Постанова

від 30.07.2018 по справі 910/41/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2018 р. Справа№ 910/41/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 (повний текст складено 24.04.2018) по справі №910/41/17 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб Солом'янський"

до 1. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"

2. Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про відшкодування шкоди в сумі 25 311,45 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб Солом'янський" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про стягнення шкоди у розмірі 25311,45 грн., 1400,00 грн. витрат за послуги по визначенню розміру матеріальних збитків, а також стягнення судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невжиття необхідних заходів, спрямованих на забезпечення нормального стану теплової автоматики у тепловому пункті будинку по вул. Уманській, 47 у м. Києві, в зв'язку з чим відбулося залиття належного позивачу приміщення по вул. Уманській, 47 у м. Києві, що підтверджується актом залиття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва та Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Солом'янський" шкоду в розмірі 35260,80 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Солом'янський" витрати по сплаті судового збору в розмірі 689,00 грн, витрати по оплаті експертиз у розмірі 4661,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Солом'янський" витрати по сплаті судового збору в розмірі 689,00 грн, витрати по оплаті експертиз у розмірі 4 661, 60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено бездіяльність відповідачів, яка полягала у не вчиненні дій з метою забезпечення справності огороджувальних конструкцій для перешкоджання доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури. Судом встановлені обставини щодо викрадення автоматики, та як наслідок, залиття приміщення позивача, внаслідок чого позивачу завдано визначено збитки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог до ПАТ "Київенерго" відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом не взято до уваги що для складання акту про залиття законом встановлено обов'язкову присутність осіб причетних до події, що сталася, для спільного огляду приміщення та фіксації характеру залиття, його причин та наслідків. Також, зазначає, що судом не взято до уваги довідку, згідно з якою обладнання не викрадалось. При цьому, судом не встановлено коли та внаслідок чого сталось залиття.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження по справі.

Розпорядженням від 30.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку відпусткою судді Буравльова С.І., який не є суддею-доповідачем.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018, в зв'язку з відпусткою судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах, з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

28 липня 2006 року між Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району міста Києва (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Солом'янський" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 91) по вулиці Уманській, 47 (літера А) в м. Києві, загальною площею 428,10 кв.м., а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

28 грудня 2015 року відбулось залиття належного позивачу приміщення у м. Києві по вул. Уманській, 47, в результаті чого, майно позивача зазнало пошкоджень.

30 грудня 2015 складено Акт, в якому зазначено про проведення огляду на предмет залиття нежилого приміщення ТОВ "СК "Солом'янський" у будинку №47 по вул. Уманській та встановлено залиття в кімнаті 1 площею 71,4 кв.м. та в кімнаті 2 площею 54 кв.м., а також зазначено, що залиття виникло внаслідок викрадення невідомими особами теплової автоматики теплового пункту.

Як зазначає позивач, зазначене залиття відбулось внаслідок невжиття відповідачами необхідних заходів, спрямованих на забезпечення нормального стану теплової автоматики у тепловому пункті будинку по вул. Уманській, 47 у м. Києві, в зв'язку з чим останньому завдано збитків в розмірі 30373,74 грн, що підтверджується Висновком про розмір матеріального збитку № 11-10/16 від 27.05.2016.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Враховуючи вищевикладене, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Таким чином, з огляду на положення ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України , для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний:

1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;

2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);

3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;

4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;

5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;

6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

З наявного у матеріалах справи Листа № 108-15115 від 28.09.2016 Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації вбачається, що балансоутримувачем житлового будинку 47 по вул. Уманській є Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (відповідач - 1), а обладнання вбудованого індивідуального теплового пункту, за адресою: вул. Уманська, 47, знаходиться в оперативному управлінні СВП "Київській теплові мережі" ПАТ "Київенерго" (відповідач - 2).

Пунктом 2.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об'єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Як зазначає апелянт, акт про залиття від 30.12.2015 складено в односторонньому порядку представниками відповідача-1, без залучення представника ПАТ "Київенерго" та власника нежитлового приміщення, що є грубим порушенням норм чинного законодавства, а саме Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207, а відтак, за відсутності належним чином складеного та затвердженого акту про залиття - без зазначення конкретної дати залиття та без участі сторін в обстеженні приміщення, яка є обов'язковою, згідно з діючим законодавством - який є первинним документом, що засвідчує факт причини та наслідки залиття, вимоги позивача не є підтвердженими належними та допустимими доказами.

Крім того, апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи наявна довідка останнього, згідно з якою обладнання з вбудованого індивідуального теплового пункту за адресою: вул. Уманська, 47 в м. Києві не викрадалось.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, в акті про залиття від 30.12.2015 не зазначено дату залиття та відсутній підпис представника позивача.

Крім того, зазначений акт та довідка відповідача 2 від 19.04.2017 №029/27/2462 містять суперечливі відомості щодо викрадення обладнання.

В той же час, з урахуванням обставин справи, надаючи оцінку акту від 30.12.2015, як доказу причини залиття приміщення, колегія суддів виходить із сукупного аналізу та оцінки всіх доказів у справі та зазначає наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до листа Житлово-експлуатаційної дільниці №901 Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" № 901-225/03 від 22.05.2017, 24.12.2015 ключі від теплового пункту житлового будинку № 47 на вул. Уманській надані представнику ПАТ "Київенерго".

26 грудня 2015 року, на єдину диспетчерську службу Солом'янського району м. Києва з 19:41 стали надходити звернення від мешканців даного будинку (заявка № 1401785) щодо відсутності гарячого водопостачання. Дані заявки передано на диспетчерську службу РТМ "Центр" ПАТ "Київенерго".

27 грудня 2015 року о 11:58 заявка повторно передана на диспетчерську службу РТМ "Центр" ПАТ "Київенерго". Тогож дня, о 18:08 заявка закрита диспетчером РТМ "Центр ПАТ "Київенерго" з відміткою "Немає циркуляційної мережі". Ключі від теплового пункту о 19:55 отримав представник РТМ "Центр" ПАТ "Київенерго". О 20:50 ключі здано з відміткою: "Відсутній замок, двері забиті".

27 грудня 2015 року на єдину диспетчерську службу Солом'янського району м. Києва надійшла заявка № 1402459 про залиття підвального приміщення житлового будинку № 47 по вул. Уманській. При обстеженні 27.12.2015 слюсарем-сантехніком теплового пункту житлового будинку № 47 на вул. Уманській встановлено, що викрадено теплову автоматику на бойлері, що спричинило залиття підвального приміщення теплового пункту та приміщення фітнес клубу. Слюсарем-сантехніком перекрито подачу холодної води на бойлер. Додатками до даного листа додано пояснення слюсарів-сантехніків

З доданих до Листа Житлово-експлуатаційної дільниці № 901 Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду солом'янського району м. Києва" № 901-225/03 від 22.05.2017 пояснень слюсара-сантехніка Довгого В.І. вбачається, що 27.12.2015 Довгий В.І. отримав повідомлення від адміністратора спортивного клубу по вул. Уманській 47 про залиття спортивного клубу. При огляді бойлера встановлено, що в приміщенні бойлера було на 1 метр води.

З пояснень слюсара-сантехніка Балабуха В.Ф. вбачається, що 28.12.2015 він отримав з диспетчерської "Городок" заявку про відсутність ГВП по вул. Уманській, 47. Зі слів колеги - Довгого В.І., Балабуха В.І. дізнався про затоплення підвального приміщення гарячою водою. Також, коли він спустився до бойлерної, на дверях був зірваний замок, він перекрив воду на бойлер та побачив відсутність мідних трубок тепло автоматики, все було розкручене. Підвальне приміщення повністю затоплене. В зв'язку з викладеним, Балабуха В.Ф. взяв насос щоб відкачати воду, подзвонив в диспетчерську "Городок" все доповів і сказав щоб викликали тепло автоматників. Близько до обіду автоматником ПАТ "Київенерго" ліквідовано аварію.

Зазначені вище обставини узгоджуються з обставинами причини залиття встановленими в акті від 30.12.2015.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що позивач, звернувшись до відповідача-1 за отриманням підтверджуючого документа (про причини залиття) не зобов'язаний перевіряти правильність та відповідність Акту про залиття Додатку № 4.

Колегія суддів критично оцінює надану відповідачем 2 довідку від 19.04.2017 №029/27/2462, в якій лише зазначено, що обладнання з вбудованого індивідуального теплового пункту за адресою: вул. Уманська, 47 в м. Києві не викрадалося, оскільки остання складена через два роки після описаних вище подій та суперечить показанням осіб, які безпосередньо знаходились на місці події та мали доступ до приміщення.

Інших належних та допустимих доказів, які б стверджували однозначність проведення ремонтних робіт на трубопроводах в зв'язку з іншими обставинами, відмінними від обставин, пов'язаних з викраденням автоматики, та на підтвердження виникнення інших технічних проблем, які виникли у період залиття та ліквідації залиття, за наслідками яких, працівники відповідача-2 ліквідовували такі проблеми у тепловому пункті матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що причиною залиття стало втручання сторонніх осіб в роботу систем теплового пункту за адресою: вул. Уманська, 47 в м. Києві.

В той же час, з Журналу видачі ключів вбачається, що представники обох відповідачів 26.12.2015 були обізнані про відсутність замку на дверях до теплового пункту. Проте, жодних дій з метою усунення вказаного порушення не вжили, протилежного сторонами не доведено.

05 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - виконавець) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (далі - балансоутримувач) б укладено Договір № 0910001 від 05.08.2014 про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності (далі - Договір про співпрацю).

Відповідно до умов Договору про співпрацію балансоутримувач зобов'язується забезпечити належні умови для передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води внутрішньо-будинковими мережами, що знаходиться у його власності або на його балансі при наданні виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачем цих послуг, будинках відповідно до Додатку № 1 до Договору; зобов'язується утримувати внутрішньо будинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, забезпечувати підготовку житлових будинків до опалювального періоду, зокрема утеплення місць загального користування; виконує роботи відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; забезпечити постачання теплової енергії та гарячої води належної кості та встановлених параметрів до межі експлуатаційної відповідальності, встановлених цим Договором.

Межа розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності щодо технічного обслуговування мереж визначається:

- щодо зовнішніх теплових мереж - Додатками 4 "Акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до Договорів на постачання теплової енергії до житлових будинків зазначених у Додатку № 1 до Договору який є його невід'ємною частиною;

- щодо внутрішньобудинкових мереж - експлуатаційною відповідальністю за вузол обліку теплової енергії - від вводу в будинок до вводу у вузол обліку теплової енергії;

- щодо внутрішньобудинкових систем централізованого опалення - від зворотного фланцю останнього запірного пристрою вузла приєднання до відгалуження від стояків в межах приміщення споживача комунальної послуги;

- щодо внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання - від зворотного фланцю останнього запірного пристрою вузла приєднання до першої запірної арматури від стояків в межах приміщення споживача комунальної послуги,включаючи першу запірну арматуру.

Відповідно до пунктів 2.2.1 Договору виконавець послуг зобов'язаний забезпечити належний технічний стан останнього запірного устрою перед вводом у внутрішньо будинкові системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Пунктом 2.4.2 Договору передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, відновлювати теплову ізоляцію трубопроводів, що проходять по технічним підвалам і горищам, забезпечувати належний стан запірної арматури, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

Згідно з пунктом 2.4.15 Договору балансоутримувач зобов'язаний протягом однієї доби з моменту виявлення, а в разі звернення виконавця послуг, невідкладно інформувати виконавця послуг, зокрема про аварійні ситуації.

Відповідно до п. 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків балансоутримувач житлового будинку і гуртожитку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку і гуртожитку в разі:

- ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків;

- зниження якісних показників послуг, порушення встановлених договором строків усунення несправностей або перевищення допустимих перерв у наданні послуг - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 2 Правил, технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Пунктом 2.8.3 Правил визначено, що підготовці до зими (проведення гідравлічних випробувань, ремонт, перевірка і налагодження) підлягає весь комплекс пристроїв, що забезпечують безперебійне постачання тепла в квартири (котельні, внутрішньобудинкові мережі, групові і місцеві теплові пункти в будинках, системи опалення, вентиляції).

Котельні, теплові пункти і вузли повинні бути забезпечені засобами автоматизації, обліку, запірною регулювальною апаратурою, схемами розведення систем опалення, гарячого водопостачання (далі - ГВП), холодного водопостачання (далі - ХВП), припливно-витяжною вентиляцією та іншими конструкціями, які реєструють роботу обладнання при різних експлуатаційних режимах (наповненні, підживленні, спуску води із систем опалення тощо), технічними паспортами на обладнання, журналами щодо запису параметрів та дефектів, які виникають під час роботи обладнання.

Прилади газового господарства повинні пройти наладку запірно-захисних клапанів і регуляторів тиску на зимовий період.

Насосні станції, системи протипожежного захисту мають бути укомплектовані і мати резервне обладнання, автоматичне вмикання резервних насосів, у разі відмови основних, відрегульоване і справне.

Згідно з п. 5.1.8 Правил, перед початком опалювального сезону перевіряються:

- справність світлової і силової електропроводок у котельні і тепловому пункті, арматури, засобів обліку та регулювання споживання води і теплової енергії, пускової апаратури і світильників перед кожним котлом, у проходах між котлами, у машинному відділенні, перед усіма контрольно-вимірювальними приладами та в складі палива;

- наявність і стан низьковольтних (до 12 В) переносних електричних ламп на гнучкому шнурі, гасових ліхтарів типу "кажан" чи переносних світильників, що працюють від акумуляторів;

- наявність протипожежного устаткування та аптечок, написів про заборону входу в котельню чи тепловий пункт стороннім особам, ваг чи мірної тари для зважування палива, що витрачається за зміну, а також термометрів, установлених поблизу котельні на північному боці будинку на висоті 2,5 м від поверхні землі;

- справність дверних запорів у приміщеннях котелень і теплових пунктів, де немає постійних чергових.

Відповідно до п. 6.4.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року N 71 "Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 5 березня 2007 р. за N 197/13464, тепловий пункт є вузлом керування системами теплоспоживання, приєднаними до теплової мережі, призначений для обліку, регулювання і розподілу тепла по окремих дільницях; трансформації параметрів теплоносія; контролю за роботою місцевих систем теплоспоживання і теплової мережі.

Експлуатацію теплових пунктів, трубопроводів і систем теплоспоживання, що відходять від нього, виконує персонал їх власника або виконавець послуг, визначений відповідно до статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", чи теплопостачальна організація, відповідно до договору, укладеного з власником (споживачем).

Згідно з п. 5.9.2 наведених Правил, постійний (поточний) контроль технічного стану теплових установок і мереж має проводитись оперативним і оперативно-ремонтним персоналом суб'єкта господарювання, організації - власника устаткування.

Відповідно до п. 6.3.7 наведених Правил, організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об'єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.

В той же час, відповідачі маючи інформацію про відсутність замку на дверях до теплового пункту, жодних дій щодо забезпечення справності огороджувальних конструкцій для перешкоджання доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури не здійснили, що сторонами не спростовано.

Таким чином, в зв'язку з бездіяльністю відповідачів, внаслідок дій сторонніх осіб, мало місце залиття приміщення позивача, внаслідок чого останньому завдано збитки.

Згідно з висновком експерта, за результатами судової будівельно-технічної експертизи № 14485/17-43 від 19.01.2018, вартість ремонтних робіт, які необхідно виконати в двох кімнатах у нежитловому приміщенні в будинку № 47 по вул. Уманській в м. Києві для усунення пошкоджень внаслідок залиття становить 35260,80 грн. з ПДВ.

Проте, визначити ступінь вини кожного з відповідачів у залитті приміщення позивача, у зв'язку їх бездіяльністю неможливо.

Відтак, в даному випадку позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено наявність повного складу цивільного правопорушення (бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками).

Відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Статтею 227 ГК України унормовано, що у разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобов'язаний відшкодувати збитки суб'єкту, якому завдано збитків, відповідно до вимог статті 196 цього Кодексу.

В свою чергу, статтею 196 ГК України визначено, що у разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.

У разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 541 ЦК України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Таким чином, солідарна відповідальність виникає при спільному спричиненні кількома особами шкоди потерпілому і розрахована на ті випадки, коли неможливо встановити, які з дій і якою мірою спричинили збитки, тому в зобов'язанні беруть участь декілька боржників, які відповідають перед потерпілою особою солідарно. Підставою солідарного відшкодування збитків є факт спільності дій учасників господарських відносин, в результаті яких завдано збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягення збитків, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 5000 грн підтверджуються Договором про надання правової допомоги № 18/11 від 18.11.2016, укладеним між Адвокатським об'єднанням "Правозахист" та ТОВ "СК "Солом'янський", Актом надання послуг від 18.01.2017 на суму 5000 грн та платіжним дорученням № 52 від 25.11.2016 на суму 5000 грн.

Колегія суддів дослідивши, обсяг наданих адвокатом послу, зокрема складання позовної заяви, додаткових пояснень, участь у судових засіданнях, враховуючи складність справи, прийшла до висновку, що витрати на послуги адвоката є обґрунтованими та підлягають покладенню на відповідачів.

Також, місцевий господарський суд обґрунтовано поклав витрати по проведенню експертизи в розмірі 7923,20 грн, з огляду на задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а обставини, які встановлені апеляційною інстанцією не призвели до неправильного вирішення спору місцевим господарським судом, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 по справі №910/41/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/41/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Поновити дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 по справі №910/41/17.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.07.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай