Постанова

від 29.11.2018 по справі 814/1164/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1164/18

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В..

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального друкованого органу Міністерства оборони України Народна армія на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального друкованого органу Міністерства оборони України Народна армія про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої індексації грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся з позовом до Центрального друкованого органу Міністерства оборони України Народна армія , в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року; стягнути з відповідача невиплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року в розмірі 20098,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 01 січня 2016 р. до 31 серпня 2017 р., безпідставно не нараховував та не виплачував індексацію грошового забезпечення, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 20 098,15 грн., яка розрахована позивачем за допомогою Інтернт сайту.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центрального друкованого органу Міністерства оборони України Народна армія (вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050, ЄДРПОУ 07693911), яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 р. до 31 серпня 2017 р.

Зобов'язано Центральний друкований орган Міністерства оборони України Народна армія (вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050, ЄДРПОУ 07693911) протягом десяти робочих дні з моменту набрання рішенням суду в даній адміністративній справі, нарахувати і виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 р. до 31 серпня 2017 р.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення з Центрального друкованого органу Міністерства оборони України Народна армія (вул. Мельникова, 24, м. Київ 50, 04050, ЄДРПОУ 07693911) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення в сумі 20 098,15 грн., - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Центральний друкований орган Міністерства оборони України Народна армія подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права; оскаржене рішення не ґрунтується на належних доказах, оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення керувався лише аргументами позивача та не брав до уваги аргументи відповідача, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи.

Так, апелянт зазначає про недоцільне застосування в цій справі рішень ЄСПЛ, на які послався суд першої інстанції, оскільки ці рішення ЄСПЛ не стосуються даного або тотожного даному предмету спору.

Зазначає апелянт про те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги положення ст. 51 Бюджетного кодексу України, за якими керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, що узгоджується і з ст. 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , і з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року, і з роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України, яке наділено повноваженнями надавати роз'яснення в частині застосовування Порядку проведення індексації грошових доходів населення. При цьому апелянт звертає увагу на те, що, в межах наявного фінансового ресурсу, не було законних підстав для проведення та виплати індексації грошового забезпечення у січні 2016 року - лютому 2017 року, у 2016-2017 роках грошові кошти на цю мету не виділялись. Посилається апелянт також і на те, що з 01.01.2016 року суттєво збільшилось грошове забезпечення військовослужбовців за рахунок збільшення премій, в той час як чинне законодавства не визначає пріоритетність виплат.

ОСОБА_2 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявне законодавчо визначене право на індексацію його грошових доходів, а відсутність фінансування не є підставою для порушення прав позивача, які гарантовані Конституцією України.

Враховуючи приписи Закону України Про індексацію грошових доходів населення , Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року, а також рішення ЄСПЛ у справах Кечко проти України , Бурдов проти Росії Yvonne van Duyn v Home Office , суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань, на що посилається відповідач, не можуть бути підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення індексації його доходів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог за наступних обставин.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивач в період з 1990 р. до 31 серпня 2018 р. проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом першого заступника Міністра оборони України від 18 серпня 2017 р. № 100, звільнений з військової служби у запас, у зв'язку із закінченням строку контракту (а. с. 14).

Відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення № 197/788 від 22.09.2017 року, за період з 1 вересня 2015 р. і до 31 серпня 2017 р. (дата звільнення), у період з січня 2016 р. і до звільнення, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с. 16-17).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 3 статті 8 Конституції України встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 7 статті 43 Конституції України встановлено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до пункту 1 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 1 та 5 статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У відповідності до частини 6 статті 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Абзацом 4 та 5 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року, визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення . Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав безпідставними посилання відповідача на частину шосту статті 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з 01.07.2016 вказана норма не містить.

За таких самих підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не проведення та не виплати індексації грошового забезпечення позивача у зв'язку із наявність такою норми Закону як проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Також колегія суддів відхиляє, як помилкові, доводи апелянта про недоцільне застосування судом першої інстанції у спірних правовідносин практики ЄСПЛ.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При розгляді справи Кечко проти України ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). При цьому ЄСПЛ не прийняв аргумент Уряду України про недостатність бюджетних асигнувань та підкреслив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні Суду у справі № 59498/00 Бурдов проти Росії ).

Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував рішення ЄСПЛ, які стосуються того, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, зокрема зобов'язання гарантоване Конституцією та визначене законом України - проведення індексації грошового забезпечення.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність механізму реалізації законодавчого положення щодо проведення індексації грошового забезпечення, відсутність бюджетних асигнувань, оскільки ці обставини не можуть бути підставою для невиконання апелянтом своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення індексації його доходів.

При цьому суд першої інстанції правильно послався на рішення ЄСПЛ у справі Yvonne van Duyn v Home Office в якій Суд вказав на принцип юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань (недофінансування) для уникнення відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію чи прийняли закон, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки, а в даному випадку виконання Закону.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального друкованого органу Міністерства оборони України Народна армія - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального друкованого органу Міністерства оборони України Народна армія про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої індексації грошового забезпечення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 29.11.2018 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.