Рішення

від 30.07.2018 по справі 313/435/17

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.07.2018 Справа № 313/435/17

Провадження № 2/313/24/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст до ОСОБА_1 та фермерського господарства Династія-2 , про визнання договору оренди землі, укладеного між відповідачами недійсним та визнання поновленим договору оренди землі на тих же самих умовах в наступній редакції додаткової угоди,

ВCТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ентузіаст звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та фермерського господарства Династія-2 у якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 30.09.2016 р. укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством Династія-2 , земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,5346 гектарів, строком на 10 років, зареєстрований комунальним підприємством державним реєстратором Корж Н.А., індексний номер: 31745387 від 06.10.2016р.

Під час розгляду справи позивач позовні вимоги збільшив і просив суд також ухвалити рішення, яким визнати поновленим договір оренди землі від 20.01.2006 р. укладеного між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,5346 гектарів, на тих же самих умовах строком на 10 (десять) років в наступній редакції додаткової угоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Ентузіаст зазначає, що 20.01.2006 р. ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1, уклали договір оренди землі, відповідно до якого, в оренду була передана земельна ділянка належна орендодавцеві на праві власності, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,5346 гектарів (п.2), строком на 10 років (п.8).

Відповідно до п. 43 Договору передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис реєстраційний номер НОМЕР_2 від 28.04.2006 р. На думку позивача термін дії договору мав закінчитись 28.04.2016 р.

Позивач у позові зазначає, що ТОВ Ентузіаст як орендар, належним чином виконувало умови Договору оренди землі від 20.01.2006 р. впродовж всього терміну його дії, про що свідчить відсутність будь яких спорів щодо виконання його умов між сторонами.

Згідно п. 8 Договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Нормою ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції що набула чинності з 12.03.2011 р. та була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Позивач у позові зазначає, що з метою реалізації вище зазначених умов договору та Закону, ТОВ Ентузіаст 16.12.2015 р. звернулося до ОСОБА_1 з листом-повідомленням про поновлення вище зазначеного договору оренди землі, до якого був доданий проект додаткової угоди, в якій запропоновано поновити договір на той самий строк на тих самих умовах.

За результатами розгляду проекту додаткової угоди, ОСОБА_1 надала згоду на поновлення договору та 20.01.2016 р. підписала додаткову угоду, відповідно до п.1.2. якої вона набула чинності з моменту її підписання сторонами.

З 29.04.2016 р. відповідно до умов договору оренди землі від 20.01.2006 р. ТОВ Ентузіаст продовжує відкрито обробляти дану земельну ділянку до даного часу.

В той же час, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № НОМЕР_3 від 23.01.2017р., земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,5346 гектарів належна на праві приватної власності ОСОБА_1 передана в оренду на підставі Договору оренди землі від 30.09.2016 р. ФГ Династія-2 , код ЄДРПОУ 31370324, строком на 10 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Згідно відомостей Державного реєстру зазначається, що згідно Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, або в натуральній формі відповідно до п.9 договору оренди землі б/н від 30.09.2016 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач вважає, що укладенням договору оренди землі від 30.09.2016 р. ОСОБА_1 та ФГ Династія-2 порушили першочергове право ТОВ Ентузіаст на поновлення договору оренди землі від 20.01.2006 р.

ТОВ Ентузіаст обґрунтовуючи позов, посилається на ч. 1 ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 764, 777 ЦК України, а також на постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 25.02.2015 р. у справах № 6-219 цс14 та № 6-10цс 15; від 18.03.2015 р. у справах № 6-3цс15 та № 6-4 цс15; від 15.04.2015 р. у справі № 6-55 цс 15.

Представник позивача звернувся в суд із заявою провести розгляд справи без участі представника, позов задовольнити (а.с.184).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, але до суду звернулася з письмовою заявою розглянути справу без її участі, позовні вимоги не визнає в повному обсязі з мотивів зазначених в запереченні на позов відповідача фермерського господарства Династія-2 , просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 109).

Представник фермерського господарства Династія-2 адвокат ОСОБА_3 просив справу розглянути без його участі. При ухваленні рішення взяти до уваги правові висновки Верховного Суду України від 13.04.2016 р. у справі № 2027 цс15. У задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у запереченнях на позов, що додані до матеріалів справи (а.с. 89-91, 185).

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, тому можливо розглянути справу по суті у відсутності сторін по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши думку сторін та їх представників, матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає в позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ТОВ Ентузіаст посилається на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого спірним договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі , унаслідок чого було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Так, у ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Згідно до ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі вразі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,5346 га кадастровий № НОМЕР_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 06.01.2005 р. (а.с.99).

20.01.2006 р. ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі, відповідно до якого, в оренду була передана земельна ділянка належна орендодавцеві на праві власності, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,5502 гектарів (п.2), строком на 10 років (п.8). 28.04.2006 р. договір було зареєстровано у встановленому на той час порядку, реєстраційний номер НОМЕР_2 р. (а.с.6-8).

Відповідно до п. 8 договору він був укладений на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п. 5, 9 договору оренди землі від 20.01.2006 р. № б/н нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення складала 69 485,00 грн., орендна плата на рік становить 1% від грошової оцінки земельної ділянки (695,00 грн.).

За час дії Договору внесення будь-яких змін у встановленому порядку сторонами не проводилося.

18.12.2015 р. від ТОВ Ентузіаст на адресу ОСОБА_1 надійшов лист-повідомлення про поновлення договору оренди б/д, б/н, додатком до якого був проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 20.01.2006 року № б/н. Згідно до п.п. 1.1., 1.2. названого вище проекту угоди орендарем запропоновано поновити Договір оренди землі від 20.01.2006 р. № б/н на той самий строк на тих самих умовах. Угода вступає в сулу з моменту її підписання сторонами.

За результатом розгляду проекту додаткової угоди, відповідач 1 надала згоду на продовження Договору оренди землі від 20.01.2006 р. № б/н на той самий строк на тих самих умовах та підписала вказану додаткову угоду.

Частина 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі передбачає, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Стаття 17 Закону Про оренду землі встановлює, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що договір оренди землі і відповідно додаткова угода до нього набирають чинності саме з моменту реєстрації такого права, а не з моменту підписання договору або додаткової угоди.

Отже, ТОВ Ентузіаст скористалося переважним правом на поновлення договору, але після підписання 20.01.2016 р. додаткової угоди позивач тривалий час не вчинював жодних дій щодо проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки та набрання чинності вказаній додатковій угоді.

21.04.2016 р. у зв'язку із не проведенням реєстрації та зміною певних обставин ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про небажання продовжувати договір оренди землі та просила не реєструвати укладену раніше додаткову угоду. Будь-яка відповідь на її заяву позивачем надана не була, реєстрація права також проведена не була.

Крім того, позивачем після зняття урожаю на протязі всього літа будь-які роботи на земельній ділянці не проводилися.

30.09.2016 р. ОСОБА_4, уклала з ФГ Династія-2 договір оренди землі на більш вигідних умовах в частині орендної плати, який був зареєстрований у встановленому порядку, реєстраційний номер 16769446 (а.с.95-97).

Відповідно до п.п. 5, 8, 9 договору він був укладений на 10 років. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 223 023,00 грн., орендна плата на рік 3% від грошової оцінки земельної ділянки - 6 691,10 грн. в грошовій формі, або зерно 4 000, 00 кг., 25 л. соняшникової олії, 50 кг. борошна (а.с.95).

Очевидно, що орендна плата за землю, яка запропонована фермерським господарством Династія-2 є набагато кращою ніж та, що була запропонована ОСОБА_1 позивачем.

Тому поведінка ОСОБА_1 щодо відмови у наданні згоди позивачеві на поновлення договору оренди землі від 20.01.2006 р. і укладення договору оренди земельної ділянки 30.09.2016 р. з фермерським господарством Династія-2 , яке запропонувало набагато кращі умови орендної плати ніж позивач, узгоджуються з основними засадами цивільного законодавства, а саме: принципом свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно до ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі вразі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

У постанові від 13.04.2016 р. по справі № 6-2027цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Пославшись на зміст частини 6 статті 33 цього Закону, Верховний Суд України також дійшов висновку, що для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

З моменту укладення спірного Договору оренди землі земельна ділянка, що належить на праві приватної власності відповідачу перебуває в користуванні саме ФГ Династія-2 , що підтверджується довідкою від 20.04.2017 р. № 159, довідкою від 09.06.2017 № б/н.

Відповідачка ОСОБА_1 підписала додаткову угоду від 20.01.2016 р. та погодилася поновити договір оренди землі від 20.01.2006 р. і надала ТОВ Ентузіаст перевагу щодо інших орендарів, але позивач на власний розсуд не провівши реєстрацію права фактично відмовився від власного переважного права на поновлення дії договору. Із наведених позивачем доводів не вбачається, що у нього були об'єктивні перешкоди для звернення до реєстраційного органу з приводу реєстрації права, як і не вбачається, що за наслідками звернення позивач не міг провести реєстрацію із незалежних від його волі причин. Відтак підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. ч 1-6 ст. 33 Закону України Про оренду землі відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 30.09.2016 р. відповідачі не порушили права ТОВ Ентузіаст , як орендаря за договором від 20.01.2006 р., строк якого закінчився 28.04.2016 р., а тому підстави для визнання спірного договору оренди недійсним відсутні.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання із судовоми витратами у справі вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст до ОСОБА_1, фермерського господарства Династія-2 про визнання недійсним договору оренди землі від 30.09.2016 р. укладений ОСОБА_1 і фермерським господарством Династія-2 , земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,5346 гектарів, строком на 10 років, зареєстрованого реєстратором державним реєстратором Корж Н.А., індексний номер: 31745387 від 06.10.2016р. та визнання поновленим договору оренди землі від 20.01.2006 р. укладеного між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,5346 гектарів, на тих же самих умовах строком на 10 (десять) років в наступній редакції додаткової угоди - відмовити.

Судові витрати у сумі 3 200, 00 грн., пов'язані зі сплатою судового збору, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.07.2018 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О.Нагорний