Рішення

від 20.07.2018 по справі 826/9071/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2018 року № 826/9071/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АК Інжинірінг до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2017 року,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю АК Інжинірінг (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 липня 2017 року №1622615147, №1632615147 та №1642615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 24.07.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 18.09.2017 р.

В судовому засіданні 18.09.2017 р., Судом оголошено перерву в розгляді справи до 20.11.2017 р. та надання часу представнику Позивача ознайомитися з матеріалами справи.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Контролюючим органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити, оскільки господарські операції Позивача з його контрагентами є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов Відповідач обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою не підтверджено реальності господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.

В судовому засіданні 20.11.2017 р., Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.).

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Головного управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю АК Інжинірінг (код 32041006) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Сайлес ПРО (код 39807982) та ТОВ Вестер Груп (код 39451306) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 13.06.2017 р. № 89/26-15-14-07-01-14/32041006 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено наступні порушення: п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 п. 138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1035494 грн.. в тому числі за 2015 рік на суму 1035494 грн.; пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 229852 грн.. у тому числі по періодах: за липень 2015 року на суму ПДВ 167225 грн.; за грудень 2015 року на суму ПДВ 62627 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 384 338 грн.; в тому числі за грудень 2015 року на суму ПДВ 384338 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 07.07.2017 р.: № 1622615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1035494,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 1035494,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 0,0 грн.; № 1632615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 344778,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 229852,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 114926,00 грн.; №1642615147, яким визначено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту за період грудень 2015 року у розмірі 384338,00 грн.

Позивач не погоджуючись з винесеними Відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки, що предметом перевірки стали господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ Сайлес ПРО (код 39807982) та ТОВ Вестер Груп (код 39451306).

Судом встановлено, що між ТОВ АК Інжинірінг (Генпідрядник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ Вестер Груп (Субпідрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту, з іншої сторони, укладено Договір субпідряду №10/04/2015 від 10.04.2015 року (надалі - Договір №10/04/2015).

У відповідності до п. 1.1., п. 1.2 Договору №10/04/2015 на умовах та в порядку, визначеному цим Договором, Субпідрядник на свій ризик та за завданням Генпідрядника, зобов'язується виконати і здати Генпідряднику комплекс загально-будівельних робіт (далі за текстом - Роботи) на об'єкті: 5 Етап будівництва: 1 Стадія - 10-та черга, 1-й пусковий комплекс 12-ї Черги та 1-й пусковий комплекс 13-ї Черги будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за будівельною адресою: просп. 40-річчя Жовтня 60, в Голосіївському районі м. Києва, Україна (далі за текстом - Об'єкт), а Генпідрядник зобов'язується прийняти такі Роботи і оплатити їх на умовах цього Договору. Роботи виконуються Субпідрядником відповідно до проектної документації наданої Генпідрядником та/або відповідних письмових завдань Генпідрядника. Проектна документація, а також будь-які зміни до неї, повинні бути затверджені (погоджені) відповідними службами (організаціями) у встановленому чинним законодавством порядку та містити штамп (резолюцію) Замовника або Генпідрядника До виконання робіт . При цьому Субпідрядник підтверджує, що на дату підписання даного Договору проектна документація (відповідне письмове завдання) отримане ним у повному обсязі, відповідає всім нормативним вимогам і є достатньою для початку та виконання Субпідрядником всіх Робіт на Об'єкті.

Пунктом 2.1 Договору №10/04/2015, визначено, що роботи виконуються (строк виконання робіт) Субпідрядником протягом 1 (одного) року з моменту підписання Сторонами договору.

Згідно із п. 3.1 Договору №10/04/2015, загальна орієнтовна вартість робіт становить 7 000 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 1166666,67 грн. Загальна орієнтовна вартість робіт за Договором визначається на підставі фактично виконаних Субпідрядником обсягів робіт та оформлених належним чином і підписаних без зауважень Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) (примірні форми КБ-2в і КБ-3 затверджені наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року №554) на весь об'єм робіт, які виконувались субпідрядником в рамках даного Договору (пункт 3.2 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору Позивачем надано суду наступні документи: Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ на загальну суму з ПДВ 903015,65 грн. від 27.04.2015 р.; Акт приймання виконаних робіт від 27.04.2015 року, відповідно до якого Субпідрядником здійснено комплекс загально-будівельних робіт на об'єкті за адресою: пр. 40-річчя Жовтня, 60 у Голосіївському районі м. Києва, загальна вартість послуг без ПДВ 836125,60 грн., сума ПДВ 167225,12 грн.; платіжні доручення: №784 від 20.04.2015 року на загальну суму 450000,00 грн., №827 від 15.05.2015 року на загальну суму 39000,00 грн., №842 від 25.05.2015 року на загальну суму 514350,72 грн.; податкові накладні: від 20.04.2015 р. № 40 на загальну суму 450000,00 грн., від 27.04.2015 року №61 на загальну суму 553350,72 грн., копії, яких судом долучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що згідно Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ на загальну суму з ПДВ 903015,65 грн., а згідно Акту приймання виконаних робіт від 27.04.2015 року та податкові накладні на загальну суму з ПДВ 1003350,72 грн.

