Постанова

від 26.07.2018 по справі 916/2313/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2313/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

при секретарі судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстрой сервіс"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 (головуючий суддя - Аленін О.Ю., суддя: Богатир К.В., Лашин В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстрой сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива метал монтаж"

про розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстрой сервіс" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом, просило розірвати договір підряду №18\05 від 18.05.2017 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернатива метал монтаж" (далі - відповідач), стягнути з відповідача сплачені на виконання робіт за договором грошові кошти у розмірі 221 820,06 грн.

Позов обґрунтовано тим, що не зважаючи на перерахування позивачем на користь відповідача спірних грошових коштів, останнім не було виконано підрядні роботи.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено. Суд визнав, що відповідачем не було виконано прийняті на себе зобов'язання, що значною мірою позбавила позивача того, на що останній розраховував при укладенні договору, а відтак є підстави для розірвання договору та стягнення грошей, перерахованих у якості попередньої оплати.

Оскаржуваною постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 вказане рішення скасовано і у позові відмовлено. Такі висновки апеляційної інстанції мотивовані тим, що саме позивачем не дотримано умов пунктів 3.2., 4.4., 4.5. договору, а тому підстави для розірвання договору та стягнення спірних коштів відсутні.

У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Ці вимоги мотивовано порушенням положень Господарського процесуального кодексу України, необґрунтованістю висновків суду в розрізі дійсних обставин, що склались між сторонами. На думку позивача апеляційний суд дійшов помилкового та безпідставного висновку про ненастання початку виконання відповідачем робіт, з порушенням положень Цивільного кодексу України, а сторони погодили строк початку виконання і закінчення робіт з вказівкою на подію - оплати позивачем відповідачеві визначеної в договорі суми (п.2.4.).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувану постанову, як законну та таку, що відповідає обставинам справи, залишити без змін.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи оскаржувану постанову, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Як встановлено у справі, 18.05.2017 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір підряду №18/05 у відповідності до пункту 1.1. якого, (тут і далі у редакції додаткової угоди №1 до договору, наділі - договір), підрядник зобов'язується за завданням та за кошти замовника, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з виготовлення, встановлення та ґрунтування металевого каркасу (роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах, визначених даним договором.

Згідно з пунктами 1.2. - 1.4. договору роботи виконуються з матеріалів підрядника. Місце виконання робіт: проспект Маршала Жукова, 2. Строк виконання робіт - 32 календарних дня з моменту виконання замовником умов пункту 2.4. цього договору.

Пунктами 2.1. - 2.5. договору погоджено, що загальна вартість робіт становить 221 820,06 гри. з ПДВ (п.2.1.). Загальна вартість робіт розраховується згідно протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1 до додаткової угоди), і включає в себе: вартість матеріальних ресурсів, вартість робіт з виготовлення, вартість встановлення на об'єкті замовника і ґрунтування (п.2.2.). Ціна договору уточнюється згідно фактично виконаних робіт у відповідності до актів виконаних робіт за весь термін його дії (п.2.3.). Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування замовником грошових на поточний банківський рахунок підрядника в наступному порядку: попередня оплата за роботи становить 50 % від вартості усього обсягу робіт, що становить 110910,03 грн. з ПДВ і сплачується не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання даного договору, 50% від вартості усього обсягу робіт, що становить 110 910,03 грн. з ПДВ і сплачується до 02.06.2017 (п.2.4.). Остаточний розрахунок здійснюється після підписання Акта виконаних робіт у строк не пізніше 5 банківських днів (п.2.5.).

Відповідно до пункту 3.2. цього ж правочину виготовлення металевого настилу ведеться згідно з вимогами замовника.

За змістом пунктів 4.1. - 4.10. вказаної угоди початок виконання робіт - наступний робочий день з дати виконання умов пункту 2.4 (п.4.1.). даного договору. Кінцевий строк виконання робіт - не пізніше 32 календарних дня з дати виконання умов п.2.4. даного договору (п.4.2.). Під час здійснення прийому-передачі робіт підрядник передає два примірники акту виконаних робіт (п.4.3.). Замовник зобов'язаний передати у вільний доступ підряднику будівельний майданчик та під'їдні шляхи до нього на весь термін дії договору 24 години на добу (п.4.4.). Замовник зобов'язаний надати підряднику можливість використовувати електричний струм у необхідному обсязі безпосередньо на території будівельного майданчику, для виконання робіт передбачених діючим договором (п.4.5.). Замовник зобов'язаний забезпечити підряднику зберігання майна у неробочій час (п.4.6.). Замовник зобов'язаний прийняти від підрядника виконані роботи та повернути підряднику підписані уповноваженою особою замовника примірники актів на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту надходження (п.4.7.). Усі зміни технічного завдання замовником, які збільшують термін виконання робіт узгоджуються додатковим актом, який враховує відповідне корегування графіку виконання робіт та фінансування (п.4.8.). У випадку обґрунтованої письмової відмови замовника прийняти роботи, сторонами складається акт з переліком претензій замовника, який є обов'язковим для виконання підрядником та у якому вказуються найкоротші строки усунення недоліків. При відмові підрядника від підписання акту з переліком претензій, замовник складає акт із переліком претензій до робіт із залученням представника незалежної сторони (п.4.9.). Право власності на роботи, а також ризик випадкової загибелі чи пошкодження переходить до замовника з моменту прийняття ним робіт, що підтверджується підписанням замовником актів виконаних робіт (п.4.10.).

Згідно з пунктом 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

Пунктом 7.1. договору, у редакції додаткової угоди №1, визначено, що він набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач зазначав, що на виконання умов договору ним було сплачено на користь підрядника 110910,03 грн. згідно платіжного доручення №5148 від 19.10.2017 та 110910,03 грн. згідно платіжного доручення №5258 від 02.06.2017, проте, у порушення умов укладеного між сторонами правочину, відповідач не приступив до виконання та не здійснив підрядних робіт, у зв'язку з чим позивач просив розірвати договір підряду №18/05 на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та стягнути з відповідача 221 820,06 грн. на підставі статті 1212 цього ж Кодексу, як безпідставно утримуваних відповідачем.

У відповідності до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий суд визнав, що у спірних правовідносинах відповідачем взагалі не було виконано прийнятих на себе зобов'язань з виготовлення, встановлення та ґрунтування металевого каркасу. На переконання суду першої інстанції, така протиправна поведінка відповідача значною мірою позбавила позивача того, на що останній розраховував при укладенні договору, у зв'язку з чим, суд визнав допущене відповідачем порушення зобов'язань у спірних правовідносинах істотним та таким, що дозволяє зробити висновок про правомірність розірвання договору з передбачених частиною 2 статті 651 ЦК України підстав.

Окрім того суд першої інстанції визнав, що позивачем було переказано відповідачеві у якості попередньої оплати за договором грошові кошти у загальному розмірі 221 820,06 грн., які з урахуванням розірвання в судовому порядку вказаної вище угоди, підлягають поверненню на користь позивача.

Разом з цим судом першої інстанції відхилено посилання відповідача щодо зміни замовником адреси виконання робіт, передбаченої умовами договору №18/05 від 18.05.2017 та зазначено, що відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт письмового погодження сторонами зміни місця виконання підрядних робіт.

Приймаючи оскаржувану постанову про відмову у позові, апеляційна інстанція визнала, що за умовами укладеного між сторонами правочину, враховуючи приписи чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини підряду, саме на замовника покладено обов'язок щодо забезпечення умов виконання підрядником визначених договором робіт. Однак, в порушення умов пунктів 3.2., 4.4., 4.5. договору саме позивачем не виконані свої зобов'язання за договором, що унеможливлює задоволення заявленого позову.

Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні з огляду на наступне.

Відносини, що склались між сторонами унормовано Параграфами 1, 3 Глави 62 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до статті 837 якого за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до приписів статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною 2 статті 852 вказаного Кодексу також передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Поряд з цим, статтею 875 цього ж Кодексу визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Разом з цим, згідно з пунктом 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ №668 від 01.08.2005 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" замовник зобов'язаний, зокрема, надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду, передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в погодженні проектної документації у разі, коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підрядника, сприяти підряднику в порядку, встановленому договором підряду, у виконанні робіт.

У відповідності до пункту 31 вказаних вище Загальних умов підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації.

Отже, згідно з умовами укладеного між сторонами договору та приписами чинного законодавства, що регулюють відносини між сторонами за договором підряду, саме на замовника покладено обов'язок щодо забезпечення умов виконання підрядником визначених договором робіт, зокрема, надання відповідачеві будівельного майданчику та під'їзних шляхів до нього, надання можливості використання електричного струму за адресою місця виконання робіт та проектно-кошторисну документацію.

Однак апеляційним судом в межах повноважень, наданих йому процесуальним законодавством з наявних в матеріалах справи документів встановлено, що позивачем, в порушення пункту 1.3. договору, будівельний майданчик та під'їзні шляхи до нього, а також можливість використання електричного струму за адресою місця виконання робіт: проспект Маршала Жукова, 2 відповідачеві не надавався.

Окрім того умовами пункту 3.2. договору сторони погодили, що виготовлення металевого настилу ведеться згідно з вимогами замовника. За змістом пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи за завданням замовника.

Разом з цим апеляційний суд встановив, що вимог або умов за якими мало б бути здійснено роботи підрядником, позивач відповідачеві не надав.

Відтак аргументи, викладені в касаційній скарзі, відхиляються касаційним судом як такі, що не спростовують встановлених у справі обставин, проте зводяться до суб'єктивного ставлення позивача до фактичних обставин, що склались між сторонами спору. З огляду на викладене посилання позивача на порушення апеляційним судом положень Господарського процесуального кодексу України і вимог Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження.

При цьому доводам позивача про те, що відповідач не прибував до місця виконання робіт, надавалась оцінка апеляційним судом і вони були вмотивовано відхилені через те, що умовами договору саме на позивача покладено обов'язок щодо надання відповідачеві будівельного майданчику. Оскільки в укладеному між сторонами договору містяться реквізити сторін, у тому числі й відповідача, то апеляційний суд підставно зазначив про те, що позивач не був позбавлений можливості з'ясувати обставини щодо виконання або невиконання відповідачем робіт за договором однак доказів будь-якого листування між сторонами договору з приводу виконання умов договору судами не встановлено.

Оскільки виконання позивачем свого обов'язку щодо перерахування відповідачеві грошових коштів, в якості вартості робіт за договором (п.2.4. договору), не звільняє позивача від обов'язку виконати вимоги пунктів 3.2., 4.4., 4.5. договору підряду, посилання позивача в цій частині також відхиляються судом, позаяк за змістом пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи за завданням замовника, однак наявність такого завдання чи вимог або умов за якими мало б бути здійснено роботи, апеляційним судом не встановлено.

Позивач цих обставин не спростував.

З огляду на викладене апеляційна інстанція дійшла правомірного висновку про необґрунтованість заявлених вимог позивача про розірвання договору підряду, і як наслідок, правомірно відмовила у стягненні сплачених позивачем коштів, оскільки між сторонами укладено договір, спірні суми сплачено на виконання договору, який недійсним не визнано, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставно набуті.

Подібна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у постановах від 18.04.2018 у справі № 910/13013/17, від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17 і колегія суддів не вбачає підстав відступати від неї.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції, а доводи відзиву на касаційну скаргу ґрунтуються на вказаних нормах права.

За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати із касаційної скарги у справі належить покласти на позивача як на скаржника.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстрой сервіс" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі Господарського суду Одеської області № 916/2313/17, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов