Постанова

від 23.07.2018 по справі 914/433/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. Справа № 914/433/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Бойко С.М.,

Кравчук Н.М.;

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева б/н від 01.06.2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/1679/18 від 05.06.2018 р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 травня 2018 року (суддя Горецька З.В.)

за заявою: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,

про виправлення помилки в наказі

по справі № 914/433/16,

порушеній за первісною позовною заявою

позивача: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева , м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради Нерухомість та майно , м. Львів,

про виселення з безпідставно займаних приміщень.

зустрічною позовною заявою

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева , м. Львів,

до відповідача: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,

про визнання договору оренди нерухомого майна № 1/2002 від 01.12.2002 року продовженим на той самий строк.

за участю представників:

від апелянта/відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовами: не прибув;

від позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовами: Горак Я.П.;

від третьої особи за первісним позовом: Огнівенко П.П.

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 року Управління майном спільної власності Львівської обласної ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева про виселення із займаних приміщень загальною площею 874,2 кв. м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7, 9, та зобов'язання повернути зазначені приміщення балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно , за актом приймання-передачі (том І, а. с. 11-12).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, 14.03.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Замок Лева до Господарського суду Львівської області було подано зустрічну позовну заяву до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про визнання договору оренди нерухомого майна № 1/2002 від 01.12.2002 року продовженим на той самий строк (том І, а. с. 39-41).

Ухвалою місцевого господарського суду від 24.03.2016 р. у даній справі, зустрічну позовну заяву ТзОВ Замок Лева до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про визнання договору оренди нерухомого майна № 1/2002 від 01.12.2002 року продовженим на той самий строк прийнято до розгляду та об'єднано зі справою № 914/433/16 (том І, а. с. 64-66).

За результатами розгляду справи № 914/433/16, судом першої інстанції прийнято рішення від 19.05.2016 року про задоволення первісних позовних вимог (п. 1 резолютивної частини рішення ). Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) із займаних приміщень загальною площею 874,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 та зобов'язати повернути їх балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно (п. 2 резолютивної частини рішення ). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) 1378,00 грн. судового збору (п. 3 резолютивної частини рішення ). В задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди нерухомого майна № 1/2002 від 01.11.2002 року продовженим на той самий строк - відмовлено (п. 4 резолютивної частини рішення ) (том І, а. с. 126, 127-132).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 року у справі № 914/433/16 рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2016 року у даній справі залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (том І, а. с. 227, 228-233).

23.08.2016 року місцевим господарським судом на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2016 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 року, видано наказ в порядку статті 116 ГПК України Виселити Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) із займаних приміщень загальною площею 874,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 та про зобов'язання повернути їх балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно ( том І, а. с. 239). Також видано наказ на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева судового збору (том І, а. с. 240).

Як вбачається з матеріалів справи, оригінал наказу від 23.08.2016 р. у справі № 914/433/16 органом виконання судових рішень повернутий Господарському суду Львівської області (том ІV, а. с. 149 - 151, 152).

З матеріалів справи вбачається, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю Замок Лева були оскаржені в касаційному порядку, за результатами розгляду якої, Вищий господарський суд України 19 жовтня 2016 року прийняв постанову у справі № 914/433/16, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 року - без змін. Також вказаною постановою ВГСУ поновлено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2016 року (том ІІ, а. с. 74, 75-80).

24.01.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Замок Лева було подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 року та рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2016 року у справі № 914/433/16 (том ІІ, а. с. 145-155).

За результатами розгляду Верховним Судом України справи № 914/433/16, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 року та рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2016 року у справі № 914/433/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області (том ІІ, а. с. 271-274).

Під час нового розгляду справи № 914/433/16, місцевим господарським судом 04.08.2017 року прийнято рішення, яким первісні позовні вимоги задоволено (п. 1 резолютивної частини рішення ). Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) із займаних приміщень загальною площею 874,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 та зобов'язати повернути їх балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно (п. 2 резолютивної частини рішення ). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) 1378,00 грн. судового збору (п. 3 резолютивної частини рішення ). В задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди нерухомого майна № 1/2002 від 01.11.2002 року продовженим на той самий строк - відмовлено (п. 4 резолютивної частини рішення )(том ІІІ, а. с. 91-92, 93-105).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 року у справі № 914/433/16, рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2017 року у справі залишено без змін. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева - без змін (том ІІІ, а. с. 223-224, 225-239).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева не погодилось з вищенаведеними судовими рішеннями та 24.10.2017 р. подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (том ІV, а. с. 6-20).

Вищий господарський суд України, на підставі Розпорядження № 38-р від 15.12.2017 р. передав дану справу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (том ІV, а. с. 72-74).

За результатами перегляду справи № 914/433/16 Верховним Судом 07 лютого 2018 року прийнято постанову у справі № 914/433/16, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 року у справі № 914/433/16 - без змін (том ІV, а. с. 116-117, 118-137).

Як підтверджується матеріалами справи, 20.10.2017 року на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2017 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 року місцевим господарським судом було видано наказ в порядку статті 116 ГПК України про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) із займаних приміщень загальною площею 874,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 та зобов'язано повернути їх балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно (том ІV, а. с. 162).

07.12.2017 року на адресу місцевого господарського суду від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради надійшла заява № 1740 від 06.12.2017 року (вх. № 5069/17 від 07.12.17 р.)(том ІV, а. с. І54) про виправлення помилки в наказі № 914/433/16 від 20.10.2017 р., а саме привести наказ у відповідність до статті 4 Закону України Про виконавче провадження та зазначити реквізити стягувача. На підтвердження своїх доводів позивач подав суду оригінал наказу господарського суду Львівської області від 20.10.2017 р. № 914/433/16 та повідомленням Галицького ВДВС м. Львів Головного ТУЮ у Львівській області від 24.11.2017 р. № 10964 (том ІV, а. с. 155-156).

Ухвалою місцевого господарського суду від 12.12.2017 р. розгляд питання щодо виправлення помилки в наказі відкладено до повернення справи № 914/433/16 із суду касаційної інстанції (том ІV, а. с. 157-158).

У процесі розгляду вищевказаної заяви про виправлення помилки в наказі, Господарським судом Львівської області 11.04.2018 р. прийнято ухвалу у справі № 914/433/16, якою у задоволенні заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про виправлення описки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16 - відмовлено (том ІV, а. с. 179-183).

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (позивач за первісним позовом), повторно, звернувся до місцевого господарського суду з заявою № 541 від 05.05.2018 року (вх. № 1203/18 від 07.05.18 р.)(том ІV, а. с. 192-195) про виправлення помилки в наказі № 914/433/16.

Дана заява мотивована тим, що 30.11.2017 року Управління майном спільної власності Львівської обласної ради отримало повідомлення Галицького ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 24.11.2017 р. № 10864 про повернення виконавчого документу позивачу без прийняття до виконання, а саме: наказу Господарського суду Львівської області 20.10.2017 року у справі № 914/433/16 у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 4 Закону України Про виконавче провадження оскільки в ньому не вказано реквізити стягувача.

В процесі розгляду заяви № 541 від 05.05.2018 року (вх. № 1203/18 від 07.05.18 р.), Господарським судом Львівської області прийнято ухвалу від 21.05.2018 року у справі № 914/433/16, якою заяву Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про виправлення описки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16 задоволено. Виправлено допущені описки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16, вказавши повні реквізити сторін та зміст наказу виклав в наступній редакції: Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) із займаних приміщень загальною площею 874,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 та зобов'язати повернути їх балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно . Стягувач: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка,18, код ЄДРПОУ 25255072). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) (том ІV, а. с. 205-207).

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду від 21.05.2018 р. у даній справі про виправлення допущених описок в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16, апелянт/відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 01.06.2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/1679/18 від 05.06.2018 року), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 р. по справі № 914/433/16 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16 (п. 3 прохальної частини апеляційної скарги )(том V, а. с. 6-11).

Скаржник апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є незаконною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Так, апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що позивачем 06.12.2017 р. уже було подано до місцевого господарського суду аналогічну заяву про виправлення помилки в наказі, за результатами розгляду якої, ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2018 року у справі № 914/433/16 було відмовлено в задоволенні заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Дана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку, відповідно набрала законної сили, однак, позивач за первісним позовом звернувся, повторно, із заявою про виправлення описки в цьому ж наказі.

Апелянт також в апеляційній скарзі стверджує, що позивач за первісним позовом, звертаючись до місцевого господарського суду із позовною заявою, заявив вимоги, які аналогічні викладеним при прийнятті рішення місцевого господарського суду, однак заява позивача за первісним позовом від 07.05.2018 року, яка місцевим господарським судом задоволена, свідчить про те, що суд, приймаючи рішення, самостійно вийшов за межі позовних вимог, змінив прохальну частину позовної заяви, прийняв резолютивну частину рішення відмінну від прохальної частини позовної заяви.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому наказі (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового наказу, він лише усуває помилки, а саме неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення), або ті помилки, які були допущені судом при формулюванні резолютивної частини рішення.

Відповідно до наведеного в апеляційній скарзі, апелянт вважає, що під час винесення рішення по справі № 914/433/16 місцевим господарським судом не було допущено описок чи арифметичних помилок, відповідно, видаючи наказ Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16, судом першої інстанції аналогічно не було допущено описок чи арифметичних помилок, які як вважає позивач слід виправити. Відтак, вимоги позивача про доповнення вищенаведеного судового наказу є безпідставними, оскільки у такий спосіб не буде виправлено помилки в судовому наказі, а відбудеться зміна резолютивної частини рішення суду.

Таким чином, на думку апелянта, місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку щодо задоволення заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 05.05.2018 року № 541 про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16 та відповідно, безпідставно задовольнив таку заяву позивача, доповнивши наказ господарського суду реквізитами стягувача та боржника .

В процесі розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції позивачем за первісним позовом надано відзив на апеляційну скаргу (том V, а. с. 32-33), у якому останній заперечує доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі, покликаючись на те, що ним, повторно, подано заяву про виправлення помилки в наказі з метою економії часу та ефективної реалізації своїх процесуальних прав, оскільки позивач не оскаржував в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.04.2018р. у справі № 914/433/16, так, як судом першої інстанції, відмовляючи у задоволенні першої поданої ним заяви, помилково було відмовлено, мотивуючи тим, що сторона просить фактично змінити суть рішення.

Крім того, позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу покликається на те, що твердження апелянта в частині того, що виправлення помилки в наказі є зміною рішення місцевого господарського суду є надумані, безпідставні і прямо суперечать ст. 18 ГПК України , відповідно до якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на свій території України, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Позивач за первісним позовом покликається на те, що оскільки на його адресу від Галицького ВДВС Львівського міського управління юстиції 30.11.2017р. було надіслано повідомлення від 24.11.2017 р. № 10864, про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання через не зазначення у виконавчому документі, яким є наказ Господарського суду Львівської області у даній справі, реквізитів стягувача і боржника, то позивач вправі відповідно до ст. 328 ГПК України, звернутись до суду, який видав виконавчий документ, про виправлення описки в наказі, тобто привести у відповідність виконавчий документ відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

В матеріалах даної справи є наявним оригінал наказу від 20.10.2017 р. у справі № 914/433/16 (том ІV, а. с.162).

Таким чином, місцевий господарський суд, після подання заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про виправлення описки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 р. у справі № 914/433/16 з дотриманням норм матеріального і процесуального права прийняв рішення щодо виправлення допущеної описки в наказі.

07.06.2018 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 21.06.2018 р. призначено справу № 914/433/16 до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2018 року, про що учасники справи були повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення (том V, а. с. 36-37)

Однак, дане судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Данко Л.С., докази - в матеріалах справи.

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. розгляд справи № 914/433/16 призначено на 23.07.2018 року, про що учасники справи були повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення (том V, а. с. 36, 37, 41, 42).

В судове засідання 23.07.2018 р. представник апелянта/відповідача за первісним позовом не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник апелянта/відповідача ознайомлений з матеріалами даної справи, що підтверджується його особистим написом на поданому за вх. № ЛАГС 01-04/4031/18 клопотанні (том V, а. с. 38).

Як вбачається з апеляційної скарги (том V, а. с. 6-11), апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 року по справі № 914/433/16 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16. Усі витрати по розгляду даної апеляційної скарги покласти на позивача.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання прибув, проти апеляційної скарги заперечив, 26.06.2018 р. за вх. № ЛАГС 01-04/3859/18 подав відзив на апеляційну скаргу, докази надсилання відзиву апелянту (том V, а. с. 32-33, 34-35), у судовому засіданні, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічне викладеному у відзиві на скаргу, заявив усне клопотання про розгляд справи без участі представника апелянта, оскілки останній був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, двічі, 08.06.2018 р. та 06.07.2018 р., ознайомлювався з матеріалами даної справи, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу місцевого господарського суду від 21.05.2018 року у справі № 914/433/16 - залишити без змін.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача представник в судове засідання прибув, письмових пояснень щодо апеляційної скарги не подав (не надіслав), усно заявив клопотання про розгляд справи без участі представника апелянта, проти апеляційної скарги заперечив, у судовому засіданні надав пояснення по суті апеляційної скарги, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу місцевого господарського суду від 21.05.2018 року у справі № 914/433/16 - залишити без змін.

З огляду на наведене слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.

У частині 2 статті 202 ГПК України визначено перелік підстав відкладення розгляду справи в межах встановленого цим Кодексом строку, які є вичерпними і не підлягає поширеному тлумаченню:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частиною 3 статті 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

В даному випадку, апелянт був обізнаний про те, що ухвалою суду апеляційної інстанції, за його клопотанням, судом було поновлено строк на подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження, про що свідчить особиста розписка представника апелянта (том V, а. с. 22).

Також в матеріалах справи, наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано апелянтом - 25.06.2018 р. за № 79018 21994295 (том V, а. с. 36).

Крім того, ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 р. та від 16.07.2018 р. у даній справі, участь уповноважених учасників сторін обов'язковою не визнавалась.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, розглядати дану справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника апелянта.

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 р. у справі № 914/433/16, виходячи з наступного.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Господарського суду Львівської області заяву Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про виправлення описки в наказі господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16 задоволено. Виправлено допущені описки в наказі Господарського суду Львівської області від 20.10.2017 року у справі № 914/433/16, вказавши повні реквізити сторін та зміст наказу викласти в наступній редакції: Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) із займаних приміщень загальною площею 874,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 та зобов'язати повернути їх балансоутримувачу - Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно . Стягувач: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка,18, код ЄДРПОУ 25255072) Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Замок Лева (79018, м. Львів, вул. Городоцька, 104, код ЄДРПОУ 32182306) (том ІV, а. с. 205-207).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що задовольняючи заяву № 541 від 05.05.2018 року (вх. № 1203/18 від 07.05.18р.), місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі повинні бути зазначені наступні реквізити, а саме: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Також у згідно Закону, у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У зв'язку з тим, що заявником (Управління майном спільної власності Львівської обласної ради), 23.11.2017 року було отримано повідомлення від Галицького ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 24.11.2017 р. № 10864 про те, що виконавчий документ повернутий позивачу без прийняття до виконання, а саме: наказ Господарського суду Львівської області 20.10.2017 року у справі № 914/433/16 з тих підстав, що останній не відповідає вимогам статті 4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки в ньому не вказано реквізити стягувача. Зазначене слугувало підставою для звернення позивача за первісним позовом із заявою до господарського суду про виправлення помилки в наказі, що не суперечить вимогам ст. 328 ГПК України.

В даному випадку, колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки вважає, що основними засадами судочинства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Слід зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Крім того, беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання " на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні cm. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03, п. 43).

Твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, про те, що заявник 06.12.2017 р. уже звертався до місцевого господарського суду з аналогічною заявою про виправлення помилки в наказі, за результатами розгляду якої, ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2018 року у справі № 914/433/16 було відмовлено, а так як вказана ухвала набрала законної сили, на думку апелянта, повторне звернення позивача за первісним позовом із заявою про виправлення описки в наказі є безпідставним, колегія суду вважає такими, що не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.

Як уже було вище наведено у цій постанові, рішення суду у справі № 914/433/16 набрало законної сили 04.10.2017 р., відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 року.

06.12.2017 р. стягувач звернувся до Господарського суду Львівської області з заявою про виправлення згаданої вище помилки, однак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2018р. у справі № 914/433/16, суд відмовив в задоволення такої заяви, зазначивши, що сторона просить фактично змінити суть рішення.

Дане судове рішення (ухвалу) місцевого господарського суду від 11.04.2018 року позивачем за первісним позовом в судовому порядку оскаржено не було, що є його правом сторони, яким вона вправі скористатись.

Слід зазначити, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не обмежено право сторін на подання таких заяв.

Відповідно до наведеного, позивач за первісним позовом звернувся повторно до місцевого господарського суду із заявою № 541 від 05.05.2018 року (вх. № 1203/18 від 07.05.2018 року) про виправлення помилки в наказі, оскільки рішення, яке набрало законної сили, станом на час звернення із даною заявою не виконане.

Виконавче провадження, згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У зв'язку з невиконанням рішення місцевого господарського суду, позивач за первісним позовом правомірно звернувся із повторною заявою про виправлення помилки в наказі, оскільки невідповідність виконавчого документу вимогам закону не повинна порушувати право сторони на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до п. 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа встановленого законом.

У пункті 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено вимоги до виконавчого документа: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.

Колегією суддів встановлено, що 30.11.2017 р. позивач за первісним позовом отримав повідомлення від 24.11.2017р. № 10864 Галицького ВДВС Львівського міського управління юстиції, що керуючись п. 6 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання через не зазначення у документі реквізитів стягувача і боржника (том V, а. с. 196-197).

Отже, виданий наказ місцевого господарського суду не відповідав встановленим вимогам до виконавчого документа відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 травня 2018 року у справі № 914/433/16 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 27.07.2018 року

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя С.М.Бойко

Суддя Н.М.Кравчук