Рішення

від 31.07.2018 по справі 826/15947/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 липня 2018 року                      № 826/15947/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНАКО ГРУП” до  Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про  визнання протиправним та скасування розпорядження від 09.10.2017 №1253, визнання права на провадження певних дій за принципом мовчазної згоди, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “МОНАКО ГРУП” (далі – позивач, ТОВ “МОНАКО ГРУП”) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі – відповідач-1), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – відповідач-2), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 09.10.2017 №1253 “Про відмову в подовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами” в частині переліку дозволів за №29272-11 та №29370-12, що належать ТОВ “МОНАКО ГРУП”; визнати, що ТОВ “МОНАКО ГРУП” набуло права на провадження господарської діяльності, що пов'язана з розповсюдженням зовнішньої реклами на власних площинах рекламних засобів, згідно поданих заяв та отриманих описів справ за принципом мовчазної згоди та має право встановлювати рекламні засоби за таким переліком: рекламний засіб за адресою м. Київ, Дарницький район, вул. Ахматової, 22/20 на розподільчій смузі (реєстраційна справа №50020-002182158-816-09 від 12.09.2017, дозвіл №29370-12); рекламний засіб за адресою м. Київ, Оболонський р-н, просп. Оболонський, 30 (реєстраційна справа №50020-002182169-816-09 від 12.09.2017, дозвіл №29375-12); рекламний засіб за адресою м. Київ, Голосіївський р-н, пл. Московська, 110 м до виїзду на проспект Червонозоряний (реєстраційна справа №50061-002190712-816-09 від 14.09.2017, дозвіл №29272-11). стягнути з виконавчого органу Київської міської ради  (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ “МОНАКО ГРУП” понесені ним і документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі у встановлений законом термін адміністративну послугу щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, згідно з поданими заявами та отриманими описами справ, ТОВ “МОНАКО ГРУП” не надали, передбачених законом дій не вчинили, чим порушили права позивача та норми Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, Закону України “Про рекламу” та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”. Позивач зауважив, що така протиправна бездіяльність відповідачів наносить значних збитків ТОВ “МОНАКО ГРУП” у вигляді упущеної вигоди. Водночас позивач вважає, що за принципом мовчазної згоди ТОВ “МОНАКО ГРУП” набуло права на провадження господарської діяльності, що пов'язана з розповсюдженням зовнішньої реклами на власних площинах рекламних засобів, згідно з поданими заявами та отриманими описами справ, а тому має право встановлювати рекламні засоби за заявленими адресами. Оскаржуване розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 09.10.2017 №1253 про відмову, яке було отримано позивачем з порушенням встановлених строків, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначена у розпорядженні підстава для відмови, “відсутність погодження балансоутримувача”, не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач стверджує, що до кожної заяви про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами було додано відповідні листи-погодження, що підтверджується п.4 опису документів, що були надані до ЦНАП. Вважаючи бездіяльність відповідачів та розпорядження №1253 про відмову ТОВ “МОНАКО ГРУП” у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження. 08.05.2018 у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання та на підставі поданої представником ТОВ “МОНАКО ГРУП” заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження. Відповідачі заперечень проти позову не надали, у зв'язку з чим суд вирішує спір за наявними у справі матеріалами. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. У 2012 році ТОВ “МОНАКО ГРУП” на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА) від 17.10.2012 №1821 видано три дозволи на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (ОЗР) терміном дії на 5 років (по 16.10.2017): дозвіл №29370-12, виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на ОЗР – щит, що стоїть окремо (призматрон), на розподільчій смузі за адресою: вул. Ахматової, 22/20, Дарницький р-н, м. Київ; дозвіл №29375-12, виданий Головним управлінням з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на ОЗР – щит, що стоїть окремо (суцільний щит), за адресою: пр. Оболонський, 30, Оболонський р-н, м. Київ; дозвіл №29272-11, виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на ОЗР – щит, що стоїть окремо (призматрон), за адресою: пл. Московська, 110м до виїзду на пр. Червонозоряний, Голосіївський р-н, м. Київ. До кожного з перелічених дозволів Головним управлінням з питань реклами (Комунальним підприємством “Київреклама”) було оформлено узгоджувальну частину на розміщення рекламного засобу, що підтверджується матеріалами справи. У вересні 2017 року позивачем надано до Центру надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), утвореного при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА), заяви для виконання адміністративних послуг щодо продовження строку дії зазначених вище дозволів на розміщення зовнішньої реклами та отримано від ЦНАП наступні описи сформованих справ із зазначенням терміну виконання адміністративної послуги: справа №50020-002182158-816-09 від 12.09.2017 за заявою ТОВ “МОНАКО ГРУП” на продовження дозволу №29370-12 (термін виконання – 05.10.2017); справа №50020-002182169-816-09 від 12.09.2017 за заявою ТОВ “МОНАКО ГРУП” на продовження дозволу №29375-12 (термін виконання – 05.10.2017); справа №50061-002190712-816-09 від 14.09.2017 за заявою ТОВ “МОНАКО ГРУП” на продовження дозволу №29272-11 (термін виконання – 09.10.2017). Згідно з даними описів до заяв про продовження строку дії кожного з перелічених дозволів позивачем додано листи-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування рекламного засобу, що підтверджується пунктом 4 опису переліку документів, доданих до заяв. До матеріалів справи позивачем додано також копії цих листів-погоджень від балансоутримувачів місць розташування щодо кожного заявленого рекламного засобу про те, що останні не заперечують щодо їх подальшого розміщення на строк продовження строку дії дозволів, а саме: лист-погодження від 29.08.2017 №1289 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва до дозволу №29375-12 (адреса ОЗР: пр. Оболонський, 30, м. Київ); лист-погодження від 06.09.2017 №573 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва до дозволу №29272-11 (адреса ОЗР: пл. Московська, 110 м до виїзду на пр. Червонозоряний, м. Київ); лист-погодження від 30.08.2017 №679 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва до дозволу №29370-12 (адреса ОЗР: вул. А.Ахматової, 22/20 на розподільчій смузі, м. Київ). Станом на 05.10.2017 та 09.10.2017 (кінцевий строк виконання адміністративної послуги) відповідно, позивач не отримав від ЦНАП відповіді щодо розгляду поданих ним заяв згідно з описами від 12.09.2017 та 14.09.2017. Водночас, у матеріалах справи є копія листа від 09.10.2017 №076-1718-ОД, яким Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомило ЦНАП та ТОВ “МОНАКО ГРУП” про розгляд заяв позивача на продовження строку дії дозволів №29370-12 (справа №50020-002182158-816-09), №29272-11 (справа №50061-002190712-816-09) та прийняте за їх результатом Відповідачем-1 розпорядження від 09.10.2017 №1253 про відмову у продовженні зазначених документів дозвільного характеру з підстав відсутності погодження балансоутримувача. Докази про направлення цього листа позивачу в матеріалах справи відсутні. Як вбачається з копії розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.10.2017 №1253 “Про відмову в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами”, зокрема відповідно до пунктів 2, 3 Додатку до нього, ТОВ “МОНАКО ГРУП” відмовлено в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за №29272-11 (тип рекламного засобу – щит, що стоїть окремо (призматрон), місце розташування – пл. Московська, 110 м до виїзду на пр. Червонозоряний, Голосіївський р-н) та №29370-12 (тип рекламного засобу – щит, що стоїть окремо (призматрон), місце розташування – вул. А.Ахматової, 22/20 на розподільчій смузі, Дарницький р-н). Підстава відмови в розпорядженні не вказана. Отже, щодо двох об'єктів ОЗР позивача відповідачем-1 прийнято рішення про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Щодо третього ОЗР позивача (справа №50020-002182169-816-09 щодо продовження дозволу №29375-12,) інформація про прийняте відповідачем-1 рішення відсутня. 30 жовтня 2017 року ТОВ “МОНАКО ГРУП” листами №06-30/10/17, №07-30/10/17, №08-30/10/17 звернулося до ЦНАП та виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з проханням надати інформацію щодо розгляду поданих до ЦНАП заяв за справами №50020-002182158-816-09, №50020-002182169-816-09, №50061-002190712-816-09.    У відповідь на звернення позивача ЦНАП листами від 14.11.2017 №071-1407/3, №071-1407/8, №071-1407/9 повідомив про те, що: по справі №50020-002182158-816-09 від 12.09.2017 (адреса ОЗР: вул. А.Ахматової, 22/20 на розподільчій смузі) документи було передано до Управління з питань реклами виконавчого органу Київради (КМДА) 13.09.2017, а результат розгляду надійшов до ЦНАП 02.11.2017 та був отриманий особисто директором ТОВ “МОНАКО ГРУП”; по справі №50061-002190712-816-09 від 14.09.2017 (адреса ОЗР: пл. Московська, 110 м до виїзду на пр. Червонозоряний) документи було передано до Управління з питань реклами виконавчого органу Київради (КМДА) 15.09.2017, а результат розгляду надійшов до ЦНАП 02.11.2017 та був отриманий особисто директором ТОВ “МОНАКО ГРУП”; по справі №50020-002182169-816-09 від 12.09.2017 (адреса ОЗР: пр. Оболонський, 30) документи було передано до Управління з питань реклами виконавчого органу Київради (КМДА) 13.10.2017, проте станом на 09.11.2017 результат розгляду до ЦНАП не надійшов. Згідно з листом від 31.01.2018 №071-101 ЦНАП повідомив ТОВ “МОНАКО ГРУП”, що станом на 29.01.2018 результат розгляду зазначеної справи до ЦНАП не надходив. Щодо ОЗР позивача, інформація про результат розгляду заяви по справі якого відсутня, на умовах застосування принципу мовчазної згоди, 03.11.2017 між ТОВ “МОНАКО ГРУП” та КП “Київреклама” підписано додаткову угоду №366/767/11-18 до договору від 01.04.2011 №366/767/11 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу. Попереднє надання погодження балансоутримувачами місць розташування ОЗР, щодо яких позивачу відмовлено у продовженні строку дії дозволів, додатково підтверджено листом від 16.11.2017 №874 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва (до дозволу №29370-12) та листом від 21.11.2017 №720 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва (до дозволу №29272-11), в якому зокрема зазначено, що погодження не відкликалось. Вважаючи розпорядження від 09.10.2017 №1253, копія якого була отримана позивачем тільки 20.11.2017, та бездіяльність відповідачів, яка полягає у невидачі документів дозвільного характеру та ненаданні письмового повідомлення про відмову у їх видачі у встановлений законодавством 10-ти денний строк з моменту отримання адміністратором відповідної заяви за описом прийнятих документів, протиправними, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду. Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне. Згідно з п.п.13  п «а».  ч.1  ст. 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»  надання дозволу на розміщення реклами належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку. За змістом статті 1 Закону України від 03.07.96 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі – Закон №270/96-ВР) зовнішня реклама – це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Відповідно до положень  статті 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). (ч. 1 ст.16).  Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067   (далі - Типові правила).  Типові правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (п. 1). Водночас, порядок надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами і продовження строку його дії у місті Києві врегульовано Порядком розміщення реклами у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (далі – Порядок №37/6253).  Відповідно до п.2 Типових правил дозвіл – це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці (п.2).   Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил (п.3). Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу (п.24). Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві (п.23). На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів (п.4). Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) (п.5). Наведені положення Типових правил кореспондуються з положеннями Порядку №37/6253, зокрема пункту 1.3, якими визначено, що у м. Києві підставою для видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами є розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Робочим органом, у розумінні пункту 5 Типових правил, є Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Головне управління з питань реклами (дозвільний орган). Відповідно до п.6 Типових правил та положень розділу 2 Порядку №37/6253 до повноважень робочого/дозвільного органу належать, зокрема: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у  пункті 16  цих Правил) чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Згідно з п.6.5 Порядку №37/6253 виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням РЗ. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб (один об'єкт) (абз.2 п.4.1). З аналізу наведених норм вбачається, що визначеною законом підставою набуття суб'єктом господарювання (розповсюджувачем зовнішньої реклами) права на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці є дозвіл на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, виданий на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відповідно до Порядку №37/6253. Необхідною умовою для отримання дозволу є наявність згоди від власника (балансоутримувача) території, на якій розташовується рекламний засіб. Суб'єкт господарювання вправі здійснювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами на рекламних засобах лише після отримання дозволу безпосередньо на кожний ОЗР. Відповідно до положень ч 1. ст.1  Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільна система у сфері господарської діяльності – це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею  документів  дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів  дозвільного характеру. Документ дозвільного характеру – це, зокрема, дозвіл, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Отже, видача дозволу на розміщення зовнішньої реклами, в тому числі продовження строку його дії, є дозвільною процедурою у розумінні  статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», тож на дану процедуру поширюються норми зазначеного  закону. З аналізу положень Типових правил та Порядку №37/6253 вбачається, що процедура продовження дозволів відокремлена від процедури їх видачі. Процедура продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами визначена п.29 Типових правил, відповідно до якого строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством. Аналогічні та більш детальні положення щодо умов та порядку продовження строку дії дозволу закріплені в розділі 9 Порядку №37/6253, відповідно до положень якого строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається до міського дозвільного центру за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 N 1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру" (із змінами і доповненнями), не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу разом із оригіналом зареєстрованого дозволу. Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач реклами надає: - висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають відповідні ліцензії) щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену належним чином копію ліцензії розробника цього висновку, що підтверджує право останнього надавати такі послуги (роботи); - лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу; - документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення РЗ якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем (п.9.1 Порядку). Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви з міського дозвільного центру про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) для прийняття рішення. Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) протягом п'яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні (п. 9.3). Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вносить відповідні зміни до дозволу, які мають бути підписані керівником дозвільного органу, скріплені печаткою дозвільного органу, та передає його в міський дозвільний центр для видачі заявнику. Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі обліку міського дозвільного центру та в журналі реєстрації дозвільного органу. Перший примірник дозволу видається заявникові в міському дозвільному центрі, а другий залишається у дозвільного органу для обліку та контролю (п.9.4). Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством (п.9.6). Отже, для продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами розповсюджувачу реклами необхідно не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу звернутись до міського дозвільного центру із відповідною заявою та доданими до неї документами згідно з переліком, визначеним п.9.1 Порядку №37/6253. Міським дозвільним центром у розумінні Порядку №37/6253 згідно з п.1 Положення про Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.04.2015 №318/1183, є Центр надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі – ЦНАП). Загальна процедура подання та прийняття дозвільним центром заяв із доданими до них документами визначена п.4.2 Порядку №37/6253, згідно з положеннями якого заява та документи, що додаються до неї, приймаються міським дозвільним центром за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації в міському дозвільному центрі. Усі заяви щодо видачі дозволу підлягають обов'язковій реєстрації міським дозвільним центром. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, відповідальний представник міського дозвільного центру проводить реєстрацію заяви у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі дозволу, та передає заяву з документами до дозвільного органу не пізніше ніж наступного робочого дня. Слід зазначити, що наведена процедура застосовується і до випадку подання заяви про продовження строку дії дозволу з урахуванням вимог щодо переліку документів, які подаються до заяви, визначених п. 9.1 Порядку №37/6253. Як встановлено судом, позивачу у 2012 році було дозволено розміщення реклами на ОЗР у м. Києві згідно з виданими дозволами №29370-12 (адреса ОЗР: вул. Ахматової, 22/20, Дарницький р-н), №29375-12 (адреса ОЗР: пр. Оболонський, 30, Оболонський р-н), №29272-11 (адреса ОЗР: пл. Московська, 110 м до виїзду на пр. Червонозоряний, Голосіївський р-н) строком дії до 16.10.2017. За місяць до закінчення строку дії цих дозволів, 12 та 14 вересня 2017 року, позивач відповідно до вимог розділу 9 Порядку №37/6253 звернувся до ЦНАП для отримання відповідної адміністративної послуги із заявами про продовження строку дії зазначених дозволів, які були прийняті дозвільним центром за описами справ №50020-002182158-816-09, №50020-002182169-816-09, №50061-002190712-816-09. Згідно з даними описів справ, сформованих ЦНАП, позивачем було додано до кожної заяви всі передбачені п.9.1 Порядку №37/6253 документи, в тому числі листи-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ, що підтверджується п.4 опису переліку документів, доданих до заяв. Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням відповідача-1 від 09.10.2017 №1253 позивачу відмовлено у продовженні строку дії двох дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зокрема дозволу №29370-12 (справа №50020-002182158-816-09) та дозволу №29272-11 (справа №50061-002190712-816-09). Щодо третього дозволу №29272-11 (справа №50061-002190712-816-09) відповідне рішення по суті розгляду питання відсутнє. В оскаржуваному розпорядженні підстави відмови у продовженні строку дії документів дозвільного характеру відповідачем-1 не зазначено, проте вони зазначені у листі відповідача-2 від 09.10.2017 №076-1718-ОД, а саме – відсутність погодження балансоутримувача. Позивач вважає, що відмова виконавчого органу у продовженні строку дії дозволів з наведеної підстави є необґрунтованою та протиправною, оскільки позивачем було отримано та подано до ЦНАП всі необхідні листи-погодження. Суд погоджується з цими доводами позивача та вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне. Згідно з ч. 5  ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»  підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Згідно з п.22 Типових правил у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним. Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в порядку, встановленому законодавством. Аналогічні положення закріплені в п.5.6 Порядку №37/6253, який містить більш ширший перелік підстав для відмови у наданні дозволу, та відповідно до якого у наданні дозволу розповсюджувачу реклами може бути відмовлено у разі, якщо: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені свідомо неправдиві відомості; отримано негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі дозволу; конструкція та місце розташування РЗ не відповідають схемі розміщення рекламоносіїв, включеної до відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку, та існує заборгованість перед КП "Київреклама". Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним. Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством. Як встановлено судом, підставою для відмови позивачу у продовженні строку дії дозволів стала відсутність погодження балансоутримувача, тобто подання ТОВ “МОНАКО ГРУП” неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно з вичерпним переліком, встановленим пунктом 9.1 Порядку №37/6253. Однак, в ході розгляду даної справи наведена обставина свого підтвердження не знайшла. Згідно з вимогами п.9.1 Порядку №37/6253, розповсюджувач реклами разом із заявою на продовження строку дії дозволу зобов'язаний надати, зокрема, лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу. За змістом положень п.1.3 Порядку №37/6253 балансоутримувачами є суб'єкти господарювання всіх форм власності, в тому числі комунальні підприємства транспорту (юридичні особи), на балансі яких знаходяться власні території, будинки, транспортні засоби, споруди, будівлі, устаткування транспорту, що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва; місце розташування рекламного засобу  - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом. В матеріалах справи є копії отриманих позивачем напередодні звернення до ЦНАП відповідних листів-погоджень від балансоутримувачів щодо всіх трьох ОЗР, а саме: лист від 29.08.2017 №1289 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва щодо дозволу №29375-12; лист від 30.08.2017 №679 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва щодо дозволу №29370-12; лист від 06.09.2017 №573 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва щодо дозволу №29272-11. Подання позивачем відповідних листів-погоджень щодо кожного заявленого ОЗР підтверджується пунктом 4 опису переліку документів, доданих до заяв у всіх трьох справах №50020-002182158-816-09, №50020-002182169-816-09, №50061-002190712-816-09. Також в матеріалах справи є копії листів від 16.11.2017 №874 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва (щодо дозволу №29370-12) та від 21.11.2017 №720 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва (щодо дозволу №29272), за змістом яких повторно підтверджується попереднє надання позивачу погоджень щодо відповідних ОЗР. Проаналізувавши вказані докази суд вважає, що наявні у справі погодження є дійсними, не відкликались і були подані позивачем до ЦНАП разом із заявами, що підтверджується відповідними описами. Отже, вимоги п.9.1 Порядку №37/6253 в частині отримання та подання необхідних листів-погоджень від власника (балансоутримувача) місця розташування рекламного засобу на строк продовження дії дозволу щодо всіх заявлених ОЗР позивачем було виконано. Докази, які б спростовували наведені обставини в матеріалах справи відсутні. Таким чином, та обставина, на яку відповідач посилається як на підставу для відмови у продовженні строку дії зазначених дозволів, не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи. Водночас, з урахуванням загальних вимог щодо погодження дозволу на розміщення зовнішньої реклами, визначених положеннями Типових правил та Порядку №37/6253, слід зазначити наступне. Відповідно до п.16 Типових правил (в редакції без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1173, які за рішенням суду визнано незаконними з моменту прийняття) дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій. Зазначені в абзацах першому, третьому - п'ятому цього пункту органи та особи погоджують дозвіл протягом п'яти робочих днів з дати звернення заявника. Перелік органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу. Аналогічного змісту положення щодо погодження дозволу закріплені у пунктах 5.1, 5.2, 5.3 Порядку №37/6253. У разі відмови у погодженні дозволу органи (особи), перелічені у підпункті 5.1.2 пункту 5.1 та пункті 5.2 цього розділу, передають заявнику вмотивовану відмову. Рішення про відмову у погодженні дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством (п.5.4). З аналізу наведених норм слідує, що у випадку необхідності отримання погодження дозволу від інших органів, робочий/дозвільний орган повинен звернути до заявника відповідну вимогу. У разі відмови заявнику у погодженні дозволу відповідним органом, йому передається вмотивована відмова, яка оформляється відповідним рішенням цього органу. Як вбачається з матеріалів справи, доказів, які б свідчили про те, що від позивача робочим/дозвільним органом вимагалося погодження від інших органів чи осіб, як передбачено п. 5.2 Порядку №37/6253, а також про те, що позивачу було відмовлено у видачі погодження, як передбачено п.5.4 Порядку №37/6253, відповідачем до суду не надано. Водночас, суд звертає увагу, що у випадку звернення із заявою щодо продовження строку дії дозволу відповідно до вимог п.9.1 Порядку №37/6253 подання інших погоджень, окрім як від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ, яким в даному випадку і є відповідні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень у відповідних районах м. Києва, чинним Порядком №37/6253 не передбачено. За таких обставин справи, суд погоджується з доводами позивача і приходить до висновку, що відмова позивачу у продовженні строку дії дозволів є необґрунтованою та безпідставною, так як зазначена відповідачами підстава відмови не знайшла свого підтвердження. Отже, вимога позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача-1 від 09.10.2017 №1253 є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо вимоги позивача про визнання за ним права на провадження господарської діяльності, що пов'язана з розповсюдженням зовнішньої реклами на власних площинах рекламних засобів, згідно поданих заяв та отриманих описів справ за принципом мовчазної згоди, суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої  статті 1 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»  принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений  законом  строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Згідно з частиною першою  статті 2 цього ж Закону  встановлено, що дія цього  Закону  поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність. Відповідно до положень ст. 4-1 Закону №2806-IV  строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом (ч.1). У разі якщо у встановлений  законом  строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу (ч.6). Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом. Відповідно до п.4.2 Порядку №37/6253 заява та документи, що додаються до неї, приймаються міським дозвільним центром за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації в міському дозвільному центрі. Відповідно до п. 6.4 Порядку №37/6253 у разі видання виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) розпорядження про відмову у наданні дозволу дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання такого розпорядження передає міському дозвільному центру копію розпорядження про відмову у наданні дозволу. Міський дозвільний центр не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від дозвільного органу копії розпорядження про відмову у наданні дозволу повідомляє заявника про готовність видачі копії зазначеного розпорядження. З аналізу наведених норм вбачається, що з моменту прийняття адміністратором ЦНАП від заявника поданої з дотриманням встановленого порядку заяви з доданими в повному обсязі документами у дозвільного органу виникає юридичний обов'язок в установлений Законом строк видати заявнику документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі. Відповідно до принципу мовчазної згоди у випадку невиконання дозвільним органом цього обов'язку, тобто через його бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру. Для виникнення у суб'єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди необхідна наявність сукупності таких умов: 1) суб'єктом господарювання разом із заявою подано всі зазначені законом документи для отримання/продовження дозволу, що підтверджується копією виданого ЦНАП заявнику опису з відміткою про дату та номер їх реєстрації; 2) закінчення строку розгляду поданих документів – 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб'єкта владних повноважень по суті поданої заяви. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №826/2810/17. Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем до ЦНАП заяви для отримання адміністративної послуги щодо продовження строку дії трьох дозволів на розміщення ОЗР були прийняті дозвільним центром за наступними описами справ: №50020-002182158-816-09 (щодо дозволу №29370-12, термін виконання – 05.10.2017), №50020-002182169-816-09 (щодо дозволу №29375-12, термін виконання – 05.10.2017), №50061-002190712-816-09 (щодо дозволу №29272-11, термін виконання – 09.10.2017). Строк виконання адміністративних послуг ЦНАП визначено виходячи зі строків розгляду заяв щодо продовження дії дозволів, встановлених розділом 9 та п.6.4 Порядку №37/6253, який становить 17 робочих днів і є більшим, ніж встановлений законом. Як встановлено судом та підтверджується копіями описів, позивачем разом із заявами подано до ЦНАП всі необхідні документи згідно з переліком, визначеним п.9.1 Порядку №37/6253, який є вичерпним, що свідчить про виконання позивачем передбачених чинним законодавством вимог. Докази, які б заперечували чи спростовували цю обставину, відповідачами до суду не надано. Через 17 робочих днів з моменту подання позивачем до ЦНАП згаданих вище заяв, станом на 05.10.2017 та 09.10.2017 відповідно, про результат розгляду поданих заяв, про прийняте рішення по суті питання, зокрема про відмову, позивача повідомлено не було. Таким чином, наведене дає підстави вважати, що суб'єкт владних повноважень у зазначених справах №50020-002182169-816-09 (дозвіл №29375-12), №50020-002182158-816-09 (дозвіл №29370-12) та №50061-002190712-816-09 (дозвіл №29727-11) свій юридичний обов'язок, передбачений положеннями ст. 4-1 Закону №2806-IV,  а також Порядку №37/6253, у встановлений законом строк не виконав. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах визначених законом умов у їх сукупності, з якими закон пов'язує можливість застосування принципу мовчазної згоди, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 квітня 2018 року № 806/1000/17 «мовчазна згода», як правило, виявляється у бездіяльності. Як вбачається з матеріалів справи, щодо розгляду заяви позивача у справі №50020-002182169-816-09 (дозвіл №29375-12) рішення по суті питання так і не було прийнято, що підтверджується копією листа ЦНАП від 31.01.2018 №071-101. Тобто, щодо розгляду даної заяви відповідачами допущено протиправну бездіяльність. За результатом розгляду двох заяв у справах №50020-002182158-816-09 (дозвіл №29370-12) та №50061-002190712-816-09 (дозвіл №29727-11) відповідачем-1 09.10.2017 прийнято розпорядження №1253, яким позивачу відмовлено у продовженні строку дії зазначених дозволів, однак доказів, які б підтверджували своєчасне повідомлення заявника про прийняте рішення, відповідачами до суду не надано. Як підтверджується листами ЦНАП від 14.11.2017 №071-1407/3, №071-1407/8, №071-1407/9, результат розгляду заяв позивача щодо відмови у продовженні строку дії дозволів від відповідача-2 (дозвільного органу) надійшов до ЦНАП лише 02.11.2017, майже через 2 місяці, і в той же день був отриманий позивачем. Копія розпорядження від 09.10.2017 №1253 була надіслана відповідачем-1 позивачу тільки 20.11.2017, що підтверджується листом №040-339. З наведеного вбачається, що під час розгляду двох заяв у заначених справах відповідачами було вчинено дії, які полягали у прийнятті рішення про відмову у продовженні строку дії дозволів, яке є предметом оскарження у даній справі, та у несвоєчасному повідомленні позивача про прийняте по суті рішення, з приводу чого між сторонами виник публічно-правовий спір. Водночас, як зазначалось вище, даючи правову оцінку оскаржуваному розпорядженню, суд дійшов висновку про його протиправність та необхідність скасування, що в свою чергу свідчить про те, що це розпорядження не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Зважаючи на встановлені обставини справи та на висновок суду про протиправність оскаржуваного розпорядження, суд приходить до висновку про можливість застосування у спірних правовідносинах принципу мовчазної згоди щодо всіх трьох справ. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача з даного приводу і вважає, що ТОВ “МОНАКО ГРУП” за принципом мовчазної згоди має право на розміщення зовнішньої реклами на власних площинах рекламних засобів та на їх встановлення згідно з поданими заявами та отриманими описами справ щодо продовження строку дії наступних дозволів: №29370-12 на рекламний засіб за адресою м. Київ, Дарницький район, вул. Ахматової, 22/20 на розподільчій смузі (справа №50020-002182158-816-09 від 12.09.2017); №29375-12 на рекламний засіб за адресою м. Київ, Оболонський р-н, просп. Оболонський, 30 (справа №50020-002182169-816-09 від 12.09.2017); №29272-11 на рекламний засіб за адресою м. Київ, Голосіївський р-н, пл. Московська, 110 м до виїзду на проспект Червонозоряний (справа №50061-002190712-816-09 від 14.09.2017). Водночас, позовна вимога про визнання за позивачем права на розміщення зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди не підлягає задоволенню, оскільки такий спосіб захисту порушеного права від протиправних дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень як визнання права на провадження певних дій положеннями ч.1 ст. 5 КАС України  не передбачений. Відповідно до положень ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (ч.1 ст.5). Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Однак, як зазначалось вище, визначеною законом підставою для розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах є дозвіл, що надається виконавчим органом сільських, селищних, міських рад у встановленому цим органом порядку. Судове рішення про визнання за суб'єктом господарювання права на розміщення зовнішньої реклами не є документом дозвільного характеру, передбаченим законом, який надає особі відповідне право, і не може його підміняти, так як уповноваженим законом органом на прийняття рішення    про надання дозволу і про його видачу є виключно орган виконавчої влади. Таким чином, позовна вимога позивача про визнання за ним права на розміщення зовнішньої реклами на ОЗР, які стосуються предмета спору, є необґрунтованою та безпідставною, оскільки її задоволення суперечитиме закону. Суд не уповноважений на надання дозволу і не може перебирати на себе повноваження органів виконавчої влади. Повноваження щодо прийняття рішення  про надання/відмову у наданні дозволу, в тому числі щодо продовження строку його дії, належать виключно виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), який, у разі відмови видає відповідне розпорядження, отже наділений дискреційними повноваженнями. Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України. Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2  ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України). У ході розгляду справи відповідачі правомірності своїх дій не довели, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження. Частиною другою  статті 6 КАС України  передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02). У ході розгляду даної справи судом встановлено, що висновок дозвільного органу щодо обставин у справах, який став підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження про відмову позивачу у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, є помилковим щодо фактів, оскільки зазначена ним підстава для відмови не знайшла свого підтвердження. За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНАКО ГРУП” до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 09.10.2017 №1253. Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга  статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених  Конституцією  і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до абз. 2 ч.4 ст.244 КАС у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Слід зазначити, що доводи позивача, викладені в позовній заяві, зводяться не тільки до обґрунтування протиправності оскаржуваного розпорядження про відмову, а стосуються і неправомірності дій та бездіяльності відповідачів щодо розгляду поданих позивачем заяв щодо продовження строку дії документів дозвільного характеру в цілому. Враховуючи встановлені обставини справи, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, який належним чином свій юридичний обов'язок щодо своєчасного розгляду поданих заяв не виконав, і який є єдиним уповноваженим законом органом на розгляд і прийняття рішення про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідачів розглянути подані заяви згідно зі сформованими ЦНАП описами справ №50020-002182158-816-09, №50020-002182169-816-09, №50061-002190712-816-09 та у межах наданих законом повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому судовому рішенні. Судові витрати слід розподілити за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. За подання адміністративного позову у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №213 від 05.12.2017. Отже, з урахуванням задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп. Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -  ВИРІШИВ:           Позов задовольнити частково.           Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 09.10.2017 №1253 “Про відмову в подовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами” в частині переліку дозволів за №29272-11 та №29370-12, що належать ТОВ “МОНАКО ГРУП” (пункти 2, 3 Додатку до розпорядження).           Зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути подані ТОВ “МОНАКО ГРУП” заяви згідно зі сформованими Центром надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) описами справ №50020-002182158-816-09, №50020-002182169-816-09, №50061-002190712-816-09 відповідно до встановленого законом порядку та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому судовому рішенні.           У задоволенні решти вимог позивача відмовити.           Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНАКО ГРУП” (код ЄДРПОУ 37415732, вул. Ярославська, 6, м. Київ, 04071) судові витрати за сплату судового збору у загальному розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань: Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (ЄДРПОУ 00022527, вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044) у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. та Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 41348526, вул. Хрещатик, 36, м.Київ, 01044) у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими  статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                          А.С. Мазур