Рішення

від 17.07.2018 по справі 133/625/18

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/625/18

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.18 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді В.А. Воронюк

при секретарі Н.М. Полонській

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Фалтуса В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" с. Миколаївка Козятинського району Віннцької області про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просив визнати недійсним договір оренди землі № 35 від 2 квітня 2013 року укладеним між ним та СВК "Дружба". В обгрунтування позову зазначив, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею3,0063 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Козятинського району Вінницької області. В 2018 році він вирішив передати вказану земельну ділянку в оренду, проте під час підготовки документів виявилорсь, що вищезазначена земельна ділянка перебуває в оренді СВК "Дружба" на підставі договору оренди землі №35 від 02 квітня 2013 року. Однак фактично він такий договір не укладав і не підписував його, як і не передавав відповідачу у оренду земельну ділянку.

Ухвалою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23.03.2018 року вказана цивільна справа була призначена до підготовчого судового засідання на 18.04.2018 року. (а.с. 15)

05.06.2018 року цивільна справа була призначена до судового розгляду на 17.11.2018 року, відповідно до ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області (а.с.15)

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з часу укладення договору оренди земельної ділянки позивачем не оспорювалась та обставина, що СВК Дружба у період 2013-2017 у повному обсязі виконувало умови договору належним чином, а ОСОБА_3 приймав це виконання без скарг і зауважень. Зокрема відповідачем повністю сплачено на користь позивача орендну плату за вказаний проміжок часу по обом договорам та виконав свій обов'язок по обчисленню та перерахуванню до бюджету податку, з доходів фізичної особи-орендодавця. Таким чином позиваяч чітко увідомлював, що його приватна земельна ділянка правомірно використовується відповідачем, тим самим підтверджуючи справжність свого підпису у договорі оренди (а.с.21-22)

Позивач в судове засідання не з"явився, проте надав письмову заяву про слухання справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі просить позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання з"явився, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, заперечував проти задоволення позовних вимог, викладені у відзові на позовну заяву заперечення підтримав, крім того додав, що дійсно підпис у договорі оренди був зроблений не позивачем, а за його проханням представником СВК "Дружба".

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав. Згідно ст. 12, 13,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту про право власності на землю серія ЯМ № 446795 від 26.11.2012 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка загальною площею 3,0063 га., яка розташована: Вінницька область Козятинський район, Миколаївська сільська рада (за межами населеного пункту) кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.10).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права номер 18511361 від 03.01.2015 року зареєстровано договір оренди № 35 від 02.04.2013 року з СВК "Дружба" (а.с.10,65)

Договір оренди земельної ділянки від 02.04.2013 року укладений між ОСОБА_3 та СВК "Дружба, згідно якого земельна ділянка загальною площею 3,0063 га передається в оренду СВК "Дружба" строком на десять років, орендна плата вноситься в розмірі в грошовому еквіваленті та становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2425,87 грн., зерна -1500 кг, цукру -50 кг. Орендна плата вноситься з 01.08 - 31.12 поточного року (а.с.7-8,66-67).

Актом приймання-передачі в оренду земельної ділянки, передбачено, що власник ОСОБА_3 та СВК "Дружба" проводять встановлення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки загальною площею 3,0063 га., яка розташована на території Миколаївської сільської ради, проте даний акт власником земельної ділянки не підписаний (а.с.69)

Згідно з ч.1ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Випадки недійсності правочинів встановлені ст. 215 ЦК України, згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цьогоКодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з положень статті 215 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

З договору оренди землі №35 від 02.04.2013 року, який укладено між ОСОБА_3 та СВК "Дружба" в особі голови кооперативу ОСОБА_4, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.01.2015 року видно, що вказаний договір підписаний представником відповідача і позивачем ОСОБА_3 (а.с.66-67).

Але у судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач не підписував даний договір, також як і акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки.

Даний факт в судовому засіданні і не заперечував представник відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, яекі визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача, що відсутність особистого підпису позивача у договорі оренди земельної ділянки не є підставою для визнання договору оренди недійсним, оскільки позивач отримував від відповідача за період 2013-2017 роки орендну плату за земельну ділянку, що є фактичним виконанням умов договору.

На підтвердження даних доводів представником відповідача до суду було надано відомості про виплату орендної плати за період 2013-2017 року, згідно якої ОСОБА_3 отримав у 2014 році 1500 кг зерна, 50 кг цукру, у 2015 році 1500 кг зерна, 50 кг цукру, у 2016 році 2000 кг зерна, 50 кг цукру, у 2017 році 2200 кг зерна, 100 кг цукру (а.с.23).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", - Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи мажуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обоє 'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вказана довідка відповідача про виплату орендної плати не є первинним бухгалтерським документом, та не може бути взята до уваги як належний доказ підтвердження факту здійснення виплати за спірним договором, оскільки не містить відповідних реквізитів, в тому числі і підписів позивача про здійснення йому виплати саме за оспорюваним договором.

Крім того, сам факт здійснення плати за користування земельною ділянкою також не свідчить про дійсність оспорюваного договору та обізнаність позивача щодо його існування.

За таких обставин суд, вважає, що відповідачем не доведено факт виплати орендної плати безпосередньо позивачу, а факт нарахування відповідачем орендної плати за землю позивачу, може свідчити лише про здійснення оплати за фактичне користування землею.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких доказів, що договір укладений саме позивачем не надано, а позивач та його представник дані обставини категорично заперечують та спростовують наведеними вище доказами.

Відповідачем суду не надано доказів, які саме повноваження мав представник, який підписував від імені ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки від 2 квітня 2013 року, хто був представником позивача та на підставі якого документу (договір, доручення, довіреність тощо).

Не підтверджено належними доказами доводи представника відповідача про те, що позивач в подальшому схвалив укладений договір оренди.

Підписання особою від імені іншої особи договору оренди без довіреності або іншого документу, на підставі якого виникає представництво згідно законодавства, не є перевищенням повноважень представника, оскільки в такому випадку ніякого представництва не виникло.

Такі дії є порушенням інтересів особи від імені якої без її згоди та відома вчинені юридичні дії, на які вона нікого не уповноважувала.

Аналогічно, з урахуванням встановлених обставин не можна стверджувати, що ОСОБА_3 схвалив підписаний договір оренди тим, що приймав орендну плату.

Крім того, за встановлених обставин, нарахування відповідачем орендної плати за землю позивачу, може свідчити лише про здійснення оплати за фактичне користування землею.

Власник земельної ділянки вправі укладати договір оренди земельної ділянки за власним волевиявленням.

Згідно з ч.1ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1ст. 16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно дост. 93 Земельного Кодексу Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зст. 203 ЦК України особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Випадки недійсності правочинів встановленіст. 215 ЦК України, згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України у справі за № 6-127 цс13 ( які є обов'язковими для застосування у подібних правовідносинах), вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст..203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою ст.. 627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються правові наслідки.

Оскільки, як встановлено, позивач ОСОБА_3 не надавав згоди на укладення між ним та відповідачем СВК "Дружба" договору оренди №35 від 2 квітня 2013 року земельної ділянки площею 3,0063 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Козятинського району Вінницької області, яка належить йому на праві власності, не підписував ніякого договору, не обговорював істотні умови договору, тобто не здійснював вільно своє волевиявлення, як учасник правочину, позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки підлягає задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн., а також 5000 грн. витрати на правову допомогу. Вказані витрати обґрунтовані, підтверджені документально, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ч.ч.1,3,4 ст.203, ч.2 ст.207, ч.1,3 ст.215 ЦК України, ст.ст. 76-79, ч.ч.1,5,6,7 ст.81, ст.258,259,263,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба " с. Миколаївка Козятинського району Віннцької області про визнання недійсним договору оренди землі задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 35 від 2 квітня 2013 року укладений між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Дружба " про оренду земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 3.0063га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Миколаївської сільської ради Козятинського району Вінницької області, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення реєстраційної служби Козятинеського міськрайонного управління юстиціїї Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18511361 від 3 січня 2015 року .

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба " с. Миколаївка Козятинського району Віннцької області на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн 80 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн, а всього 5704 грн 80 коп ( пять тисяч сімсот чотири грн 80 коп ).

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів після проголошення.

Якщо в судовому засіданні укло проголошено вступну та резолютивну частину рішення, строк на апеляційне оскарження рахувати з часу складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 27 липня 2018 року.

Сддя : підпис В.А.Воронюк

Згідно з оригіналом.

суддя

секретар

17.07.18