Рішення

від 30.07.2018 по справі 826/7650/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2018 року № 826/7650/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові Н.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомПервинної профспілкової організації Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" до третя особа Міністерства охорони здоров'я України Голова комісії з реорганізації Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" Головачев І.М. провизнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В:

Первинна профспілкова організація Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 25.04.2018 № 781.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, голову комісії з реорганізації Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" Головачева І.М.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ містить лише посилання на загальні засади законодавства, без зазначення причин та менти реорганізації Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" та в ньому не зазначено строки повідомлення працівників підприємства про подальше звільнення працівників відповідно до частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Також позивач посилався на те, що перед виданням наказу від 25.04.2018 № 781 відповідачем не було проведено консультації з профспілкою підприємства, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості захистити права працівників підприємства від незаконного звільнення. Крім того, позивач зазначив про те, що мережа державних та комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив про те, що наказ від 25.04.2018 № 781 є актом індивідуальної дії, який містить індивідуально - конкретні приписи та не містить у собі нормативних приписів та був прийнятий ним, як уповноваженим органом управління державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України". Також відповідач посилався на те, що розгляд питань щодо дотримання трудового законодавства під час вивільнення та/або переведення працівників підприємства (посади яких не відносяться до посад публічної служби) у зв'язку з реорганізацією підприємства, не може бути здійснено в рамках зазначеної справи, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Позивачем надано суду відповідь на відзив в якій зазначено про те, що відповідач наказом від 25.04.2018 № 781 порушив, права та законні інтереси членів профспілки - працівників ДП СМСЧ № 18 МОЗ України, відповідно до статі 13, 19, 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", вимоги до оформлення наказів визначені Інструкцією з діловодства у Міністерстві охорони здоров'я України затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.02.2014 № 143, Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), а саме не викладено суть питання, не зазначено причину, яка спонукала до прийняття відповідного управлінського рішення, не зроблено висновок, статтю 43, частину третю статті 49 Конституції України;

Третя особа пояснень щодо позову суду не надала.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.2003 № 17 з метою проведення спецдиспансеризації та надання кваліфікованої медичної допомоги працівника окремих підприємств м. Києва створено Державне підприємство "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код юридичної особи 32453658).

25.04.2018 Міністерством охорони здоров'я України відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України Про управління об'єктами державної власності , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та згідно з підпунктом 14 пункту 4, пунктом 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267 видано наказ № 781 "Про реорганізацію Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України".

Пунктом 1 зазначеного наказу реорганізовано Державне підприємство Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код юридичної особи 32453658), що знаходиться за адресою: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 19, шляхом приєднання до Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код юридичної особи 01981856), що знаходиться за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського буд. 9.

Пунктами 2 та 3 наказу від 25.04.2018 № 781 установлено, що Державний заклад Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України є правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України та утворено комісію з реорганізації Державного підприємства Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України .

Згідно з підпунктом 3 пункту 7 зазначеного наказу Головний лікар Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України ОСОБА_2 має забезпечити дотримання трудового законодавства щодо гарантій прав працівників Державного підприємства Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України й процесі його приєднання до Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України .

Первинна профспілкова організація Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" не погоджуючись з наказом від 25.04.2018 № 781 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Пунктом 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 встановлено, що Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з підпунктом 14 пункту 4 вказаного Положення МОЗ відповідно до покладених на нього завдань утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, у тому числі заклади охорони здоров'я, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ.

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Статтею 167 Цивільного кодексу України встановлено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Пунктом 1 частини першої статті 6 зазначеного Закону встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2, 1.3 пункту 1 Статуту Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.07.2013 № 137-о Державне підприємство Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ Україна (далі - Підприємство) засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України. Уповноваженим органом управління Підприємства є Міністерство охорони здоров'я України. Підприємство створено згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.2003 № 17.

Згідно з пунктом 9.1 зазначеного Статуту уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань приймають рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію Підприємства.

Пунктом 12.1 Статуту Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.07.2013 № 137-о встановлено, що 1припинення діяльності Підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням Уповноваженого органу управління, а у випадках, передбачених законами - за рішенням суду.

Таким чином, Міністерства охорони здоров'я України є уповноваженим органом управління Державного підприємства Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ Україна та наділено повноваженнями приймати рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію Підприємства.

Наказом від 25.04.2018 № 781 реорганізовано Державне підприємство Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код юридичної особи 32453658) шляхом приєднання до Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код юридичної особи 01981856).

Посилання позивача на те, що у відповідача не було повноважень на видання вказаного наказу, оскільки відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" існуюча мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена, суд вважає необґрунтованими, оскільки наказом від 25.04.2018 № 781 не ліквідовано Державне підприємство Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України , а реорганізовано шляхом приєднання Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України , тобто здійснено не ліквідацію закладу охорони здоров'я, а лише внесено зміни до існуючої мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що наказ від 25.04.2018 № 781 був виданий відповідачем в межах даних йому повноважень.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

У Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-1115во10 зазначено наступне: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням".

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 2-зп від 23.06.1997 у справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. .

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2008 від 22.04.2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Правовими наслідками наказ від 25.04.2018 № 781 є здійснення процедури реорганізації Державного підприємства Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України шляхом приєднання до Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України .

Позивач, як на обґрунтування того, що наказ від 25.04.2018 № 781 є юридично значимим для нього посилається на порушення відповідачем порядку звільнення працівників Державного підприємства Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України , які є його членами. При цьому, яким чином його права порушені саме фактом здійснення реорганізації Державного підприємства Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України шляхом приєднання до Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України позивачем у позовній заяві зазначено не було.

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 зазначеного наказу Головний лікар Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України ОСОБА_2 має забезпечити дотримання трудового законодавства щодо гарантій прав працівників Державного підприємства Спеціалізована медико - санітарна частина № 18 Міністерства охорони здоров'я України й процесі його приєднання до Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України .

Інших положень, які б стосувались звільнення, переведення чи іншим чином стосувались трудових прав працівників Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України наказ від 25.04.2018 № 781 не містить.

Працівників Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України про звільнення у зв'язку з припиненням юридичної особи шляхом реорганізації та про розірвання трудових відносин станом на 16.05.2018 попереджено наказами від 27.04.2018 № 2-а та від 15.05.2018 № 48-К. Зазначені накази позивач не оскаржує.

Таким чином правовідносини в рамках яких на думку позивача порушено його права оскаржуваний наказ фактично не врегульовує, а лише містить посилання щодо необхідності їх врегулювання відповідно до положень чинного законодавства, при цьому накази від 27.04.2018 № 2-а та від 15.05.2018 № 48-К, які безпосередньо стосуються відповідних правовідносин, позивач не оскаржує.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Первинної профспілкової організації державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" (04655, м. Київ, пр. Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 26409519) до Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925), третя особа голова комісії з реорганізації державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина №18 МОЗ України" Головачева І.М. (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 19), про визнання протиправним та скасування наказу від 25.04.2018 № 781 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов