Рішення

від 19.06.2018 по справі 183/2275/15

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2275/15

№ 2/183/313/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 червня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Дем'яненка Р.К.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Птахівниче до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліантус про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди землі, визнання договору оренди поновленим, -

в с т а н о в и в:

14 квітня 2015 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Птахівниче (надалі - СТОВ Птахівниче )звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліантус (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Дзержинського , в якому з урахуванням уточненого позову, просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки між ТОВ Дзержинського та ОСОБА_1, скасувати його державну реєстрацію та визнати договір оренди землі з попереднім орендатором СТОВ Птахівниче поновленим.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що 12 січня 2005 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Птахівниче та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 загальною площею 5,29 га, яка розташована на території Перещепинскої міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було зареєстровано в Новомосковському районному відділі ДРФ ЦДЗК за № 04:05:126:00147 від 20 січня 2005 року.

Згідно з п. 3.1 договору оренди, сторонами визначений строк його дії - 5 років.

16 січня 2009 року сторонами вищезазначеного договору оренди була укладена додаткова угода про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 12 січня 2005 року, відповідно до якої внесені зміни до п. 3.1 Договору, зазначено, що договір укладено сторонами строком на 10 років, тобто, до 20 січня 2015 року.

16 січня 2014 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Птахівниче направило ОСОБА_1 додаткову угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки та телеграму з запрошенням прибути до підприємства.

Між тим, позивачу стало відомо, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Дзержинського був укладений договір оренди спірної земельної ділянки.

Зазначений договір укладений всупереч вимог ст.ст. 110,111 Земельного кодексу України, крім того, на підставі ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України такий договір повинен бути визнаний недійсним, в зв'язку з тим, що укладений внаслідок обману відносно СТОВ Птахівниче .

До теперішнього часу СТОВ Птахівниче користується земельною ділянкою у відповідності до умов договору оренди від 12.01.2005 року. Таким чином, позивач вважає, що він має переважне право щодо укладення договору оренди на новий строк, а укладення орендодавцем іншого договору оренди з ТОВ Дзержинського у період дії договору оренди від 12 січня 2005 року порушує його законні права та інтереси, тому і звернулися до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

За результатами перегляду справи в касаційній інстанції, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 05 квітня 2017 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року, скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справа надійшла в провадження судді Сороки О.В. Ухвалою суду від 06 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

У відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, справи в судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Кодексом.

За результатами підготовчого провадження відповідною ухвалою суду справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі відзиву на позов не подали, в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, причини неявки суду не повідомили, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 січня 2005 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Птахівниче та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 загальною площею 5,29 га, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Том І, а.с.5-7), договір оренди зареєстровано в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 20.01.2005 року вчинено запис за № 04:05:126:00147, у відповідності до п. 3.1 договору оренди, сторонами визначений строк його дії - 5 років.

16 січня 2009 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Птахівниче та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода про зміну умов договору оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 12 січня 2005 року, відповідно до якої внесені зміни до п. 3.1 Договору, зазначено, що договір укладено сторонами строком на 10 років з моменту реєстрації договору (Том І, а.с.10).

Таким чином, строк дії договору оренди, укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Птахівниче та ОСОБА_1 закінчився 20 січня 2015 року.

16 січня 2014 року СТОВ Птахівниче направило ОСОБА_1 лист, в якому повідомило про своє переважне право на поновлення договору оренди землі та запропонувало поновити зазначений договір на новий строк (Том І, а.с. 12,13).

Оскільки заперечень від ОСОБА_1 чи будь-яких інших повідомлень не надійшло, 23 березня 2015 року СТОВ Птахівниче направило їй телеграму з запрошенням до підприємства для вирішення питання укладення договору оренди (Том І, а.с.15,16).

Разом з тим, 21 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Дзержинського був укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки, загальною площею 5,29 га, яка розташована на території Перещепинскої міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Том І, а.с.56-60).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права від 27 вересня 2014 року право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю Дзержинського (Том І, а.с.61).

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми права, а саме.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 7.4 договору оренди від 12 січня 2005 року передбачене переважне право орендаря на поновлення договору на новий термін.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України, якою законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права, а також зі ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Статтею 764 ЦК України передбачено такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Однією з підстав для поновлення договору оренди землі, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є настання обставин при яких орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за умови відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Статтею 31 ЗУ Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини).

Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України, на які позивач посилається у своєму позові, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Як зазначалося вище та підтверджуються матеріалами справи, СТОВ Птахівниче , на виконання вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі , з метою реалізації свого переважного права на укладення договору оренди, направляло ОСОБА_1 лист та телеграму з пропозицією поновлення договору оренди.

Також в матеріалах справи знаходиться лист-повідомлення про намір орендаря скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк від 16 січня 2014 року та повідомлення про вручення.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору зверталася до позивача з листом-повідомленням про заперечення щодо його поновлення, до того ж ні заперечень, ні спростувань отримання листа щодо поновлення договору оренди від 16 січня 2014 року до матеріалів справи не надала.

Натомість в матеріалах справи містяться копії відомостей розподілу витрат СТОВ Птахівниче , які свідчать про те, що ОСОБА_1 виплачено орендну плату за 2017 рік (Том ІІ, а.с.10,11,12).

Відповідно до норм ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Аналіз поданих доказів свідчить на користь позивача щодо його переважного права на укладення договору оренди, оскільки на час укладення орендодавцем ОСОБА_1 нового договору оренди з ТОВ Дзержинського був чинним договір оренди, який укладений зі СТОВ Птахівниче та зареєстрований належним чином, а також позивачем було вжито необхідних заходів щодо його поновлення.

За встановлених судом обставин, аналізуючи всі досліджені судом докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Птахівниче належним чином виконувало умови договору оренди землі НОМЕР_4 від 12.01.2005 року, укладеного із ОСОБА_1, дотрималось процедури повідомлення про намір поновити договір на новий строк, після закінчення строку дії такого договору продовжувало виконувати свої обов'язки орендаря за укладеним договором, використовуючи земельну ділянку за призначенням, та вносячи за це орендну плату відповідачеві.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 89, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Птахівниче до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліантус про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди землі, визнання договору оренди поновленим, - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,29 га, кадастровий номер НОМЕР_3, укладений 21 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Дзержинського (код ЄДРПОУ 36267037), зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16098035 від 27.09.2014 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 7146316.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 5,29 га, кадастровий номер НОМЕР_3, укладеного 21 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Дзержинського , зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16098035 від 27.09.2014 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 7146316.

Визнати поновленим на 10 років до 20 січня 2025 року договір оренди земельної ділянки НОМЕР_4 площею 5,29 га кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений 12 січня 2005 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Птахівниче (код ЄДРПОУ 03048131), зареєстрований Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 20.01.2005 року вчинено запис за № 04:05:126:00147 на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.