Рішення

від 27.07.2018 по справі 520/8919/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/8919/18

Провадження № 2/520/5387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Рижко К.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу Приморський 1 , третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту припинення членства,

ВСТАНОВИВ :

16 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким встановити факт припинення членства ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресом АДРЕСА_1, у Обслуговуючому кооперативі Приморський 1 , код ЄДРПОУ 36673205, юридична адреса 65016, м. Одеса, провулок Ванний, будинок 9, шляхом добровільного виходу на підставі заяви. Зобов'язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26302537, юридична адреса 65004, Одеська обл., місто Одеса. ДУМСЬКА ПЛОЩА, будинок 1, внести зміни до складу учасників обслуговуючого кооперативу "Приморський 1", код ЄДРПОУ 36673205, юридична адреса 65016, м. Одеса, провулок Ванний, будинок 9, та виключити із складу учасників ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресом АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 19 грудня 2015 року ним була написана та направлена до загальних зборів учасників кооперативу заява про добровільний вихід із обслуговуючого кооперативу "Приморський 1", яка була прийнята директором кооперативу Терзієвим Володимиром Георгійовичем 25 грудня 2015 року, однак станом на липень 2018 року він продовжує перебувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як учасник кооперативу.

Стверджує, що на зв'язок голова кооперативу та його члени не виходять протягом вже тривалого проміжку часу, що дозволяє зробити висновок про відсутність будь якої діяльності зі сторони кооперативу та, як наслідок, неможливість зібрати кворум для розгляду його заяви на загальних зборах учасників.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з зданою заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2018 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

В ході розгляду справи, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням в якому, з урахуванням відзиву на позовну заяву, просив виключити Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради з числа відповідачів та залучити їх в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 27 липня 2018 року клопотання представника позивача було задоволено, виключено Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради з кола відповідачів та залучено його у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, а саме вимогу про зобов'язання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради внести зміни до складу учасників обслуговуючого кооперативу "Приморський 1" не підтримав, разом з тим просив в рішенні суду зазначити, що воно є підставою для внесення вказаних змін.

Представник відповідача Обслуговуючого кооперативу Приморський 1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, голова кооперативу Терзієв В.Г. звернувся до суду з заявою про розгляд справи в їх відсутності, проти задоволення позову не заперечував, факти, викладені у позові, підтвердив.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради - Рижко Катерина Володимирівна у судовому засіданні проти задоволення позову в частині встановлення факту не заперечувала одночасно зазначила, що вказаний факт буде підставою для внесення змін у державний реєстр.

Заслухавши представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 10.09.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано обслуговуючий кооператив "Приморський 1", що підтверджується свідоцтвом про Державну реєстрацію юридичної особи та витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Обслуговуючий кооператив "Приморський 1" рішенням Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси від 18 вересня 2009 року №133/1501-16 був віднесений до Реєстру неприбуткових організацій. ОСОБА_3 був членом цього кооперативу, що підтверджується протоколом № 1 установчих зборів обслуговуючого кооперативу "Приморський 1" від 08 вересня 2009 року.

19 грудня 2015 року ОСОБА_3 була написана та спрямована до загальних зборів учасників кооперативу заява про добровільний вихід із обслуговуючого кооперативу "Приморський 1", яка була прийнята директором кооперативу Терзієвим Володимиром Георгійовичем 25 грудня 2015 року, про що на заяві є відмітка щодо отримання.

Однак, станом на липень 2018 року ОСОБА_3 продовжує перебувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як учасник кооперативу у зв`язку з бездіяльністю останнього.

У відповідності зі статтею 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно ст. 3 Закону України Про кооперацію метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Статтею 4 Закону України Про кооперацію визначено, що кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Згідно статей 6, 7 Закону України Про кооперацію кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки. Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах: для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює); для юридичної особи - прізвище, ім'я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.

Статтею 8 Закону України Про кооперацію визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів.

Статтею 1 Закону України Про кооперацію визначено, що членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.

Згідно ст. 13 Закону України Про кооперацію членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Також згідно ст. 15 ЗУ "Про кооперацію" заяви про вихід із кооперативів розглядає виший орган управління кооперативу який затверджує прийняття нових членів та припинення повноважень членів кооперативу.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про кооперацію" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"; рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 вказаного Закону для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються, зокрема, такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; установчий документ юридичної особи в новій редакції - - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, беручи до уваги, що відповідач всупереч вимогам статут не приймає рішень щодо заяв позивача про припинення членства в кооперативі, що в свою чергу порушує права та інтереси позивача , суд дійшов висновку про задоволення позову..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 16 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 12, 13 Закону України Про кооперацію , ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265,268, 273, 280-284, 354 ЦПК Укрїни, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу Приморський 1 , третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту припинення членства - задовольнити.

Встановити факт припинення членства ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресом АДРЕСА_1, у Обслуговуючому кооперативі Приморський 1 , код ЄДРПОУ 36673205, юридична адреса 65016, м. Одеса, провулок Ванний, будинок 9, шляхом добровільного виходу на підставі заяви.

Зазначити, що дане рішення у разі набрання законної сили, є підставою для внесення Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради змін до складу учасників обслуговуючого кооперативу "Приморський 1", код ЄДРПОУ 36673205, юридична адреса 65016, м. Одеса, провулок Ванний, будинок 9, та виключення із складу учасників ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресом АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 30 липня 2018 року