ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 липня 2018 року № 826/8031/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АСКАНІЯ" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0510140302 , ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АСКАНІЯ" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.03.2018р. № 0510140302.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі направлень від 29.01.2018р. № 947/26-15-14-01-01, № 95/26-15-14-01-01, № 158/26-15-14-06-03, № 157/26-15-14-06-03, № 273/26-15-14-02-03, № 274/26-15-14-03-05, № 411/26-15-14-09 виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 10.01.2018р. № 266, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АСКАНІЯ" (код 38290246), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.06.2012 по 30.09.2017, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатом якої складено акт "Про результати документальної планової виїзної документальної перевірки ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АСКАНІЯ" податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.06.2012 по 30.09.2017" від 01.03.2018р. № 116/26-15-14-01-0/38290246.
Відповідно до висновків вищезазначеного акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст. 164. п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755- VI (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого встановлено не сплату податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 18 126,37 гривень.
На підставі акта перевірки від 01.03.2018р. № 116/26-15-14-01-0/38290246 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2018р. № 0510140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 22 657,96 грн. (за податковим зобов'язанням 18126,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4531,59 грн.).
22.03.2018р. позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою.
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 07.05.2018р. № 15770/6/99-99-11-02-01-15 податкове повідомлення-рішення від 14.03.2018р. № 0510140302 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято не в порядку, не на підставі та не у межах повноважень контролюючого органу, звернувся до суду для захисту своїх прав.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а ознайомившись із доводами представників сторін, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна визначений статтею 173 Податкового кодексу України, якою законодавець визначив, що дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Згідно пункту 167.2 статті 167 цього Кодексу передбачено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Відповідно до пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України затвердив своєю постановою від 10.04.2013 №403 Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, який встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.
Згідно пунктів 3 - 4 цього Порядку визначено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:
Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;
Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.
Коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни транспортних засобів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових транспортних засобів та не може бути меншим ніж 4 (п. 11).
Коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів (п. 12).
З акта перевірки вбачається, що в ході перевірки встановлено не оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу платників податку у вигляді додаткового блага, яке утворилось від реалізації рухомого майна (легкових автомобілів) нижче середньоринкової вартості (суми знижки). З огляду на що, контролюючий орган прийшов до висновку про те, що TOB ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АСКАНІЯ порушено вимоги пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб сумі 100 702,05 гривень.
Судом встановлено, що позивачем здійснювалась реалізація рухомого майна (легкового автомобіля) фізичній особі згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.11.2016р. №8041/2016/189195, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АСКАНІЯ" та фізичною особою ОСОБА_1. Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору ТОВ "Торгівельний дім "АСКАНІЯ" (продавець) зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 (покупцеві) транспортний засіб: марка SKODА RAPID 2013 року випуску, колір БІЛИЙ, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за продавцем 29.10.2013р. підрозділом МВС ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві. Згідно з п. 3.1 вищезазначеного договору, за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 80 100,0 грн.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копію договору та копію накладної на склад № 1-ОЗ від 15.11.2016р. Акт експертної оцінки рухомого майна відсутній, реалізація проводилась по договірній ціні, в сумі 80 100,0 грн.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом вказано зведені дані аналізу середньоринкової вартості легкових автомобілів та ціни реалізації їх фізичним особам, згідно яких визначено, що середньоринкова вартість SKODА RAPID, р.н. НОМЕР_2 складає 180802,05 грн. (відхилення від вартості реалізації цього ТЗ становить 100702,05 грн.).
Разом з тим, відповідачем в ході розгляду справи не доведено, яким чином він здійснив вказаний аналіз зведених даних, не надав належних та допустимих доказів, зокрема будь-яких джерел інформації, на підставі яких зроблено висновок, що позивачем продано легковий автомобіль нижче середньоринкової вартості.
Водночас, Цивільним кодексом України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Тобто, визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.
Згідно з підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Таким чином, встановлювати ціни, які не підлягають державному регулюванню, на продукцію або товари, належить виключно самим суб'єктам підприємницької діяльності, тобто учасникам договірних відносин.
Ринкова ж ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп.14.1.219 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
З вищевикладеного вбачається, що нормами Податкового кодексу України встановлюються окремі випадки, передбачені цим Кодексом, за яких при здійсненні операцій по реалізації товарів (робіт, послуг) та подальшому обчисленню доходу за такими операціями повинні застосовуватися звичайні ціни, визначені згідно законодавства.
Всупереч нормам Податкового кодексу України відповідач не вказав в акті перевірки та під час судового розгляду, за яким методом ним визначалась середньоринкова вартість легкового автомобіля реалізованого позивачем фізичній особі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки акта перевірки про заниження позивачем податку на доходи внаслідок неоподаткування податком на доходи з фізичних осіб доходу платника податків в сумі 100702,05 грн. від реалізації рухомого майна нижче середньоринкової вартості є необґрунтованими, а визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб є протиправним.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ТОВ "Торгівельний дім "АСКАНІЯ" до ГУ ДФС у місті Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.03.2018р. № 0510140302, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,0 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 15.05.2018р. № 465 на суму 1762,0 грн. Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає вся сума судового збору в розмірі 1762,0 грн.
Керуючись ст. 77, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України,
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АСКАНІЯ" задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.03.2018р. № 0510140302.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АСКАНІЯ" судові витрати зі сплату судового збору в розмірі 1762,0 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 30.07.2018 |
Номер документу | 75558251 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрянська Я.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні