Ухвала

від 30.07.2018 по справі 922/855/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"30" липня 2018 р. Справа № 922/855/18

Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "Моноліт" (вх.№ 1489 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2018, (суддя Светлічний Ю.В.), ухвалене о 10:20 в м. Харкові, повний текст складено 25.06.2018,

у справі №922/855/18

за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "Моноліт", м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд", м. Харків

про стягнення 332 183,95 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з посиланням на приписи статей 655, 656, 693, 610, 611 Цивільного кодексу України просив стягнути з ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" суму попередньої оплати у розмірі 332183,95 грн у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу майнових прав на квартири від 16.02.2009, укладеного між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт"; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 у справі №922/855/18 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Будівельний Альянс "Моноліт" на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства суму попередньої оплати у розмірі 332183,95 грн. та судовий збір у розмірі 4982,75 грн.

Місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення, керуючись приписами статей 173, 174, 175, 179, 193 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 626, 629, 655, 656, 663, 693 Цивільного кодексу України, виходив з того, що позивачем на виконання умов договору купівлі - продажу майнових прав на квартири від 16.02.2009 №568/М сплачено продавцю вартість майнових прав на загальну суму 1337891,45 грн, проте відповідачем передано майнові права на квартири лише на суму 1005707,50 грн., у зв'язку з чим з посиланням на відсутність доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 332183,95грн дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "Моноліт" не погодилось з рішенням господарського суду першої інстанції та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 у справі №922/855/18 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що до 10.07.2009 Харківське державне авіаційне виробниче підприємство не виконало зобов'язання щодо перерахування грошових коштів відповідно до першого етапу графіку фінансування у розмірі 1131360,45 грн; в платіжному дорученні №848 від 10.02.2010 зазначено про перерахування грошових коштів у сумі 100000,00грн за іншим договором, а саме договором №568/М від 21.09.2009; позивачем на виконання умов договору купівлі - продажу майнових прав на квартири від 16.02.2009 №568/М сплачено лише 1237891,45грн., а отже не виконано зобов'язань за цим договором щодо повної оплати вартості майнових прав на загальну суму 1597360,45 грн.

Одночасно скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просив поновити ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 у справі №922/855/18 з тих підстав, що повне рішення відповідачем отримано 27.06.2018.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Матеріали справи свідчать, що в судовому засіданні 18.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, днем складення повного судового рішення є 25.06.2018. Отже, строк подання апеляційної скарги сплив 16.07.2018.

Апеляційна скарга була подана до Харківського апеляційного господарського суду 17.07.2018, про що свідчить відтиск календарного штемпелю на поштовому конверті, в якому апеляційну скаргу було надіслано до суду. Тобто, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 у справі №922/855/18 подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рфшення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992).

Враховуючи, що скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у межах двадцятиденного строку з дня отримання повного судового рішення від 13.06.2018, про що зазначив у поданому суду клопотанні про поновлення пропущеного строку, зважаючи на невеликий проміжок часу з пропуску строку на апеляційне оскарження та з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін суд апеляційної інстанції вважає, що строк ним пропущено з поважних причин.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1.ч. ст. 163 ГПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником при поданні даної апеляційної скарги становить 7474,14 грн та розраховується наступним чином: 332183,95 * 1,5% * 150 %.

Разом з тим, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". Докази, якими підтверджується підстави для звільнення вказаної особи від сплати судового збору матеріали апеляційної скарги також не містять.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником в вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не додано до апеляційної скарги докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України та статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: без доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "Моноліт" слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 у справі №922/855/18 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "Моноліт" десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтею 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.В. Лакіза