Постанова

від 26.07.2018 по справі 920/1203/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Справа № 920/1203/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників учасників справи:

позивача - Зякун С.О., за довіреністю від 19.06.2018 року №10-19/17-д/110;

відповідача - адвокат Кузченко Т.М., посвідчення №000471 від 30.06.2017 року; директор Калиниченко М.К., розпорядження №6-к від 01.12.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми (вх. № 959С/1-18)

на рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17, ухвалене в приміщенні господарського суду Сумської області (суддя Заєць С.В.), повний текст якого складено 27.04.2018р.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми

до відповідача Приватного підприємства "-Рубін-", с. Суми

про стягнення 50 327,72 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17 в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на користь Приватного підприємства "-Рубін-" 2000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт в обгрунтування своєї правової позиції вказує на таке.

На відповідача, як на надавача житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій покладено обов'язок щодо контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньо будинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг згідно вимог та положень чинного законодавства.

Апелянт вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не є ні власником, ні балансоутримавачем будинку по вулиці Чибісова, 16/1 в місті Суми, з огляду на те, що 31.05.2017 року на проведення перевірки електроустановки житлового будинку представниками позивача, допуск надавав енергетик відповідача ОСОБА_5, який і був присутній під час перевірки, що було відображено в акті про порушення.

Тобто, бути присутнім під час перевірки та надавати допуск до електрогосподарства житлового будинку не могла стороння особа, а тільки відповідальна особа, в обслуговуванні якого перебувають технологічні електричні мережі житлового будинку та яка має відповідний допуск для роботи в електроустановках.

Місцевим господарським судом не враховано положення п.п.27 п.10.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 (далі - Правила №76), відповідно до якого споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Саме відповідач отримує плату за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в яку і включено обслуговування та утримання в належному технічному стані внутрішньобудинкових мереж, до яких і було здійснені самовільні безоблікові підключення струмоприймачів місць загального користування, що залишено місцевим господарським судом без надання відповідної оцінки при ухваленні оскаржуваного рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2018 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17; встановлено строк до 12.06.2018 року відповідачу на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 19.06.2018 року.

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до суду апеляційної інстанції з клопотанням про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому просило справу №920/1203/17 призначити до розгляду у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручити проведення відеоконференції господарському суду Сумської області або Зарічному районному суду міста Суми або Апеляційному суду Сумської області або Сумському окружному адміністративному суду (вх.№4360).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи, яке відбудеться 19.06.2018р. о 12:00 год., у залі судового засідання №131, в режимі відеоконференції; доручено її проведення господарському суду Сумської області.

15.06.2018 року на адресу суду електронною поштою та до відділу документального забезпечення та контролю суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№804, №806), в якому останній посилаючись на неотримання копії апеляційної скарги та зайнятість представника в іншому судовому засіданні, просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 року, у зв'язку з відпусткою судді Тихого П.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 року розгляд справи відкладено на 26.07.2018 року, доручено господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у справі.

23.07.2018 року на адресу суду від відповідача, електронною поштою, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№5677)

В обгрунтування своєї правової позиції відповідач вказує на те, що позивач в порушення вимог статей 73,76,77 ГПК України не надав належних та допустимих доказів, які б вказували, що саме відповідач здійснив підключення електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника до мереж живлення квартир струмоприймачів місць загального користування поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії та які б підтверджували викладені в акті про порушення відомості, що саме відповідач є споживачем електричної енергії квартир чи місць загального користування та що саме він здійснив самовільне підключення до електричних мереж ПАТ Сумиобленерго .

У судовому засіданні 26.07.2018 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

31 травня 2017 року представниками філії "Сумське МРВЕ" ПАТ "Сумиобленерго" при обстеженні житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1, було виявлено порушення пунктів 6.40, п.п. 27 п. 10.2, п. 7.6 Правил №28, а саме: самовільне підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, до мереж живлення квартир, струмоприймачів місць загального користування поза розрахунковими приладами обліку (мережі ПП "-Рубін-"), про що було складено Акт про порушення № 072519.

Комісією ПАТ Сумиобленерго було вирішено провести нарахування на підставі п.п. 7 п.21 та п. 2.9 та за формулою п. 2.7 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656), та за розрахунками позивача її вартість складає 50327 грн. 72 коп. (протоколи №1 від 09.06.2017 року та №2 від 31.07.2017 року).

02.08.2017 року позивачем на адресу відповідача листом було направлено протоколи засідання комісії, розрахунок кількості активної електроенергії по акту та рахунок на оплату.

Відповідно до штампу, ПП "-Рубін-" протоколи №1 від 09.06.2017 року та №2 від 31.07.2017 року отримано 03.08.2017 року.

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 737 від 22.12. 2009 року Приватне підприємство "-Рубін-" визначено тимчасово виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій, в тому числі і житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Сумської області в якому останній просив стягнути з відповідача на свою користь 50327,72 грн. вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричної енергії.

24.04.2018 року господарським судом Сумської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав виклдаених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Приписами статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент виявлення порушення) передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

У відповідності до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року (далі - Правила №28), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил №28, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

У п. 1.2 Правил №28 дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас, зі змісту положень п.п.1 п. 10.2 Правил №28, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність.

За змістом пунктів 48, 53 Правил №28 споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією , у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Згідно частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил №28.

У відповідності до п.п. 15-16 п. 8.1 Правил №28 постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно п. 7.6 Правил №28, у разі приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Згідно підпункту 27 п. 10.2 Правил №28, споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

У п. 6.41 Правил №28 зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Так, як вже було зазначено вище, 31 травня 2017 року представниками філії "Сумське МРВЕ" ПАТ "Сумиобленерго" при обстеженні житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1, було виявлено порушення пунктів 6.40, п.п. 27 п. 10.2, п. 7.6 Правил, а саме: самовільне підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, до мереж живлення квартир, струмоприймачів місць загального користування поза розрахунковими приладами обліку (мережі ПП "-Рубін-") та було складено Акт про порушення № 072519, який підписано трьома представниками ПАТ Сумиобленерго .

Комісією ПАТ Сумиобленерго було вирішено провести нарахування на підставі п.п. 7 п.21 та п. 2.9 та за формулою п. 2.7 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656), та за розрахунками позивача її вартість складає 50327 грн. 72 коп. (протоколи №1 від 09.06.2017 року та №2 від 31.07.2017 року).

02.08.2017 року позивачем на адресу відповідача листом було направлено протоколи засідання комісії, розрахунок кількості активної електроенергії по акту та рахунок на оплату.

Так, 02.08.2017 року позивачем на адресу відповідача листом було направлено протоколи засідання комісії, розрахунок кількості активної електроенергії по акту та рахунок на оплату, який згідно штампу, ПП "-Рубін-" отримано 03.08.2017 року.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем оспорювалась належність складання позивачем вказаного акту про порушення, винесенного рішення та/або питання визначення розміру коштів, належних до оплати.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 737 від 22.12. 2009 року Приватне підприємство "-Рубін-" визначено тимчасово виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій, в тому числі і житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавець послуг - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Балансоутримувач має права та обов'язки, передбачені частиною першою статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками), забезпечувати управління майном, забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів (відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Отже, втрати електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах, пов'язані з їх неналежним технічним станом (у тому числі з розкраданням електричної енергії) мають бути віднесені на рахунок власника (балансоутримовача) внутрішньобудинкових мереж.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, рішенням виконавчого комітету Cумської міської ради від 22.12.2009 року № 737, було зобов'язано Приватне підприємство "-Рубін-" укласти договори із споживачами про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В матеріалах справи наявний договір про постачання електричної енергії № 161002351 від 04.04.2016 року зі споживачем Приватне підприємство "-Рубін-", проте в переліку житлових будинків, які обслуговуються відповідачем і здійснюється відпуск електроенергії позивачем відсутній житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Чибісова, 16/1.

Згідно листа Управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 04.12.2012 року № 09-3041/01-10, будинок № 16/1 по вул. 40 років КПУ (нині вул. Генерала Чибісова) не знаходиться в комунальній власності.

Листом від 10.01.2018 року за № 06.01-18/110 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив Приватне підприємство "-Рубін-" про те, що будинок за адресою: м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1 не перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Суми.

Доказів того, що будинок за адресою м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1 не знаходиться на балансі у Приватного підприємства "-Рубін-" матеріали справи не містять.

Отже, місцевий господарський суд, проаналізувавши в сукупності вказані вище докази, вірно зазначив про те, що Приватне підприємство "-Рубін-" не є ані власником, ані балансоутримувачем будинку по вул. Чибісова, 16/1 у м. Суми.

Відповідно до акту про порушення № 072519 від 31.05.2017, в житловому будинку за адресою м. Суми, вул. Чибісова, 16/1 виявлено підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника до мереж живлення квартир струмоприймачів місць загального користування поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії.

Відповідно до положень статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Внутрішньобудинкові електричні мережі багатоквартирного житлового будинку складаються з двох типів електричних мереж, а саме: технологічні електричні мережі, необхідні для електрозабезпечення електроустановок власників житлових помешкань (квартир) та нежитлових приміщень; технологічні електричні мережі, необхідні для електрозабезпечення технічних цілей будинку (освітлення місць загального користування, робота ліфтів, качка води тощо) та електроустановок власників нежитлових приміщень.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що не можливо встановити, що саме відповідачем - ПП "-Рубін-" здійснено підключення електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника до мереж живлення квартир струмоприймачів місць загального користування поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії, оскільки матеріали справи не місять жодних доказів на підтвердження викладених в акті про порушення ПКЕЕ № 072519 від 31.05.2017 року відомостей, що відповідач є споживачем електроенергії квартир чи місць загального користування та/або що саме він здійснив самовільне підключення до електричних мереж позивача.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність.

В розумінні пункту 1.2 Правил №28, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

У п. 3.3 Правил №28 вказано, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є факт порушення Правил №28 з боку особи, яка вчинила правопорушення. Якщо ж таку особу встановити неможливо, то відповідає власник майна, або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).

Втім, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76 та 77 ГПК України, що саме відповідач здійснив самовільне підключення та є споживачем електричної енергії у житловому будинку за адресою : м. Суми, вул. Чибісова 16/1.

А відтак, позивачем не доведено, що відповідач є особою, на яку в силу положень чинного законодавства покладено обов'язок з відшкодування позивачу вартості бездоговірного споживання електроенергії згідно акту про порушення № 072519 від 31.05.2017 року.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Аргументи апелянта щодо того, що саме відповідач отримував плату за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в яку і включено обслуговування та утримання в належному технічному стані внутрішньобудинкових мереж, до яких і було здійснені самовільні без облікові підключення струмоприймачів місць загального користування не прйимаються.

Постановою пленуму ВГСУ № 3 від 16.12.2015 року "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" роз'яснено, що при вирішенні спору щодо скасування оперативно-господарської санкції, судом перевіряється розмір оперативно-господарської санкції, заявленої до стягнення, а саме: правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів п. 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувались енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.

Отже, позивачем неправомірно нараховано відповідачу 50327,72 грн. вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричної енергії та не надано доказів того, що в будинку наявні технологічні мережі, які забезпечують електрику для технічних цілей житлового будинку по вул. Генерала Чибісова, 67/1.

У зазначеному вище акті від 31.05.2017 року №072519 вказано лише про те, що самовільне підключення здійснено до мереж живлення квартир, а не до технологічних мереж, які забезпечують електрику для технічних цілей будинку.

Приписами Правил №28 передбачено, що між споживачем та електропередавальною організацією встановлюється межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Однак, між сторонами не встановлена межа балансової належності та екслуатаційної відповідальності, не підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

А таким чином, посилання апелянта на те, що на відповідача, як на надавача житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій покладено обов'язок щодо контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньо будинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг згідно вимог та положень чинного законодавства, є передчасним.

Також, не приймаються аргументи апелянта про те, що місцевим господарським судом не враховано положення п.п.27 п.10.2 Правил №76, оскільки матеріалами справи не доведено, що саме відповідач є власником або споживачем, на якого відповідно до закону покладено відповідальність за безоблікове користування електричною енергією.

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №464/8861/14-ц, де зокрема, вказано про те, що оскільки відповідач є співвласником приміщення, в якому було здійснено самовільне підключення електроустановок, факт порушення Правил користування електричною енергією (самовільне підключення до електромереж) підтверджено відповідними доказами, а тому саме власник несе відповідальність за належне утримання свого майна і використання і облік електроенергії через встановлені відповідними органами прилади обліку.

А отже враховуючи той факт, що позивачем не надано доказів того, що саме відповідач є власником приміщення, в якому було здійснено самовільне підключення, або ж відповідач є споживачем електричної енергії у житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/а, а також, беручи до уваги те, що позивачем не доведено, що відповідач є особою, на яку в силу положень чинного законодавства покладено обов'язок з відшкодування позивачу вартості бездоговірного споживання електроенергії згідно акту про порушення на відповідача не може бути покладено відповідальності за належне утримання вказаного майна та використання та обліку електроенергії.

Також, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 09.01.2018 року, доповнення № 1 до договору про надання правової допомоги від 09.01.2018 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кузченко Т.М., рахунок № 1 від 15.01.2018 року, платіжне доручення № 20 від 23.01.2018 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.03.2018 року, доповнення № 2 від 12.03.2018 року до договору про надання правової допомоги від 09.01.2018 року, прибутковий касовий ордер № 4 від 16.03.2018 року.

Місцевий господарський суд вірно визнав обґрунтованими витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00грн.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018 року у справі №920/1203/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження передбачено ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.07.2018 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Россолов В.В.