Рішення

від 30.07.2018 по справі 814/1164/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

30 липня 2018 р.справа № 814/1164/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54049

до відповідачаЦентрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія", вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050

провизнання дій протиправними і стягнення невиплаченої індексації грошового забезпечення в сумі 20 098,15 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Центрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія" (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у не нарахувані та не виплаті індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 р. до 31 серпня 2017 р. і стягнути індексацію за вказаний період в сумі 20 098,15 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач, у період з 1 січня 2016 р. до 31 серпня 2017 р., безпідставно не нараховував та не виплачував йому індексацію грошового забезпечення, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 20 098,15 грн.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві зазначив, що у відповідності до вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України фактичні видатки здійснюються лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення). Відповідач наполягає на відсутності у нього відповідного фінансування, яке б дозволило виплати позивачу індексацію. Крім того, з 20 січня 2016 р. збільшилось грошове забезпечення військовослужбовців за рахунок щомісячних премій і в межах бюджетних асигнувань, в першу чергу, сплачувались відповідне грошове забезпечення військовослужбовцям, а законодавство не містить черговості виплат. Також зазначив, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078) не передбачає механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі роки (а. с. 32-33).

Відповідач подав клопотання про передачу справи за його місцезнаходженням, так як його зареєстрованим місцезнаходженням є м. Київ, а відповідно до вимог ст. 26 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом (а. с. 26-27).

В судовому засіданні суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні цього клопотання, так як ст. 25 ч. 1 КАС України передбачає підсудність справ за вибором позивача: адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Так як позивач зареєстрований у м. Миколаєві, що підтверджується копією його паспорту (а. с. 11), він, у відповідності до приписів ст. 25 ч. 1 КАС України на власний розсуд обрав суд і питання підсудності було вирішено судом під час відкриття провадження в даній адміністративній справі.

Справа розглянута у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи.

В судове засідання прибув представник відповідача, який підтримав доводи, викладені у відзиві. Позивач та його представник в судове засідання не прибули, про час та місце його проведення повідомлені належним чином, а тому суд розглядає справу за їх відсутності (а. с. 24).

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач у період з 1990 р. до 31 серпня 2018 р. проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом першого заступника Міністра оборони України від 18 серпня 2017 р. № 100, був звільнений з військової служби у запас, у зв'язку із закінченням строку контракту (а. с. 14).

Як вбачається із довідки позивача про нараховане грошове забезпечення за період з 1 вересня 2015 р. і до 31 серпня 2017 р. (дата звільнення), у період з січня 2016 р. і до звільнення, йому не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а. с. 16-17).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами ст. 2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Статтею 4 Закону передбачені підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок № 1078.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідач не заперечив право позивача на індексацію його грошових доходів і його доводи зводяться до того, що у нього відсутнє відповідне фінансування для виплати позивачу індексації, на підтвердження чого надана довідка, з якої вбачається, що плановий фонд для виплати індексації грошових доходів, складає нуль гривень (а. с. 39).

За приписами ст. 6 ч. 2 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При розгляді справи "Кечко проти України" Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). Суд не прийняв аргумент Уряду України про недостатність бюджетних асигнувань та підкреслив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні Суду у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Також, у справі Yvonne van Duyn v Home Office, Суд вказав на принцип юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань (недофінансування) для уникнення відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію чи прийняли закон, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки, а в даному випадку виконання Закону.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань, не можуть бути підставою для невиконання ним своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення індексації його доходів.

Суд звертає увагу позивача, що він просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у не нарахувані та не виплаті індексації грошового забезпечення, але фактично відповідач допустив в даному випадку протиправну бездіяльність, а тому визнанню протиправною підлягає саме бездіяльність відповідача.

Разом із тим, суд не може взяти до уваги розрахунок позивача щодо суми індексації, так як нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, а тому суд не може підміняти функції інших органів, відповідно, вимога про стягнення індексації в сумі 20 098,15 грн., не підлягає задоволенню.

При цьому, ст. 245 ч. 2 п. 10 КАС України наділяє суд правом прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Використовуючи таке право, суд зобов'язує відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 р. по 31 серпня 2017 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 13 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат сторони не подали.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54049, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Центрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія" (вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050, ЄДРПОУ 07693911) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Центрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія" (вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050, ЄДРПОУ 07693911), яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54049, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 р. до 31 серпня 2017 р.

3. Зобов'язати Центральний друкований орган Міністерства оборони України "Народна армія" (вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050, ЄДРПОУ 07693911) протягом десяти робочих дні з моменту набрання рішенням суду в даній адміністративній справі, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54049, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 р. до 31 серпня 2017 р.

4. У задоволенні позовної вимоги про стягнення з Центрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія" (вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050, ЄДРПОУ 07693911) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54049, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення в сумі 20 098,15 грн., відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз