Рішення

від 30.07.2018 по справі 636/789/18

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/789/18

Провадження № 2/636/826/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шикової К.Р.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Куриленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до СК Вітязь в особі голови Золотарьова Михайла Ілліча про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд розірвати договори оренди земельних ділянок НОМЕР_3, площею 3,6781 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та НОМЕР_4, площею 3,68 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, укладених 03.01.2008.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилається на те, що їй на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 3,6781 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 3,68 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що у 2008 році передані в оренду СК Вітязь строком на 15 років з щорічною виплатою орендної плати у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, за договорами оренди землі НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 03.01.2008. На даний час, її як власника не влаштовує обумовлений розмір орендної плати. Позивач вважає, що орендна плата має становити не менше 11% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації за попередні роки. У зв'язку з цим, на початку листопада 2017 року, позивач звернулася до відповідача з письмовою вимогою про збільшення розміру орендної плати з 3% на 11%, шляхом оформлення додаткових угод про внесення змін до п. 9 договорів оренди земельних ділянок НОМЕР_3 та НОМЕР_4, укладених 03.01.2008. До Вимоги було додано 3 примірники Додаткових угод. Однак, згідно з відповіддю, наданою СК Вітязь від 29.11.2017, у збільшенні орендної плати до 11 % від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації за попередні роки, позивачу відмовлено. З огляду на те, що сторони не дійшли згоди стосовно змін істотних умов договорів оренди земельних ділянок в частині збільшення розміру орендної плати, позивач просить розірвати достроково договори оренди земельних ділянок, укладені між нею та СК Вітязь , з підстав невиконання умов договорів, а саме: орендна плата за користування належними позивачу земельними ділянками повинна сплачуватися відповідачем щорічно протягом дії договору, не пізніше як у термін до 31 грудня, до цього часу частина орендної плати за 2017 рік відповідачем не виплачена; позивач не має можливості отримати документально підтверджену інформацію щодо розміру, методу нарахування та виплати їй орендної плати з урахуванням щорічної індексації; передавши фактично в оренду земельні ділянки у 2008 році, відповідач зареєстрував їх лише у 2017 році, про що не повідомив власника; в договорах оренди землі не міститься конкретної дати закінчення терміну дії договору; акти приймання-передачі вищезазначених земельних ділянок датовані 06.05.2009, хоча, самого факту передачі земельних ділянок на місцевості не відбулося, позивач не має відомостей про їх місцезнаходження та стан; відповідач не конкретизував умови використання земельних ділянок, у зв'язку з чим, у позивача є сумніви щодо розумного і належного цільового їх використання, оскільки, в договорах не зазначено, які саме насадження чи посіви будуть здійснюватися на земельних ділянках, їх тривалість, не зазначені заходи, спрямовані на покращення стану землі, що дає можливість ефективного її використання, тому, після закінчення терміну дії договорів оренди, задля відновлення родючості землі, позивачу необхідно буде вкладати немалі кошти, які вона не зможе накопичити з таким розміром орендної плати, яку на даний час виплачує орендар; відповідач не надав позивачу проект землеустрою щодо забезпечення еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, як того вимагає чинне законодавство, такий проект і досі не розроблений та відсутній у орендаря.

Не визнаючи заявлені позовні вимоги, головою СК Вітязь ОСОБА_6 подано до суду відзив, в якому викладені заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що договори оренди з позивачем абсолютно законні, є діючими, і тому мають виконуватись сторонами з огляду на те, що між СК Вітязь , позивачем та її спадкодавцем 03.01.2008 укладені договори оренди земельних ділянок строком на 15 років. Договори були піддані державній реєстрації, і з дати держреєстрації набули чинності. Додатками до договорів є: схема розташування земельної ділянки, кадастровий план ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди. В договорах оренди були визначені всі істотні умови договорів. В додатках до договорів (акт визначення меж земельної ділянки в натурі) було підтверджено сторонами, що земельні ділянки визначені в натурі на підставі проекту організації території земельних часток (паїв), виділених із земель колективної власності реформованого СГК Вітязь на території Коробочкинської сільради. Як і самі спірні договори, так і всі додатки до них, у тому числі, акт приймання-передачі земельної ділянки, мають власний підпис позивача, що свідчить про її добровільне волевиявлення при укладенні договорів оренди на виконання досягнутих істотних умов договорів. Відповідач звертає увагу на те, що зміна істотних умов договорів, до яких відноситься розмір орендної плати, може відбутися виключно при взаємній згоді сторін, крім того, такого рівня орендної плати на землю (11% НГО) на цей час не склалось, ані в Чугуївському районі, ані в Харківській області. Щодо стверджень позивача про порушення СК Вітязь умов договорів, відповідач зазначає: орендар не порушував умови сплати орендної плати, орендна плата фактично сплачується навіть у більшому розмірі, ніж передбачено договорами, а саме - 7% від нормативної грошової оцінки (індексація орендної плати проводиться щорічно, на підставі даних органу земельних ресурсів про нормативну грошову оцінку станом на 1 січня кожен рік), тобто, у даному випадку 10 743,24 грн., замість 6 445,94 грн. В суборенду спірні ділянки не передавалися. Крім того, законодавство не встановлює імперативного обов'язку зазначати в договорі оренди землі сільськогосподарського призначення, які саме культури має вирощувати орендар. Встановлено лише обов'язок використовувати орендовану ділянку за цільовим призначенням, а вид культур, які вирощуються, має бути сільськогосподарським, який змінюється кожен рік у відповідності до внутрішнього плану сівозмін орендаря. Сам проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін, про який згадує позивач, не є обов'язковим додатком до договору оренди і такий проект не відноситься до істотних умов договору, і відповідач не повинен надавати копії цієї документації орендодавцю. Більш того, така документація (проект) є внутрішньогосподарським документом, що містить комерційну таємницю, та призначений для якнайефективнішого використання сільськогосподарських земель, що є в користуванні підприємства, і його розголошення може привести підприємство до комерційних збитків. Численними перевірками підприємства не встановлено за весь час його існування фактів порушення правил сівозмін чи використання будь-яких земель не за цільовим призначенням. На підставі викладеного, відповідач стверджує, що жодних порушень при виконанні договорів оренди з боку підприємства не виявлено, і тому, позивачу потрібно очікувати закінчення дії договорів.

Представники позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини і факти, викладені у позові.

Представник відповідача - ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи це відсутністю правових підстав, про що зазначено у відзиві.

Вислухавши думку сторін, оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,6781 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 3,68 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, виданим 24.04.2002 Коробочкинською сільською радою Харківської області на підставі розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 04.04.2002 № 78, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 11469, та Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Чугуївської держнотконтори Харківської області 09.04.2013 (а.с. 24, 27). Право власності за землю зареєстроване у ДРРП 09.04.2013 за № 598590 (а.с. 25-26).

Відповідно до Договорів оренди земельної ділянки НОМЕР_3 та НОМЕР_4, укладених 03.01.2008 між ОСОБА_7, ОСОБА_4 та СК Вітязь в особі голови ОСОБА_8, позивач та її спадкодавець - ОСОБА_7, передали відповідачеві в оренду строком на 15 років з щорічною виплатою орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельні ділянки площею 3,6781 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 3,68 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, що визначено в п.п. 8, 9 спірних договорів (а.с. 12-13, 18-19).

Підписання даних договорів є прямою і безумовною згодою щодо прийняття умов, визначених у договорах.

При укладанні договорів складено акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та акти приймання-передачі земельних ділянок до договору оренди від 06.05.2009, які також містять підписи сторін (а.с. 14-15, 20-21).

Таким чином, сторонами укладено правочин, за яким позивач передав у платне користування відповідачеві належну йому на праві приватної власності земельну ділянку на умовах, визначених сторонами спірним договором, так само, як і спадкодавець позивача.

В 2017 році позивач звернулася до відповідача з письмовою вимогою щодо внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, в частині збільшення розміру орендної плати з 3% на 11% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації за попередні роки, шляхом оформлення додаткової угоди про внесення змін до п. 9 спірних договорів оренди земельних ділянок (а.с. 29).

Згідно з листом-відповіддю СК Вітязь на вказану вимогу за № 41 від 29.11.2017, позивачеві було відмовлено у збільшенні розміру орендної плати за спірними договорами у зв'язку з економічно необґрунтованим та неприйнятним для підприємства розміром орендної плати (а.с. 30).

У зв'язку з вказаною відмовою, позивачем запропоновано відповідачу дострокове розірвання за взаємною згодою укладених договорів оренди земельних ділянок (а.с. 31-32). Дана пропозиція відповідачем прийнята не була.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Правовідносини з оренди земельних ділянок регулює Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема: ч. 3 та ч. 4 статті встановлюють, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Обов'язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Аналізуючи зазначені положення законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Судом досліджено письмові докази, які підтверджують оплату орендної плати за спірними договорами у повному обсязі, що вказано у наданому відповідачем видатковому касовому ордері від 08.08.2017 (а.с. 44).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що орендна плата за спірними договорами сплачена відповідачем позивачу в повному обсязі, відповідно до умов спірних договорів.

Крім цього, суд також зазначає, що доводи позивача щодо невиконання орендарем вимог закону в частині невиготовлення та нерозроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки жодних доказів, які б свідчили про порушення прав позивача у зв'язку із цим, суду не надано. Також, позивачем не надано доказів про зниження та втрату родючості, погіршення корисних властивостей земельної ділянки, належній їй.

Відповідно до п. г ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Згідно з актом № 721/01-04/07-09 Державної екологічної інспекції у Харківській області, під час перевірки СК Вітязь на дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, будь-яких порушень екологічних вимог не виявлено (а.с. 45-50).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 81 ЦПК України, позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог щодо порушення відповідачем вимог договору, раціонального та цільового використання земельної ділянки, не доведено наявність обмежень орендованої земельної ділянки чи порушення відповідачем порядку сівозмін, крім того, посилання позивачки на те, що відповідач повинен був розробити проект землеустрою, що забезпечує еклого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо вказаної земельної ділянки, не ґрунтуються на вимогах законодавства, а тому, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволені позову ОСОБА_4 до СК Вітязь в особі голови Золотарьова Михайла Ілліча про розірвання договору оренди земельної ділянки НОМЕР_3, площею 3,6781 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Корорбочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, укладеного 03.01.2008р., та договору оренди земельної ділянки НОМЕР_4, площею 3,68 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, укладеного 03.01.2008р. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -

Повний текст рішення виготовлений 27.07.2018р.