Крім того, між Позивачем (Генпідрядник), з однієї сторони, та ТОВ Сайлес ПРО (Субпідрядник), в особі директора ОСОБА_4, з іншої сторони, укладено Договір субпідряду №25/11/2015 від 25.11.2015 р. (надалі - Договір №25/11/2015).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.2 Договору №25/11/2015, на умовах та в порядку, визначеному цим Договором, Субпідрядник на свій ризик та за завданням Генпідрядника, зобов'язується виконати і здати Генпідряднику комплекс загальнобудівельних робіт (далі за текстом - Роботи) на об'єкті: 5 Етап будівництва: 1 Стадія - 10-та черга, 1-й пусковий комплекс 12-ї Черги та 1-й пусковий комплекс 13-ї Черги будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за будівельною адресою: просп. 40-річчя Жовтня 60, в Голосіївському районі м. Києва, Україна (далі за текстом - Об'єкт), а Генпідрядник зобов'язується прийняти такі Роботи і оплатити їх на умовах цього Договору. Роботи виконуються Субпідрядником відповідно до проектної документації наданої Генпідрядником та/або відповідних письмових завдань Генпідрядника. Субпідрядник забезпечує дотримання норм та правил щодо вивозу, складування, утилізації ґрунту та інше з Об'єкту та відповідає за врегулювання з державними органами всіх можливих спорів, пов'язаних з виконанням робіт за цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору №25/11/2015, визначено, що строк виконання робіт за Договором орієнтовно становить 25 (двадцять п'ять) календарних днів.

Згідно із п. 3.1 Договору №25/11/2015, загальна орієнтовна вартість робіт становить 2681792,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 446965,33 грн. Загальна орієнтовна вартість робіт за Договором визначається на підставі фактично виконаних Субпідрядником обсягів робіт та оформлених належним чином і підписаних без зауважень Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) (примірні форми КБ-2в і КБ-3 затверджені наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року №554) на весь об'єм робіт, які виконувались субпідрядником в рамках даного Договору (пункт 3.2 Договору).

Крім того, між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 25.02.2016 р. (надалі - Додаткова угода №1).

У відповідності до п. 1 - п. 6 Додаткової угоди №1, Сторони узгодили перелік, склад та обсяг додаткових робіт, необхідність виконання яких не було враховано при укладанні Договору (далі за текстом - Роботи), шляхом затвердження Додатку №1 Договірна ціна №1 та Договірна ціна №2 до даної Додаткової угоди №1 до Договору (далі за текстом - Договірна ціна). Загальна вартість додаткових Робіт визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до Додаткової угоди №1 до Договору) та становить 1 153 692,82 (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто дві грн 82 коп.) гривень, в т.ч. ПДВ (20%) -192 282,14 (сто дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят дві грн 14 коп.) гривень та не включає в себе: вартість матеріалів наданих Генпідрядником Субпідряднику для виконання робіт за Договором. Вартість визначена в пункті 1 даної Додаткової угоди №1 включає в себе: вартість матеріалів Субпідрядника, вартість робіт, витрати на заробітну плату, адміністративні, накладні, транспортні витрати, обов'язкові платежі, податки та відрахування тощо. Генпідрядник авансує, приймає та оплачує Роботи субпідряднику, визначені пунктом 1 даної Додаткової угоди №1, згідно умов Договору. Субпідрядник зобов'язується виконувати роботи, які зазначені в пункті 1 Додаткової угоди №1, паралельно виконанню робіт за Договором та виконати їх у строк: 25 (двадцять п'ять) календарних днів з моменту підписання даної Додаткової угоди №1. Враховуючи необхідність виконання в рамках Договору додаткових обсягів робіт визначених пунктом 1 даної Додаткової угоди №1, Сторони домовились викласти пункт 3.1. Договору у наступній редакції, а саме: 3.1. Загальна вартість робіт за цим Договором визначається на підставі Договірної ціни , що є Додатком №1 до Договору, Договірної ціни №1 та Договірної ціни №2 до Додаткової угоди №1 до Договору (надалі за текстом - Договірна ціна), і становить: Без ПДВ: 3 196 237,35 (три мільйона сто дев'яносто шість тисяч двісті тридцять сім грн 35 коп.) гривень. ПДВ (20%): 639 247,47 (шістсот тридцять дев'ять тисяч двісті сорок сім грн 47 коп.) гривень. Загальна Договірна ціна Договору з ПДВ (20%): 3 835 484,82 (три мільйони вісімсот тридцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн 82 коп.) гривень.

В підтвердження виконання вказаного договору Позивачем надано суду наступні документи: Договірна ціна: №1 на загальну суму з ПДВ 1157762,69 грн., №2 на загальну суму з ПДВ 7457,48 грн.; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /й витрат/ на загальну суму 2681792,00 грн.; Акти приймання виконаних робіт: від 23 грудня 2015 року, відповідно до яких Субпідрядником здійснено комплекс загально-будівельних робіт на об'єкті за адресою: пр. 40-річчя Жовтня, 60 у Голосіївському районі м. Києва, загальна вартість послуг становить: №1 без ПДВ 413417,60 грн., сума ПДВ 82683,52 грн., №2 без ПДВ 303660,00 грн., сума ПДВ 60732,00 грн., №3 без ПДВ 386151,38 грн., сума ПДВ 77230,28 грн., №4 без ПДВ 414963,60 грн., сума ПДВ 82992,72 грн., №5 без ПДВ 397902,96 грн., сума ПДВ 79580,59 грн., №6 без ПДВ 318731,13 грн., сума ПДВ 63746,23 грн.; Податкові накладні: №26 від 23.12.2015 року на загальну суму з ПДВ 477483,55 грн., №27 від 23.12.2015 року на загальну суму з ПДВ 497956,32 грн., №28 від 23.12.2015 року на загальну суму з ПДВ 463381,66 грн., №29 від 23.12.2015 року на загальну суму з ПДВ 364392,00 грн., №30 від 23.12.2015 року на загальну суму з ПДВ 496101,12 грн., №31 від 23.12.2015 року на загальну суму з ПДВ 382477,36 грн.; Платіжні доручення: №1524 від 04.02.2016 року на загальну суму з ПДВ 860493,12 грн., №1572 від 25.02.2016 року на загальну суму з ПДВ 961337,98 грн., №1608 від 11.03.2016 року на загальну суму з ПДВ 859960,91 грн., копії, яких судом долучено до матеріалів справи.

В Акті перевірки Відповідач зазначає про відсутності реальності господарських операцій зроблено з огляду на те, що чисельність працюючих в ТОВ Сайлес ПРО (код 39807982) та ТОВ Вестер Груп (код 39451306) за 2015 рік складає 1 особа. Також у підприємств відсутні офісні, виробничі та складські приміщення, автотранспорт, що свідчить про відсутність реальності господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка Позивач проведена на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. від 14.04.2017 року у справі №761/10427/17, винесеної за клопотанням слідчого СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в межах матеріалів кримінального провадження від 07.10.2016 року №32016100100000093.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України зазначається, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011р. №742/11/13-11.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З акту перевірки вбачається, що в межах кримінального провадження від 07.10.2016 року №32016100100000093 та протоколу допиту свідка ОСОБА_4, директора ТОВ Сайлес ПРО та протоколу допиту свідка ОСОБА_3, директора ТОВ Вестер Груп встановлено: ….. організованою групою зареєстровано на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі ТОВ Сайлес ПРО (код 39807982) та ТОВ Вестер Груп (код 39451306). Допитані в якості свідків директор ТОВ Сайлес ПРО (код 39807982) - ОСОБА_4 та ТОВ Вестер Груп (код 39451306)- ОСОБА_3, показали, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають, звітних та первинних бухгалтерських документів підприємств не підписували, хто здійснював керування даними підприємствами їм не відомо… .

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Однак, вирішуючи дану справу Суд враховує наявність кримінального провадження №32016100100000093 в якому були задіяні ТОВ Сайлес ПРО та ТОВ Вестер Груп та наявність показів директорів вказаних підприємств - контрагентів - ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до яких останні повідомили про реєстрацію підприємства без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Так, у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 р. справа №2а/3264/11/1070, від 12.09.2017 р. справа № 826/10933/14 було викладено правову позицію, згідно якої первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими і підписаними звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. При цьому також наведений наступний висновок: статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами .

Отже, сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Тобто згідно вказаних рішень вирок по ст.205 Кримінального кодексу України щодо однієї особи - фіктивного суб'єкта господарювання - позбавляє права на податкову вигоду всіх його контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій. Проте навіть за відсутності вироку показання посадових осіб умовно фіктивного контрагента в кримінальному провадженні можуть бути доказами у адміністративній справі щодо права платника податків на податкову вигоду (податковий кредит і витрати).

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих Позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, наданням послуг та їх реалізацією, а відтак Позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, Суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Враховуючи те, що Судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2017 року №1622615147, №1632615147 та №1642615147 відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищенаведене, суд, вважає, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази не підтверджують заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до переконання, що підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення немає, а у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю АК Інжинірінг (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; код ЄДРПОУ 32041006) відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук