Постанова

від 23.07.2018 по справі 803/606/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3641/18 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (суддя- Дмитрук В.В., ухвалене в м. Луцьку о 13:20) у справі № 803/606/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська митниця ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови №55985476 від 14 березня 2018 року про відкриття виконавчого провадження, винесену старшим державним виконавцем Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Міщуком Тарасом Миколайовичем, про стягнення штрафу в розмірі 8 500 грн. на підставі постанови від 28 листопада 2017 року №5456/20900/17 Львівської митниці ДФС.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив таке в апеляційному порядку, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Як на доводи апеляційної скарги серед іншого посилається на ту обставину, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплинув, а тому в державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження у справі.

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, однак явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідач, пояснення представника апелянта, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Львівської митниці ДФС від 28.11.2017 року №5456/20900/17 ОСОБА_2 визнано винним у порушенні ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500грн.

В подальшому 14.03.2018 року старшим державним виконавцем Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55985476 з виконання постанови Львівської митниці ДФС від 28.11.2017 року №5456/20900/17 про стягнення зі ОСОБА_2 в дохід держави штрафу в сумі 8 500грн.

Позивач не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2018 року та вважаючи її протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що Львівською митницею ДФС не пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, як наслідок оскаржувана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження прийнята правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 534 МК України постанови митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов'язковими для виконання.

Частиною 2 статті 535 МК України передбачено, що митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Статтею 536 МК України передбачено, що не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Також, статтею 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Абзац другий даної статті передбачає, що Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з пунктом 6 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як видно з матеріалів справи, постанова Львівської митниці ДФС №5456/20900/17 прийнята від 28.11.2017, набрала законної сили 09.12.2017 року

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову посилався на те, що з супровідного листа Львівської митниці ДФС №2676/13-70-20/9/29 (а.с.12), яким було направлено постанову про порушення митних правил на адресу Горохівського ВДВС, вбачається, що вихідною датою такого супровідного листа є 09.02.2018 року, а тому строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущено.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, так як вхідною датою, коли Горохівський ВДВС отримав постанову Львівської митниці ДФС №5456/20900/17 для виконання є 14.03.2018р. (а.с.12). Докази, які б спростовували дану обставину в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що хоча і дата супровідного листа зазначена 09.02.2018р., однак будь-які докази, коли саме цей лист разом з виконавчим документом був відправлений до виконання відсутні.

Враховуючи викладене, оскільки фактична заява стягувача щодо примусового виконання постанови про порушення митних правил від 28.11.2017 року №5456/20900/17, а саме - супровідний лист №2676/13-70-20/9/29 надійшов до Горохівського ВДВС 14.03.2018р., то Львівською митницею ДФС пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, який спливав 10.03.2018 року, відтак, оскаржувана постанова Горохівського ВДВС про відкриття виконавчого провадження прийнята неправомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 306, 307, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 803/606/18 скасувати та прийняти нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №55985476 від 14 березня 2018 року про відкриття виконавчого провадження, винесену старшим державним виконавцем Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Міщуком Тарасом Миколайовичем, про стягнення зі ОСОБА_2 штрафу в розмірі 8 500 грн. на підставі постанови від 28 листопада 2017 року №5456/20900/17 Львівської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом 30 днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 30.07.2018р.