Ухвала

від 27.07.2018 по справі 810/3481/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

27 липня 2018 року м. Київ 810/3481/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду - Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участю:

представника позивача - Сергієнко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до приватного підприємства "Гриф"

про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогою прийняти рішення про стягнення штрафу з ПП "Гриф" за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700 грн. Вимоги звернення обґрунтовані наявністю рішення позивача №5 від 11.04.2017 р. про притягнення ПП "Гриф" до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу 1700 грн..

У судовому засіданні уповноважений представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, вказаних в описовій частині позову, натомість назвати правові підстави звернення до суду не змогла, пославшись на свою обізнаність у цьому питанні. У якості обґрунтувань позовних вимог зазначила невідомі рішення про стягнення штрафу з інших суб'єктів господарювання та Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу №693.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань, не надав.

Згідно ч.3 ст.205 КАСУ неявка належним чином повідомленого учасника справи для участі у її розгляді не є перешкодою для прийняття рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, з огляду на наступне:

звертаючись до суду в порядку стягнення з ПП "Гриф" штрафу у розмірі 1700 грн., позивач визначив себе як суб'єкт владних повноважень, якому Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. №693, надане таке право.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою КМУ від 2 вересня 2015 р. № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики.

За правилами п.2 Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

При цьому, обсяг повноважень Держпродспожислужби встановлено п.4 Положення, в якому на підставі пп.9 територіальним органам Держпродспожислужби надано право здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами та приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів встановлено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлено Законом України "Про основні засади державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ч.1 ст.2 Закону.

Зазначені у Законі органи здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частиною 4 ст.4 Закону встановлено, що виключно законами визначаються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду, - ч.5 ст.4 Закону.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання, - ч.7 ст.4 Закону України №877-V.

Згідно п. 7, 9 ст.7 Закону та на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Статтею 26 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР передбачено перелік органів, яким надано право контролю за дотриманням законодавства про рекламу, до яких відносяться: 1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; 2. Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів; 3.Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; 4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

26.04.2004 р., постановою КМУ№693 було затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Пунктом 8 Положення встановлено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем був проведений захід державного контролю за дотриманням вимог Закону України "Про рекламу" у рекламно-інформаційному тижневику Гриф №42 від 19.10.2016 р., за наслідком якого виявлено факт розповсюдження реклами з порушенням п.8 ст.8 Закону України №270/96, після чого державним інспектором позивача був складений протокол від 01.03.2017 р., а в подальшому прийнято рішення №4 від 11.04.2017 р. про накладення адміністративного стягнення.

Вказані дії та рішення ГУ Держпродспоживслужби в Київській області є протиправними та порушують закон, оскільки позивач, в силу положень ст.26 Закону України "Про рекламу", не наділений повноваженням здійснювати контрольні заходи в межах контролю за дотриманням законодавства про рекламу. Таке право надано лише Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів в частині захисту прав споживачів реклами.

Виходячи із положень ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду та контролю", орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує його на такий контроль та не наділяє відповідними повноваженнями. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Статтею 26 Закону України "Про рекламу" позивач не віднесений до кола контролюючих органів, яким надані наглядові та контрольні функції у цій сфері.

Крім того, позивач також не наділений правом на звернення до суду в порядку стягнення штрафних санкцій за виявлені ним порушення.

Таке право йому не надано ні Законом України "Про основні засади державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності", ні Законом України "Про рекламу", ні Положенням, яким визначено обсяг його повноважень як територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Статтею 19 КАСУ перелічені справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, до яких, зокрема, відносяться справи за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли таке звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано суб'єкту законом.

Оскільки позивачу законом не було надано право перевірки, в тому числі ПП "Гриф" та застосування до нього штрафної санкції, суд дійшов висновку, що у даному випадку позивач діяв з перевищенням наданих йому повноважень та не у спосіб, передбачений законом.

Недоведеність права на звернення до суду, перевищення повноважень при здійсненні контрольних заходів державного нагляду, винесення рішення, право на яке у суб'єкта звернення відсутнє, суд вважає свідченням відсутності публічно-правових відносин, а відтак і публічного-правового спору.

У переважній більшості випадків захист прав, свобод та інтересів осіб є таким, що настає внаслідок встановленого судом факту їх порушення, на відміну від чого в адміністративних справах такі справи можуть розглядатися і за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у конкретних випадках ( ст.19, 53 КАС України), суд першочергово надає захист правам, свободам та інтересам особи.

Це забезпечується насамперед тим, що адміністративні справи, що виникають із зазначених спорів, суд розглядає лише за адміністративним позовом виключно того суб'єкта владних повноважень, який наділений законодавством конкретними повноваженнями на звернення до суду з позовом у чітко встановлених випадках.

При цьому, адміністративний суд, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.

З особливих публічно-владних повноважень суб'єктів, їх обов'язку діяти виключно в межах закону випливає й обов'язок органів і посадових осіб публічної влади звертатися до суду у випадку порушення їх компетенції актом або дією іншого суб'єкта, в тому числі публічної влади. Відсутність владних управлінських функцій при здійсненні суб'єктом влади своїх повноважень означає, що такий суб'єкт не підпадає під дію ст.ст. 19 та 53 КАСУ, а тому немає права на звернення до суду.

Аналогічної правової позиції підтримується Велика палата ВС в постанові №800/414/17 від 15.03.2018 р. " При вирішенні питання щодо можливості застосування спеціальних правил КАС, передбачених для розгляду цієї категорії спорів, визначальним є предмет спору, тобто зміст (суть) актів, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а також суб'єктивний склад учасників спору. КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.5 КАС суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами".

Суд відхиляє аргументи представника позивача, яка заявила, що інші суди розглядали аналогічні справи з позитивним результатом, а також, що відповідач має право на звернення до суду на підставі Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу №693, з урахуванням того, що: по-перше, в Україні відсутнє прецедентне право; по-

друге, Порядок регулює питання накладення штрафу уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, до яких позивач не відноситься; по-третє, право на проведення заходів державного нагляду у сфері реклами Законом №270/96 ГУ Держпродспоживслужби не надано.

У зв'язку з тим, що у даному випадку позивач діяв не у передбачений законом спосіб та з використанням наданих йому повноважень, у спірних відносинах він не є суб'єктом владних повноважень, а тому цей спір не носить ознак публічно-правового.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби ( 08113, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської обалсті) до приватного підприємства "Гриф" (09117, м. Біла Церква Київської області, вул. Ярослава Мудрого,10) про стягнення штафу, - закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.