Постанова

від 25.07.2018 по справі 904/7589/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7589/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

ТОВ "Українська гірничо-технічна компанія" - Яблуновської К.М. (ордер № 131358),

ПАТ"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - Ботвінка Р.А. (довіреність від 08.06.2018 № 52-16/86)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-технічна компанія"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017

(колегія суддів: Петрова В.І. - головуючий, Ліпинський О.В., Рудковська І.А.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018

(колегія суддів: Євстигнеєв О.С. - головуючий, Пархоменко Н.В., Кузнецов В.О.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-технічна компанія", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-технічна компанія", м. Київ

про стягнення пені за договором поставки, -

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 757 783,88грн., 3% річних у розмірі 22 245,25грн., інфляційних у розмірі 126 593,55грн.

2. 17.08.2017 Публічне акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулося до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" про стягнення пені у сумі 1 405 713,59 грн.

Короткий позовних вимог за зустрічним позовом та рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині розгляду зустрічного позову

3. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач за первісним позовом неналежним чином виконував умови договору №01-22/04 від 22.04.2016 в частині своєчасної та повної поставки товару - коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016 (недопоставка) та вапняку флюсового згідно Специфікації №5 від 22.07.2016 (непоставка).

4. Рішенням господарського суду від 14.12.2017, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 вирішено зустрічний позов задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" на користь Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" пеню у розмірі 499 815,61грн. (чотириста дев"яносто дев"ять тисяч вісімсот п'ятнадцять грн. 61коп.) та 10 710,33грн. (десять тисяч сімсот десять грн. 33коп.) судового збору, про що видати наказ.

5. Рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 в частині розгляду зустрічних позовних вимог мотивовані наступним:

5.1. Суд першої інстанції встановив, що у специфікації №8 від 01.12.2016 сторони визначили поставку товару - коксовий дріб'язок у кількості 3000т (толеранс +/- 10%, що з розрахунку від загальної кількості становить 300т), на умовах СРТ ст. Кривий Ріг, строк поставки - грудень 2016. Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції призначення покупця на залізничній накладній. Загальна сума Специфікації становить 12 513 492, 00грн. з ПДВ.

5.2. В рішенні встановлено, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ", частково поставило ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" коксовий дріб'язок у грудні 2016 у кількості 2384,750т.

5.3. З наведеного суд першої інстанції зробив висновок, що кількість недопоставленого коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016, за вирахуванням толерансу 10%, складає 315,250т (3000т загальний обсяг поставки - 2384,750т обсяг поставленого товару - 300 т толеранс 10%).

5.4. Згідно п.9.3. договору (на підставі якого здійснювалася поставка) продавець несе відповідальність за непоставку або недопоставку товару у вигляд пені у розмірі 0,3% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки поставки.

5.5. Господарський суд, перерахувавши пеню за недопоставку коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016, нараховану на суму 1 314 958,19 грн (315,250 т Х 4 171,16 грн), за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, встановив, що вона складає 714 022,30 грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016 суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку із неправильним визначенням суми для її нарахування.

5.6. Окрім того, як встановлено в рішенні суду першої інстанції, ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" стверджує, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" не поставило вапняк флюсовий за Специфікацією №5, у зв'язку з чим ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" нарахувало йому пеню за непоставку товару згідно цієї Специфікації за період з 01.10.2016 по 31.03.2017 у розмірі 691 690,61 грн.

5.7. Встановивши, що у серпні 2016 ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" за Специфікаціями №4 та №5 поставило вапняк флюсовий обсягом 5116,28т, а саме: за Специфікацією №4 поставило 3190,850т, за Специфікацією №5 - 1925,430т., суд першої інстанції дійшов до висновку що доводи ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" щодо непоставки вапняку флюсового згідно Специфікації №5 від 22.07.2016 є безпідставними.

5.8. В зв'язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги щодо стягнення пені за непоставку товару згідно Специфікації №5 за період з 01.10.2016 по 31.03.2017 у розмірі 691 690,61грн. не підлягають задоволенню.

5.9. 28.11.2017 ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" подало до суду клопотання про зменшення розміру пені за недопоставку коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016 на 90%, оскільки дана сума пені є непропорційно великою у порівнянні зі збитками ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК".

5.10. Суд першої інстанції враховуючи те, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" без порушень строків поставило 2384,750т коксового дріб'язку, що, з урахуванням толерансу, становить майже 90% виконання зобов'язання щодо поставки згідно Специфікації №8, та звернулось до ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" з проханням пролонгації строку поставки коксового дріб'язку у перших числах січня 2017, зменшив розмір стягуваної пені за недопоставку коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016 на 30% та вирішив стягнути пеню у сумі 499 815,61грн.

5.11. Суд апеляційної інстанції вважає висновки місцевого господарського суду щодо зменшення розміру пені на 30% обґрунтованими, оскільки відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

6. Рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду зустрічних позовних вимог мотивовані приписами ст. ст. 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України та ст. 629 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного суду від ТОВ "Українська гірничо-технічна компанія" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій скаржник просить суд змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 в частині задоволення зустрічного позову щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб'язку прийнявши в зазначеній частині нове рішення, яким зменшити загальний розмір пені до 71 402, 30 грн.

8. В обґрунтування підстав для прийняття нового рішення в частині розгляду зустрічного позову Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

8.1. Суди попередніх інстанцій з урахуванням обставин справи невірно застосували ст. 233 ГК України, зменшивши розмір пені не на 90% а на 30 %.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 (в частині задоволення зустрічного позову щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб'язку) залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-технічна компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №904/7589/17 (в частині задоволення зустрічного позову щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб'язку); призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-технічна компанія" на 25 липня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

11. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині розгляду зустрічного позову - без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій з урахуванням обставин справи невірно застосували ст. 233 ГК України, зменшивши розмір пені не на 90% а на 30 %, колегія суддів зазначає наступне.

15. Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

16. Суд першої інстанції встановив, що кількість недопоставленого Скаржником коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016, за вирахуванням толерансу 10%, складає 315,250т (3000т загальний обсяг поставки - 2384,750т обсяг поставленого товару - 300 т толеранс 10%).

17. Згідно п.9.3. договору (на підставі якого здійснювалася поставка) продавець несе відповідальність за непоставку або недопоставку товару у вигляд пені у розмірі 0,3% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки поставки.

18. Господарський суд, перерахувавши пеню за недопоставку коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016, нараховану на суму 1 314 958,19 грн (315,250 т Х 4 171,16 грн), за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, встановив, що вона складає 714 022,30 грн. та підлягає до стягнення.

19. Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про зменшення стягуваної пені за недопоставку коксового дріб'язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016 на 30% та стягнути пеню з Скаржника у сумі 499 815,61грн.

20. Відповідно до положень ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

21. У касаційній скарзі Скаржник, в обґрунтування неправильного застосування ст. 233 ГК України, зазначає:

21.1. ТОВ "УГТК" поставлено без порушень строків 90% погодженого об'єму у встановлений термін;

21.2. своєчасно повідомлено іншу сторону про неможливість виконання свого зобов'язання щодо постачання у визначений строк;

21.3. наявність порушення у зустрічному зобов'язанні з боку ПАТ "ПІВДГЗК" термінів оплати коксового дріб'язку;

21.4. відсутність письмової заявки від покупця на відвантаження згідно умов, викладених у п. 10 специфікації №8;

21.5. бездіяльність ПАТ "ПІВДГЗК" щодо вимагання поставки недовантаженого об'єму коксового дріб'язку до моменту звернення ТОВ "УГТК" до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, що є на переконання Скаржника, доказом відсутності ПАТ "ПІВДГЗК" потреби у даному виді продукції.

22. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 905/2135/17) .

23. Зменшуючи розмір пені, яка підлягає до стягнення з Скаржника за наслідками розгляду зустрічного позову, суд першої інстанції взяв до уваги те, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" без порушень строків поставило 2384,750т коксового дріб'язку, що, з урахуванням толерансу, становить майже 90% виконання зобов'язання щодо поставки згідно Специфікації №8, та звернулось до ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" з проханням пролонгації строку поставки коксового дріб'язку у перших числах січня 2017.

24. Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення в частині вирішення питання щодо застосування приписів ч.2 ст. 233 ГК України, прийняті з урахуванням ступеня виконання зобов'язання, а також суд першої інстанції надав оцінку причинам невиконання зобов'язання щодо поставки згідно Специфікації №8.

25. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що приписи ст. 233 ГК України в оскаржуваних судових рішеннях були застосовані вірно, з урахуванням ступеня виконання зобов'язання, та з наданням оцінки причинам невиконання зобов'язання щодо поставки згідно Специфікації №8.

26. Як було зазначено, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Вказівка у касаційній скарзі про те, що бездіяльність ПАТ "ПІВДГЗК" щодо вимагання поставки недовантаженого об'єму коксового дріб'язку до моменту звернення ТОВ "УГТК" до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, що є на переконання Скаржника, доказом відсутності ПАТ "ПІВДГЗК" потреби у даному виді продукції, є аргументом касаційної скарги, який спрямований на додаткову перевірку доказів судом касаційної інстанції, що не входить в межі розгляду справи судом касаційної інстанції відповідно до приписів ст. 300 ГПК України.

28. За таких обставин, є необґрунтованим та таким, що спростовується встановленими фактичними обставинами справи довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій з урахуванням обставин справи невірно застосували ст. 233 ГК України, зменшивши розмір пені не на 90% а на 30 %.

29. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

30. За результатами розгляду касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

31. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-технічна компанія" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №904/7589/17 (в частині задоволення зустрічного позову щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб'язку) підлягають залишенню без змін.

32. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на "Українська гірничо-технічна компанія".

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-технічна компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №904/7589/17 (в частині задоволення зустрічного позову щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб'язку) залишити без задоволення.

2 . Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №904/7589/17 (в частині задоволення зустрічного позову щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб'язку) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко