Ухвала

від 25.07.2018 по справі 522/11896/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11896/18

Провадження № 1-кс/ 522/13424/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , про надання дозволу на проведення обшуку, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні № 32017160000000100 від 17.10.2017 року, за ч.3 ст.212 КК України, про проведення обшуку.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1)було вчинено кримінальне правопорушення;

2)відшукані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3)відомості які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4)відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи та мають значення для досудового розслідування;

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст.2 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.

Для досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, орган досудового розслідування в даному кримінальному проваджені вправі з метою досягнення його дієвості застосувати інші заходи забезпечення кримінального провадження (тимчасовий доступ до речей і документів, виклик слідчим, привід, залучення експерта).

При цьому, для оцінки потреб досудового розслідування, згідно ч.4 ст. 132 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Однак, вказаних вимог слідчим при зверненні з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку до слідчого судді при розгляді вказаного клопотання, дотримано не було.

Також слідчим суддею було встановлено, що слідчим в клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання слідчий, як суб`єкт, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб`єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання, так як матеріалами подання прокурора не підтверджуються обставини вказані в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч.4 ст.234 КПК України, клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора, проте всупереч вимог закону, ані прокурор, ані слідчий в судове засідання для розгляду клопотання про обшук не з`явились.

Відповідно ст.234 КПК України, клопотання про обшук має обов`язково містити ряд відомості, які зазначені у вказаній статті цього Кодексу.

Окрім того, у вступній частині клопотання слідчого містить посилання на проведення обшуку, одна в резолютивній частині клопотання вказані вимоги тимчасового доступу до речей та документів.

Таким чином, у зв`язку з тим, що клопотання слідчого не відповідає вимога статті 243 КПК України, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 про надання дозволу на проведення обшуку відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

25.07.2018