Постанова

від 13.08.2018 по справі 920/1203/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2018 р. Справа № 920/1203/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Россолов В.В.

при секретарі судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Зякун С.О., за довіреністю від 19.06.2018 року №10-19/17-д/110;

відповідача - адвокат Кузченко Т.М., посвідчення №000471 від 30.06.2017 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "-Рубін-", м. Суми (вх. № 871С/1-18)

на окрему ухвалу господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17, постановлену в приміщенні господарського суду Сумської області (суддя Заєць С.В.), повний текст якої складено 24.04.2018р.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми

до відповідача Приватного підприємства "-Рубін-", м. Суми

про стягнення 50327 грн. 72 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Апелянтом оскаржується окрема ухвала господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17 надіслана Виконавчому комітету Сумської міської ради з метою усунення порушень законності та недоліків в організації роботи Приватного підприємства "-Рубін-" щодо обслуговування будинку за адресою м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1 про вжиття заходів, спрямованих на вдосконалення зазначеної роботи керівника щодо недопущення в майбутньому вказаних в ухвалі порушень та недоліків та проінформування про вжиті заходи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує про наступне.

В порушення приписів частини 5 статті 246 ГПК України, окрема ухвала не містить посилання на статтю, пункт нормативно - правового акту, вимоги яких було порушено керівником ПП Рубін .

Місцевим господарським судом не встановлено, чи взагалі наявні в будинку по вулиці Генерала Чибісова, 16/1 в місті Суми технологічні мережі, по яких може забезпечуватися електрика для технічних цілей будинку.

Для укладення договору про постачання електричної енергії ПП Рубін звернулось з заявою до ПАТ Сумиобленерго до якої додано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.12.2009 року №737, яким ПП Рубін визнано тимчасовим виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та те, що договір про постачання електричної енергії від 04.04.2016 року розроблявся ПАТ Сумиобленерго на підставі вказаного рішення, та саме ПАТ Сумиобленерго не підписало акт розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін на житловий будинок по вулиці Генерала Чибісова, 16/1 в місті Суми.

На думку апелянта, вказані обставини виключають безвідповідальне та халатне відношення керівника ПП Рубін до виконання своїх обов'язків.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2018 року, суддею - доповідачем у справі №920/1203/17 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "-Рубін-" на окрему ухвалу господарського суду Сумської області від 24.04.2018р.; встановлено позивачу строк до 31.05.2018 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; встановлено відповідачу строк до 31.05.2018 року на протязі якого він має право надати суду апеляційної інстанції чинний Статут Приватного підприємства "-Рубін-", посадову інструкцію керівника Приватного підприємства "-Рубін-" та докази в обґрунтування своєї правової позиції у справі; призначено справу до розгляду на 05.06.2018 року; задоволено клопотання підприємства "-Рубін-" про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи №920/1203/17, яке відбудеться 05.06.2018р. о 12:00 год., у залі судового засідання №131, в режимі відеоконференції; доручено Апеляційному суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у справі.

30.05.2018 року на адресу суду, електронною поштою від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів, а саме: копії Статуту Приватного підприємства "-Рубін-" та копії посадової інструкції №1 директора Приватного підприємства "-Рубін-" (вх.№4077), які долучені до матеріалів справи.

31.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№4127), який долучений до матеріалів справи.

Позивач в обґрунтування своєї правової позиції вказує про наступне.

Саме на відповідача як на надавача житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій згідно положень Закону України Про житлово-комунальні послуги покладено обов'язок щодо контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг згідно вимог та положень чинного законодавства України, що фактично відповідач не здійснює.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 року провадження у справі №920/1203/17 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "-Рубін-" на окрему ухвалу господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. зупинено до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 року, у зв'язку з відпусткою судді Тихого П.В., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Россолов В.В.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 року у справі №920/1203/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишено без задоволення; рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018 року у справі №920/1203/17 залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 року поновлено провадження по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "-Рубін-" на окрему ухвалу господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі; розгляд скарги призначено на 13.08.2018 року; доручено Апеляційному суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у справі, розгляд якої відбудеться 13.08.2018р.

У судовому засіданні 13.08.2018 року представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, окрему ухвалу господарського суду Сумської області від 24.04.2018 року скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.2018 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану окрему ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Згідно із частинами першою та другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Приписами частини 2 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів передбачено, що рішення, що набрали законної сили є обов'язковими для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

У розумінні приписів наведеної норми окрема ухвала - це засіб реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєві недоліки у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

При цьому, господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 4 ГПК України . В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Таким чином, підставою для винесення окремої ухвали є встановлення судом при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

Так, рішенням господарського суду Сумської області від 24.04.2018 року у справі №920/1203/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 року встановлено, зокрема, наступне.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 737 від 22.12. 2009 року Приватне підприємство "-Рубін-" визначено тимчасово виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій, в тому числі і житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Генерала Чибісова, 16/1 та було зобов'язано Приватне підприємство "-Рубін-" укласти договори із споживачами про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В матеріалах справи наявний договір про постачання електричної енергії № 161002351 від 04.04.2016 року зі споживачем Приватне підприємство "-Рубін-", проте в переліку житлових будинків, які обслуговуються відповідачем і здійснюється відпуск електроенергії позивачем відсутній житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Чибісова, 16/1.

Разом з тим, матеріали справи не містять договорів, укладених ПП "-Рубін-" з споживачами про надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, які ПП "-Рубін-" повинен був укласти відповідно до Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 737 від 22.12. 2009 року як тимчасовий виконавець вказаних послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про недотримання керівником Приватного підприємства "-Рубін-" приписів Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та наявністю правових підстав для винесення окремої ухвали в порядку статті 246 Господарського процесуального кодексу України .

В свою чергу доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтований висновок місцевого господарського суду та фактично зводяться до заперечення викладених в оскаржуваній ухвалі обставин.

Посилання апелянта на те, що договір про постачання електричної енергії від 04.04.2016 року розроблявся ПАТ Сумиобленерго на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 737 від 22.12. 2009 року та саме ПАТ Сумиобленерго не підписало акт розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін на житловий будинок по вулиці Генерала Чибісова, 16/1 в місті Суми, не приймаються, з огляду на наступне.

У п.п.1 п.5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442 (далі - Правила №28)встановлено, що заявник має надати відповідній організації заяву щодо укладення відповідного договору.

Втім, матеріали справи не містять заяви відповідача про укладення відповідного договору, вказане підтверджується, також, актом приймання - передачі показників електролічильників, а саме відсутність показників лічильника по вказаному житловому будинку.

Щодо аргументів апелянта про непідписання акту розмежування балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

У п. 5.4 Правил №28 передбачено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності.

Разом з тим, у п. 5.4 Правил №28 зазначено, що саме споживач для укладення договору про постачання електричної енергії має надавати відповідній організації акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Тобто, наявність акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності передбачається лише у разі укладення між сторонами відповідного договору про постачання електричної енергії, чого відповідачем зроблено не було.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Отже, на думку колегії суддів, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не має.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "-Рубін-", м. Суми залишити без задоволення.

Окрему ухвалу господарського суду Сумської області від 24.04.2018р. у справі №920/1203/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.08.2018 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Россолов В.В.