Рішення

від 18.06.2018 по справі 826/3653/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2018 року 15:45 № 826/3653/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняці А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

третя особа Публічне акціонерне товариство "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

представник позивача: Васьків І.В., Пронюк В.В.

представник відповідача: Смолій Г.В., Сокол Д.В.

представник третьої особи: Волинський А.В.

Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.06.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - Відповідач), в якому просить суд: Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників ДФС від 24.01.2017: № 0000301400, № 0000311400, № 0000321400, № 0000341400, № 0000361400, № 0000381400, № 0000411400, №0000421400.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 19.06.2017 року.

Представником Позивача 25.05.2017 подано до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників ДФС від 24.01.2017 р.: № 0000361400, № 0000411400, № 0000421400 та від 25.04.2017 р.: № 000337, № 0003352200, № 0003332200.

В судовому засіданні 19.06.2017 р., Судом прийнято заяву Позивача про зміну позовних вимог та відкладено розгляд справи до 24.07.2017 р.

В судове засідання 24.07.2017 р. представник Позивача не з'явився, розгляд справи відкладено до 18.09.2017 р.

У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 18.09.2017 р. розгляд справи відкладено до 06.11.2017 р.

В судове засідання 06.11.2017 р. представники сторін не з'явилися, Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 23.01.2018 р.

В судовому засіданні 23.01.2018 р. Судом залучено до розгляду справи, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" та відкладено розгляду справи до 05.03.2018 р.

В судовому засіданні 05.03.2018 р. Судом оголошено перерву в розгляді справи до 07.05.2018 р. на стадії дослідження доказів.

У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 07.05.2018 р. розгляд справи відкладено до 18.06.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, перевищуючи надані йому повноваження, прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, які призвели до порушення прав та законних інтересів Позивача.

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав викладених в запереченнях (відзиві) на позовну заяву.

В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги Позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників м. Львова Міжрегіонального головного управління ДФС проведено позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.07.2017 р. по 03.11.2016 р.

За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 05.01.2017 року № 2/28-06-14-00/2077033 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено наступні порушення: п. 44.6 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 137.17 ст. 137, п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ, у результаті чого занижено податок на прибуток на 73146767,00 грн., у т. ч. за 2013р. - 25885580,00 грн., за 2014р. - 20051923,00 грн., за 2015 р. - 27209264,00 та завищено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування з цього ж податку за 2015р. на 38090400,00 грн.; п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 №290, зареєстрованого у Міністерстві юстиції Україні 14.12.1999 №860/4153 (із змінами, внесеними згідно з наказами МФУ), п. 5 - 7, п. 9, п. 11, п. 12, п. 21, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 1 - 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінет) Міністрів України (надалі - КМУ) від 23.02.2011 №138, що призвело до заниження Позивачем показників у р. 09 Розрахунків частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті на 10972015,00 грн., у т. ч. за: 2013р. - 3882837,00 грн., 2014р. - 3007788,00 грн., 2015р. - 4081390,00 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ внаслідок чого занижено ПДВ на 19000300,09 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем подано заперечення до Контролюючого органу, за результатом розгляду заперечень, останнім Листом №1/0/17/28-06-14-00 від 16.01.2017 р. повідомив Позивач про призначення до розгляду заперечень на Акт перевірки 20.01.2017 р.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.01.2017 року: № 0000301400 на загальну суму - 28435924,64 грн., яким збільшено суму податку на додану вартість в сумі 28435924,64 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 18957283,09 грн., за штрафними санкціями - 9478641,55 грн.; №0000311400, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток на суму - 38090400,00 грн.; № 0000321400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі - 96115518,50 грн. в тому числі за податковим зобов'язанням - 73146767 грн., за штрафними санкціями - 22968751,50грн.; №0000341400, яким збільшено суму грошового зобов'язання частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних, унітарних підприємств та їх об'єднань) на загальну суму - 16458022,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 10972015 грн., за штрафними санкціями -5486007,50грн.; №0000351400 на загальну суму - 510 грн. (штрафна санкція - 510грн); № 0000381400, застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки на загальну суму - 568,38 грн.; №0000401400, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму - 59292,64 грн.; № 0000411400, яким нараховано податкові зобов'язання податку на доходи фізичних осіб на загальну суму - 120883,15грн., в тому числі за основним платежем в сумі - 96706,52грн. та за штрафними санкціями - 24 176,63 грн.; № 0000421400, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн.; № 0000431400 від 24.01.2017. на суму 263,34 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 210,67 грн. та за штрафними санкціями 52,67 грн.; № 0000451400 на суму 170,00 грн. (штрафна санкція); №0000441400 від 24.01.2017. на суму 366,31грн., в тому числі за основним платежем в сумі 293,05грн. та за штрафними санкціями 73,26грн.; №0000361400 на суму 6218724,38 грн. (штрафна санкція); №0000371400 на суму 2720,00 грн. (штрафна санкція).

Крім того, Контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.01.2017 р. № 0000391400 та рішення № 0000401400 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24.01.2017 р.

Позивач не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням звернувся з скаргою до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 10.04.2018 року №7427/6/99-93-11-01-02-25, яким скасовано ППР Львівського управління Офісу ВПП ДФС від 24.01.2017 № 0000301400, 0000311400, 0000321400, 0000341400 у частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибутку та у частині чистого прибутку за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ МКА Аудит- Форум , ТОВ Фірма Промзбут , ТОВ Ретус , ПВКП Укрметалцентр , ПП Велес , ПП Бурштин- Львів , ТОВ Крафт електрик , ТОВ ВКП Партнер-2011 , ТОВ Завод Гідропрогрес , Філією Командитного товариства Донтехгума і Компанія , ПП Галкотсервіс та у відповідній частині штрафні санкції з вказаних податків, а в іншій частині вище вказані ППР - залишає без змін, а скаргу у цій частині - частково задоволено та залишено без змін ППР Львівського управління Офісу ВПП ДФС від 24.01.2017 №№ 0000351400, 0000361400, 0000371400, 0000411400, 0000421400, 0000431400 0000441400, 0000451400, а скаргу - без задоволення.

Контролюючим органом з урахуванням рішення ДФС України прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 р.: № 000337, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 28162830,64 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі - 18775209,09 грн. та за штрафними санкціями - 9387604,55 грн.; № 0003352200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 95702179,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі - 72834863,00 грн. та за штрафними санкціями - 22867316,50 грн.; № 0003332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних, унітарних підприємств та їх об'єднань), що підлягає сплаті до бюджету в сумі 163878435,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі - 10925229,00 грн. та за штрафними санкціями - 5462614,50 грн.

Позивач вважаючи, податкові повідомлення-рішення від 24.01.2017 р.: № 0000361400, № 0000411400, № 0000421400 та від 25.04.2017 р.: № 000337, № 0003352200, № 0003332200, є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В частині щодо порушень вимог п. 134.1 ст. 134 ПК України, а саме заниження доходу на суму, що дорівнює сумі нарахованої амортизації на безоплатно отриманий рухомого складу, Суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, Контролюючим органом встановлено, що за період з 01.01.2013 р. по 01.12.2015 р., згідно з наказами Укрзалізниці від 25.06.2012 р. №197-ц/од, від 18.10.2013 р.№371-ц/од передано рухомий склад (зерновози, вагон-думпкари, платформи).

За період з 01.01.2013 по 31.12.2014 отримані вищезазначені зерновози, вагони-думпкари, платформи оприбутковано за балансовою (залишковою) вартістю на загальну суму 120142402,4 грн.

Перевіркою встановлено, що основні засоби безоплатно передані ДП Стрийський вагоноремонтний завод підпадають під визначення п. 137.17 ст.137 ПК України, як безоплатно отримані підприємствами залізничного транспорту загального користування основні засоби транспортної інфраструктури.

ДП Стрийський ВРЗ у Податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства (за 2013, 2014 роки), форма затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. №1213, дохід в сумі нарахованої амортизації безоплатно отриманих основних засобів при виконанні вимог, встановлених пп.137.17 ст.137 ПК України, за період 2013 та 2014 не відображено у рядку 03 "Інші доходи".

Позивач зазначає, що передача об'єктів рухомого складу позивачу на підставі наказів Укрзалізниці №422-Ц/од від 02.12.2013р., № 371-Ц/од від 18.10.2013р., № 176-Ц/од від 05.06.2013р., № 335-Ц/од від 04.10.2013р. здійснена у межах єдиного виробничо-технологічного комплексу, а не між підприємствами різних сфер підпорядкування, з метою забезпечення ефективного використання рухомого складу у єдиному технологічному процесі, зниження собівартості і підвищення рентабельності перевезень та подальшої реструктуризації галузі.

При такій передачі залізниці не нараховують витрати, а підприємства не нараховують доходи, оскільки суть такої господарської операції - перерозподіл майна між підприємствами залізничного транспорту у зв'язку з єдиним технологічним процесом та реструктуризацією галузі.

На думку Позивача, що залізниці при передачі рухомого складу його залишкову вартість не включили до складу інших витрат, а зменшили суму статутного капіталу. Підприємством вартість отриманого рухомого складу відображено у складі іншого додаткового капіталу, відповідно до вказівки Укрзалізниці № ЦЗЕ-11/301 від 03.02.2012 р., яка для підприємства була обов'язковою.

В матеріалах справи містяться Накази Укрзалізниці: №422-Ц/од від 02.12.2013 р. з додатком та № 371-Ц/од від 18.10.2013р., № 176-Ц/од від 05.06.2013р., № 197-Ц/од від 25.06.2013р. (стор. 299-346 том ІІІ справи).

У відповідності до Наказу Укрзалізниці від 05.06.2013р. №176-Ц/од (надалі - Наказ №176-Ц/од), Начальнику ДП Південна залізниця передати з балансу залізниці 463 одиниці хопер-цементовозів згідно з переліком, що додається; Директору ДП Стрийський вагоноремонтний завод прийняти на баланс 463 одиниці хопер-цементовозів відповідно до переліку; Передачу здійснити станом на 01.06.2013 в установленому чинним законодавством України порядку з оформленням актів форми ВУ-70 з присвоєнням нумерації спеціалізованого рухомого складу; ДП Головний інформаційно-обчислювальний центр забезпечити облік рухомого складу, що передається, у відповідних автоматизованих базах даних; Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника генерального директора згідно з розподілом обов'язків.

Згідно Додатку №2 до Наказу №176-Ц/од Позивачу на баланс було передано Хопер-цементовоз в кількості 2892 шт. з зазначенням залишкової балансової вартості вагонів по кожному.

Так, Наказом Укрзалізниці №197-Ц/од від 25.06.2013 р., внесено зміни в п. 3 до Наказу від 05.06.2013р. №176-Ц/од та викладено в новій редакції: Передачу здійснити станом на 01.07.2013 в установленому чинним законодавством України порядку з оформленням актів форми ОЗ-1 .

Наказом №371-Ц/од від 18.10.2013р. Укрзалізниці визначено, що Директору ДП Дарницький вагоноремонтний завод передати з балансу напіввагони згідно з переліком, що додається; Директору ДП Стрийський вагоноремонтний завод прийняти на баланс напіввагони відповідно до переліку; Передачу здійснити станом на 01.12.2013 в установленому чинним законодавством України порядку з оформленням актів форми ОЗ-1; ДП Головний інформаційно-обчислювальний центр забезпечити облік рухомого складу, що передається, у відповідних автоматизованих базах даних; Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника генерального директора згідно з розподілом обов'язків.

Згідно Додатку №2 до Наказу №371-Ц/од Позивачу на баланс було передано піввагони в кількості 116 шт. з зазначенням залишкової балансової вартості вагонів по кожному.

У відповідності до Наказу Укрзалізниці №422-Ц/од від 02.12.2013 р. (надалі - Наказ №422-Ц/од), начальнику ДП "Придніпровська залізниця" передати з балансу універсальні піввагони згідно з додатком 2; Директору ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" прийняти на баланс універсальні піввагони, зазначені в додатку 1; Директору ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" прийняти на баланс піввагони-вуглевози, зазначені в додатку 2; передачу здійснити станом на 31.12.2013 в установленому чинним законодавством України порядку з оформленням актів форми ОЗ-1; ДП "Головний інформаційно-обчислювальний центр державної адміністрації залізничного транспорту України" забезпечити облік рухомого складу, що передається, у відповідних автоматизованих базах даних; контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника генерального директора згідно з розподілом обов'язків.

Згідно з Додатку 2 до Наказу №422-Ц/од, Позивачу на баланс було передано піввагони-вуглевози в кількості 100 шт. з зазначенням залишкової балансової вартості вагонів по кожному.

Порядок безоплатної передачі таких основних засобів встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №145 Деякі питання безоплатної передачі основних засобів , яким передбачено здійснення безоплатної передачі основних засобів платнику податку на прибуток з метою їх експлуатації за рішенням центральних органів виконавчої влади - у порядку, визначеному Законом України від 03 березня 1998 року №147/98-ВР Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності і Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482.

Відповідно до п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, з метою оподаткування визнаються доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації у разі: безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і тепло -забезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до зазначених мереж; безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України; безоплатно отриманих підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що якщо основні засоби безоплатно передаються за правилами встановленими пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 ПК України, то їх вартість не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а порядок їх безоплатної передачі здійснюється відповідно до Постанови № 145.

При цьому відповідно до п.137.17 ст.137 ПК України, доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, безоплатно отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку на підставі пп.136.1.16 п.136.1 ст.136 ПК України визнаються в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої згідно зі ст.145 ПК України, одночасно з її нарахуванням.

Як наслідок, встановлено, що ДП Стрийський вагоноремонтний завод у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213, дохід в сумі нарахованої амортизації безоплатно отриманих основних засобів при виконанні вимог встановлених пп.137.17 ст.137 ПК України, за період 2013 р. та 2014 р. не відображено у рядку 03.28 Інші доходи Додатка ІД до рядка 03 Декларації.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

У відповідності до пп. 14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

Відповідно до ст. 1 Закону України Про залізничний транспорт залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс підприємств залізничного транспорту, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Транспортні засоби - це залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Позивачем в порушення п. 137.17 ст. 137 ПК України занижено дохід в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованих у порядку, передбаченому даним Кодексом, у момент нарахування такої амортизації по безоплатно отриманих основних засобах (за виключенням амортизації, нарахованої на до оцінену вартість вагонів) на загальну суму 134923347 грн, за 2013-2014 роки.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду копії податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 р. - 2015 р. та не надано докази того, що передані на баланс вагони згідно Наказів Укрзалізниці призвели до зменшення суму статутного капіталу залізниці.

Враховуючи вищенаведене, Суд погоджується з висновками Контролюючого органу, що ДП Стрийський вагоноремонтний завод в порушення п. 134.1 ст. 134 ПК України занижено дохід в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів у момент нарахування такої амортизації по безоплатно отриманих основних засобах за 2015 рік на загальну суму 109636754 грн.

В частині щодо перерахування грошових коштів ДАЗТ Укрзалізниця за період з 01.01.2013 р. по 30.11.02015 р. на користь ДП Стрийський ВРЗ , Суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що ДП Стрийський ВРЗ самостійний суб'єкт господарювання, утворений на базі відокремленої частини державної власності і належить до сфери управління органу державної влади Міністерства інфраструктури України, що є представником держави і виконує його функції у межах, визначених законодавством України. ДП Стрийський ВРЗ є суб'єктом підприємницької діяльності, діє згідно із його Статутом і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім майном, належним йому на праві господарського відчуження, згідно з чинним законодавством України.

У відповідності до п.4.1 ст. 4 Статуту Державне комерційне підприємство Стрийський вагоноремонтний завод є юридичною особою.

Пі час перевірки Контролюючим органом встановлено, що ДП Стрийський ВРЗ за період з 01.01.2013 р. по 30.11.02015 р. отримувало фінансування від ДАЗТ Укрзалізниця , відповідно до оперативних планів надходження коштів та їх використання по ДП Стрийський ВРЗ .

Позивачем до перевірки надано затверджені ДАЗТ Укрзалізниця оперативні плани надходження коштів та їх використання по ДП Стрийський ВРЗ за відповідні періоди.

Перевіркою встановлено, що ДАЗТ Укрзалізниця здійснює перерахування коштів на рахунок Позивача відповідно до платіжних доручень, в яких зазначено призначення платежу - перерахування коштів згідно наказів ДАЗТ Укрзалізниця , без ПДВ.

На письмову вимогу Контролюючого органу, Позивачем не надано до перевірки вказані накази, одночасно ДП Стрийський ВРЗ представлено під кожне платіжне доручення - листи звернення ДП Стрийський ВРЗ до ДАЗТ Укрзалізниця про виділення фінансування на виплату зарплати працівників та покриття інших витрат підприємства.

Відповідач зазначає, що при проведенні перевірки не можливо було ідентифікувати надходження коштів на розрахунковий рахунок ДП Стрийський ВРЗ , як оплату за попередньо надані послуги на адресу підприємств залізничного транспорту (що являються окремими юридичними особами). У платіжних дорученнях на перерахування коштів зазначені накази ДАЗТ Укрзалізниця перелік, яких на письмову вимогу контролюючого органу до перевірки Позивачем не надано. Оскільки платником податків не надано додаткових угод щодо порядку зарахування дебіторської/кредиторської заборгованості та враховуючи копії платіжних доручень (в яких не зазначено відповідні посилання на угоди чи акти виконаних робіт) сума платежу, що надходила, визначалася без ПДВ.

За період перевірки ДП Стрийський ВРЗ отримало фінансування від ДАЗТ Укрзалізниця на 181167800,00 грн., без ПДВ, суму отриманого фінансування від ДАЗТ Укрзалізниця відображено в бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт3113-Кт6823 отримання фінансування; Дт661-Кт3113 виплата зарплати працівникам, нарахування якої відображено у складі витрат підприємства; Дт64,65-Кт3113 сплата податків і внесків нарахованих на зарплату працівників, які відображено у складі витрат підприємства; Дт 631,685-Кт3113 оплата електроенергії та інших товарів (робіт, послуг) вартість, яких відображено підприємством у складі витрат.

Відповідач з аналізу наданих до перевірки документів зроблено висновок, що грошові кошти, отримані ДП Стрийський ВРЗ від ДАЗТ Укрзалізниця є безповоротною фінансовою допомогою, які були використані Позивачем в межах різних юридичних осіб, отже, відбувся перехід права власності.

Позивач зазначає, перерахування грошових коштів Укрзалізницею за період з 01.01.2013 р. по 30.11.02015 р. не є безповоротною фінансовою допомогою, а є джерел погашення дебіторської заборгованості заводу за надані послуги підприємствам залізничного транспорту з ремонту рухомого складу.

В матеріалах справи містяться Реєстрах платіжних доручень за період з 04.01.2013 р. по 30.11.02015 р. ДП Стрийський ВРЗ отримувало від ДАЗТ Укрзалізниця , в яких зазначено, що кошти перераховувалися згідно Наказів.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні копії Наказів, які зазначені в Реєстрах платіжних доручень за період з 04.01.2013 р. по 30.11.02015 р. та встановити, що отримані кошти Позивачем в даному випадку були погашення заборгованості заводу за надання послуг з ремонту рухомого складу не можливо.

У відповідності до п. 133.2 ст. 133 ПК України платники податку на прибуток підприємств - управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України.

Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст.133 ПК України ДП Стрийський ВРЗ є відокремленим підприємством залізничного транспорту і самостійним платником податку на прибуток та ПДВ.

Згідно з ст.55 Господарського кодексу України, учасниками господарських відносин визнаються суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування податком на прибуток відповідно до п. 137.10 ст. 137 ПКУ суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) вважаються доходами у отримувача такої допомоги на дату їх фактичного отримання або на дату надходження коштів на банківський рахунок чи у касу платника податку.

Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПК України доходом при отриманні грошових коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів признається інші види цільового фінансування - впродовж тих періодів, в яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

До безповоротної фінансової допомоги пп. 14.1.257 ПК України відноситься суму коштів, переданих платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податки та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (у редакції ПК України, яка діяла в період до 01.01.2015 р.).

При цьому, датою виникнення інших доходів у сумі безповоротної фінансової допомоги у вигляді коштів, є дата надходження коштів на банківський рахунок чи до каси платника податку (п. 137.10 ст. 137 ПКУ).

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд погоджується з твердженнями Контролюючого органу, що Позивачем отримано безповоротної фінансової допомоги від ДАЗТ Укрзалізниця (цільового фінансування на покриття витрат підприємства) та не включення її до складу доходів, що є порушенням П(с)БО 15 Дохід затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. №290 та норм п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 пп.137.10 ст.137 ПК України, у результаті чого Позивачем занижено дохід на суму 181167800,00 грн.

В частині щодо правомірності реалізації Позивачем послуг по організації перевезень вантажів нижче виробничої собівартості, Суд зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що на виконання типових договорів ДП Стрийський ВРЗ (надалі - Співвиконавець ) надає ДП Український транспортно-логістичний центр (надалі - Основний виконавець ) послуги з організації перевезень рухомого складу, дані послуги надаються за договірними цінами, вартість яких визначена в договорах та додатках до них.

Згідно умов договорів (п.1.1, п.2.3.3) Виконавці зобов'язуються за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг. Визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення, виходячи із очікуваного обсягу перевезень, вагонообігу та замовлених послуг, на підставі узгоджених цін відповідно до умов цього Договору. Загальна ціна Договору складається із суми наданих послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, вартість яких визначається Сторонами.

ДП Стрийський вагоноремонтний завод представлено до перевірки акти наданих послуг - відповідно до яких підприємство - ДП Стрийський вагоноремонтний завод надає послуги ДП Український транспортно-логістичний центр та іншим споживачам по організації перевезення вантажів, при цьому в актах не вказано - кількість вагоно/діб, вагу перевезеного вантажу, не надано калькуляції вартості наданих послуг.

Під час перевірки Головним бухгалтером надано пояснення, згідно з яких ціна за надані послуг по організації перевезень вантажів підлягає державному регулюванню, а саме: При наданні послуг з перевезення вантажів ДП СВРЗ здійснює розрахунок відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року №317 Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та з врахуванням рішень Тарифних комісій ДАЗТ УЗ .

Відповідач зазначає, що представлені підприємством документи - акти виконаних робіт не відповідають вимогам законодавства встановлених до первинних документів.

СДПІ з ОВП у м. Львові надавалася письмова вимога про надання документів №13483/28-06-14-00/1857 від 29.11.2016 р., проте Позивачем не надано витребуваних документів та пояснень.

Як вбачається з Акту перевірки та заперечень на позовну заяву Позивачем не представлено до перевірки затверджених тарифів на виконання даного виду послуг. Відповідно до укладених договорів ДП Український транспортно-логістичний центр визначає вартість послуг і проводить розподіл отриманих доходів із ДП Стрийський вагоноремонтний завод .

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем взагалі не надано суду документів по організації перевезень вантажів (типових договорів, додатки до договорів, акти виконаних робіт регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до п. 188.1 ПК України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 р.) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню.

В розумінні пп. 10 п. 1 ст. 1 Закону України Про ціни і ціноутворення товар - продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 5 та 6 Методики розрахунку тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженої наказом Міністерством інфраструктури України від 20 червня 2013 р. №418, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за №1082/23614 (надалі - Методика розрахунку) визначено, що розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних) обсягів перевезення вантажів, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) у плановому періоді. До розрахунку тарифів включається плановий прибуток, розмір якого є достатнім для забезпечення перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України (далі - перевезення вантажів) та виконання інвестиційних програм у період регулювання. Тарифи визначаються без врахування податку на додану вартість. Тарифи, визначені за цією Методикою, повинні забезпечувати: покриття економічно обґрунтованих витрат на перевезення вантажів; отримання передбаченого планом прибутку, достатнього для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності; сплату всіх податків, зборів (обов'язкових платежів) та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6 розд. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій звітності.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Основні методологічні засади формування бухгалтерському обліку ґрунтуються на затверджуваних Мінфіном стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку.

Так, пунктом 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999 року (подалі за текстом - П (С)БО 9) визначено, що саме П (С)БО 9 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Згідно вимог п. 6 П (С)БО 9, готова продукція, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, відноситься до запасів.

Відповідно до п. 8 П (С)БО 9 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У пункті 9 П (С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів i доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання i підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Пунктом 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.9199 р. №318 (далі - П (С)БО 16), встановлено, що до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Враховуючи викладене, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П (С)БО 16.

Відповідно до п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957 (далі по тесту - Порядок), разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (01 - Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд погоджується з висновками Контролюючого органу, що ДП Стрийський ВРЗ за рахунок поставки послуг з організації перевезень рухомого складу нижче виробничої собівартості з порушення ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17825259,48 грн.

В частині щодо взаємовідносин Позивача та ТОВ Стальний легіон , ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ , TOВ ВКП Промислово-будівельна група , ТОВ Українська нафто-газова компанія , ТОВ Стек-комп'ютер , ТОВ Кварц постач , ТОВ Контракт менеджмент , ТОВ Вікерс Енерджі , ТОВ ТД Владар Харків , ПФ Діком , Суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони та ТОВ Стальний легіон (Постачальник), з іншої сторони укладено Договори поставки: №СВ13-01-(п18/22)-14-05/Ю від 28.01.2014 р. (надалі Договір №СВ13-01-(п18/22)-14-05/Ю), №СВРЗ-01- (П200/22)-13-137/Ю від 10.10.2013 р. (надалі - Договір №СВРЗ-01- (П200/22)-13-137/Ю).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.2 Договору №СВ13-01-(п18/22)-14-05/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору. Найменування Товару: полотно кришки люка п/в. Виробник Товару - ТзОВ Лозівський ковальсько-механічний завод . Дата виготовлення Товару - 2014 р. Підтвердженням якості з боку Постачальника є сертифікат якості, що надається при поставці на кожну партію Товару.

Згідно із п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.2 Договору №СВРЗ-01-(П200/22)-13-137/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору. Найменування Товару: металопрокат. Виробник Товару - ТзОВ Краматорський металургійний завод . Дата виготовлення Товару - 2012-2013 р. Підтвердженням якості з боку Постачальника є сертифікат якості, що надається при поставці на кожну партію Товару.

До Договору №СВРЗ-01- (П200/22)-13-137/Ю сторонами 04.12.2013 р. та 27.12.2013 підписано Додаткові угоди №1, №2.

В підтвердження виконання умов Договорів Позивачем надано Суду наступні документи: Специфікації: №1 до Договору №СВ13-01-(п18/22)-14-05/Ю на загальну суму з ПДВ 9252000,00 грн., №1 до Договору №СВРЗ-01-(П200/22)-13-137/Ю на загальну суму з ПДВ 1186849,95 грн., №2 до Договору №СВРЗ-01-(П200/22)-13-137/Ю на загальну суму з ПДВ 2946240,00 грн., №3 до Договору №СВРЗ-01- (П200/22)-13-137/Ю на загальну суму з ПДВ 376633,00 грн.; Прихідні ордери: від 15.10.2013 р. №88 за ціною 7858,333 та 8308,333, від 28.10.2013 р. №91 за ціною 7858,333 та 8308,333, від 18.11.2013 р. №106 за ціною 7858,33 та 8308,33, від 13.12.2013 р. №121 за ціною 7858,33, від 16.12.2013 р. №123 за ціною 7858,33, від 09.12.2013 р. №123 за ціною 6138,00 та інші; Видаткові накладні: №234 від 11.10.2013 р. на загальну суму з ПДВ 183869,00 грн., №244 від 25.10.2013 р. на загальну суму з ПДВ 192855,40 грн., №264 від 15.11.2013 р. на загальну суму з ПДВ 189936,60 грн., №298 від 11.12.2013 р. на загальну суму з ПДВ 195955,40 грн., №317 від 12.12.2013 р. на загальну суму з ПДВ 185582,40 грн., №290 від 06.12.2013 р. на загальну суму з ПДВ 146170,33 грн. та інші; Товарно-транспортні накладні; Податкові накладні: від 11.10.2013 р. №238 на загальну суму з ПДВ 183869,00 грн., від 15.11.2013 р. №282 на загальну суму з ПДВ 189936,60 грн., від 31.03.2014 р. №129 на загальну суму з ПДВ 140756,62 грн., від 11.03.2014 р. №112 на загальну суму з ПДВ 145323,29 грн., від 07.02.2014 р. №42 на загальну суму з ПДВ 185040,00 грн., від 31.01.2014 р. №28 на загальну суму з ПДВ 138546,94 грн. та інші, копія яких залучено до матеріалів справи (стор. 144 - 207 том ІІ справи).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні Сертифікати якості на товар, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, які є обов'язковими, згідно умов п. 2.2., п. 9.1 Договорів, банківські виписки.

Крім того, Суд звертає увагу, що поставлений товар на склад за ціною є нижчим ніж вартості зазначеної у Видаткових та податкових накладних.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ (Продавець), з іншої сторони, укладено Договори поставки: №СВРЗ-01-(П-160/22)-14-77/Ю від 05.08.2014 р. (надалі - Договір №СВРЗ-01-(П-160/22)-14-77/Ю), №СВРЗ-01-(П-290/22)-14-78/Ю від 11.08.2014 р. (надалі - Договір №СВРЗ-01-(П-290/22)-14-78/Ю).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.2 Договору №СВРЗ-01-(П-160/22)-14-77/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору. Найменування Товару: шпали просочені 2 типу. Виробник Товару - ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ . Дата виготовлення Товару - 2014 р. Підтвердженням якості з боку Постачальника є декларація про відповідність, що надається при поставці на кожну партію Товару.

Згідно з п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.2 Договору №СВРЗ-01-(П-290/22)-14-78/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору. Найменування Товару: бруси дерев'яні просочені 1 типу. Виробник Товару - ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ . Дата виготовлення Товару - 2014 р. Підтвердженням якості з боку Постачальника є декларація про відповідність, що надається при поставці на кожну партію Товару.

В підтвердження виконання умов Договорів Позивачем надано Суду наступні документи: Специфікації: №1 до Договору №СВРЗ-01-(П-160/22)-14-77/Ю на загальну суму з ПДВ 216000,00 грн., №1 до Договору №СВРЗ-01-(П-290/22)-14-78/Ю на загальну суму з ПДВ 31500,00 грн.; Прихідні ордери: від 14.10.2014 р. №243 ціна 225,00, від 14.10.2014 р. №244 ціна 2500,00, від 27.11.2014 р. №244 ціна 225,00; Видаткові накладні: №06/10 від 14.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 27000,00 грн., №07/10 від 14.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 18960,00 грн., №09/11 від 27.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 21600,00 грн.; Рахунки фактури: №06/09 від 25.09.2014 р. на загальну суму з ПДВ 27000,00 грн., №01/10 від 02.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 18960,00 грн., №08/11 від 24.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 21600,00 грн.; Акт №414 від 27.11.2014 р. про передачу шпали просочені 2 тип 80 шт.; Податкові накладні: від 25.11.2014 р. № 10 на загальну суму з ПДВ 21600,00 грн., від 02.10.2014 р. №1 на загальну суму з ПДВ 27000,00 грн., від 09.10.2014 р. №6 на загальну суму з ПДВ 18960,00 грн., копії яких залучено до матеріалів справи (стор. 216 - 233 том ІІ справи).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні декларація про відповідність на товар, товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товару, які є обов'язковими, згідно умов п. 2.2., п. 9.1 Договорів, банківські виписки.

Крім того, Суд звертає увагу, що в п. 17 Договорів зазначено код ЄДРПОУ ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ 22360822, а на відбитку печатки міститься код ЄДРПОУ 36316644.

Також, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та TOВ ВКП Промислово-будівельна група (Продавець), з іншої сторони, укладено Договори поставки: №СВРЗ-01-(П-263/22)-14-64/Ю від 15.07.2014 р. (надалі - Договір №СВРЗ-01-(П-263/22)-14-64/Ю), №СВРЗ-01-(П-139/22)-14-46/Ю від 03.04.2014 р. (надалі - Договір №СВРЗ-01-(П-139/22)-14-46/Ю).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.2 Договору №СВРЗ-01-(П-263/22)-14-64/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору. Найменування Товару: пальники, центральні гнізда. Виробник Товару - фірма Абікор Бінцель ГмБХ Німеччина. Дата виготовлення Товару - 2014 р. Підтвердженням якості з боку Постачальника є копія сертифікату відповідність, що надається при поставці на кожну партію Товару.

Згідно з п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.2 Договору №СВРЗ-01-(П-139/22)-14-46/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору. Найменування Товару: сопло, ізолятор, завихрувач, катод, захисний ковпак. Виробник Товару - ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ . Дата виготовлення Товару - 2014 р. Підтвердженням якості з боку Постачальника є копія сертифікату відповідність, що надається при поставці на кожну партію Товару.

В підтвердження виконання умов Договорів Позивачем надано Суду наступні документи: Специфікації: №1 до Договору №СВРЗ-01-(П-263/22)-14-64/Ю на загальну суму з ПДВ 127087,50 грн., №1 до Договору № СВРЗ-01-(П-139/22)-14-46/Ю на загальну суму з ПДВ 136555,20 грн.; Прихідні ордери: від 09.12.2014 р. №518 сума загальна 5435,25, від 09.12.2014 р. №517 сума загальна 7523,22, від 09.12.2014 р. №516 сума загальна 6785,35, від 09.12.2014 р. №515 сума загальна 7441,30, від 09.12.2014 р. №514 сума загальна 1163,20, від 09.12.2014 р. №513 сума загальна 8008,40, від 09.12.2014 р. №512 сума загальна 2771,60, від 08.12.2014 р. №506 сума загальна 3106,50, від 02.12.2014 р. №494 сума загальна 7879,10, від 02.12.2014 р. №493 сума загальна 12567,50, від 30.10.2014 р. №436 сума загальна 7523,22, від 30.10.2014 р. №435 сума загальна 6785,35, від 10.10.2014 р. №397 сума загальна 4285,20, від 10.10.2014 р. №396 сума загальна 8006,25, від 10.10.2014 р. №395 сума загальна 7879,10 та інші; Видаткові накладні: №ПБ-120902 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 6522,30 грн., №ПБ-120904 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 9027,86 грн., №ПБ-120903 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 8142,42 грн., №ПБ-120906 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 8929,56 грн., №ПБ-120907 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1395,84 грн., №ПБ-120905 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 9610,08 грн., №ПБ-120901 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 3325,92 грн., №ПБ-120303 від 03.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 3727,80 грн., №ПБ-120202 від 02.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 9454,92 грн., №ПБ-120201 від 02.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 15081,00 грн., №ПБ-120803 від 28.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 9027,86 грн., №ПБ-120803 від 28.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 8142,42 грн., №ПБ-101004 від 10.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 8142,42 грн., №ПБ-101002 від 10.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 9607,50 грн. та інші; товарно-транспортні накладні; Податкові накладні: від 01.08.2014 р. №4 на загальну суму з ПДВ 11443,50 грн., від 01.08.2014 р. №5 на загальну суму з ПДВ 8376,54 грн., від 01.08.2014 р. №3 на загальну суму з ПДВ 4430,81 грн., від 01.08.2014 р. №2 на загальну суму з ПДВ 9180,36 грн., від 01.08.2014 р. №1 на загальну суму з ПДВ 6487,20 грн., від 01.08.2014 р. №6 на загальну суму з ПДВ 8533,50 грн., від 06.08.2014 р. №12 на загальну суму з ПДВ 504,00 грн., від 15.08.2014 р. №24 на загальну суму з ПДВ 10167,00 грн., від 10.10.2014 р. №18 на загальну суму з ПДВ 6522,30 грн., від 10.10.2014 р. №16 на загальну суму з ПДВ 9454,92 грн., від 10.10.2014 р. №19 на загальну суму з ПДВ 5142,24 грн., від 10.10.2014 р. №17 на загальну суму з ПДВ 9607,50 грн., від 28.10.2014 р. №46 на загальну суму з ПДВ 9027,86 грн. та інші, копії яких залучено до матеріалів справи (стор. 234 - 381 том ІІ справи, стор. 1 - 61 том ІІІ).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні Сертифікати якості на товар, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, які є обов'язковими, згідно умов п. 2.2., п. 9.1 Договорів, банківські виписки.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ Українська нафто-газова компанія (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір №П/12-254 купівлі-продажу природного газу від 14.11.2012 р. (надалі - Договір №П/12-254).

У відповідності до п. 1.1, п. 2.1, п. 3.2 Договору №П/12-254, Постачальник зобов'язується передати Покупцю природний газ (надалі - газ або товар ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору. Постачальник зобов'язується передати, а Покупець оплачує та зобов'язується прийняти природний газ в 2012 році в об'ємах до 750 тис. м. куб. та в 2013 р. в об'ємах до 3400 тис.м. куб. Постачальник передає Покупцю придбаний для нього газ, в об'ємах відповідно до п. 2.1 цього Договору, у межах ДК УКРТРАНСГАЗ НАК Нафтогаз України .

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Акти передачі-приймання природного газу: №1 від 30.11.2012 р. на загальну суму з ПДВ 497561,05 грн., №2 від 31.12.2012 р. на загальну суму з ПДВ 1187889,96 грн., №3 від 31.01.2013 р. на загальну суму з ПДВ 1097778,04 грн., №4 від 28.02.2013 р. на загальну суму з ПДВ 1059309,42 грн., №б/н від 31.03.2013 р. на загальну суму з ПДВ 1190605,54 грн., №б/н від 30.04.2013 р. на загальну суму з ПДВ 647214,19 грн., №б/н від 31.03.2013 р. на загальну суму з ПДВ 1190605,54 грн., №б/н від 31.05.2013 р. на загальну суму з ПДВ 369748,42 грн., №б/н від 30.06.2013 р. на загальну суму з ПДВ 393343,54 грн., №б/н від 31.07.2013 р. на загальну суму з ПДВ 523 964,36 грн. (на загальну суму 8158020,06 грн.); платіжні доручення; Податкові накладні: від 30.11.2012 р. №1042 на загальну суму з ПДВ 497561,05 грн., від 31.12.2012 р. №870 на загальну суму з ПДВ 885451,04 грн., від 07.02.2013 р. №870 на загальну суму з ПДВ 2222,95 грн., від 08.02.2013 р. №91 на загальну суму з ПДВ 300000,00 грн., від 15.01.2013 р. №193 на загальну суму з ПДВ 300000,99 грн., від 18.12.2012 р. №333 на загальну суму з ПДВ 2438,95 грн., від 31.01.2013 р. №175 на загальну суму з ПДВ 797777,05 грн., від 28.12.2012 р. №723 на загальну суму з ПДВ 300000,00 грн., від 05.03.2013 р. №40 на загальну суму з ПДВ 42913,53 грн., від 31.03.2013 р. №671 на загальну суму з ПДВ 547692,01 грн., від 28.02.2013 р. №643 на загальну суму з ПДВ 300000,00 грн., від 30.04.2013 р. №514 на загальну суму з ПДВ 700000,00 грн., від 15.04.2013 р. №142 на загальну суму з ПДВ 2307,99 грн., від 17.05.2013 р. №86 на загальну суму з ПДВ 200000,00 грн., від 31.05.2013 р. №166 на загальну суму з ПДВ 400000,00 грн., від 30.06.2013 р. №193 на загальну суму з ПДВ 107998,16 грн., від 23.07.2013 р. №167 на загальну суму з ПДВ 100 000,00 грн., від 12.07.2013 р. №79 на загальну суму з ПДВ 1,84 грн., від 31.07.2013 р. №335 на загальну суму з ПДВ 423962,52 грн., від 29.03.2013 р. №534 на загальну суму з ПДВ 100000,00 грн., від 28.02.2013 р. №534 на загальну суму з ПДВ 457086,47 грн. (на загальну суму 6467414,55 грн.), копії яких залучено до матеріалів справи (стор. 70 - 125 том ІІІ).

Суд звертає увагу, що Договір №П/12-254 та Акти приймання-передачі від Постачальника (ТОВ Українська нафто-газова компанія ) підписаний заступником директора з комерційних питань ОСОБА_9, який діяв на підставі Довіреності №3 від 24.04.2012 р., проте, в матеріалах справи відсутня копія даної Довіреності.

Також, Суд звертає увагу, що Акти передачі-приймання природного газу складені на загальну суму з ПДВ 8158020,06 грн., а Податкові накладні виписані на загальну суму з ПДВ 6467414,55 грн., різниця становить 1690605,51 грн., в матеріалах справи відсутні податкові накладні на дану суму.

Крім того, Суд звертає увагу, що в Договорі №П/12-254 та Актах приймання-передачі відсутні дані куди (адреса) постачається природний газ, лише містяться відомості, що товар постачається у межах ДК УКРТРАНСГАЗ НАК Нафтогаз України ; відсутні дані, який об'єм природного газу надійшов до Позивача та подальше використання даного товару.

Так, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ ТД Владар Харків (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №СВРЗ-01-(П-320/22)-15-117/Ю від 03.11.2015 р. (надалі - Договір №СВРЗ-01-(П-320/22)-15-117/Ю).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.2 Договору № СВРЗ-01-(П-320/22)-15-117/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного Договору. Найменування Товару: Акумуляторна батарея свинцево-кислотна тягова 40х4PzS320. Виробник Товару Харківський акумуляторний завод Владар України. Дата виготовлення Товару - 2015 р. Підтвердженням якості з боку Постачальника є копія сертифікату відповідність, що надається при укладанні Договору та гарантійний талон, який надається Постачальником на Товар.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Специфікація №1 на загальну суму з ПДВ 144200,00 грн.; Прихідний ордер від 17.11.2015 р. №526, ціна 60083,333; Видаткова накладна №795 від 17.11.2015 р. на загальну суму 144200,00 грн.; Податкова накладна від 17.11.2015 р. №77, копії яких залучено до матеріалів справи (стор. 126 - 134 том ІІІ).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні Сертифікати відповідності на товар, які є обов'язковими, згідно умов п. 2.2. Договору, банківські виписки.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ПФ Діком (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №СВРЗ-01-(П-302/22)-15-104/Ю від 08.10.2015 р. (надалі - Договір №СВРЗ-01-(П-302/22)-15-104/Ю).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3, п. 2.2, п. 2.6 Договору №СВРЗ-01-(П-302/22)-15-104/Ю, у відповідності з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у зумовлені строки у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити оплатити відповідно умов даного Договору. Найменування Товару: рама бокова ремонтопридатна, балка надресорна ремонтнопридатна. Кількість, асортимент і вартість кожної погодженої партії Товару визначається Сторонами в окремих специфікаціях, які додаються до даного Договору. Поставка Товару здійснюється партіями на підставі узгоджених Сторонами окремих Специфікацій. На кожну партію Постачальник повинен передати акт приймання-передачі, в якому вказати назву Товару, код Товару, серійний номер та рік виготовлення. Документи на Товар, які Постачальник повинен передати Покупцю: рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна. Товаросупровідні документи повинні надаватись Покупцю в оригіналі одночасно з відвантаженням Товару.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Протокол погодження договірної ціни; Специфікації: №1 на загальну суму з ПДВ 308103,88 грн., №2 на загальну суму з ПДВ 308103,88 грн., №3 на загальну суму з ПДВ 340284,28 грн., №4 на загальну суму з ПДВ 272494,98 грн., №5 на загальну суму з ПДВ 396563,40 грн., №6 на загальну суму з ПДВ 72136,19 грн., №7 на загальну суму з ПДВ 611331,26 грн., №8 на загальну суму з ПДВ 610329,74 грн., №9 на загальну суму з ПДВ 514262,00 грн.; Прихідні ордери: від 06.11.2015 р. №136, від 13.11.2015 р. №139 на загальну ціну 283570,23 грн., від 19.11.2015 р. №140 на загальну ціну 227079,15грн., від 20.11.2015 р. №147/1 на загальну ціну 330469,50грн., від 23.11.2015 р. №144 на загальну ціну 60113,49 грн., від 26.11.2015 р. №151 на загальну ціну 93966,54 грн., від 26.11.2015 р. №149 на загальну ціну 202598,61 грн., від 26.11.2015 р. №150 на загальну ціну 212877,57 грн., від 30.11.2015 р. №160; Видаткові Накладні: №1106 від 06.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 83996,42 грн., №1113 від 13.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 340284,28 грн., №1119 від 19.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 272494,98 грн., №1119 від 19.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 272494,98 грн., №1120 від 20.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 396563,40 грн., №1123 від 23.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 72136,19 грн., №1126 від 26.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 112759,85 грн., №1126-1 від 26.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 243118,23 грн., №1126-2 від 26.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 255453,08 грн., №1130 від 30.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 610329,74 грн.; Акти прийому-передачі: від 06.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 83996,42 грн., від 13.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 340284,28 грн., від 19.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 272494,98 грн., від 20.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 396563,40 грн., від 23.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 72136,19 грн., від 26.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 112759,85 грн., від 26.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 243118,23 грн., від 26.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 255453,08 грн., від 30.11.2015 р. на загальну суму з ПДВ 610329,74 грн.; Податкові накладні: від 30.11.2015 р. №22 на загальну суму з ПДВ 277,00 грн., від 23.11.2015 р. №11 на загальну суму з ПДВ 72136,19 грн., від 30.11.2015 р. №18 на загальну суму з ПДВ 227525,29 грн., від 30.11.2015 р. №19 на загальну суму з ПДВ 219898,06 грн., від 30.11.2015 р. №20 на загальну суму з ПДВ 162905,80 грн., (дата нечитабельна) №15 на загальну суму з ПДВ 112759,85 грн., від 26.11.2015 р. №14 на загальну суму з ПДВ 255453,08 грн., від 26.11.2015 р. №13 на загальну суму з ПДВ 243118,33 грн., від 20.11.2015 р. №9 на загальну суму з ПДВ 396563,40 грн., від 19.11.2015 р. №6 на загальну суму з ПДВ 272494,98 грн., від 13.11.2015 р. №4 на загальну суму з ПДВ 340284,28 грн., від 06.11.2015 р. №1 на загальну суму з ПДВ 83996,42 грн., копії яких залучено до матеріалів справи (стор. 193 - 247 том ІІІ).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні рахунки-фактури, товарно-транспортна накладна, які є обов'язковими у відповідності до п.2.6 Договору.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ Вікерс Енерджі (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір №03-ХОГ_ на поставку природного газу від 21.05.2015 р. (надалі - Договір №03-ХОГ_).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.4, п. 3.1 Договору №03-ХОГ_, Постачальник поставляє, а Покупець приймає для промислових потреб природний газ (надалі за текстом газ) на умовах даного Договору. Постачальник передає Покупцю природний газ в обсязі 1130 (одна тисяча сто тридцять) тис. метрів кубічних, в період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року. Постачальник передає Покупцю природний газ за даним Договором у мережі ПАТ Укртрансгаз .

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Акт прийому-передачі природного газу №3 від 31.08.2015 р. на загальну суму з ПДВ 197111,88 грн.; Податкові накладні: від 03.08.2015 р. №4 на загальну суму з ПДВ 100000,00 грн., від 20.08.2015 р. №5 на загальну суму з ПДВ 77895,42 грн.(на загальну суму 177895,42 грн.), копії яких залучено до матеріалів справи (стор. 248 - 257 том ІІІ).

Суд звертає увагу, що Акт прийому-передачі природного газу складено на загальну суму з ПДВ 197111,88 грн., а Податкові накладні виписані на загальну суму з ПДВ 177895,42 грн., різниця становить 19216,46 грн., в матеріалах справи відсутні податкові накладні на дану суму.

Також, Суд звертає увагу, що в Договорі та Акті прийому-передачі природного газу відсутні дані куди (адреса) постачається природний газ, лише містяться відомості, що товар постачається у межах ДК УКРТРАНСГАЗ ; відсутні дані, який об'єм природного газу надійшов до Позивача та подальше використання даного товару; відсутні банківські виписки.

Щодо взаємовідносин між Позивачем та Контрагентами: ТОВ Стек-комп'ютер , ТОВ Кварц постач , ТОВ Контракт менеджмент , Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, а отже встановити реальність укладання та виконання договірних взаємовідносин не можливо.

Крім того, Суд звертає увагу, що Позивачем взагалі не надано суду письмових пояснень та доказів, які б спростовували висновки викладені в Акті перевірки, а в позивній заяві надано лише посилання на норми законів та посилання на практику судів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Дана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 у справі №К/800/18945/14, від 01.03.2016 у справі №К/800/66709/14, від 24.02.2016 у справі №К/800/5891/15 та від 03.03.2016 у справі №К/800/21974/14.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Стаття 44 Податкового кодексу України визначає вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту).

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст. 44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.01.2016 по справі № К/800/1420/13.

Крім того, Суд зазначає, що виходячи з положень ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 цього ж Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктів п.2.4., 2.5., 2.13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинний документ повинен мати такий обов'язковий реквізит, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують фактичне здійснення операцій та одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

В контексті наведеного суд зазначає, що обов'язковими реквізитами у праві визнаються обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визнання його дійсним, таким, що має юридичну силу (значимість).

Отже, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою господарською операцією.

У той же час, у разі підписання первинного документу (податкової накладної) не уповноваженою особою, такий документ не створює будь-яких правових наслідків у бухгалтерському, а отже і у податковому обліку (у вигляді виникнення права на податковий кредит), як і документ на якому імітовано підпис уповноваженої особи.

При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267) затверджений Порядок заповнення податкової накладної.

Відповідно до п.1 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що відповідальною за фінансово-господарську діяльність ТОВ Українська нафто-газова компанія (код ЄДРПОУ 37764888) в період з 01.10.2012 року по 16.01.2014 року була керівником та головним бухгалтером в одній особі - ОСОБА_11.

В Ухвалі Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 року по справі №646/8865/16-к (провадження №1-кп/646/489/2016), зазначено наступне: ОСОБА_11 у невстановлений час, в невстановленому місці вступила у попередню змову з невстановленою собою, яка запропонувала останній здійснити фіктивне підприємництво за винагороду, а саме придбати суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ Українська нафто газова компанія та перереєструвати його в органах державної влади з метою, в тому числі, прикриття незаконної діяльності інших осіб, на що ОСОБА_11 погодилася та отримала грошову винагороду.

Продовжуючи злочинну діяльність невстановлені особи отримали можливість укладати від імені ОСОБА_11, шляхом підроблення документів, господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) для підприємств реального сектору економіки, чим сприяли незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставному формуванні валових витрат підприємств.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_11 вчинила пособництво фіктивному підприємництву, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) в тому числі, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 cm. 27, ч. 1 cm. 205 Кримінального кодексу України.

Підозрювана ОСОБА_11 визнала свою вину у інкримінованому правопорушенні повністю, надала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. .

Відповідач зазначає, що винуватість ОСОБА_11 підтверджується матеріалами кримінального провадження, в тому числі висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30.05.2016 р. №3902/3903 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, договором купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ Українська нафто-газова компанія від 19.03.2012 р. та реєстраційною карткою внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підписану ОСОБА_11

Статтею 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості минуло два роки.

Тобто, ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 року у справі №646/8865/16-к звільнено ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності (вину якої встановлено) на підставі ст.49 КК України за нереабілітуючими обставинами.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Крім того, перевіркою встановлено неможливість постачання ТОВ Українська нафтогазова компанія природнього газу імпортного походження на ДП Стрийський вагоноремонтний завод .

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

При цьому, Суд звертає увагу, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені Контрагента Позивача.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 р. справі №2а-7075/12/2670 (К/9901/1478/18) та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 р. по справі № К/9991/26540/11.

Виходячи з наведеного, Суд приходить до висновку про відсутність розумних економічних причин для укладання угод з контрагентами, понесення витрат у зв'язку з цим та їх в обліку та, відповідно, формування спірних сум податкових вигод.

З урахуванням наведеного у сукупності слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

В даному випадку, Суд приходить до висновку, що спірні операції з контрагентом носили лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів, які не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку та задекларованих позивачем податкових вигод.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод.

В частині щодо визначення бази оподаткування, повнота нарахування, утримання та своєчасність сплатив (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, Суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що на підставі представлених до перевірки ДП Стрийським ВРЗ первинних документів встановлено, що на балансі підприємства станом на 01.01.2013 р. та на 01.01.2014 р. у складі незавершених капітальних інвестицій обліковувався житловий будинок (АДРЕСА_2, загальна площа 169,0м.кв.) вартістю 432248,18 грн.

Відповідно до відомостей з витягу про державну реєстрацію прав на нерухоме майно серії СЕЕ №917311, станом на 01.08.2012 р. вищенаведений будинок перебував у державній власності (власник - ДП Стрийський ВРЗ ).

Придбання вищевказаного житлового будинку Позивачем проведено на підставі договору купівлі- продажу від 21.06.2012 року у фізичної особи ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_17) та відповідно до протоколу №3 засідання комітету з конкурсних торгів Підприємства від 31.05.2012 року.

Передачу житлового будинку оформлено актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 21.06.2012 року, відповідно до якого будинок на час передачі знаходиться в стані, що відповідає умовам договору, придатний для цільового використання.

Виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області прийнято рішення від 22.11.2012 року №331 про затвердження спільного рішення адміністрації та профкому ПАТ Укрзалізниці та ДП Стрийський ВРЗ про розподіл вищезгаданого житла, директору ДП Стрийський ВРЗ ОСОБА_13 на склад сім'ї з 6-ти чоловік із зняттям з квартирного обліку за місце проживанням (АДРЕСА_1) у зв'язку з переводом на роботу в іншу місцевість. Вказане рішення прийнято з врахуванням поданих матеріалів про розподіл житла адміністрації та профкому ПАТ Укрзалізниці та ДП Стрийський ВРЗ , а також на підставі заяви ОСОБА_13

Виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів міста Стрия 05.12.2012 року виданий Ордер №26432 серія Г гр. ОСОБА_13 сім'я якого складається з 6 чоловік, на право зайняття 4-х кімнатної квартири, загальною площею 169 кв.м. у будинку АДРЕСА_2. Ордер виданий на підставі рішення виконавчого комітетом Стрийської міської ради Львівської області від 22.11.2012 року №331.

Відповідно до наданого до перевірки протоколу №4 конференції трудового колективу ДП Стрийський ВРЗ від 11.04.2012 р., якою прийнято рішення про придбання квартири за кошти Підприємства та надання її для забезпечення житлових умов сім'ї директора підприємства ОСОБА_13

Директор ДП Стрийський ВРЗ призначений на посаду наказом ПАТ Укрзалізниці від 09.06.2011 р. №918/ОС з відповідним укладанням Контракту Державної адміністрації залізничного транспорту України, іменована далі Уповноважений орган управління (Укрзалізниці) від 09.06.2011 р. №774 Термін контракту з 09.06.2011 р. по 11.06.2012 р. (пролонгований строком до 12.06.2017 р.).

Умовами Контракту від 09.06.2011 р. №774, укладеного Укрзалізницею з директором ДП Стрийський ВРЗ ОСОБА_13 передбачено (п.21) що керівник Підприємства та члени його сім'ї відповідно до ст.46 Житлового кодексу України та п.49 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 1 1.12.1984 №470, позачергово забезпечується житловими приміщеннями у м. Стрий Львівської області за рахунок коштів Підприємства.

Директор ДП Стрийський ВРЗ ОСОБА_13 перебував на квартирному обліку за місцем праці в позачерговому списку №5.

Державна адміністрація залізничного транспорту відповідно до вимог чинного законодавства та Колективного договору забезпечує працівників апарату управління Укрзалізниці житлом, та листом №ЦЗ- 1-8/1597 від 23.10.2013 року звертається до Міністерства інфраструктури України за погодженням про приватизацію (відчуження) квартир, на підставі звернень від працівників, які отримали житло згідно з ордерами.

Під час перевірки встановлено, що отримання погодження на приватизацію будинку наданого на користь директора ОСОБА_13, наданого згідно з рішенням виконавчого комітетом Стрийської міської ради Львівської області від 22.11.2012 року №331.

На письмову вимогу від 21.12.2016 №1 Контролюючого органу, Погодження Міністерства інфраструктури України, щодо передачі житла до комунальної власності, до перевірки не надано.

Відповідно до ст.58 Житлового кодексу на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Статтею 59 Житлового кодексу Української РСР, визначено, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Відповідно до ст. 65 ЖК України Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з п. 18 ПРМ УРСР №37, громадяни, вказані в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу, за винятком тих, кому жилі приміщення належать на праві приватної власності.

Відповідач зазначає, що протягом 2013 року та січня-квітня 2014 року ДП Стрийський ВРЗ рішення щодо введення в експлуатацію зазначеного активу не приймалося, відповідний акт вводу в експлуатацію не складався. Згідно представлених первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, витрати по утриманню вищенаведеної будівлі (в т.ч. комунальні послуги) у періоді, що перевіряється Підприємством не понесені. За надання в користування зазначеної будівлі плата не виставлялася та не отримувалася.

В матеріалах справи міститься Рішення Стрийської міської ради Львівської області на 24 сесії, 6 демократичного скликання 25.03.2014 року №450, в якому зазначено наступне: Розглянувши клопотання Державної адміністрації залізничного транспорту України та клопотання ДП Стрийський вагоноремонтний завод про прийняття в комунальну власність м. Стрия житлового будинку по АДРЕСА_2 , керуючись ст. 4 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , п.п. 31 п. 1 ст. 26 та ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , міська рада вирішила: 1. Прийняти в комунальну власність м. Стрия з балансу ДП Стрийський вагоноремонтний завод житловий будинок по АДРЕСА_2 загальною площею - 169,0 кв.м. 2. Передати на баланс КП Світанок (ОСОБА_14) житловий будинок по АДРЕСА_2 згідно п. 1 даного рішення, та підготувати розрахунки на утримання будинку і затвердити згідно чинного законодавства. 3. Доручити Стрийському МБТІ (ОСОБА_8) підготувати свідоцтво про право власності на житловий будинок згідно п. 1,2 даного рішення. 4. Реєстраційній службі Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області (ОСОБА_7) провести реєстрацію права власності на житловий будинок згідно п.1,2,3 даного рішення. 6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови. .

Крім того, в матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі основних засобів житлового будинку, складений та підписаний комісією, за яким 03.04.2014 року комісією проведено обстеження та передано на баланс комунального підприємства активи житлового комплексу за адресою АДРЕСА_2, первісною (переоціненою) вартістю 432248,18грн.

Відповідно до представлених належним чином завірених копій Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 04.06.2015 року житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 173,3кв.м. належить на правах приватної спільної власності ОСОБА_13 1/6 та членам сім'ї. (Представлені копії Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.08.2015.).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні документи (клопотання Державної адміністрації залізничного транспорту України, клопотання ДП Стрийський вагоноремонтний завод (погодження, дозвіл) Міністерством інфраструктури України) на підставі яких Позивачем передано нерухоме майно в комунальну власність за адресою: м. Стрия житлового будинку по АДРЕСА_2.

Відповідач також наголошує, що на письмові запити Контролюючого органу, до перевірки документи щодо передачі у комунальну власність та приватизації житлового будинку, в т.ч. погодження Фонду державного майна України щодо проведення приватизації (відчуження) житла, та рішення (погодження, дозвіл) Міністерством інфраструктури України, щодо передачі вищенаведеного об'єкта житлового фонду до комунальної власності Позивачем - не надано.

Крім того, Відповідач звертає увагу, що Наказом №776/ОС від 26.08.2015 року ДП Стрийський ВРЗ за невиконання умов контракту, яке полягає в неефективному використання та збереження державного майна директора ОСОБА_13 звільнено з роботи з 26.08.2015 року.

З аналізу матеріалів справи та норм закону, Суд приходить до висновку, що ДП Стрийський ВРЗ надано фізичним особам додаткові блага у вигляді житлового будинку (ордер від 05.12.2012 р.) придбаного за рахунок працедавця - юридичної особи, для виконання трудового контракту на певний строк, шляхом передачі житлового будинку у комунальну власність, зняттям з балансу підприємства 03.04.2014 р. з подальшою приватизацію даного нерухомого майна, в результаті (на момент звільнення) отриманням Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 04.06.2015 р. ОСОБА_13 1/6 та членами сім'ї, без нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, Товариство не виконало функцію податкового агента в 03.04.2014 року.

Контролюючим органо правомірно встановлення порушення вимоги пп.14.1.47, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.162.1.3 п.162.1 ст162, пп. "а", "б", "е" пп.164.2.17 п. 164.2 пунктом 164.5 ст.164, пп.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп."а" п. 171.2 ст.171, пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI, що є підставою для донараховано 86460,82грн. ПДФО за 2014 рік.

В частині щодо заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями на загальну суму 10972015,00 грн., Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України та статей 5 і 11-1 Закону України Про управління об'єктами державної власності Кабінет Міністрів України Постановою від 23.02.2011 р. №138 затвердив Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Згідно з даним Порядком, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державною бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні із змінами та доповненнями для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Статтею 13 цього ж Закону дано визначення звітного періоду для складання фінансової звітності є календарний рік.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №397/3690, із внесеними змінами та доповненнями, визначено зміст і форму Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.

Завдання із здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків) тощо закріплено за Міністерством фінансів України (Указ Президента України від 08.04.201 1 №446/2011 "Про Положення про Міністерство фінансів України").

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (форма №2). Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток-або збиток.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Кінцевий фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Згідно з п. 7 П(с)БО 15 Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; інші доходи.

Усі витрати підприємства, згідно з П(с)БО 16, поділяють на виробничі (виробнича собівартість продукції, робіт, послуг), операційні (адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) та інші витрати діяльності (фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, надзвичайні витрати, інші витрати).

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2013 р. по 03.11.2016 р. у загальній сумі 287489 грн., на підставі таких документів: декларації з податку на прибуток за перевірений період; ф.№2 Звіт про фінансові результати за 2013р., 2014р., 2015р.; журналів-ордерів, аналізів рахунків, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 79 Фінансовий результат , 901 Собівартість реалізованих товарів , 903 Собівартість реалізованих послуг формування яких перевірено на підставі первинних документів встановлено заниження ДП Стрийський вагоноремонтний завод показників у рядку 09 Розрахунків частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті на загальну суму 10972015,00 грн., в тому числі за: 2013 р. в сумі 3882837,00 грн., 2014 р. в сумі 3007788 грн., 2015 в сумі 4081390 грн.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Позивачем порушено п. 7 П (с) БО 15 Дохід , п.5, п.6, п.7, п.9, п.11, п.12 , п.27 П (с) БО 16 Витрати , п.1-3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, в результаті заниження чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та завищення собівартості придбаної та реалізованої продукції на загальну суму 332202845 грн., ДП Стрийський вагоноремонтний завод занижено податок на прибуток в сумі 73146767 грн., що призвело до заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями на загальну суму 10972015 грн.

В частині щодо застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 6218274,38 грн., Суд зазначає наступне.

Як свідчать обставини справи ДП Стрийський ВРЗ було укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів з нерезидентами, а саме:

- з компанією SALTBURN PROPERTIES LIMITED від 29.05.2012 р. №СВРЗ-03-03-12-22/Ю про надання в оренду вагонів-цистерн для перевезення нафтопродуктів, на виконання умов якого Позивачем було здано в оренду вагонів-цистерн на загальну суму 1259799,28 дол. США, що засвідчено актами виконаних робіт від 31.01.2013 р. на суму 291343,20 дол. США, від 28.02.2013 р. на суму 260239,50 дол. США, від 31.03.2013 р. на суму 241561,64 дол. США, від 17.04.2013 р. на суму 982,45 дол. США, від 22.04.2013 р. на суму 553,92 дол. США, від 22.04.2013 р. на суму 398,00 дол. США, від 30.04.2013 р. на суму 1278,01 дол. США. від 30.04.2013 р. на суму 171721,60 дол. США, від 15.05.2013 р. на суму 5022,19 дол. США, від 13.05.2013 на суму 367,46 дол. США, від 13.05.2013 р. на суму 1592,00 дол. США, від 17.05.2013 р. на суму 598,28 дол. США. від 17.05.2013 р. на суму 745,80 дол. США, від 22.05.2013 р. на суму 3581,98 дол. США, від 28.05.2013 р. на суму 910,53 дол. США, від 31.05.2013 р. на суму 3919,93 дол. США, від 31.05.2013 р. на суму 113578,00 дол. США, від 14.06.2013 р. на суму 2636,50 дол. США, від 27.06.2013 р. на суму 2833,79 дол. США, від 30.06.2013 р. на суму 57778,90 дол. США, від 12.07.2013 р. на суму 1150,36 дол. США, від 31.07.2013 р. на суму 34438,10 дол. США, від 13.08.2013 р. на суму 199,79 дол. США, від 31.08.2013 р. на суму 8101,55 дол. США, від 03.09.2013 р. на суму 1748,02 дол. США, від 10.09.2013 р. на суму 7863,37 дол. США, від 11.09.2013 р. на суму 317,93 дол. США, від 12.09.2013 р. на суму 4677,40 дол. США. від 13.09.2013 р. на суму 4139,40 дол. США, від 17.09.2013 р. на суму 7149,41 дол. США, від 18.09.2013 р. на суму 2328,67 дол. США, від 19.09.2013 р. на суму 4632,28 дол. США, від 20.09.2013 р. на суму 2707,09 дол. США, від 23.09.2013 р. на суму 9193,87 дол. США, від 30.09.2013 р. на суму 286,55 дол. США, від 04.10.2013 р. на суму 104,20 дол. США, від 10.10.2013 р. на суму 905,92 дол. США, від 19.12.2013 р. на суму 8220,69 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становив: 01.05.2013 р., 29.05.2013 р., 29.06.2013 р., 16.07.2013 р., 21.07.2013 р., 21.07.2013 р., 29.07.2013 р., 29.07.2013 р., 13.08.2013 р., 11.08.2013 р., 11.08.2013 р., 15.08.2013 р., 15.08.2013 р., 20.08.2013 р., 26.08.2013 р., 29.08.2013 р., 29.08.2013 р., 12.09.2013 р., 25.09.2013 р., 28.09.2013 р., 10.10.2013 р., 29.10.2013 р., 11.11.2013 р., 29.11.2013 р., 02.12.2013 р., 09.12.2013 р., 10.12.2013 р., 11.12.2013 р., 12.12.2013 р., 16.12.2013 р., 17.12.2013 р., 18.12.2013 р., 19.12.2013 р., 22.12.2013 р., 29.12.2013 р., 02.01.2014 р., 08.01.2014 р., 19.03.2014 р. відповідно. Під час перевірки встановлено, що нерезидентом умови контракту виконано не було, оплату за орендовані вагони-цистерни не здійснено. Контролюючим органом кількість днів прострочки було визначено до дати підписання Заключного передавального акту дебіторської заборгованості, а саме до 30.11.2015 р., у зв'язку з чим кількість днів прострочки становило: 793, 781, 762, 749, 731, 728, 721, 720, 719, 718, 714, 713, 712, 711, 708, 701, 697, 691, 621;

- з компанією MIRAMIS TRANSPORTATION LIMITED від 30.12.2011 р. №CBP3-06-03-l 1-02/Ю про оренду вагонів, на виконання умов якого Позивачем було здано в оренду вагонів-цистерн на загальну суму 223858,50 дол. США, що засвідчено актами виконаних робіт: від 31.01.2013 р. на суму 57655,75 дол. США, 28.02.2013 р. на суму 51545,88 дол. США, від 31.03.2013 р. на суму 909,45 дол. США. від 31.03.2013 р. на суму 282,94 дол. США, від 31.03.2013 р. на суму 56333,22 дол. США, від 31.03.2013 р. на суму 5375,87 дол. США, від 30.04.2013 р. на суму 44659,98 дол. США, від 15.05.2013 р. на суму 1793,64 дол. США, від 18.07.2013 р. на суму 535,57 дол. США, від 22.01.2014 на суму 1759,16 дол. США, від 22.01.2014 на суму 1180,40 дол. США, від 22.01.2014 на суму 1826,64 дол. США, від 22.01.2014 р. на суму 1826,64 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становило: 01.05.2013 р., 29.05.2013 р., 29.06.2013 р., 29.07.2013 р., 13.08.2013 р., 16.10.2013 р. 22.04.2014 р. відповідно. Нерезидентом було здійснено оплату у сумі 215332,79 дол. CШA. Станом на 30.07.2013 у резидента виникла дебіторська заборгованість у сумі 83612,98 дол. США, яка на дату підписання Заключного передавального акту погашена не була, у зв'язку з чим кількість днів прострочки становило 854, 839, 775 та 587;

- з компанією MIRAMIS TRANSPORTATION LIMITED від 30.12.2011 р. №CBP3-06-03-l 1-04/Ю про надання в оренду вагонів - цистерн для в'язких нафтопродуктів, на виконання умов якого Позивачем було надано послуги оренди на загальну суму 62024,39 дол. США, що засвідчено актами виконаних робіт від 31.01.2013 р. на суму 15689,70 дол. США, від 28.02.2013 р. на суму 13579,86 дол. США, від 31.03.2013 р. на суму 14661,60 дол. США, від 30.04.2013 р. на суму 13919,58 дол. СІІІА, від 18.07.2013 р. на суму 17,88 дол. США, від 22.01.2014 р. на суму 986,68 дол. США, від 22.01.2014 р. на суму 2746,40 дол. США, від 22.01.2014 р. на суму 422,69 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становив: 01.05.2013 р., 29.05.2013 р., 29.06.2013 р., 29.07.2013 р., 16.10.2013 р., 22.04.2014 р. відповідно. Нерезидентом було здійснено оплату у сумі 61951,25 дол. США, згідно платіжних документів: від 14.02.2013 р. на суму 29537,76 дол. США, від 05.03.2013 р. на суму 14342,70 дол. США, від 21.04.2013 р. на суму 13 900,00 дол. США. від 12.05.2014 на суму 4170,79 дол. США, однак з порушенням законодавчо встановлених строків на 208 та 20 днів;

- з компанією MIRAMIS TRANSPORTATION LIMITED від 30.12.2011 р. №СВРЗ-06-(П-46/03)-13-11/Ю про надання в оренду вагонів - цистерн для в'язких нафтопродуктів, на виконання умов якого Позивачем було надано послуги оренди на загальну суму 478793,61 дол. США, що засвідчено актами виконаних робіт: від 31.05.2013 р. №421 на суму 31091,06 дол. США. від 30.06.2013 р. №513 на суму 30030,00 дол. США, від 31.07.2013 р. №640 на суму 28608,58 дол. США, від 05.08.2013 р. №662 на суму 615,40 дол. США, від 31.08.2013 р. №729 на суму 27207,18 дол. США, від 30.09.2013 р. №840 на суму 21499,73 дол. США, від 31.10.2013 р. №973 на суму 23779,98 дол. США, від 30.11.2013 р. №1079 на суму 33560,73 дол. США, від 31.12.2013 р. №1161 на суму 36860,67 дол. США, від 31.01.2014 р. №43 на суму 62596,80 дол. США, від 28.02.2014 р. №106 на суму 56184,03 дол. США, 31.03.2014 р. №176 на суму 61508,16 дол. США, від 30.04.2014 р. №250 на суму 52373,79 дол. США, від 31.05.2014 р. №344 на суму 8215,84 дол. США, від 30.06.2014 р. №402 на суму 1003,59 дол. США, від 31.07.2014 р. №509 на суму 425,25 дол. США, від 21.07.2014 р. №560 на суму 1905,12 дол. США, від 30.09.2014 р. №616 на суму 527,31 дол. США, від 19.03.2014 р. №143 на суму 287,02 дол. США, від 19.03.2014 р. №135 на суму 261,85 дол. США, від 19.03.2014 р. №142 на суму 251,52 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становив: 28.08.2013 р., 28.09.2013 р., 29.10.2013 р., 03.11.2013 р., 29.11.2013 р., 29.12.2013 р., 29.01.2014 р., 28.02.2014 р., 31.03.2014 р., 01.05.2014 р., 29.05.2014 р., 29.06.2014 р., 29.07.2014 р., 29.08.2014 р., 28.09.2014 р., 29.10.2014 р., 29.11.2014 р., 29.12.2014 р., 17.06.2015 р. відповідно. Нерезидентом було здійснено оплату у сумі 474793,61 дол. США, що засвідчено платіжними документами: від 13.05.2013 р. на суму 31091,06 дол. США, від 14.06.2013 р. на суму 30030,00 дол. США, від 19.07.2013 р. на суму 28608,58 дол. США, від 14.08.2013 р. на суму 27822,58 дол. США, від 12.09.2013 р. на суму 21499,73 дол. США, від 01.11.2013 р. на суму 23779,98 дол. США, від 13.12.2013 р. на суму 34190,10 дол. США, від 30.12.2013 р. на суму 36231,30 дол. США, від 10.02.2014 р. на суму 52867,08 дол. США, від 14.03.2014 р. на суму 34377,40 дол. США, від 28.03.2014 р. на суму 19391,40 дол. США, від 12.05.2014 р. на суму 54210,68 дол. США, від 29.05.2014 р. на суму 33455,03 дол. США, від 15.07.2014 р. на суму 46577,03 дол. США. Валютну виручку у сумі 4661,66 дол. США від нерезидента отримано не було, кількість днів прострочки становить 428, 397, 366, 336 та 166 дні;

- з компанією MIRAMIS TRANSPORTATION LIMITED від 30.12.2011 р. №СВРЗ-06-(ІІ-47/03)-13-12/Ю про надання в оренду вагонів - цистерн для свіжих нафтопродуктів, на виконання умов якого Позивачем було надано послуги оренди на загальну суму495343,35 дол. США, що засвідчено Актами виконаних робіт: від 31.05.2013 р. на суму 82142,06 дол. США, від 30.06.2013 р. на суму 70390,32 дол. США, від 12.07.2013 р. на суму 783,12 дол. США, від 31.07.2013 р. на суму 36856,82 дол. США, від 05.08.2013 р. на суму 586,55 дол. США, від 05.08.2013 р. на суму 1230,80 дол. США, від 31.08.2013 р. на суму 7067,06 дол. США, від 30.09.2013 р. на суму 5603,92 дол. США, від 31.10.2013 р. на суму 18251,73 дол. США, від 31.12.2013 р. на суму 33560,73 дол. США, від 31.01.2014 р. на суму 48563,55 дол. США, від 28.02.2014 р. на суму 44294,04 дол. США, від 31.03.2014 р. на суму 48563,55 дол США, від 30.04.2014 р. на суму 3725,90 дол. США, від 31.05.2014 р. на суму 9865,80 дол. США, від 30.06.2014 р. на суму 2704,59 дол. США, від 31.07.2014 р. на суму 884,52 дол. США, від 31.08.2014 на суму 3912,30 дол. США, від 30.09.2014 р. на суму 391,23 дол. США, від 31.10.2014 р. на суму 51,03 дол. США, від 30.11.2014 р. на суму 510,30 дол. США, від 31.12.2014 р. на суму 527,31 дол. США, від 31.01.2015 р. на суму 425,25 дол. США, від 18.03.2015 р. на суму 3390,80 дол. США, від 19.03.2015 р. на суму 1142,14 дол. США, від 19.03.2015 р. на суму 2618,54 дол. США, від 19.03.2015 р. на суму 664,24 дол. США, від 19.03.2015 р. на суму 664,24 дол. США, від 01.04.2015 р. на суму 3086,46 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становив 29.08.2013 р., 28.09.2013 р., 10.10.2013 р., 29.10.2013 р., 03.11.2013 р., 29.11.2013 р., 29.12.2013 р., 29.01.2014 р., 28.02.2014 р., 31.03.2014 р., 01.05.2014 р., 29.05.2014 р., 29.06.2014 р., 29.07.2014 р., 29.08.2014 р., 29.09.2014 р., 29.10.2014 р., 29.11.2014 р., 29.12.2014 р., 29.01.2015 р., 28.02.2015 р., 31.03.2015 р., 01.05.2015 р., 16.06.2015 р., 17.06.2015 р., 30.06.2015 р. відповідно. Нерезидентом було здійснено оплату за орендовані вагони у сумі 471591,81 дол. США, що підтверджується платіжними документами: від 13.05.2013 р. на суму 53908,94 дол. США, від 19.07.2013 р. на суму 21391,40 дол. США, від 14.08.2013 р. на суму 8794,00 дол. США, від 12.09.2013 р. на суму 11533,27 дол. США, від 01.11.2013 р. на суму 10515,32 дол. США, від 13.12.2013 р. на суму 30107,70 дол. США, від 30.12.2013 р. на суму 32846,31 дол. США, від 24.01.2014 р. на суму 86478,84 дол. США, від 10.02.2014 р. на суму 44294,04 дол. США, від 14.03.2014 р. на суму 41930,59 дол. США, від 28.03.2014 р. на суму 15309,00 дол. США, від 12.05.2014 р. на суму 5000,00 дол. США, від 29.05.2014 р. на суму 32188,61 дол. США, від 15.07.2014 р. на суму 1422,97 дол. США, від 01.12.2014 р. на суму 5000,00 дол. США, однак валютна виручка у сумі 45716,95 дол. США надійшла з порушенням законодавчо встановленого строку на 3, 42, 40, 40 та 14 днів. Від нерезидента валютну виручку у сумі 351368,74 дол. США отримано не було, кількість днів прострочки становить 339 дні;

- з міжнародною компанією WINSLOW CONSULTINGLTD від 28.02.2013 №CBP3-06-03-13-08/Ю про надання в оренду вагонів хопер - цементовози, на виконання умов якого було надано послуги оренди - загальну суму 640469,55 дол. США, що засвідчено актами наданих послуг від 31.03.2013 р. на суму 155,70 дол. США, від 30.04.2013 р. на суму 6039,65 дол. США, 31.05.2013 р. на суму 24737,94 дол. США, від 30.06.2013 р. на суму 30205,22 дол. США, від 31.07.2013 р. на суму 39517,62 дол. США, від 31.08.2013 р. на суму 47553,32 дол. США, від 30.09.2013 р. на суму 51188,16 дол. США, від 31.10.2013 р. на суму 56730,54 дол. США, від 30.11.2013 р. на суму 46652,12 дол. США, від 31.12.2013 р. на суму 41335,04 дол. США, від 31.01.2014 р. на суму 40869,42 дол. США, від 28.02.2014 р. на суму 139686 дол. США, від 31.03.2014 р. на суму 25759,30 дол. США, від 30.04.2014 р. на суму 46637,10 дол. США, від 31.05.2014 р. на суму 51653,78 дол. США, від 30.06.2014 р. на суму 17408,18 дол. США, від 31.07.2014 р. на суму 42987,24 дол. США, від 31.08.2014 р. на суму 29394,14 дол. США, від 30.09.2014 р. на суму 20622,46 дол. США, від 31.10.2014 р. на суму 13397,84 дол. США, від 30.11.2014 р. на суму 4010,34 дол. США, від 31.12.2014 р. на суму 1366,82 дол. США, від 31.01.2015 р. на суму 570,76 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становив: 29.06.2013 р., 29.07.2013 р., 29.08.2013 р., 28.09.2013 р., 29.10.2013 р., 29.11.2013 р., 29.11.2013 р., 29.01.2014 р., 28.02.2014 р., 31.03.2014 р., 01.05.2014 р., 29.05.2014 р., 29.06.2014 р., 29.07.2014 р., 29.08.2014 р., 28.09.2014 р., 29.10.2014 р., 29.11.2014 р., 29.12.2014 р., 29.01.2015 р., 28.02.2015 р., 31.03.2015 р., 01.05.2015 р. відповідно. Нерезидентом було здійснено оплату за орендовані вагони у сумі 508402,60 дол. США, що підтверджено платіжними документами: від 14.05.2013 р. на суму 88577,67 дол. США, від 27.06.2013 р. на суму 759,49 дол. США, від 31.07.2013 р. на суму 10000,00 дол. США, від 16.10.2013 р. на суму 103000,00 дол. США, від 28.11.2013 р. на суму 30000,00 дол. США, від 06.12.2013 р. на суму 35000,00 дол. США., від 10.12.2013 р. на суму 40000,00 дол. США, ВІД 25.02.2014 р. на суму 40000,00 дол. США, від 02.04.2014 р. на суму 36065,44 дол. США, від 08.04.2.014 р. на суму 22000,00 дол. США, від 12.05.2014 р. на суму 44000,00 дол. США, від 07.10.2014 р. на суму 10000,00 дол. США. Від нерезидента валютну виручку у сумі 132066,92 дол. США, у зв'язку з чим станом на 30.08.2014 р. виникла дебіторська заборгованість у сумі 132066,92 дол. США, яка на дату підписання Заключного передавального акту погашена не була, у зв'язку з чим кількість днів прострочки становило: 437, 407, 376 345, 315, 284, 254, 223 та 192 дні;

- з міжнародною компанією WINSLOW CONSULTINGLTD від 25.09.2012 р. №СВРЗ-06-03-12-35/Ю про надання в оренду вагонів хопер - цементовози, на виконання умов якого було надано послуги оренди на загальну суму 1286100,00 дол. США, що засвідчено актами наданих послуг від 31.03.2013 р. на суму 72315,00 дол. США, від 28.02.2013 р. на суму 82215,00 дол. США, від 31.03.2013 р. на суму 92055,00 дол. США, від 31.03.2013 р. на суму 285,00 дол. США, від 30.04.2013 р. на суму 897450,00 дол. США, від 31.05.2013 р. на суму 91050,00 дол. США, від 30.06.2013 р. на суму 88995,00 дол. США, від 31.07.2013 р. на суму 92250,00 дол. США, від 31.08.2013 р. на суму 92040,00 дол. США, від 30.09.2013 р. на суму 87720,00 дол. США, від 31.10.2013 р. на суму 87750,00 дол. США, від 30.11.2013 р. на суму 68100,00 дол. США, від 31.12.2013 р. на суму 71565,00 дол. США, від 31.01.2014 р. на суму 64050,00 дол. США, від 28.02.2014 р. на суму 23550,00 дол. США, від 31.03.2014 р. на суму 39885,00 дол. США, від 30.04.2014 р. на суму 44550,00 дол. США, від 31.05.2014 на суму 81015,00 дол. США, від 30.06.2014 р. на суму 16845,00 дол. США, від 12.03.2015 р. на суму 120,00 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становив: 01.05.2013 р., 29.05.2013 р., 29.06.2013 р., 29.07.2013 р., 29.08.2013 р., 28.09.2013 р., 29.10.2013 р., 29.11.2013 р., 29.12.2013 р., 29.01.2014 р., 28.02.2014 р., 31.03.2014 р., 01.05.2014 р., 29.05.2014 р., 29.06.2015 р., 29.07.2014 р., 29.08.2014 р., 28.09.2014 р., 28.09.2014 р. та 10.06.2015 р. відповідно. Нерезидентом було здійснено оплату за орендовані вагони у сумі 1110970,09 дол. США, що підтверджено платіжними документами: від 25.01.2013 р. на суму 94545,00 дол. США, від 27.02.2013 р. на суму 74340,00 дол. США, від 20.03.2013 р. на суму 170000,00 дол. США, від 24.05.2013 р. на суму 91910,67 дол. США, від 27.06.2013 р. на суму 98739,86 дол. США, від 31.07.2013 р. на суму 93000,00 дол. США, від 21.08.2013 р. на суму 100000,00 дол. США, від 28.11.2013 р. на суму 90000,00 дол. США, від 26.12.2013 р. на суму 50000,00 дол. США, від 29.01.2014 р. на суму 50000,00 дол. США, від 25.02.2014 р. на суму 54000,00 дол. США, від 20.03.2014 р. на суму 16000,00 дол. США, від 02.04.2014 р. на суму 43934,56 дол. США, від 18.04.2014 р. на суму 40500,00 дол. США, від 12.05.2014 р. на суму 44000,00 дол. США. Компанією WINSLOW CONSULTINGLTD оплату у сумі 269824,91 дол. США за отриманий товар не здійснено, у зв'язку з чим кількість днів прострочки склала: 31, 27, 50, 20, 33, 49, 18, 42, 11, 451, 423, 362, 331, 301 та 46 дні;

- з компанією SALWYNO COMPANY LIMITED від 29.10.2014 №СВРЗ-05-(П-367/03)-14-119/Ю про надання послуг з організації перевезень вантажів на виконання умов якого було надано послуги оренди на загальну суму 112930,56 дол. США, що засвідчено актами наданих послуг від 30.11.2014 р. на суму 3279,19 дол. США, від 31.12.2014 р. на суму 17078,21 дол. США, від 31.01.2015 р. на суму 13986,08 дол. США, від 28.02.2015 р. на суму 23471,55 дол. США, від 31.03.2015 р. на суму 19105,55дол. США, від 30.04.2015 р. на суму 18489,24 дол. США, від 31.05.2015 р. на суму 17024,51 дол. США, від 30.06.2015 р. на суму 496,25 дол. США. Граничний термін отримання валютної виручки становив: 28.02.2015 р., 31.03.2015 р., 01.05.2015 р., 29.05.2015 р., 29.06.2015 р., 29.07.2015 р., 29.08.2015 р., 28.09.2015 р. відповідно. Нерезидентом було здійснено оплату за орендовані вагони у сумі 67739,00 дол. США, що засвідчено платіжними документами від 11.11.2014 р. на суму 5500,00 дол. США, від 18.11.2014 р. на суму 10000,00 дол. США, від 14.01.2015 р. на суму 17391,00 дол. США, від 10.03.2015 р. на суму 24848,00 дол. США, від 10.04.2015 р. на суму 5000,00 дол. США, від 22.05.2015 р. на суму 5000,00 дол. США.

Від нерезидента валютну виручку у сумі 45191,56 дол. США, у зв'язку з чим станом на 30.06.2015 р. у Позивача виникла дебіторська заборгованість у сумі 45191,56 дол. США, яка на дату підписання Заключного передавального акту погашена не була, у зв'язку з чим кількість днів прострочки становило 154, 124, 93 та 63 дні.

Крім того, під час перевірки Контролюючим органом встановлено, що у ДП Стрийський ВРЗ рахувалася прострочена дебіторська заборгованість станом на: 01.07.2013 р. у сумі 21279,46 дол. США 01.10.2013 р. у сумі 82118,47 дол. США, 01.01.2014 р. у сумі 192432,32 дол. США, 01.04.2014 р. у сум 237513,13 дол. США, 01.07.2014 р. у сумі 312879,75 дол. США, 01.10.2014 р. у сумі 487158,11 дол. США 01.01.2015 р. у сумі 583207,68 дол. США, 01.04.2015 р. у сумі 601177,19 дол. США, 01.07.2015 р. у сумі 621985,00 дол. США, 01.10.2015 р. у сумі 661081,46 дол. США, яку у Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами задекларовано не було.

Суд звертає увагу, що Позивачем ні в позовній заяві (додаткових поясненнях), не наведено жодних підстав, які спростовували висновки Контролюючого органу.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (яка діяла під час здійснення операцій Позивачем) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність (яка діяла під час здійснення операцій Позивачем) закріплено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 1 Постанови НБУ N 453 від 14 листопада 2013 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (яка діяла під час здійснення операцій) постановлено: установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно із ст. 4 ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (яка діяла під час здійснення операцій Позивачем), порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У відповідності до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (надалі - Декрет №15-93) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Статтею 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами (надалі - Указ №319/94) встановлено, що суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк: продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України; подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України. Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально. Національному банку України та Головній державній податковій інспекції України забезпечити суворе збереження таємниці щодо одержаної інформації.

У відповідності до п. 2 наказу Мінфіну України від 25.12.95 р. №207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами" декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності в установленій формі в регіональних відділення НБУ і державних податкових інспекціях за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності. При цьому послідовність надання суб'єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, й отримання довідки про здійснення декларування встановлена спільним листом НБУ і ДПАУ від 17.04.2003 р. N 28-311/1929-2823, 3368/5/23-5316.

Згідно з п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 р. №207 декларування валютних цінностей здійснюється щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.

Суд звертає увагу, що ні зазначеним Декретом, ні Указом не передбачено можливості недекларування наявності валютних цінностей, зокрема дебіторської заборгованості.

Невиконання резидентом вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення.

Згідно з п. 2 ст. 10 Декрету №15-93 за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Статтею 16 зазначеного Декрету передбачено, що за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції до резидентів застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Постановою Національного банку України №49 від 8 лютого 2000 року (зареєстрована в Мінюсті України 4 квітня 2000 року за N 209/4430) затверджено Положення про валютний контроль.

Пунктом 2.7 цього Положення передбачено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність за порушення порядку декларування у вигляді штрафу в розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки підприємство Позивача має валютні цінності, що знаходяться за межами України, то Контролюючий орган мав законні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення порядку декларування.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що Позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано в повному обсязі, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Контролюючому органу надано не було.

Оскільки Контролюючому органу не було надано в повному обсязі первинно бухгалтерських документів під час перевірки, Судом вбачається правомірним висновок останнього про порушення Позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державному підприємству "Стрийський вагоноремонтний завод" (адреса: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, 2; код ЄДРПОУ 20770332) відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук