Підрядник) укладено договір підряду №1-ГДЗ31А-КР, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи: капітальний ремонт нежитлового приміщення у будинку за адресою: вул.Героїв Дніпра, 31А, балансоутримувачем нежитлового будинку є КП Київжитлоспецексплуатація (а.с.120-122 Том I).

Згідно з п.8.4 договору для виконання спеціалізованих робіт можуть залучатися субпідрядні організації з кваліфікаційними вимогами, що відповідають умовам закупівлі.

Крім того, між сторонами підписано протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого вартість підрядних робіт становить 374082 грн 98 коп., у т.ч. ПДВ - 62347 грн 16 коп. (додаток 1 до договору підряду №1-ГДЗ31А-КР від 07.12.2016) та Календарний план робіт (додаток 3 до договору підряду №1-ГДЗ31А-КР від 07.12.2016) (а.с.123 Том I).

На виконання умов вказаного договору ПП Торговий дім виконано та передано, а КП Київжитлоспецексплуатація прийнято підрядні роботи з капітального ремонту нежитлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Героїв Дніпра, 31-А, про що між сторонами були складені та підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року від 24.12.2016 на суму 222491 грн 90 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 24.12.2016 та акт прийму-передачі наданих послуг на отримання експертного звіту кошторисної документації об'єкту від 24.12.2016 (а.с.124-131 Том I).

Крім того, 20.03.2017 між Владиславською сільською радою (Замовник) та Приватним підприємством Торговий Дім (Підрядник) укладено договір підряду №3-Н4, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту прилеглої території лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Владиславка по вул.Набережній, 4, Миронівського району Київської області (а.с. 100-103 Том I).

Пунктом 8.4 вказаного договору визначено, що для виконання спеціалізованих робіт можуть залучатися субпідрядні організації з кваліфікаційними вимогами, що відповідають умовам закупівлі.

На виконання умов вказаного договору ПП Торговий дім виконано, а Владиславською сільською радою прийнято роботи з капітального ремонту відповідного об'єкту, про що сторонами було складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2017 року від 20.03.2017 та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року від 20.03.2017 на суму142785 грн 60 коп. (а.с.104-107 Том I).

При цьому, Владиславська сільська рада Миронівського району Київської області звернулась до ПП Торговий дім з листом №02-41/716, датованим ще 15.11.2016, в якому просила позивача виготовити кошторис на благоустрій території Владиславської АЗПСМ (зміна паркану, вимощення тротуарної плитки, заміна котла в топковій та улаштування димоходу) (а.с.200 Том II).

Також з матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством Торговий дім виконано, а Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації прийнято підрядні роботи з капітального ремонту приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, що підтверджується підписаними між сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року від 22.12.2016 на суму 652249 грн 06 коп. та від 28.12.2016 на суму 590350 грн 42 коп., актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 22.12.2016 на суму 652249 грн 06 коп. та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 28.12.2016 (а.с.148-164 Том I).

Таким чином, ПП Торговий дім для виконання підрядних робіт з капітального ремонту на відповідних об'єктах (нежитлове приміщення у будинку за адресою: вул. Героїв Дніпра, 31А; прилегла територія лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Владиславка по вул.Набережній, 4, Миронівського району Київської області; приміщення по вулиці Львівська, 8/6 під організацію роботи відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації) було залучено субпідрядну організацію ТОВ Технобуд-Поліс .

Однак, відповідач, обґрунтовуючи висновки щодо неможливості здійснення ТОВ Технобуд-Поліс господарської діяльності, зазначив про відсутність у вказаного контрагента позивача необхідних трудових ресурсів, та вказав, що згідно звітності ТОВ Технобуд-Поліс за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2016 року кількість працівників у штаті становила 1 особа, а також на те, що вказаний контрагент позивача вказану звітність за ІV квартал 2016 року не подавав.

Для з'ясування вказаних обставин, ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 та від 28.11.2017 витребувано від Головного управління ДФС у м.Києві: копії податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд-Поліс ; копії податкових декларацій з ПДВ за грудень 2016 року; копії податкової звітності за формою 1-ДФ за ІІІ-ІV квартали 2016 року, балансів за грудень 2016 року, податкової звітності з податку на прибуток за грудень 2016 року; пояснення щодо того, чи здійснювались перевірки ТОВ Технобуд-Поліс за грудень 2016 року та надати копії актів та податкових повідомлень-рішень (у разі проведення податкових перевірок) (а.с. 39-40, 118-119 Том II).

Головне управління ДФС у м.Києві листом від 28.11.2017 №20293/9/26-15-10-02-33 повідомило суд про те, що за даними інформаційних ресурсів ДФС України документальні перевірки ТОВ Технобуд-Поліс за грудень 2016 року не проводились.

Крім того, до вказаного листа додано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Технобуд-Поліс за 3 квартал 2016 року, з якого вбачається, що кількість фізичних осіб на підприємстві у вказаному періоді становить 1 особа (а.с.133-134 Том II).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що господарські відносини виникли між ПП Торговий дім та ТОВ Технобуд-Поліс у грудні 2016 року, тобто в межах ІV кварталу 2016 року, тому інформація з розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Технобуд-Поліс за ІІІ квартал 2016 року не може свідчити про чисельність штату вказаного підприємства у грудні 2016 року.

При цьому, копії податкової звітності за формою 1-ДФ за ІV квартал 2016 року, надані не були, а лист Головного управління ДФС у м.Києві не містить жодних пояснень щодо причини ненадання витребуваних доказів, що унеможливлює встановлення судом чисельності штату ТОВ Технобуд-Поліс у грудні 2016 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Технобуд-Поліс включено до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року суму ПДВ у розмірі 134215 грн 16 коп., яка виникла внаслідок здійснення господарських операцій з суб'єктом господарювання з податковим номером 343747110158, про що свідчить Додаток №5 до податкової декларації ТОВ Технобуд-Поліс з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20.01.2017 (т.2, а.с.154-156).

Враховуючи, що податковим номером позивача є саме 343747110158 , податкові зобов'язання за податковими накладними, які були виписані ТОВ Технобуд-Поліс , виникли саме по взаємовідносинам з позивачем.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості здійснення ТОВ Технобуд-Поліс підрядних робіт з капітального ремонту відповідних приміщень, у той час як факт здійснення таких робіт підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Доводи апелянта про те, що в договорах підряду №Н4 від 02.12.2016, №1-Л8-6 від 02.12.2016, №2-Л8-6 від 02.12.2016, №ГД31А від 14.12.2016 та в актах приймання виконаних робіт відсутні відомості щодо залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, та Загальними умовами на виконання договорів підряду по капітальному будівництву, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 передбачено, що порядок залучення субпідрядників віднесено до істотних умов договору підряду, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

У відповідності до абз.2 п.1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №688 визначено, що положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Так, пунктом 5 Загальних умов встановлено, що істотними умовами договору підряду є, зокрема, порядок залучення субпідрядників.

Як свідчать матеріали справи, пунктом 8.4 договорів підряду №Н4 від 02.12.2016, №1-Л8-6 від 02.12.2016, №2-Л8-6 від 02.12.2016, №ГД31А від 14.12.2016 визначено, що для виконання спеціалізованих робіт можуть залучатися субпідрядні організації з кваліфікаційними вимогами, що відповідають умовам закупівлі.

З актів приймання виконаних будівельних робіт, які були підписані між ПП Торговий дім та ТОВ Технобуд-Поліс не вбачається інформації про субпідрядників.

Разом з тим, відсутність такої інформації не свідчить про неналежне оформлення актів приймання виконаних будівельних робіт та про те, що такі документи не є в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинними документами, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується безпосередній зв'язок між правочинами, вчиненими позивачем з контрагентом ТОВ Технобуд-Поліс з господарською діяльністю позивача.

При цьому, колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення господарської діяльності товариство-контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість. Крім того, відповідач в ході розгляду справи не надав переконливих доказів про те, що контрагент позивача були ліквідований або припинено його господарську діяльність під час укладання та виконання господарських договорів.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції фактично виконані та оформлені відповідними первинними (бухгалтерськими та податковими) документами. Визнання первинних документів та господарських операцій податковим органом недійсними, не пов'язаними з отриманням доходу та такими, що зумовлюють завищення витрат, лише на підставі припущень податкового органу в односторонньому порядку, не породжує недійсності фінансових документів, пов'язаних з виконанням правочинів та здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першоїст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Окрім того, слід зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про дотримання ПП Торговий дім необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань.

Також, позивач, вказує на те, що податковим органом було протиправно та необґрунтовано застосовано до ПП Торговий дім штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 % від визначеної податковим органом суми податкового зобов'язання, у зв'язку із повторністю вчинення позивачем порушень податкового законодавства, які були зафіксовані вперше в акті перевірки №46/10-3614-05/34374712 від 15.02.2017, оскільки наказ про призначення відповідної перевірки та податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підстав цього акту перевірки, були скасовані у судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, згідно податкового повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411 позивачу нараховано податкове зобов'язання у сумі 134215 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 67107 грн (а.с. 34 Том I).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість за грудень 2016 року розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 67107 грн. був розрахований наступним чином: 134215 грн. (сума недоплати податку на додану вартість) х 50 % (розмір застосованих санкцій) (а.с.230 Том II).

Згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу.

У відповідності до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, нарахування платнику податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання здійснюється при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми грошових зобов'язань внаслідок заниження платником податків суми податкового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої було складено Акт від 15.02.2017 №46/10-36-14-05/34374712 та донараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток на суму 116129 грн та по податку на додану вартість на суму 156290 грн.

Згідно вказаного Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Торговий дім , код за ЄДРПОУ 34374712 з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинах з ТОВ Еталон Трейд (код за ЄДРПОУ 39932612), ТОВ Мілано 2000 (код за ЄДРПОУ 39853693), ТОВ Буд-Сервіс-Груп (код за ЄДРПОУ 39971934), ТОВ Вітекс Інвест Плюс (код за ЄДРПОУ 399228957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016 року, (а.с.208-237 Том I).

Вказана перевірка проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 01.02.2017 №131, за результатами якої прийнято: податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007551405, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 116129 грн., у т.ч. 112529 грн. - податкове зобов'язання та 3600 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.250 Том I); податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007561405, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 156290 грн, у т.ч. 125032 грн - податкове зобов'язання та 31258 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.1 Том II).

Не погоджуючись з вказаним Наказом №131 від 01.02.2017, Приватне підприємство Торговий дім звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №810/615/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Київській області №131 від 01.02.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Торговий Дім (а.с. 165-173 Том I, а.с. 3-4 Том II).

Крім того, Приватне підприємство Торговий дім звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2017 №0007551405, № 0007561405.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №810/2305/17 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007551405. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0007561405 (а.с. 37-44 Том III).

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задоволено. Постанову Київської окружного адміністративного суду від 26.09.2017 - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Торговий дім до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Однак, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявність порушень законодавства з боку Приватного підприємства Торговий дім , тому підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення у розмірі 50% відсутні.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про, що позивач правомірно відобразив результати господарських взаємовідносин із ТОВ Технобуд-Поліс у бухгалтерській та податковій звітності, а висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним, тому податкове повідомлення-рішення від 23.05.2017 №0018841411 є протиправними та підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 06 листопада 2018 року.