Постанова

від 26.07.2018 по справі 357/15213/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15213/17 Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я. Провадження № 22-ц/780/2609/18 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С. Категорія 22 26.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., членів колегії - Журби С.О., Кашперської Т.Ц., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Старт на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року у справі за первісним позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна до ОСОБА_2, Селянського фермерського господарства Старт , третя особа - відділ державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна , треті особи - Селянське фермерське господарство Старт , відділ державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

13 грудня 2017 року Приватне підприємство з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна звернулося до суду із названим позовом, де просило,

визнати недійсним договір оренди землі від 23 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством Старт , предметом якого є земельна ділянка, площею 3,1977 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області,

скасувати державну реєстрацію цього договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 35149490.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23 березня 2009 року між Приватним підприємством з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,1977 га, яка знаходиться в межах Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області та належить відповідачу на підставі державного акту серії НОМЕР_2 який укладено на десять років.

Зареєстровано правочин 18 лютого 2010 року, а отже, даний договір діє до 18 лютого 2020 року.

21 липня 2017 року позивачу стало відомо про те, що 26 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством Старт укладено договір оренди, предметом якого є вказана вище земельна ділянка.

ОСОБА_2 при укладенні нового договору оренди тієї ж самої земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача за раніше укладеним договором оренди, порушила право позивача на користування спірною земельною ділянкою, що є підставою для визнання такого договору недійсним та скасування його державної реєстрації.

Разом з цим, 24 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, де просила достроково розірвати договір оренди землі від 23 березня 2009 року, який укладений між нею та Приватним підприємством з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна , предметом якого є земельна ділянка площею 3,1977 га, яка знаходиться в межах Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області з кадастровим номером НОМЕР_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що укладаючи договір оренди своєї земельної ділянки з позивачем за первісним позовом Приватним підприємством з іноземними інвестиціями Технофарм -Україна вважала, що договір укладено строком на 5 років, а не на 10 років.

Їй не було надано орендарем примірника цього договору, а також, її не було повідомлено про реєстрацію даного договору в 2010 році.

ОСОБА_2 не отримувала орендну плату, починаючи з 2015 року, що є порушенням орендарем умов договору.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року позовні вимоги Приватного підприємства з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 23 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством Старт , предметом якого є земельна ділянка площею 3,1977 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 та скасовано його державну реєстрацію.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що обраний позивачем за первісним позовом спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2, то слід зазначити, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати.

Така правова позиція щодо розірвання договору оренди у разі систематичної несплати орендної плати викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12.

Зокрема, Верховний Суд України зробив висновок про можливість розірвання договору оренди землі лише в разі систематичної несплати орендної плати, а разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

При цьому, як було встановлено судом, ОСОБА_2 вчасно отримувала орендну плату, яку їй виплачувало Приватне підприємство з іноземними інвестиціями Технлфарм-Україна згідно договору.

Стороною позивача за первісним позовом було надано докази про нарахування та належну виплату ОСОБА_2 орендної плати по 2015 рік включно.

Також, надано докази про нарахування орендної палити ОСОБА_2 за 2016, 2017 роки, та докази належного сповіщення орендодавця про такі нарахування.

А тому, тільки та обставина, що ОСОБА_2 не захотіла отримувати нараховану своєчасно орендну плату згідно умов договору за 2016, 2017 років не є підставою для розірвання договору оренди землі.

Крім цього, додатковим рішенням цього ж суду від 19 березня 2018 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та Селянського фермерського господарства Старт на користь Приватного підприємства з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна витрати на правничу допомогу в розмірі 5 600 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Селянське фермерське господарство Старт подало апеляційну скаргу посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при їх ухваленні.

При цьому, просить скасувати лише рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 3,1977 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 ( а.с. 8 ).

23 березня 2009 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 3,1977 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, на 10 років, який було зареєстровано в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі 18 лютого 2010 року за №041093600282 ( а.с. 7 ).

Відповідно до п.п. 7, 8, 9 цього договору, орендна плата вноситься у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1 456 грн. і виплачується орендодавцю сільськогосподарською продукцією або в грошовій формі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата сплачується один раз на рік не пізніше 1 грудня.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення ( там же ).

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за правочином, Приватне підприємство з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна надало відомості на виплату грошей б/н за вересень 2015 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримала 6 000 грн. ( а.с. 47 ).

Окрім цього, листами за №№106, 139 від 01 листопада 2016 року, 29 листопада 2017 року, повідомлено ОСОБА_2, зокрема, про те, що вона може отримати орендну плату за 2016 та 2017 роки в бухгалтерії підприємства чи повідомити реквізити розрахункового рахунку для перерахування коштів безготівково. Сума до виплати складає 22 000 грн. ( а.с. 48, 48 зв., 49, 50, 50 зв. )

Будь-яких доказів щодо невірного нарахування орендної плати матеріали справи не містять і таких не надано апелянтом.

Також, не надано доказів щодо вимог про стягнення пені за правочином в разі несвоєчасного невнесення орендної плати.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, місцевий суд вірно прийшов до висновку, що договір оренди землі між ОСОБА_2 та Приватним підприємством з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна укладено та зареєстровано у встановленому законом порядку та у відповідності до ст.ст. 13, 21, 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі ст.ст. 124, 125 ЗК України та на даний час цей договір діє і має виконуватися.

При цьому, у розумінні положень ст. 204 ЦК України він є правомірним.

Разом з тим, 23 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством Старт , в порушення вимог чинного законодавства, прав та інтересів позивача, було укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передається спірна земельна ділянка, загальною площею 3,1977 га, договір укладено на 10 років ( а.с. 26-27 ).

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованих 21 липня 2017 року № 92533144 державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,1977 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Озернянська сільрада, кадастровий номер: НОМЕР_1, на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 лютого 2016 року, орендар Селянське фермерське господарство Старт , орендодавець ОСОБА_2, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28626694, номер запису про інше речове право: 13595938 ( а.с. 9 ).

Таким чином, як вірно зазначив місцевий суд, ОСОБА_2 передала в оренду іншого орендаря ту саму земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Приватного підприємства з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився.

Окрім цього, 21 липня 2017 року між Приватним підприємством з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна та адвокатським об'єднанням Компаньйон та партнери укладено договір 62/ц про надання правової допомоги ( а.с. 10, 11 ).

Також, до матеріалів справи долучено акт №62/Ц/3, розрахунок витрат, платіжне доручення №369 від 14 березня 2018 року, з чого вбачається, що об'єднання надало, а Приватне підприємство з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна отримало та прийняло правову допомогу, вартість якої складає 5 600 грн. ( а.с. 69, 70, 71 ).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 13, 15, 17, 21, 24, 25, 27, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 124-126, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 204, 391, 638, 798 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване оспорюване судове рішення.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 89 ЦПК України.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 12, 134, 141, 263 ЦПК України, ст.ст. 13-19 Закону України Про оренду землі , ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , з точки зору суду другої інстанції, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді скарги.

Інші обставини, зазначені апелянтом, зокрема, про те, що договір оренди землі від 23 лютого 2016 року не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, відсутні доказів не перевірення державним реєстратором зареєстрованих інших прав на спірну земельну ділянку, збільшення строку договору оренди без погодження з орендодавцем, відсутність акту прийому-передачі земельної ділянки, про неправильність предмету оренди в договорі оренди, неотримання ОСОБА_2 орендної плати за 2016, 2017 роки, суду не надано попереднього розрахунку суми судових витрат, на думку апеляційного суду та у силу викладеного, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції та спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2018 року у справі за первісним позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна до ОСОБА_2, Селянського фермерського господарства Старт , третя особа - відділ державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства з іноземними інвестиціями Технофарм-Україна , треті особи - Селянське фермерське господарство Старт , відділ державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про розірвання договору оренди землі - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

Т.Ц. Кашперська