Рішення

від 12.09.2008 по справі 2-557/2008

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-557/2008р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 вересня 2008року     Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Семенцова Ю.В.,  

при секретарі - Семерей Л.М.,

за участю - представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка цивільну справу за позовом приватного підприємства "ВікінТ" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що згідне поданої заяви від 12 січня 2006року наказом №2К від 17 січня 2006 року відповідач ОСОБА_2 зарахована на посаду продавця з повною матеріальною відповідальністю на приватному підприємстві "Вікін"Г", де вона працювала в бакалійному відділі. Після завершення зміни 22 жовтня 2007року, перед проведенням передачі товарно-матеріальних цінностей бакалійного відділу іншому продавцю відповідач ОСОБА_2 написала письмову розписку на ім'я директора про підтвердження своєї повної матеріальної відповідальності за залишок товарно-матеріальних цінностей на суму 17 836, 27 гри. На підставі доповідної записки заступника директора ОСОБА_3 про ознаки можливої недостачі товарно-матеріальних цінностей, наказом по підприємтву №34 від 22 жовтня 2007року було призначено комісію для проведення інвентаризації в бакалійному відділі за участю відповідача ОСОБА_2 Згідно з інвентаризаційним описом станом на 23 жовтня 2007 року в бакалійному відділі зафіксовано 248 найменувань товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 12239, 49 грн. Актом інвентаризації грошових коштів від 23.10.2007року встановлено наявність грошових коштів в сумі 400 грн. Нестача товарно-матеріальних цінностей в бакалійному відділі підприємтва становить 5196, 78 грн. Підписати інвентаризаційний опис та акт інвентаризації грошових коштів відповідач ОСОБА_2 відмовилась. Письмового пояснення виникнення недостачі товарно-матеріальних цінностей відповідач не надала. Відповідач неодноразово обіцяла директору відшкодувати завдану підприємству матеріальну шкоду, проте, цього не зробила. Тому позивач звернувсь до суду та просить стягути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 5196, 78 грн., 600 грн. витрат на правову допомогу та 81, 97 грн. судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 5196, 78 грн., 51, 97 грн. на оплату судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 600 грн. витрат на правову допомогу, а також; 450 грн. витрат, пов 'язаних із розміщенням у пресі оголошення про виклик суду відповідача.

В своїх поясненнях представник позивача зіслався на обставини, викладені в позовній заяві, та доповнив, що відповідач на даний час звільнена з роботи на підприємстві, на письмові звернення підприємства до неї з пропозицією повернути заборгованість не реагує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце рогляду справи була повідомлена належним чином через оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" та "Київська правда", причини неявки до суду не повідомила.

Суд, заслухавши представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що згідно поданої заяви від 12 січня 2006 року наказом №2К від 17 січня 2006 року відповідач ОСОБА_2 прийнята на посаду продавця з повною матеріальною відповідальністю на приватному підприємстві "ВікінТ", де вона працювала в бакалійному відділі. Після завершення зміни 22 жовтня 2007 рвкутеред проведенням передачі товарно-матеріальних цінностей бакалійного відділу іншому продавцю відповідач ОСОБА_2 написала письмову розписку на ім'я директора про підтвердження своєї повної матеріальної відповідальності за залишок товарно-матеріальних цінностей на суму 17836, 27 грн. На підставі доповідної записки від заступника директора ОСОБА_3 22.10.2007року про ознаки можливої недостачі товарно-матеріальних цінностей, наказом по підприємтву №34 від 22 жовтня 2007року було призначено комісію для проведення інвентаризації в бакалійному відділі за участю відповідача ОСОБА_2 Згідно з інвентаризаційним описом станом на 23 жовтня 2007року в бакалійному відділі зафіксовано 248 найменувань товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 12239, 49 грн. Актом інвентаризації грошових коштів від 23.10.2007року було встановлено наявність грошових коштів в сумі 400 грн. Від підпису в наказі №34 від 22.10. 2007року про проведення інвентаризації, в інвентаризаційному описі від 23.10.2007року та акті інвентаризації грошових коштів від 23.10.2007року відповідач ОСОБА_2 відмовилася, про що зроблено відповідний запис в зазначений документах.

Нестача товарно-матеріальних цінностей в бакалійному відділі підприємтва становить 5196, 78 грн. На письмові звернення позивача з проханням погасити виявлену недостачу відповідач не реагує.

17.01.2006 року при прийнятті відповідача ОСОБА_2 на роботу на посаду продавця між підприємством-позивачем та працівником-відповідачем ОСОБА_2 було укладено письмовий договір про взяття на себе нею повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, який під час виконання трудових обов'язків вона порушила.

Неправомірними діями відповідача ОСОБА_2, які виразились у нестачі товарно-матеріальних цінностей в бакалійному відділі приватного підприємтва "ВікінІГ" на суму 5196, 78 грн., були порушені майнові права позивача, оскільки відповідач завдав позивачу матеріальну шкоду на зазначену суму, тому вона підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позовної заяви до суду позивач поніс судові витрати: судовий збір в розмірі 51, 97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в

розмірі 30 грн. та 600 грн. витрат на правову допомогу, які документально підтверджені, тому підлягають стягненню на користь позивача.

Крім того, позивачем були понесені судові витрати, пов'язані із викликом до суду відповідача через оголошення у пресі, які також документально підтверджені платіжними дорученнями №1397 та №1406 від 26.08.2008 року, тому також підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, ст. ст. 130, ч. 1 ст. 134, ст. 135-1 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (із змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 79, 81, 84, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь приватного підприємства "Вікін'Г" (ЄДРПОУ19479590, юридична адреса: 03040, м.Київ, просп.40-річчя Жовтня, 94/1) 5196, 78 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1131, 97 грн. судових витрат: 51, 97 грн. на оплату судового збору; 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 600 грн. витрат на правову допомогу; 450 грн. витрат, пов'язаних з явкою до суду; всього 6 328, 75 грн. (шість тисяч триста двадцять вісім гривень сімдесят п'ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного терміну.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Миронівського районного суду Київської області відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.