Ухвала

від 23.07.2018 по справі 921/219/17-г/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/219/17-г/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.

учасники справи:

боржник - Комунальне підприємство Тернопільської міської ради "Тернопільміськліфт",

кредитор - Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,

ліквідатор - арбітражний керуючий Ващишина Оксана Вікторівна

розглянувши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Ващишиної Оксани Вікторівни

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 04.06.2018

та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області (в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ващишиної О.В. про стягнення з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області її грошової винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора)

від 21.03.2018

у справі № 921/219/17-г/11

про банкрутство Комунального підприємства Тернопільської міської ради "Тернопільміськліфт"

ВСТАНОВИВ:

21.06.2018 поштовим відправленням арбітражний керуючий Ващишина Оксана Вікторівна звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №01-21/4/70 від 21.06.2018, в якій просила скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ващишиної О.В. про стягнення з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області її грошової винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора у справі №921/219/17-г/11.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №921/219/17-г/11 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018.

З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, положення якого застосовуються в ліквідаційній процедурі Комунального підприємства Тернопільської міської ради "Тернопільміськліфт", передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, положеннями Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (частина 3 статті 8) не передбачено можливості оскарження постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування його витрат в процедурі банкрутства боржника.

Такого висновку щодо застосування частини 3 статті 8 Закону про банкрутство дійшов Верховний Суд у Постанові від 19.04.2018 у справі №902/245/16 та в Ухвалах від 19.06.2018 у справах №903/741/15 та №922/3068/16.

Як вбачається із змісту прохальної частини касаційної скарги арбітражного керуючого Ващишиної Оксани Вікторівни, скаржником визначено предметом касаційного оскарження постанову суду апеляційної інстанції від 04.06.2018 та ухвалу місцевого господарського суду від 21.03.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ващишиної О.В. про стягнення з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області її грошової винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора у справі №921/219/17-г/11.

Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №921/219/17-г/11, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2018 в частині вирішення питання про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі банкрута, не може бути предметом перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на таке, арбітражному керуючому Ващишиній Оксані Вікторівні необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за вих. №01-21/4/70 від 21.06.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ващишиної О.В. про стягнення з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області її грошової винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора у справі №921/219/17-г/11 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 286, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

Відмовити арбітражному керуючому Ващишиній Оксані Вікторівні у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за вих. №01-21/4/70 від 21.06.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ващишиної О.В. про стягнення з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області її грошової винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора у справі №921/219/17-г/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков